19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

Суспільний устрій та повсякденне життя

Про матеріал
пояснити, якою була система правління і склад населення Русі-України; розповісти про особливості життя у селі та місті; пояснити зміст нових термінів і понять; розвивати аналітичні здібності учнів; виховувати повагу до минулого нашої Батьківщини
Перегляд файлу

Суспільний устрій та повсякденне життя

Мета: пояснити, якою була система правління і склад населення Русі-України; розповісти про особливості життя у селі та місті; пояснити зміст нових термінів і понять; розвивати аналітичні здібності учнів; виховувати повагу до минулого нашої Батьківщини.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, таблиці.

Основні терміни і поняття: «дружинна держава», «бояри», «старці», «челядини», «верв», «гради», «дитинець», «посад».

Структура уроку:

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Склад населення і система управління Київською державою.

2. Життя людей у селі.

3. Міста і міське життя.

V. Узагальнення та систематизація набутих знань

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Перебіг уроку

  1.    Організація навчальної діяльності

Учитель інформує учнів про тему й основні завдання уроку. Доцільно звернути увагу, що на наступному уроці відбудеться практичне заняття за темою «Уявна подорож Києвом часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого», завдання до якого учні отримають наприкінці уроку.

II. Перевірка домашнього завдання

Бесіда за запитаннями:

1. Охарактеризуйте Київську державу за правління князя Ярослава Мудрого.

2. Особливості «Руської правди» Ярослава Мудрого.

3. Чому князя Ярослава Мудрого називали «тестем Європи»?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями:

1. Якими були характерні риси суспільного і господарського життя давніх слов’ян?

2. Що таке союзи племен і племінні княжіння?

3. Коли у східних слов’ян виникають племінні княжіння?

4. Як відбувалося стягування данини на Русі за перших князів?

IV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

1. Склад населення і система управління Київською державою 

За формою правління Київську державу IX-X ст. історики визначають як «дружинну державу». У її основі була досить проста система управління, яка сформувалася на основі дружини київських князів. Дружина не була лише військом великого князя київського, старші дружинники ставали його радниками, утворювали апарат управління, чинили від його імені суд на місцях і стягували данину.

Із «Повісті минулих літ» дослідники отримали багато інформації про панівні верстви населення Русі в IX-X ст. Зокрема, розповідаючи про похід Олега на Константинополь 907 р. та умови русько-візантійської угоди 911 р., він повідомляє, що, крім великого князя київського, на Русі були князі та «світлі бояри». Більшість істориків вважають, що це місцеві східнослов’янські племінні князі й вожді, яких підкорили київські князі.

Князі у своєму правлінні спиралися на племінні ради старійшин, яких літописець називає «старцями». Із розповіді Нестора-літописця про події 945 р. можна дізнатися, що деревлянський князь Мал приймав рішення про переговори з київською княгинею Ольгою, попередньо порадившись зі старійшинами землі.

Спочатку данину на користь Києва збирали зі східних слов’ян у формі полюддя. Приблизно в другій половині X ст. воно втратило своє значення. У містах і землях з’явилися намісники великого князя київського. Це зробило непотрібними щорічні князівські об’їзди земель. Відтепер намісники збирали данину і передавали її до Києва. Данину, як стверджує Нестор-літописець, збирали на Русі від окремого будинку – «диму» (подимне). Більшість населення Київської держави, яке обкладалося даниною, становили вільні селяни, або «люди», і ремісники. Існував також нечисленний прошарок залежних людей, або «челядинів».

2. Життя людей у селі (робота учнів з підручником)

Учитель організовує самостійне опрацювання учнями відповідного матеріалу параграфа з наступним визначенням особливостей життя у селі в зазначений період.

Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за допомогою наведеного матеріалу.

Додаткова інформація

У IX-X ст. більшість населених пунктів Русі-України становили села. Їхні жителі займалися землеробством, присадибним тваринництвом та промислами (мисливством, рибальством, бортництвом тощо).

Археологічні дослідження дозволили історикам дізнатися про те, який вигляд мали сільські поселення на Русі. Вони розташовувалися в місцевості зі сприятливими для ведення сільського господарства природними умовами. Це були неукріплені поселення з 30-50 селянських садиб, які розміщувалися довільно, без дотримання якого-небудь плану.

До складу селянської садиби входили житлові та господарські будівлі. їхні господарі вели власне самостійне господарство, маючи для цього практично все необхідне. Розміри житла дозволяють висловити припущення, що селянська сім’я складалася, як правило, із шести осіб. Крім садиби, сім’ї належали предмети домашнього вжитку, худоба, знаряддя для обробітку землі й збирання врожаю.

Селянські господарства одного або декількох сусідніх сіл об’єднувалися в сільську територіальну общину, яку називали «верв» або «мир». Члени общини були пов’язані круговою порукою, разом відповідали за сплату данини і скоєні на її території злочини.

Мешканці окремих общин не мали міцних зв’язків і жили відокремлено. За свідченнями літописця, для укладання шлюбів влаштовувалися спеціальні «ігрища між селами». Місцями для зустрічей представників окремих общин найчастіше ставали погости. Тут відбувалися релігійні свята, періодичні торги, збирання данини тощо.

Інформування

У житті східних слов’ян землеробство відігравало важливу роль і користувалося особливою повагою. Недарма свою основну зернову культуру вони називали «житом», від дієслова «жити». Давні язичницькі обряди і весь цикл річних язичницьких свят східних слов’ян відображав глибоко вкорінену традицію вважати обробіток землі джерелом свого існування.

У IX-X ст., як засвідчують дані археології, на Русі вже існувала велика кількість розчищених від лісу орних земель та була досить значною густота населення.

3. Міста і міське життя

Розповідь учителя

У «Повісті минулих літ» Нестор-літописець називає східнослов’янські поселення «градами». Зокрема, розповідаючи про уличів, тиверців, він пише, що «сиділи вони по Бугові й по Дніпру аж до моря, і єсть гради їх і до сьогодні».

На думку дослідників, східнослов’янські гради були адміністративними й релігійними центрами союзів племен, фортецями в прикордонних районах. Їхні залишки археологи знаходили в Києві, Чернігові, поблизу міста Володимира-Волинського, на Черкащині та інших місцях.

У IX – першій половині X ст. в Київській державі, за повідомленням літописця, існувало 16 міст: Київ, Новгород, Ростов, Полоцьк, Ладога, Білоозеро, Муром, Ізборськ, Смоленськ, Любеч, Псков, Чернігів, Переяслав, Пересечен, Вишгород, Іскоростень.

Більшість міст Русі починалася із замків-фортець. Під їхніми стінами селилися ремісники і купці, а в межах стін перебували князі й воєнні дружини, які в разі потреби могли захистити місто від ворогів. Варяги називали Русь-Україну IX-X ст. «країною міст (замків)», або «Гардарики».

Міста були центрами розвитку ремісничого виробництва і торгівлі. Проте їхні мешканці на Русі, як і в містах тогочасної Європи, поєднували заняття ремеслом і торгівлею із сільськогосподарським виробництвом.

Населення міст Русі було неоднорідним за своїм складом. Як правило, воно поділялося на міську знать і міські низи. До першої групи населення належали князі, бояри, жерці, князівські дружинники, багаті купці й заможні ремісники. Другу групу складали міщани, бідні ремісники, дрібні торговці й челядь.

Центром міста на Русі був добре укріплений замок – дитинець. Навколо розташовувався торговельно-ремісничий посад. У разі небезпеки його мешканці шукали захисту в дитинці. У княжому місті всі вулиці вели до дитинця, в інших містах – на дороги, що вели до сусідніх міст та на пристань. Доріг було тоді дуже мало, користувалися переважно річковими шляхами.

V.Узагальнення та систематизація набутих знань
 

Складання узагальнювальної схеми

 

VI. Підсумки уроку (Учитель привертає увагу учнів до провідних ідей матеріалу, розглянутого на уроці.)

У IX-X ст. на Русі встановилася форма правління державою, за якої головною фігурою був князь, що керував країною за допомогою своєї дружини.

У складі населення Русі-України в IX-X ст. сформувалася панівна верства, до якої належали великий князь київський, племінні князі, бояри і князівські дружинники.

Переважна більшість населення Київської держави жила в селах і займалася сільським господарством.

Міста Київської держави були важливими соціально-економічними, політичними і культурними центрами країни. Вони були осередками ремесла, торгівлі, державної влади й управління.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацюйте § 10 підручника.

2. За додатковими джерелами підготуйтеся до практичного заняття «Уявна подорож Києвом часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
До підручника
Історія України 7 клас (Гупан Н.М., Смагін І.І., Пометун О.І.)
Додано
30 січня 2019
Переглядів
974
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку