Святкова лінійка "До дня народження Т.Шевченка"

 

Святкова лінійка,

 присвячена 210 річниці від дня народження Тараса Шевченка

 

Ведуча1:Доброго дня вам

     Люба родина

    Сьогодні зібралися

     Ми на гостину!

 

Ведуча2: Щоби красуню –

Весноньку вітати!

Уклін доземний,

Тарасові віддати!

 

Ведуча1:Сьогодні ми святкуємо 210  річницю  від дня народження великого Кобзаря,  поета, художника і гравера, пророка та апостола правди, мислителя та пророка нашої землі -  Т. Г. Шевченка, який з’явився на світ  9 березня 1814 року  у селі Моринцях Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області)

 

Ведуча2: Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами – сльозами.

 

Ведуча 1:Любов Шевченка до України була безмежною. Україна – це край, де широка і довга стрічка Дніпра, оперезує жовті лани пшениці, де бездонна блакить неба купає золотосяйне сонце.

 

Вірш «Світає, край неба палає»

 

Ведуча 2: Всі свої вірші Шевченко пише чарівною, барвистою українською мовою, близькою до народної. Тому вірші його легко читати і запам’ятовувати. Вітер сонце, зорі, дерева – все оживає у віршах поета.

 

Вірш «Садок вишневий коло хати»

 

 

Ведуча 1:Творчість Тараса Шевченка  знають і люблять всі народи світу. Літаратурні твори Кобзаря  всесвітньо відомі, їх переклали 147 (ста сорока сімома) мовами світу, і вони стали невіддільною частиною національної культури багатьох народів.

 

Ведуча 2:Поезія  Тараса Григоровича змусила світ не лише почути красу української народної пісні, але й пройнятись повагою до справжнього українського  літературного слова.

 

Вірш  «ВІН БУВ ЯК ПОЛУМ'Я...»

 

  Він був як полум'я. Його рядки —

  Дзвінкі і небезпечні, наче криця,

  Переживуть і жито, і пшеницю,

  І хліб, і сіль, і війни, і віки.

Він був як полум'я. Свої слова —

Легкі, як небо, сині, наче квіти,

Що ними тільки правду говорити,

Він в наші душі спраглі наливав.

Він був як полум'я. Тепер ідіть,

Мо' пощастить знайти в трухлявій шафі

Засохлу риму, клоччя біографій,

Анкетну сповідь і газетну їдь.

Він був як полум'я.

 

 

Ведуча1:То ж нехай вогонь його душі запалисть у наших серцях іскру віри, надії, любові до рідної землі, свого народу

 

Ведуча2:Великий Кобзар  став духовним батьком, творцем і рятівником української мови й усієї нації. Шевченку вдалося дати початок процесу усвідомлення українським  народом себе   як нації з власною багатою мовою , історією та героїчним минулим.

 

Вірш  «До Основ’яненка»  (уривок)

 

Ведуча 1:Хвала й слава Кобзареві

Од роду до роду,

Що сміливо кликав люд

Битись за свободу.

 

Ведуча2:Хоч тебе й нема, Тарасе,

Давно поміж нами,

Твоя душа живе вічно,

Квітне над ланами.

 

Вірш «Кобзареві» Л.Костенко

 

Ведуча1:Багато літ минуло з того часу,

Праправнуки вивчають «Заповіт»,

У Каневі вклоняється Тарасу

Не тільки Україна – цілий світ!!!

 

Ведуча 2:І сьогодні ми виконуємо ще один заповіт Шевченка.

І мене в сім’ї великій

В сімї вольній, новій,

Не забудьте помянути

 Незлим, тихим словом!

 

Ведуча1: Ми повинні читати його твори і наша мова буде гарною, чарівною, барвистою, бо українська мова – одна з найкращих мов світу.

Учітеся, шануйте батьків, живіть дружно – учив Тарас Грогорович Шевченко.

 

Ведуча2 :Афоризмом стали його слова:

    Свою Україну любіть.

             Любіть її… во врем’я люте,

              В остатню, тяжкую минуту

              За неї Господа моліть.