Світ середньовічного міста. Практичне заняття №3: Середньовічний світ Західної Європи

Тема-  Світ середньовічного міста. Практичне заняття №3: Середньовічний світ Західної Європи

Мета:  краще розуміти той далекий час - Середньовіччя, побачити живих людей, глибше і ближче познайомитися з їх життям, побутом та звичаями.

Очікувані результати:

Після проведення заходу учні зможуть:

- пояснювати поняття – Середньовіччя

- розрізняти статус різних верств населення Середньовіччя

- розповідати про повсякденне життя населення Середньовіччя

- розв'язувати інтерактивні вправи з теми;

Основні поняття: міська комуна, комуни, магдебурзьке  право, бюргери,  цех, статут, гільдії, лихварство, банкіри,

Тип уроку: комбінований урок

Хід уроку

1. Організація навчальної діяльності

Привітання, перевірка  відсутніх

2. Актуалізація опорних знань

Обговоріть у класі   стр. 67 , параграф  11-12   стр. 67- 76

Чому виникали міста за часів стародавнього світу? Який вигляд вони мали?

Відповідь - Міста в стародавньому світі виникали через розвиток ремесел, торгівлі та потребу в захисті, стаючи центрами обміну, адміністрації та релігії, що відрізнялись укріпленими стінами, вузькими вуличками, кам'яними будинками з надбудовами, храмами, ринками та високими вежами, як у Месопотамії (Урук), Єгипті (Мемфіс), Греції (Афіни) чи Римі (Рим).

Причини виникнення міст

Економічні центри: Ремесла відокремилися від сільського господарства. Міста виникали там, де був збут ремісничих виробів, на перетині торгових шляхів, біля бродів, мостів, портів.

Захист: Необхідність захищатися від нападів спонукала людей селитися разом за міцними стінами та укріпленнями, які були символом безпеки.

Адміністративні та релігійні центри: Міста ставали осередками влади правителів, центрами культів і храмів.

Надлишок продуктів: Збільшення врожаїв дозволяло частині населення займатися іншими справами (ремеслом, торгівлею).

ДОСЛІДІТЬ  стр. 67

Спираючись на текст документа, з’ясуйте, чим відрізнялось європейське середньовічне місто від античного та сучасного. Знайдіть у кожному випадку не менше 3-4 відмінностей.

Відповідь - Середньовічне місто відрізнялося від античного та сучасного наявністю оборонних стін, шибениці та хреста (символи влади й релігії, відсутні в античних, інші в сучасних), вузькими звивистими дорогами, що веде до воріт, відсутністю чіткого плану та каналізації, наявністю цехів, комун, ратуш, на відміну від упорядкованих античних міст із форумами та сучасних міст із розвиненою інфраструктурою та іншими символами міського життя.  

Французький історик Люсьен Февр про зовнішній вигляд середньовічного міста

Місто оточують зубчасті стіни з круглими вежами. Вторована, вибита дорога веде до вузьких воріт, до звідного мосту; вдень і вночі їх охороняє сторожа. Праворуч — грубо збитий хрест. Навпроти, на узвишші, — монументальна шибениця (предмет гордості городян)... .

... [За міською брамою] починається вулиця, прокладена примхливо й недбало, зі стічним ровом посередині проїжджої частини; у непролазній багнюці, коли дощить, ані проїхати, ані пройти, а коли припікає сонце, здіймається така пилюка, що немає чим дихати. Й усе впереміш: хлопчики, качки, кури, собаки, навіть свині (попри офіційну заборону) копошаться в ній...

3. Вивчення нового матеріалу

1. Як виникали міста в Європі

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 68

Використовуючи текст, ілюстрації (с. 69-70), поставте ланцюжок послідовних запитань, які допоможуть вам з’ясувати, який вигляд мали міста.

Відповідь - Середньовічні міста мали вигляд укріплених поселень із кам'яними чи дерев'яними мурами, глибокими ровами та потужними воротами; їхні вулиці були вузькими, звивистими, часто без бруківки та каналізації, а будинки тісно стояли, часто нависаючи верхніми поверхами над нижніми. Центром життя була ринкова площа з ратушею та собором, навколо них концентрувалися цехи та ремісничі квартали, а за стінами розташовувалися сади та городи.

Розповідь вчителя

У IX ст. середньовічні міста розвивалися там, де за часів Римської імперії існували міцні традиції міського життя, як, наприклад, в Італії — Венеція і Флоренція, а століттям пізніше — на півдні Франції: Марсель, Тулуза та ін. У Х-ХІ ст. виникли міста й у Північній Франції, Нідерландах, Англії, Німеччині та інших країнах. Так почався новий етап середньовічного суспільства — становлення та розвиток міст. Переважна більшість середньовічних міст були невеликими (одна-дві тисячі городян). Міста Західної Європи були більшими: у Парижі, Мілані, Венеції, Флоренції, Кордові у різний час проживало 80-100 тис. городян. Виникнення міст було зумовлено багатьма причинами.

Забудова західноєвропейського міста найчастіше була прямокутною чи круглою. Площа території обмежувалася кількома сотнями гектарів. Серцем міста була ринкова площа, де купці і ремісники вели жваву торгівлю, укладали угоди, дізнавались останні новини. Гордістю міста була будівля міської ради — ратуша, де розміщувались міський архів, печатка і казна, там приймали почесних гостей. Недалеко від ратуші розташовувався міський собор.

ДОСЛІДІТЬ стр. 68

На основі схеми (с. 69) назвіть причини виникнення та зростання міст і поясніть кожну з них.

Відповідь - Причини виникнення середньовічних міст — це розвиток ремесла, торгівлі та збільшення сільськогосподарського виробництва, що призвело до відокремлення ремесла від сільського господарства і появи надлишків, а також зручне розташування (біля доріг, річок, замків) для захисту та збуту товарів; це створювало умови для розвитку міської економіки, появи нових соціальних груп (бюргери) та боротьби за самоврядування.

Причини виникнення та зростання міст у Європі

Необхідність ховатися за фортечними мурами змушувала містян економити кожен метр території. Тому вулиці були вузькими, «не ширше довжини списа». Будинки не мали номерів, їх розпізнавали за символом або гербом власника. Щоб збільшити площу будинку, городяни споруджували верхні поверхи будівель так, що вони виступали над нижніми.

ДОСЛІДІТЬ   стр. 68

Які основні ознаки середньовічного міста відображено на світлинах (с. 69-70)?

Відповідь-  Центр міста – ринкова площа з ратушею та собором.

Вулиці – вузькі, криві, щільна забудова будинків.

Оборона – міські мури, вежі, брами.

Населення – ремісники й купці, об’єднані в цехи.

Економіка – ремесло і торгівля, ярмарки.

Самоврядування – міська рада, магдебурзьке право.

2. Таллінн (Естонія). Сучасне фото

3. Ратуша в Бремені (Німеччина). Сучасне фото

4. Львів (Україна). Сучасне фото

 

2. Чому і як міста боролися за самоврядування   стр. 70

ПОМІРКУЙТЕ

На основі тексту розтлумачте поняття: «міська комуна», «самоврядування», «магдебурзьке право». Коротко перекажіть текст одне одному, користуючись цими словами та словосполученнями як ключовими.

Відповідь -  Міська комуна - термін "міська комуна" має два основні значення: це самоврядна міська громада середньовіччя, що боролась за незалежність від феодала, та найнижча адміністративно-територіальна одиниця місцевого управління у Франції та деяких інших країнах (наприклад, Італія, Бельгія).

Самоврядування - термін для самоврядування середньовічних міст — Магдебурзьке право, що надавало містам автономію від феодалів та право на власні виборні органи (магістрат, ратушу) та суди, а міста, що отримали такі права, називали комунами; іншим терміном є «міське право» загалом.

Магдебурзьке право - міське право, що виникло в XIII ст. в Німеччині. Воно передбачало звільнення міста від управління, судової та адміністративної влади місцевих феодалів-власників міст і створення міського самоврядування.

Розповідь  вчителя

Середньовічні міста виникали на землях короля, світських чи церковних феодалів, тому вважалися їхньою власністю. Король, феодали, єпископи, монастирі мали неабиякий зиск від містян, адже міське ремесло й торгівля суттєво їх збагачували.

Тиск із боку власників міст змушував городян боротися за свої права, домагатися міського самоврядування, встановлення комуни, почасти за допомогою зброї. Спочатку містяни обмежувалися суто економічними питаннями, вимагаючи скасування окремих, найобтяжливіших повинностей на користь феодала. Згодом городяни почали висувати й політичні вимоги — домагалися допуску до адміністративних посад, установлення самоврядування.

Робота  з термінами

Міська комуна (від італ. «комуніс» — «спільний») — у середньовіччі міська громада, що домоглася незалежності від феодала та права на самоврядування.

Наприкінці XII — на початку XIII ст. в Німеччині у місті Магдебург було впорядковано магдебурзьке право — звід норм, що врегулював права міст на самоврядування, власне судочинство та систему оподаткування, свободу містян у виборі занять.

Зі зміцненням міст їхні мешканці перетворилися на окремий стан. Повноправних містян називали в Німеччині бюргерами (від нім. «бург» — фортеця), у Франції — буржуа. Вони формували магістрат — орган міського самоуправління, вели судочинство. Серед бюргерів виокремилася міська верхівка, яку становили великі землевласники, заможні купці та майстри.

Містяни могли купувати чи орендувати земельні ділянки, мати свої садиби, могли заснувати цех, вільно торгувати, будувати млини. Ці права поширювалися й на бідноту, хоча та здебільшого не платила податків і не мала права голосу на виборах до магістрату. У незалежному місті селянин, який втік від свого феодала і прожив у місті один рік і один день, теж ставав вільним.

3. Яку роль відігравали цехи в розвитку ремесла

ПОМІРКУЙТЕ стр. 71

Складіть стислий (2-3 пункти) план розповіді «Середньовічні цехи». Обговоріть його з однокласником/однокласницею. Перекажіть текст одне одному за пунктами плану.

Відповідь -   Вступ: Що таке цехи та чому вони виникли в середньовічній Европі.

  Структура цеху: Майстер, кваліфіковані ремісники, навчання та набуття кваліфікації.

  Діяльність цеху: Контроль якості, цін та виробництва, захист прав ремісників.

  Розвиток цехів у різні періоди: Від раннього середньовіччя до розвитку капіталізму, згадка про найбільш відомі цехи.

  Вплив цехів на економіку та суспільство: Покращення якості виробів, зростання конкурентоспроможності, забезпечення соціального захисту ремісників.

  Висновок: Значення цехів для розвитку середньовічного суспільства та успадкованість їхніх принципів в сучасному світі.

Розповідь вчителя

Важливою верствою населення міста були ремісники — це дрібні самостійні виробники, які використовували ручні знаряддя праці. На відміну від селян, вони працювали на замовлення чи для продажу виробів на ринку. Міське ремесло розвивалося жвавіше, ніж сільське господарство, та й ремісник значно менше залежав від сеньйора, ніж селянин. У містах ремісники однієї професії об’єднувалися в цехи.

Робота з термінами стр. 72

Цех — об’єднання середньовічних ремісників однієї або споріднених професій, поширені в містах Західної Європи починаючи з ХІ-ХІІ ст.

ДОСЛІДІТЬ

1. На основі схеми визначте причини, що спонукали ремісників об’єднуватися в цехи, та поясніть кожну з них.

Відповідь – Забезпечення якості виробів:

контроль якості сировини;

контроль якості виробництва;

забезпечення ремонтів та обслуговування виробів.

Захист прав ремісників:

забезпечення захисту інтелектуальної власності;

підтримка у судових справах;

підтримка при конкуренції з іншими ремісниками.

Поліпшення умов праці та соціальний захист:

контроль робочого часу;

стандарти безпеки праці;

соціальний захист у разі хвороби чи нещастя.

Об'єднання для більшої сили:

спільне придбання сировини;

спільний продаж готової продукції;

підтримка на ринку.

 

Кожен цех мав свій герб, прапор, церкву, святого покровителя та приймав свій статут — правила, обов’язкові для всіх майстрів. Цехи мали чітку структуру, до якої входили майстри, підмайстри та учні.

2. Використайте схему, ілюстрацію і документ для характеристики відносин усередині цеху. Визначте, які обмеження накладали цехи. Які з них, на вашу думку, гальмували розвиток ремесла?

Відповідь – Цехи були організовані на засадах майстерності та навчання, і стосунки в них були ієрархічними. Найвищою посадою в цеху був майстер, власник майстерні, знавець ремесла і основний виробник, який був членом цеху. Підмайстер був найманим працівником, який працював під керівництвом майстра і мав за мету стати майстром, виготовивши зразковий виріб. Учень був прислугою у майстерні і домі майстра і працював переважно безкоштовно за проживання і харчування у сім'ї майстра.

Цехи накладали обмеження на виробництво, встановлюючи кількість майстрів у майстерні. Це дозволяло забезпечити високу якість виробів і контролювати конкуренцію. Також, в цехах були встановлені правила щодо використання сировини і інструментів, а також обмеження на зарплати підмайстрів і учнів.

Одним з обмежень, які гальмували розвиток ремесла, була обмеженість кількості майстрів у майстерні. Це не дозволяло ремісничому виробництву зростати і розширюватися, оскільки кожна майстерня мала обмежену кількість працівників. Також, цехи часто захищали традиційні методи виробництва, що ускладнювало введення нових технологій та інновацій.

Майстер

Власник майстерні, знавець ремесла, основний виробник, член цеху

Підмайстер

Найманий працівник, мав виготовити шедевр — зразковий виріб, щоб стати майстром

Учень

Прислуга у майстерні й домі майстра, працював переважно безкоштовно за проживання і харчування у сім’ї майстра

Зі статуту паризьких ткачів вовни (XIII ст.)

§ 1. Жоден не може бути в Парижі ткачем вовни, якщо він не купив право на це в короля...

§ 3. Кожен ткач вовни може мати лише одного учня не менш як на 4 роки служби за плату... або на 7 років без грошей...

§ 17. Старшина і двоє присяжних повинні дивитися, чи має майстер достатньо майна і чи здатен він передати майстерність своєму учню...

§ 40. Кожен ткач має сплачувати торгове мито з кожного шматка тканини...

§ 47. Жоден не має права починати роботу до сходу сонця під загрозою штрафу.

Отже, у різні періоди цехи відігравали і позитивну, і негативну роль, вони були суперечливим явищем у добу середньовіччя.

4. Як розвивалася торгівля стр. 73

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте особливості внутрішньої і зовнішньої торгівлі.

Відповідь- У середньовічному місті Західної Європи внутрішня торгівля зосереджувалася на ринкових площах та спеціалізованих вулицях-«кварталах» під контролем цехів, тоді як зовнішня торгівля велася через морські та річкові шляхи, а ключовими центрами були портові міста (Венеція, Генуя) та союзи міст (Ганза), а її двигунами стали ярмарки Шампані та розвиток банківської справи (міняйли, лихварство), що полегшувало міжнародні розрахунки та обмін товарами розкоші.

Розповідь вчителя

Розвиток міст Західної Європи в XI-XV ст. зумовив значне піднесення внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

Для захисту своїх інтересів і привілеїв купці створювали особливі організації — гільдії. У XIII ст. склався міцний союз міст — Ганза, що міг виставити проти піратів власний флот — 1000 суден. Численні ганзейські контори охоплювали торгівлю всієї Північної й почасти Західної Європи. Нині діяльність Ганзи вважають однією з перших спроб економічного об’єднання Європи.

Важливу роль у розвитку середньовічної торгівлі відігравали ярмарки (з нім. — «щорічний ринок») — торги, що регулярно, незалежно від пори року, влаштовували у містах і селах. Важливими особами на ярмарках були міняйли, які обмінювали гроші, позичали їх купцям чи ремісникам, вимагаючи повернути більше, ніж було взято. Так виникло лихварство.

Робота з термінами

Лихварство — надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при поверненні боргу.

Розповідь вчителя

З лихварів сформувалась особлива група містян — банкіри (від італ. — «банка» — стіл у конторі, де зберігалися гроші). Перші банківські контори виникли на півночі Італії, у Ломбардії, тому слово «ломбардець» у середні віки було синонімом до слів «банкір» та «лихвар» і дотепер збереглося в назві «ломбард».

ДОСЛІДІТЬ стр. 74

1. На основі схеми визначте, хто і з ким торгував у середні віки. Де розташовувалися основні центри торгівлі в Європі? Як пов’язані розвиток торгівлі та грошовий обіг?

 

Відповідь - На схемі зображено, що в Середні віки торгівля проводилася між країнами Європи, а також з Азією та Африкою. Так, наприклад, західні країни торгували зі Сходом через Константинополь, а з країнами Південної Європи - через Середземне море. Також торгували через головні міста країн: Париж, Лондон, Амстердам та інші.

 

Основні центри торгівлі в Європі - це міста-порти, де збиралися торговці з усіх країн. До таких міст можна віднести, наприклад, Венецію, Генуї, Рагузу, Брюгге та інші.

 

Розвиток торгівлі та грошовий обіг були тісно пов'язані. З розвитком торгівлі збільшувалася потреба в грошах для здійснення платежів. Тому, з одного боку, розвиток торгівлі призводив до зростання кількості грошей у циркуляції, з іншого - потреба в грошах створювала передумови для розвитку грошового обігу і фінансової системи.

 

 

Розвиток торгівлі

2. Яке явище відображає мініатюра? Опишіть його.

Відповідь – Мініатюра зображає середньовічний міський ринок (ярмарок) — явище активної торгівлі, обміну товарами та розвитку грошових відносин. На ній показано купців, ремісників і покупців, що свідчить про зростання міст і міжнародної торгівлі в Середньовіччі.

Середньовічний ринок. Мініатюра XV ст.

5. Чому  городянин перетворився на людину нового типу

ПОМІРКУЙТЕ стр. 75

Охарактеризуйте нову верству населення, яка виникла у середньовіччі. Порівняйте її становище з іншими.

Відповідь - Нова верства населення, що виникла в Середньовіччі, — це городяни (міщани), які об'єдналися навколо міст, що стали центрами торгівлі та ремесла; вони відрізнялися від феодалів і селян «іншим ритмом життя», освіченістю, підприємливістю та відкритістю до нового, ставши основою для формування буржуазії та нового типу особистості, що цінувала час і заробляла, а не успадковувала статус. Їхнє становище було проміжним: вони не мали привілеїв духовенства чи знаті, але були вільнішими та багатшими за селян, завдяки чому могли здобувати освіту та брати участь в управлінні містом.

Розповідь вчителя

Життя в місті та селі різнилося за темпом, адже побут селянства більше залежав вид зміни дня і ночі, літа й зими, релігійних свят і пам’ятних подій. У місті люди вже навчилися цінувати час. Тому на головній — ратушній — вежі міста зазвичай розміщався годинник. Городяни здобували освіту, аби орієнтуватися у складній ринковій економіці й досягати успіхів в органах самоврядування. До міст постійно приїздили люди з різних місць, які привозили не тільки товари, а й новини. Ініціативний містянин був новим типом особистості для середньовіччя. Ці люди значною мірою змінили обличчя Європи в наступні століття.

Відрізнялося від сільського і міське дозвілля. Коли вшановували святого, якого вважали покровителем міста, яскраво вдягнені містяни несли вулицями запалені свічки, статуї святих, символіку ремісничих цехів. На сценах просто неба, на ринкових площах мандрівні артисти й артистки жонглювали, танцювали, грали на музичних інструментах та демонстрували фокуси.

ДОСЛІДІТЬ стр.75

Про що свідчить поява в середньовіччі таких зображень? Знайдіть у тексті підписи до ілюстрацій (с. 75-76).

Відповідь – Зображено середньовічні розваги та дозвілля містян: виступи музикантів, танцівниць і жонглерів на міській площі. Це свідчить про розвиток міської культури та публічних розваг у середньовічних містах.

 

4. Ратушна площа середньовічного міста в Іспанії. Сучасний малюнок

5. Баштовий годинник у Руані (Франція)

4. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на закріплення знань

Завдання №1

Поясніть значення термінів –

1. Місто
2. Цех
3. Гільдія
4. Ратуша
5. Магдерзьке право

Відповіді –

1. Місто- населений пункт, у якому  мешканці займалися ремеслом і торгівлею.
2. Цех- об'єднання  ремісників однієї професії для захисту своїх інтересів.
3.   Гільдія - об'єднання купців для спільної торгівлі і захисту.
4.   Ратуша- будівля міського управління.
5.   Магдерзьке право- це середньовічна система міського самоврядування, що звільняла міста від влади феодалів, надаючи їм право на власні органи управління (магістрат), суди, регулювання торгівлі та ремесел, що сприяло розвитку міської економіки й культури. Воно базувалося на звичаєвому праві німецького міста Магдебург і було дуже поширеним у Центрально-Східній Європі, зокрема в Україні.

Завдання № 2

Заповніть таблицю (характеристику заповнюють учні).

 

Ознака	Характеристика
Основні заняття міщан	Ремесло, торгівля
Хто входив до цеху	Майстри, підмайстри, учні
Роль ярмарків	Розвиток внутрішньої та внутрішньої торгівлі
Органи міського самоврядування	Магістрат, бургомістр, рада

 

Завдання  № 3

Оберіть правильну відповідь

1. Основним заняттям мешканців  середньовічного міста були :

А   сільське господарство

Б    ремесло і торгівля- правильна відповідь

В    полювання

2. Будівля міського управління називалася :

А  замок

Б  собор

В  ратуша - правильна відповідь

 

Завдання  №  4    «Вірно чи невірно»

1. Усі мешканці міста були купцями –
2. Цехи контролювали якість виробів  +
3. Ярмарки  сприяли розвитку торгівлі +
4. Міста не мали самоврядування –

 

Завдання №  5   Хто це

За описом визначте соціальну групу .

1. Людина, яка навчалася ремеслу в  майстра - учень
2. Повноправний член цеху – майстер.
3. Людина, яка займалася купівлею та продажем товарів – купець.

Підсумок уроку

Середньовічне місто було  важливим елементом життя Західної Європи. Саме вмістах зароджувалися нові економічні відносини, розвивалася торгівля, ремесло а самоврядування, що підготувало грунт для подальшого розвитку європейської цивілізації.

5.Домашнє завдання

Опрацювати & 11-12, підготувати повідомлення про один з європейських середньовічних міст (Париж, Лондон, Венеція, Любек).