"Святий Миколай, у гості завітай!"

Лукашівський НВК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                      Вчитель Т.В.Боровик

                                                        2020 р.

МЕТА. Створювати гарний святковий настрій; розвивати знання дітей про Свято Миколая; розкривати таланти і творчі здібності учнів, розвивати їх казкову уяву, пам'ять; виховувати ввічливість, старанність, працелюбність, інтерес до пізнання нового.

Учитель.

      В Лукашівський край щасливий  

      Йде весела вість,

      Що коником білогривим

      Їде з неба гість.

 

     Дарів гість везе багато,

     Радість буде в кожній хаті.

     Їде, їде гість багатий 

     В Лукашівський край.

• Хто цей гість? Ви відгадали?

Діти.  Святий Миколай!!!

     ПІСНЯ «Ой хто, хто Миколая любить»         

Учень

   Чи знаєте ви, хто такий Святий Миколай? І чому Свято Миколая – найулюбленіше з усіх свят? І хто ж насправді цей Святий отець? Він – вигадка, казка, таємниця чи дійсність? Так, Святий Миколай – чудотворець, доброчинець, чарівник. Напевне, вам відомо, що у ніч на 19 грудня, у день його пам’яті, він розносить дарунки дітям, вітає з настанням зими, благословляє на добрі вчинки. 

1. У зимовий нічний час

Миколай іде до нас,

На санках везе пакунки,

В тих пакунках подарунки.

2. Миколай на сивих конях

В двори заїжджає

І пакунки чемним дітям

Із санок скидає.

3. Коли діти міцно сплять,

Раптом двері заскриплять,

В хату Миколай прийде

І дарунок покладе.

4. Ці дарунки не прості –

Миколаєві, святі.

Під подушку їх кладе,

Коли в хату він зайде.

5. Кому – зошит, кому – книжку,

Кому іграшку й калач,

А нечемним – купку різок

Й більш нічого – хоч ти плач!

6. Ще й погладить по голівці

Чемну він дитину,

Не обмине, не облишить

Жодную хатину.

7. В кожну хату завітає,

Де є чемні діти,

Дар святий їм залишає –

Як їм не радіти?!

8. І я рада за дарунок

Від Отця Святого,

Від Миколи Чудотворця,

Хранителя мого.

9. Буду щиро Миколая

Я також просити,

Щоб зіслав із неба ласку

На вкраїнські діти.

10. Святий отче Миколаю,

Просим тебе щиро:

Єдність дай у ріднім краю,

Злагоди і миру!

Учень.

  Миколай жив дуже-дуже давно і зовсім не в Україні, а в місті Патар в малій Азії. Народився 280 року в родині багатих, благородних та благочестивих батьків. Дядько Миколая був єпископом. У дитинстві хлопчикові доводилося бачити бідних та голодних. Для того щоб не принижувати чиюсь гідність, Миколай таємно носив дарунки до дверей осель бідняків.

Учениця.

У різних країнах Миколая малюють і називають по різному: Санта-Клаус, Дід Мороз. В Україні відвідування Миколаєм домівок має виховне значення. Святий розносить дарунки чемним, хорошим дітям. А є такі діти, які нічого  не заслужили у Миколая, адже були неслухняними, ледачими, брехунцями. Такі знаходять під подушкою різочку. Це змушує їх замислитись і наступного року намагатися стати кращими, поважати матусю і татуся. Молитися і гарно вчитися.

ПІСНЯ «Миколай»

 

  Сценка «Лист до Святого Миколая»

(За столом сидить дівчинка й пише листа. Заходить її братик і підглядає, що вона пише)

Оленка: Не підглядай! (Затуляє рукою написане)

Павлик: І кому це пише лист моя сестра?

Оленка: Святому Миколаю.

Павлик: І що ж ти пишеш Святому Миколаю?

Оленка: Не скажу!

Павлик: Та я все одно прочитаю того листа, коли ти повісиш його на вікно.

Оленка: А чужі листи не можна читати! Святий Миколай побачить, що ти читаєш його лист, розгнівається і нічого тобі не принесе.

Павлик: Не базікай! Подарунок до Святого Миколая – це моя мрія! Я з цього не роблю таємниці, а можу зачитати лист (Витягує з кишені лист і читає): «Святий угоднику Миколаю, подаруй, будь ласка, татові – нову машину, мамі – трикімнатну квартиру, а мені – новий комп’ютер».

Оленка: Як ти можеш таке просити? Ось послухай мій лист: «Святий Миколаю! Я знаю, що не завжди була чемною і слухняною. Будь ласка, вибач мені, бо я хочу доволі багато. Хочу, аби ти молив Бога, щоб він дав здоров’я таткові, мамусі, мені та братикові, а приносити мені нічого не треба, хіба що маленьку цукерку».

Павлик: Ти якась дивна. А ми що – хворі? Ми й так усі здорові.

Оленка: Сьогодні так, а невідомо, що буде через рік.

Павлик: Ти вже набридла із цим: що буде далі, що буде далі. Минулого року не дозволила свіжу ялинку в хаті поставити. Тільки ходила й плакала: «Ой не треба ялинку рубати!»

(Дівчинка бере за руку хлопчика, підводить до «вікна»)

Оленка:

 Глянь, ялиночка ця диво,

Запашна, струнка, красива.

Накруг неї танцюють сніжинки.

Всі радіють – жива ялинка!

Павлик: Звичайно. Як же їй не бути красивою? Через тебе тато аж з Карпат віз мале деревце, щоб посадити. Хотів тобі догодити. Ось і вибрав найкращий сорт.

Оленка: За це я йому дуже вдячна. Ось приберемо її на свято, і вона радітиме.

Павлик: Як це – радітиме? Хіба вона щось розуміє?

Оленка: Вона жива, вона росте, а значить розуміє, що ми її любимо, прикрашаємо. А лист перепиши, будь ласка, щоб Миколай не розгнівався на тебе.

Павлик: А чому б йому на мене гніватися? Я ж нічого поганого не хочу. Мама плаче, що замала квартира, тато часто ремонтує машину, а мій комп’ютер уже застарів.

Оленка: Розумієш, коли тато з мамою будуть здоровими, то вони самі все вирішать і те, що потрібно, куплять.

Павлик: Але ж минулого року Миколай приніс Андрійкові комп’ютер…

Оленка: А Надійка втратила дідуся і дуже сумує…

Павлик: Гаразд, я перепишу листа…

 

Учитель: От цікаво, а які подарунки мріють діти отримати від Миколая?

(Діти звертаються з проханням до Миколая. Кидають по черзі листи в скриньку.)

1. Я ляльок багато маю,

Але прошу Миколая,

Щоб приніс мені новеньку –

Кучеряву і гарненьку!

 

2. А мені – коня швидкого.

Ще і шабельку до цього.

 

3. А мені – із гуми мишку,

А іще цукерок трішки.

Шоколадок і горішків.

Торбу пряників медових –

Круглобоких і здорових.

 

4. Я у Бога завжди прошу

Не цукерок і не грошей,

А здоров’я мамі й тату,

Миру, щастя в нашу хату,

Слави й волі – всій родині,

Нашій рідній Україні!

 

Сценка

Мати:

Все затихло надворі,

Сяють зорі угорі,

Всі чекають-виглядають

Чудотворця Миколая.

Але щось він забарився.

Може, в небі заблудився?

 

(На сцені ліжко і стіл. Сторожко озираючись, з великою гіллякою в руках входить маленький чортик Антипко)

Антипко:

 Наламаю різок файних

Для нечемних, неохайних,

Неслухняних, злих діток.

Поскладаю у куток.

Я вже добре поклопочусь –

У воді солоній змочу!

Ох, дістанеться добряче

Дітям впертим і ледачим!

 

(Збирає різки та ховається за ліжком. Входить хлопчик Іванко.)

Іванко:

Я сьогодні був хороший?

Був. Тому собі попрошу

У Святого Миколая

Всього, що душа бажає.

Хай засуне під подушку

Ковзани, хокейну ключку,

Три коробки пластиліну…

 

Антипко (тихо):

І хорошу хворостину!

 

Іванко (прислухається):

Хто гукає? Ти, бабусю?

Ні, то, певно, дзвін у вусі…

Хочу тенісні ракетки,

Шапку, шарфик і шкарпетки.

Ще я хочу маску й ласти…

 

Антипко (тихо):

Може, різочку покласти?

 

(Іванко, спантеличений, озирається. Але тут заходить його сестра Оленка)

Оленка:

Чув, Іванку, каже тато,

Треба іграшки прибрати.

 

Іванко:

Мама хай поприбирає –

Я чекаю Миколая.

 

Оленка:

Знай, такі, як ти, ледачі

Лиш одних Антипків бачать!

 

(Оленка йде. З’являється Антипко.)

 

Іванко:

Хто ти? Звідки тут узявся?

 

Антипко:

Що, Іванку, здивувався?

Я служу у Миколая,

Він мене чудово знає.

 

Іванко:

То приїде він чи ні?

Подарунки є мені?

 

Антипко:

Є, і таких там багато,

Що не вмістяться в кімнаті.

Ти їх чесно заробив,

Бо трудитися любив.

Ти лягай, засни скоріше,

Миколай тебе потішить.

 

(Іванко лягає, а тим часом Антипко запихає йому під подушку різки. Потім ховається. Знову заходить Оленка й будить брата.)

Оленка:

Та прокинься вже, Іванку!

 

Іванко (тре очі й позіхає):

Ти чого волаєш зранку?

 

Оленка:

Та ще вечір, схаменися!

На годинник подивися!

 

Іванко:

Я під подушку залізу.

Там, напевно … (витягає різки)

Купа різок?

 

Оленка:

Це тому, що ти лінивий,

Миколай вчинив це диво.

Мусиш взяти на замітку,

Що Антипко садить в клітку

Неслухняних, вередливих,

І брехливих, і лінивих.

Хвалькуватих, гордовитих

Теж він любить половити.

 

Іванко:

Та хіба ж я похвалявся?

Чи брехав, чи лінувався?

Он Михайлик і Олена

Брешуть більше ще від мене!

А Сашко хвалиться більше…

 

Оленка:

Може, й так, тобі видніше,

Всі отримають своє –

Миколай на те і є.

Тільки ж поясни мені –

Де взяв різки замашні?

 

Іванко:

Хто поклав їх, я не знаю.

Піду в мами запитаю.

 

(Іванко виходить і заходить)

 

Іванко (здивовано):

Мама різок не ложила.

Певно, то нечиста сила.

 

Оленка:

Ну то як, ідеш в кімнату

Іграшки свої збирати?

 

Іванко:

Добре, добре – приберу,

Тільки різки заберу.

 

(Збирає різки і йде)

 

Хлопчик:

Буду щиро Миколая

Я також просити,

Щоб зіслав із неба ласку

На вкраїнські діти.

Святий отче Миколаю,

Просим тебе щиро:

Єдність дай у ріднім краю,

Злагоди та миру!

 

ПІСНЯ «Забілів снігами гай»

 

(Чути мелодію дзвіночків, входять янголи)

1-й ангел

За горами, за лісами

Їдуть, їдуть дивні сани.

І викришують копита,

Сріблом сяючим підбиті,

В зоряній височині

Метеорити вогняні.

2-й ангел

Миколай мандрує світом,

Він дарує чемним дітям

Те, про що їх світлі мрії.

Тут для кожного дари є.

Не забуде він нікого –

Ні хорошого, ні злого.

3-й ангел

Бо сьогодні день незвичний –

Ходить світом гість величний.

Там, де в душах спокій, рай,

Завітає Миколай!

 

(Стук у двері. Заходить Святий Миколай)

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Нині свято в вашім домі
І я вас вітаю,
Гараздів, здоров’я і доброї долі
Щиро вам бажаю.
Колись в цій школі я вже був,
Дарунки дітям роздавав,
До праці всіх вас закликав,
Наказував вам чесно жити,
Від зла тікати, а добро творити.

(Святий втомився з дороги, сідає відпочити)

1. Зібралось діток так багато,

Сьогодні свято – Миколая свято.

Будемо разом ми пісні співати,

Читати вірші й танцювати.

 

2. Нас Миколай з любов’ю привітає.

Ми – Божі дітки! Це він добре знає.

Йому, напевно, все про нас відомо:

І як вчимося, і як працюєм вдома.

 

3. До нас святий Микола завітав,

Бо українських діток він завжди кохав.

А ми Святому щиро обіцяєм:

Ніхто від нас образи не зазнає.

 

4. Стареньких привітаємо в дорозі,

Батькам попросимо здоров’я в Бозі.

Старанні будемо й розумні з вчителями,

У злагоді ростимо дні за днями.

 

5. Святий Миколай

Потішить дарунками усіх,

У Лукашівській школі щоб лунали

Весела пісня й щирий сміх!

ПІСНЯ «Ішов Миколай»
 

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ 
От настав прощатись час,
Залишаю вже я вас.
Будьте добрі й завжди щирі,
Живіть в злагоді і мирі.
Мамі й татку помагайте,
Менших себе не чіпайте.
Вчителям у поміч будьте,
І мене ви не забудьте.
Швидко мчиться часу лік,
Знов прийду я через рік
На велике, світле свято.
З Миколаєм вас, малята!

(Миколай пригощає дітей подарунками і поспішає далі в дорогу)

 

«Ой хто, хто Миколая любить»

1. Ой хто, хто Миколая любить,

Ой хто, хто Миколаю служить,

Тому Святий Миколай

На всякий час помагай.

Миколаю!   2р.

2. Ой хто, хто к ньому прибігає,

На поміч його призиває,

Той все з горя вийде ціло,

Охоронить душу й тіло,

Миколаю!  2р.

3. Ой хто, хто спішить в твої двори,

Того ти на землі і в морі

Все хорониш від напасти,

Не даєш у гріхи впасти,

Миколаю!   2р.

4. Миколай, молися за нами,

Благаєм тебе зі сльозами.

Ми тя будем вихваляти,

Ім’я твоє величати

На віки!   2р.

 

«Миколай»

1. Ти сьогодні скорше спать лягай,

Бо прийде у гості Миколай.

Бачиш, перша зіронька горить,

То вже Миколай до нас спішить.

Приспів:

Миколаю, Миколай!

До нас в гості завітай!  2р.

2. В нього коні білі, наче сніг,

Борода сивенька аж до ніг.

У сріблясті саночки сіда,

І за вітром в’ється борода.

3. Миколай про діток знає все,

Подарунки кожному несе.

Має для дитячих подушок

Подарунків повно, аж мішок!

 

«Забілів снігами гай»

1. Забілів снігами гай –

Їде Святий Миколай!

Коло нього на крилятах

Синьоокі янголята.  2р.

2. Хоч на дворі зимний час,

Не забув Святий про нас,

В кожнім мешканні дитинці

Гарні він дає гостинці.  2р.

3. Просим ми тебе, Владико!

Втіху нам зроби велику,

Радість нам найбільшу дай:

Звесели наш рідний край!  2р.

 

«Ішов Миколай»

1. Ішов Миколай лужком-бережком.

Святий Миколай із повним мішком.

Приспів:

Від хати до хати біленьким сніжком,

Іщов Миколай із повним мішком.       2 р.

2. Святий Миколай до діток ходив.

Всміхався, вітався, в дзвіночок дзвонив.

3. Тяжкий і великий у нього мішок,

А в ньому дарунки для чемних діток.

4. Ішов усміхався крізь темну пітьму,

А зіроньки з неба світили йому.

 

Література

1. Бутова О.В. Виховуємо особистість 2 клас. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010.
2. Зима іде, свята веде. Енциклопедія зимових свят. – Х.:Школа, 2003.
3. Козоріг Л.М. Свято Миколая// Початкове навчання та виховання. – 2009. - № 33.
4. Цельняк І. Дарунок Святого Миколая. – Львів: Край, 2006.