сучасний підхід до викладання зарубіжної літератури в навчальних закладах

Сучасний підхід викладання зарубіжної літератури в навчальних закладах

Дана стаття містить теоретичне обгрунтування понять «інноваційне навчання» та «інноваційні технології» адже саме вони є основою сучасного підходу у навчальній діяльності. Проаналізовано головні компоненти інноваційного навчання, роль та значення інформаційних технологій та доцільність їх впровадження  у навчально-освітній процес коледжів. Також розроблена низка рекомендацій ефективних методів та форм навчальної роботи студентів на заняттях із зарубіжної літератури. Зміст статті доводить, що використання інноваційних технологій сприяє концентрації уваги  студентів-словесників, виступає стимулом до запам’ятовування навчального матеріалу, формує інформаційну, підсилює творчий компонент традиційних форм навчання.

Ключові слова: інноваційні технології, інноваційне навчання, лекція-конференція, мультимедіа.

This article contains a theoretical justification of the concepts "innovative learning" and "innovative technologies" because they are the basis of the modern approach in educational activities. The main components of innovative education were analyzed and the role and importance of information technologies and the feasibility of their implementation in the educational process of colleges were analyzed. A number of recommendations for effective methods and forms of students' educational work in classes on foreign literature have also been developed. The content of the article proves that the use of innovative technologies contributes to the concentration of attention of language students, serves as an incentive for memorizing educational material, forms an informational one, and strengthens the creative component of traditional forms of education.

Keywords: innovative technologies, innovative education, lecture-conference, multimedia.

На сьогоднішній день вся освітня сфера України спрямована на активне впровадження інноваційних технологій у навчальний процес. Засадничими основами  офіційних документів, таких як Закони України  «Про освіту», «Про вищу освіту» є ефективне впровадження та використання такого роду технологій. Дослідник С. Яшанов зауважує що «створення індустрії сучасних засобів навчання, які відповідають світовому науково-технічному рівню і єважливою передумовою реалізації ефективних стратегій досягнення цілей освіти».  [8, с.12] Тому той факт, що інноваційне навчання передбачає суттєво інший підхід у методиці викладання традиційних курсів у вищих навчальних закладах є закономірним.

Серед наукових підходів у дослідженні питань застосування інноваційних технологій у навчальному процесі виділяють такі основні напрями:

– визначення основних термінів понятійного апарату;

– дослідження інформаційно-комунікаційних технологій;

– використання сучасних інформаційних технологій в ході освітнього процесу;

– поєднання традиційних методів навчання з інноваційними;

– формування комп’ютерної компетентності викладачів;

– наукове обгрунтування принципу дистанційної освіти;

– реалізація мультимедійних засобів у навчальному процесі;

– впровадження інноваційних технологій при вивченні зарубіжної літератури у школі.

Вивчення дисципліни «Зарубіжна література» України здійснюється за історико-хронологічним принципом розвитку літературного процесу, із обов’язковим збереженням культурно-національного розподілу.

 Програма вивчення є систематичним курсом послідовного ланцюжка оглядових тем та текстуального вивчення програмних творів, які розподілені за принципом історико-національних блоків. В ході вивчення дисципліни студенти ознайомлюються з відомостями про основні явища світового літературного процесу; основними етапами його розвитку; факторами, які мали вплив на процес оновлення і  модернізації художніх стилів, їх форм та методів; з творчим шляхом письменників та поетів, історією їх літературних творів.

Також учасники вчаться визначати національну своєрідність і світове значення літературних творів через зіставлення зразків різних національних літератур.

Здобувачі освіти отримують та опрацьовують необхідний набір літературознавчих понять і термінів, які необхідні для детального аналізу та інтерпретації художнього тексту, розуміння основних закономірностей розвитку літературного процесу; розвивають навички аналізу та інтерпретації текстів, здатність розуміти його через урахування авторського задуму та стилю, бачити конкретний твір у контекстах літературного, культурного та історичного процесів.

Мета вивчення дисципліни − формування у здобувачів освіти широкої читацької компетенції, яка базувалася б на знанні, пізнавальному та дослідницькому вмінні, соціальних навичках, світогляді та ін.

Завдання вивчення дисципліни «Зарубіжна література»:

− забезпечення опанування  програмного матеріалу у його змістовій, філософсько-естетичній та жанрово-художній специфіці;

− сприяння розумінню пов’язаності літературного процесу з духовною культурою та мистецькими пошукам періоду, який вивчається;

− надання можливості засвоєння знань про кожен з літературних напрямів у культурологічному контексті, через загальну характеристику основних тенденцій розвитку діяльності письменників та поетів доби.

Огляд науково-педагогічної літератури є демонстрацією наявності різних, часто протилежних поглядів у розуміння суті інноваційного навчання, відсутність єдиного підходу у класифікації інноваційних технологій.

Поняття «інноваційного навчання» та «інноваційних технологій» у сучасних наукових дослідженнях є популярним. Питання реалізації нововведень у галузі освіти актуальне представникам наукової спільноти, адже традиційні форми навчання грунтуються на репродуктивній діяльності,  формуванні виконавської ролі, розвитку пам’яті та уваги і недостатньою мірою  відповідають вимогам сьогодення.

Пріоритетом  Україні визнано підготовку високопрофесійних, конкурентоспроможних та креативних фахівців, які вмітимуть систематизувати матеріал, креативно підходити до вирішення проблемних ситуацій та активно застосовувати переваги сучасних інформаційних технологій. Як зауважив М. Жалдак: «педагог повинен вміти використовувати сучасні інформаційні технології для підготовки, супроводу, аналізу, коригуваннянавчального процесу; добирати раціональні методи і засоби навчання, враховуватиіндивідуальні особливості студентів; ефективно поєднувати традиційні методичнісистеми навчання із новими інформаційно-комунікаційними технологіями». [1; с. 53]

Поняття «інновація» акумулює в собі такі основи як нововведення, зміна, оновлення; новий підхід, створення якісно нового, використання відомого в інших цілях. Воно вперше з’явилося у працях вчених-культурологів у ХІХ ст. та було означенням введення елементів однієї культури в іншу. Термін «інноваційний процес» вперше був використаний Й. Шумпетером у праці «Теорія економічного розвитку». Вчений розглядав інновацію у якості нової науково-організаційної комбінації виробничих чинників, які здійснює підприємець, спрямовуючи засоби виробництва в нове русло та, відповідно, отримуючи додатковий прибуток.

Н. Тверезовська трактує поняття «інновації» у трьох аспектах:  у широкому значенні це виступає будь-якою зміною, яка підвищує конкурентоспроможність; у вузькому − трансформаційний ривок у наукових основах виробництва; у третьому − інновація, яка впроваджена в практику». Виходячи з вищесказаного, можна стверджувати, що інноваційні технології є  послідовною системою дій педагога, якою передбачається використання якісно нових форм, методів та засобів навчання, виховання та управління метою яких є покращення результатів освітнього процесу [6].

Варто взяти до уваги і твердження Ю. Комарової та Н. Мачинської, що «інновація в освіті є необхідною для розв’язання тих педагогічних проблем, які досі розв’язувалися інакше; як «результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем»; як системні новоутворення, що постають на основі різноманітних ініціатив; як продукти інноваційної освітньої діяльності, які характеризуються процесами створення, поширення й використання нового засобу в галузі педагогіки та наукових досліджень». [6; с. 241]

Отже, інноваційне навчання можна розглядати у якості:

– цілеспрямованого процесу часткових змін, метою яких є модифікація мети, змісту, навчальних методів та форм, адаптації процесу навчання до вимог сьогодення;

– інноваційне навчання є орієнтованим на динамічні зміни у навчальній та освітній діяльності, основою якої є розвиток різних форм мислення, творчих здібностей, адаптаційних можливостей особистості;

– впровадження в практику новаторських методів, прийомів, педагогічних засобів, які охоплюють навчально-виховний процес від визначення мети до отримання очікуваних результатів.

Отже, інноваційне навчання є реалізацією нововведень у змісті, методах, прийомах і формах навчальної діяльності. Воно є опозиційним традиційному, бо передбачає зміни у освітніх пріоритетах.

У питанні ефективної реалізації принципів інноваційного навчання одним з основних аспектів є трансформація викладацьких функцій. Його інноваційна діяльність педагога вимагає не тільки специфічних знань, умінь та навичок, але й вміння оперувати логічним мисленням, креативністю, конструктивний підхід до вирішення проблем.

Науковцем К. Ангеловські було запропоновано класифікацію типів педагогів, зокрема:

−  новатори (першими сприймають, застосовують та розповсюджують нововведення);

− передовики (працюють над впровадженням інновацій одразу після їх створення, проводять експериментальні перевірки цінності інновацій у конкретному освітньому середовищі);

− помірні (не перші, але і не останні, переймають нововведення собі після того, як їх схвалили колеги);

− передостанні (вагаються вірити в ефективність нового, віддаючи перевагу старому);

− останні (консерватори).

У цьому контексті Л. Козак зауважує, що «викладач виступає в ролі педагога-менеджера й режисера навчання; студент є суб’єктом діяльності разом із викладачем, а його особистий розвиток виступає однією з головних освітніх цілей». [4; с. 101]

Суттєвим моментом у питаннях інноваційного навчання  виступає елемент психологічного сприйняття будь-яких новацій зі сторони студентів та викладачів. М.І. Жалдак вважає, що «в умовах комп’ютерного навчання необхідно враховувати основні принципи сучасної психології: нероздільна єдність свідомості  та діяльності, трактування пізнавальних процесів як форм діяльності, врахування рівнів психологічного розвитку, індивідуальності студентів, орієнтування дії, проблемності в навчанні, а також врахування ролі людських факторів, зокрема таких, як діяльність, свідомість, особистість, які є свого роду характеристиками зв'язків і стосунків людини з іншими людьми, із суспільством, світом, зокрема з технікою». [1; с. 66]

Отже, інноваційна педагогічна діяльність є такою діяльністю, внаслідок реалізації якої створюється та впроваджується в педагогічну практику комплекс різноманітних  за складністю та новизною нововведень чи переосмислення й  реалізація надбань інших колег.

А. Кокарєва у своїх наукових доробках зазначала, зокрема, що навчальний процес не має трансформуватися у «зміну традиційних дидактичних принципів та функцій на нові, а перегляд і наповнення їх таким змістом, який дозволив би в умовах, що змінилися, конструктивно їх використовувати». [4; с. 95]

Загальновідомим виступає є факт, що насичений навчальний матеріал значно краще засвоюється за умови його візуалізаційного супроводу. Одним із методів такого процесу є впровадження в навчальний процес мультимедіа, принципом якої є об’єднання в одній системі текстів, звуків, графічних або відео-зображень.

Використання мультимедійних презентацій сприяють підвищенню ефективності та якості викладання навчального матеріалу; індивідуалізують та диференціюють навчальний процес через поетапне розкриття проблеми; формують інформаційну культуру студентів; активізують творчу складову традиційних форм навчання.

Науковиця О. Ісаєва зазначає, що «…на жаль, сьогодні процес використання комп’ютерних технологій у процесі вивчення зарубіжної літератури носить стихійний характер». [1; с. 3] Саме тому ми говоримо, насамперед, про результативне використання мультимедійних презентацій, відеофільмів, електронних тестів, аудіо- та відеозаписів, відеопередач, відеоконференцій чи інших навчальних засобів.

Рішення стосовно дидактичної доцільності приймається самим викладачем. Застосування мультимедійних засобів  є найбільш ефективним у тому випадку, коли тема лекції відноситься до загального огляду літературознавчого процесу чи характеристики історико-літературної епохи.

Наприклад, у процесі вивчення літератури доби Відродження текст лекції можна супроводжувати презентацією, яка містять слайди з лаконічно сформульованими тезами, які розкривають суть епохи, репродукції картин відомих художників Ренесансу. При цьому наголошується, що їх творчість є обличчям епохи Відродження, адже візуалізує загальні тенденції культури тогочасного культурного розвитку, який знаменується розквітом гуманізму, філософії та поезії, пошуком н духовних та естетичних цінностей.

У ході заняття можна виділяти час на самостійну роботу здобувачів (наприклад, віднайдення та аргументація спільних та відмінних рис у трактуванні суті людини у продемонстрованих творах мистецтва). У переважній більшості випадках лекції-бесіди переходить у формат лекцій-дискусій.

 На практичних або семінарських заняттях з вивчення аналогічних тем можна запропонувати  віртуальну екскурсію. Перевагою їх використання  є розвитку творчої уяви, спостережливості, вміння систематизовувати матеріал, активізації самостійної діяльності, диференційований підхід до навчання.

Супровід лекцій мультимедійними презентаціями сприяє концентрації уваги  аудиторії, стимулює запам’ятовування матеріалу, уможливлює збільшення об’єму поданої інформації.

Цей вид навчальної діяльності дає можливість безпосереднього сприйняття та осмислення студентами творів мистецтва, розкриває глибинну сутність художнього слова, сприяє розвитку творчого потенціалу та психологічному розвантаженню.

У процесі вивчення зарубіжної літератури з використанням засобів новітніх технологій варто приділити увагу аудіокнигам, доцільність використання яких пояснюється еталонним прочитанням художніх творів, та тим, що значна кількість здобувачів замінює традиційне читання художнього твору прослуховуванням аудіокниг.

Проте, практика викладання зарубіжної літератури є демонстрацією того факту, що в процесі аналізу художніх творів  з числа цієї групи спостерігається низка труднощів, такі, як відсутність навичок «спілкування» з художнім текстом (невміння своєчасно знайти цитату чи епізод), зменшення рівня «занурення» в художній світ, що тягне за собою відмирання традиційної культури читання та знецінення культу книги.

Окрім впровадження в навчальний процес інноваційних технологій, місце також має використання системи методичних прийомів, завданням яких є підвищення мотивації , розвиток розумової діяльності, виявлення творчих можливостей кожного , навчання обгрунтовувати свої позиції, надання пропозицій та рекомендацій. Наприклад, в процесі вивчення теми «Французька література ХVІІ ст.» можна використати формат лекції-конференції, завданням якої є залучення  здобувачів до участі у наукових конференціях, розвиток дослідницького інтересу, створення атмосфери наукового середовища. Заздалегідь обговорена та визначена тематика виступів, де кожен максимально детально висвітлює заявлену тему лекції з обговоренням кожного виступу обговорення часто переходить у дискусійний формат.

 Також на увагу у питаннях вивчення зарубіжної літератури  заслуговує формат лекції-«прес-конференці]», яка нагадує «бліц-гру», оскільки проводиться у форматі «запитання − відповідь». Головний принцип  такої форми навчального процесу це логічність та послідовність. Застосування такого роду прийомів навчання сприяє самостійному здобуттю знань .

Основою практичних занять є визначення взаємозв’язку теорії та практики, що сприяє виробленню вмінь та навичок застосування знань, які були отримані на лекційних заняттях в процесі самостійної роботи.

Метою практичних занять є: допомога здобувачів у систематизації, закріпленні та поглибленні теоретичних знань; навчання роботі з теоретичною базою та віднайденні підтвердження отриманої інформації у творах, які вивчаються; формування вміння навчатися самостійно, опановуючи методи, способи та прийоми самонавчання і самоконтролю.

У ході практичних занять формуються основи кваліфікації фахівця, тому їі методика та зміст покликані забезпечувати розвиток творчої активності особистості; наукового мислення, навичок публічних виступів; виконують функцію контролю за підготовкою до занять і засвоєння матеріалу.

 Кожне практичне заняття передбачає індивідуальний підхід зі сторони викладача. Відбираючи завдання для практичних занять, викладач прагне до того, щоб результатом роботи був створений цілісний образ про тему та предмет, які вивчаються. При проведенні практичного заняття викладачеві варто стежити за ступенем оволодіння слухачів необхідними вміннями. Це дозволяє визначити оптимальний об’єм навчального матеріалу подальших занять, приділяти більшу увагу тим питанням, засвоєння яких проходить важче, застосовувати ефективніші методи та прийоми навчання з метою досягнення поставлених дидактичних цілей.

Висновки

Отже, у процесі дослідження можна зробити висновок, що впровадження інноваційних технологій у навчальний процес   актуальний на сьогоднішній. Тенденція розвитку вищої освіти в Україні сприяє пошуку й реалізації різноманітних за своєю суттю навчальних форм, принципі та методів, застосування яких сприятиме досягненню високих результатів . Впровадження та використання низки інноваційних підходів у викладанні зарубіжної літератури позитивно впливає на освітню діяльність і викладачів, і здобувачів.

Список використаних джерел та літератури

1. Жалдак М.І., Лапінський В.В., Шут М.І. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики: посіб. для вчителів. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. 2004. 182 с.

2. Ісаєва О.О. Комп’ютер на уроці літератури як методична проблема Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 2009. № 5. С. 2–5.

3. Кісельова А. А., Завальська Л. В. Зарубіжна література : навч.-метод. посіб. [Електронне видання] / А. А. Кісельова, Л. В. Завальська ; Нац. ун-т «Одес. юрид. академія». Одеса. Фенікс. 2023. 290 с.

4.  Козак Л.В. Дослідження інноваційних моделей навчання у вищій школі.  Освітологічний дискурс. № 1(5). 2014. С. 95– 107. URL: Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/osdys_2014_1_11.

5. Кокарєва А.М. Застосування інформаційних технологій у вивченні природничих дисциплін на підготовчих відділеннях технічних університетів: дис. ... кандидата пед. наук: 13.00.04 Київ. 2006. 265 с.

6. Мачинська Н., Комарова Ю. Упровадження інноваційних технологій навчання у вищій школі Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. № 1 (14). 2015. С. 240–246

7. Тверезовська Н.Т. Інтерактивні інноваційні технології у системі вищої освіти // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка: зб. наук. праць. − Київ: ІВЦ «Політехніка», 2009. № 3 (27). С. 236–240.

8. Яшанов С.М. Система інформативної підготовки майбутніх учителів трудового навчання: монографія / За наук. ред. акад. М.І. Жалдака. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. 486 с.

Referencens

1. Zhaldak M.I., Lapinskyi V.V., Schut M.I. Computer-oriented means of teaching mathematics, physics, computer science: manual. for teachers Kyiv: Publishing House of M. P. Drahomanov NPU. 2004. 182 p.

2. Isaeva O.O. The computer in the literature lesson as a methodical problem World literature in secondary educational institutions of Ukraine. 2009. No. 5. P. 2–5.

3. Kiselyova A. A., Zavalska L. V. Foreign literature: teaching method. manual [Electronic edition] / A. A. Kiselyova, L. V. Zavalska ; National Odesa University law academy". Odesa. Phoenix. 2023. 290 p.

4. Kozak L.V. Study of innovative models of learning in higher education.  Educational discourse. No. 1(5). 2014. P. 95– 107. URL: Access mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/osdys_2014_1_11.

5. Kokareva A.M. Application of information technologies in the study of natural sciences at preparatory departments of technical universities: thesis. ... candidate of ped. Sciences: 13.00.04 Kyiv. 2006. 265 p.

6. Machynska N., Komarova Yu. Implementation of innovative learning technologies in higher education Scientific Bulletin of the Melitopol State Pedagogical University. Series: Pedagogy. No. 1 (14). 2015. pp. 240–246

7. Tverezovska N.T. Interactive innovative technologies in the system of higher education // Bulletin of the National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute". Philosophy. Psychology. Pedagogy: Coll. of science works - Kyiv: Polytechnic Institute, 2009. No. 3 (27). P. 236–240.

8. Yashanov S.M. System of informative training of future teachers of labor education: monograph / For science. ed. Acad. E. Zhaldaka Kyiv: Publishing House of M. P. Drahomanov National University of Applied Sciences, 2010. 486 p.