10 липня о 18:00Вебінар: Мультфільм за 5 хвилин: онлайн-сервіси для створення анімації та монтажу

Суть досвіду методики Марії Монтесрі

Про матеріал
Під час навчальної форми організації сенсорне виховання планую у тісному взаємозв’язку з усіма іншими видами роботи. Засобами реалізації сенсорного виховання в сучасній системі навчально- виховної діяльності є заняття та міні-заняття; дидактичні ігри та вправи; пошуково-дослідницька діяльність; спостережен-ня та екскурсії; сюжетно - рольові ігри.
Перегляд файлу

СУТЬ ДОСВІДУ

       Сучасна педагогічна наука визначає зміст сенсорного виховання, виходячи із даних сучасної психології і педагогіки. Матеріали Монтессорі відповідають її тези: «Коли людина думає, вона думає за допомогою руки». Як педагог і лікар Марія Монтессорі розуміла, що для духовного розвитку дитини важливо її навчити відчувати. Запропонована М. Монтессорі технологія саморозвитку передбачає ретельне вивчення фізичного і психічного розвитку дитину. В основу такого вивчення, а відповідно і виховання дітей, покладено так звану сенсорну культуру – культуру сприйняття зовнішнього світу.

       Таке виховання має дві мети:

  •         біологічну, яка допомагає полегшити природний розвиток особистості;
  •        соціальну, що дає змогу підготувати особистість до повноцінного життя

        у навколишньому середовищі.

       Головні завдання сенсорного виховання:

  • формування у дітей системи перцептивних дій;
  • системи сенсорних еталонів;
  • уміння самостійно їх застосовувати у власній діяльності.

Цілеспрямований розвиток сенсорних здібностей проходить такі етапи:

1. Етап формування сенсорних еталонів та стійких, закріплених у мовленні уявлень про кольори, геометричні фігури та співвідношення між величинами кількох предметів.

2. Етап вивчення способів обстеження предметів, а також набуття уміння розрізняти їхню форму, колір та розмір і виконувати щоразу складніші окомірні дії.

3. Етап розвитку аналітичного сприймання: уміння орієнтуватися в поєднанні кольорів, аналізувати форму предметів, виділяти окремі вимірювальні величини.

 Сенсорні матеріали побудовані таким чином, щоб розвивати окремі різні сфери відчуттів, таких як смак, нюх. На цих матеріалах дитина вчиться розрізняти колір, вагу і форму предметів. «Дитина досліджує навколишній світ всіма своїми сенсорними органами, засвоює образи і впорядковує їх».

     Сенсорне виховання дітей раннього віку супроводжується наступними сенсорними відчуттями:

зорові відчуття - дитина бачить контраст між світлом і темрявою, розрізняє

   кольори і відтінки, форму і величину предметів, їх кількість і розташування

   в просторі;

слухові відчуття -  дитина чує  різноманітні звуки - музику, звуки природи,

   шуми міста, людську мову, і вчиться їх розрізняти;

 відчутні відчуття - дитина відчуває допомогою дотиків, обмацування різні

   за фактурою матеріали, поверхні  різних  за  розміром  і  формою предметів,

   гладить тварин, обіймає близьких йому людей;

 нюхові відчуття - дитина вдихає  і вчиться  розрізняти різноманітні запахи

   навколишнього світу;

  смакові відчуття - дитина пробує й вчиться розрізняти на смак різноманіт-

 ні продукти харчування та страви.

В організації дитячої діяльності використовую такі форми:

  • групові заняття;
  • індивідуальні заняття;
  • вільна й самостійна діяльність дітей.

Методи та прийоми, які застосовую на практиці:

  • сюрпризний момент;
  • дидактичні ігри;
  • дидактичні вправи;
  • введення ігрового персонажу;
  • фізкультхвилинка;
  • бесіда;
  • пальчикова гра;
  • самостійна діяльність дітей;
  • використання художніх творів.

      Робота з матеріалом потребує точних рухів, які сконцентровують увагу дитини. Внутрішня концентрація  є феномен,який переживається всіма наши-ми дітьми і є життєво необхідна для розвитку людини. Користуватися сенсо-рними матеріалами дитина починає у трирічному віці. Спершу їй пропанують дерев’яні блоки з вкладними циліндрами розміри яких змінюються у певній послідовності. Дитина може маніпулювати циліндрами, виймаючи їх з отво-рів за допомогою невеликої кнопки зверху. Такі кнопки мають дерев’яні пло-скі фігури з ботанічного та геометричного комодів (ящичків та шафок з мате-ріалами для вивчення рослин і геометричних фігур). Серед сенсорних мате-ріалів є Рожева вежа (сприяє засвоєнню понять « великий », « маленький », розвитку окоміру), Коричнева дробина (формує уявлення про поняття « тов-стий », « тонкий », розвиває окомір), Червоні штанги (для засвоєння понять

« довгий », «короткий », розвитку окоміру), таблички з піщаного паперу (сприяють розвитку тактильного відчуття, розвитку дрібної моторики, підготовці до письма), слухові й смакові коробочки (відповідно для розвитку слухових і смакових відчуттів), геометричні тіла (для ознайомлення дитини з науковими назвами та ознаками об’ємних тіл) та ін.

Мала дитина любить часто повторювати свою роботу і закінчує свою діяльність лише тоді, коли задовольнить власну активність. І ніколи не слід заважати дитині чи зупиняти її, коли вона робить свої справи, спокійна і щас-лива, знову і знову. Очевидно тому, щоб досягти внутрішнього задоволення.

        Відносно занять, то вони даються лише тоді, коли дитина вже займалася з матеріалом. Колективні заняття дають другорядну роль, першочергова роль відводиться заняттям індивідуальним. Властивості заняття Монтессорі: простота, об’єктивність, чіткість. Заняття повинне полягати в простій асоціації назв з предметом чи абстрактною ідеєю, втіленою в назві. В ньому не повинно бути нічого, крім абсолютної істини. Особа вихователя повинна відступати на задній план, а на передньому плані тільки той предмет, на який треба звернути увагу дитини. Послідовність дій при роботі з матеріалом повинна бути чітка. Як тільки дитина зрозуміла заняття, вона переходить до самостійної роботи, а вихователь спостерігає за нею з деякої відстані. Якщо дитина після проведеного заняття працює з матеріалом неправильно,її ні в якому разі не слід виправляти. Треба заново повторити заняття пізніше, в більш сприятливий момент. Боязку дитину вихователю слід заохочувати і підбадьорувати, але ніколи не заставляти. «Робота, до якої примушують, шкодить дитині, бо через примус з’являється протистояння до роботи”.

      Заняття дає дитині нові знання і навички, розширює уявлення про навко-лишній світ, допомагає його впорядкувати.Отримані знання дитина буде ви-користовувати і застосовувати в своєму оточенні. Вона нормалізується, росте її духовний потенціал. Дитина стає незалежною  принципу збагачення і по-глиблення шляхом формування у дітей (починаючи з раннього віку) широ-кого орієнтування у навколишньому світі. Поруч із спеціальним ознайом-ленням з кольором, формою, розміром предметів слід удосконалювати звуковий аналіз мови, формувати музичний слух, розвивати м’язово-суглобову чутливість та інше.Ці вміння відіграють важливу роль у здійсненні музичної, образотворчої, трудової діяльностей, у мовленнєвому спілкуванні. Навчання сенсорним діям поєднується з різними видами діяльності, що забезпечує життєву придатність сенсорних знань і вмінь. У той же час, сенсорне виховання включає спеціальну роботу щодо ознайомлення дітей із

сенсорними еталонами, а також спеціальними способами зіставлення якостей предметів, що сприймаються, із засвоєними зразками, тобто способами обстеження предметів. Для виділення певних груп якостей потрібні як прості дії (дотик і погладжування – для визначення гладкості поверхні), так і більш складні(перцептивні) дії

Як і інші педагогічні науки, сенсорне виховання має свої принципи організації. Матеріали Монтессорі побудовані за принципом: «Від простого до складного». Кожен матеріал містить складність різного ступеня. Але всі разом матеріали зв’язані між собою і утворюють єдине ціле.

     Тематичне планування матеріалу проводжу протягом року та узгоджую із сезонними явищами, а також із програмою ознайомлення з навколишнім. Важливим чинником у плануванні занять та повсякденної роботи є ознайом-лення дітей з кольором, формою, величиною предметів є принцип послідов-ності, що передбачає поступове ускладнення завдань. Це ускладнення йде від елементарних завдань на групування однорідних предметів за різними сен-сорними якостями до співвіднесення різнорідних предметів за величиною, формою, кольором і далі до врахування цих ознак і властивостей в образотворчій та елементарній продуктивній діяльності. Під час навчальної форми організації сенсорне виховання планую у тісному взаємозв’язку з усіма іншими видами роботи. Засобами реалізації сенсорного виховання в сучасній системі навчально- виховної діяльності є заняття та міні-заняття; дидактичні ігри та вправи; пошуково-дослідницька діяльність; спостережен-ня та екскурсії; сюжетно - рольові ігри. Принципом послідовності обумов-люється й ознайомлення дітей спочатку із цілком відчутними сенсорними властивостями – величиною й формою предметів, які можна обстежувати шляхом обмацування, а вже потім із такою сенсорною властивістю, як колір, орієнтування на яку можливе тільки в плані зорового сприйняття.

     Передбачене також послідовне ознайомлення дітей спочатку з очевидни-ми відмінними ознаками предметів (круглою – квадратною формою, черво-ним – синім кольором), потім із більш близькими (круглою – овальною фор-мою, жовтим – жовтогарячим кольором). Важливим принципом організації процесу навчання є систематичність. Робота із сенсорного розвитку, так само як і формування вмінь, повинна проходити систематично. Особливої уваги потребує питання про повторюваність занять: період раннього дитинства характеризується надзвичайно швидкими темпами розвитку, і до кожного вікового мікроперіоду слід підходити диференційовано. Заняття на повто-рення відрізняється від основного заняття. Проста повторюваність одних і тих самих завдань може призвести до механічного, ситуативного запам’ято-вування, а не до поступального розвитку розумової активності на заняттях. Опанування нових орієнтовних дій призводить до того, що сприйняття стає більш детальним, повним і точним. Дитина сприймає предмет із погляду різних властивих йому ознак. Отож, визначаючи особливості сенсорного розвитку дітей раннього віку, слід виділити такі пункти даного вікового періоду: - складається новий тип зовнішніх орієнтувальних дій примірюван-ня, а пізніше – зорове співвіднесення предметів за їхніми ознаками; - з’явля-ється уявлення про властивості предметів; - засвоєння властивостей пред-метів визначається їхньою значимістю в практичній діяльності; - розвиток фонематичного слуху, необхідного для спілкування з дорослим, має своїм наслідком сприйняття всіх звуків рідної мови. Вивчення періоду раннього дитинства (до трьох років) становить період сенсомоторних передеталонів, коли дитина відображає лише окремі властивості предметів, що мають істотне значення для безпосереднього рухового застосування (деякі якості форми, величину предметів, відстань тощо).

Все вищезазначене дозволяє говорити про надзвичайну актуальність та значущість сенсорного виховання дітей в ранньому віці, необхідність максимального врахування психофізіологічних особливостей розвитку дитини в процесі створення оточуючого її предметно-ігрового середовища.

 

 

docx
Додано
20 травня
Переглядів
74
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку