Святково - розважальна програма " Учителем бути чи не бути?"

                Сценарій до Дня вчителя            

                «Вчителем бути чи не бути»

1. Презентація

2.Сценка «Пекельна професія»

 До столу важко підходить вчителька зі стосами учнівських зошитів для перевірки, понад зусилля гупає ними на стіл, важко сідає, заглиблюється в перевірку... Протягом всієї сценки вона перевіряє зошити. Телефонний дзвінок Вчителька бере трубку: 
- Ой, а хто це мамі так агукає? Хто так мамі агукає? Малюсіньке... плаче… Ой, пустушку згубило… Мама-кака, та, та, мама-кака, на роботі, ой, на роботі… Ось тільки диктанти перевірю… З тими ієрогліфами.  Кара моя єгипетська…  Ой, то ж може, голодне вже…  Цьомаю тебе, сонечко! Ще тіко 49 зошитів залишилося, як 49 років… і додому… до-до-му… Моє маню-ю-нє…
Кладе трубку. Перевіряє зошити. В двері стукають. Заходить учень.
Учень - Це… Ви вчора казали…
Учителька - Це не я казала, а ти казав, що як вивчиш правила, то прийдеш…
Учень - Ну-у, я прийшов… 
Учитель- Нарешті! Вивчив? Розказуй!
Учень Не з дієсловами…. З дієсловами «не»…  «Не» з дієсловом пишеться… Пишемо «не»… 
-УчительЯк? «Не» не вивчив? 
УченьТак те-е… Я вчив.. Аж перевчив… 
Телефонний дзвінок. Учень іде.

Вчителька бере трубку. 
- Знову палички для математики забув? У портфелі збоку ж поклала, біля пиріжечків… Вам додому табличка множення? Це в першому класі? Ну й задають! Так ти вже третьому? Мама прийде, мама прийде, ось тільки ще останні 49 зошитів перевірить… Переказ на мою голову…  Одні каракулі,  одні каракулі…
Заступник директора з навчальної роботи.
- Варваро Семенівно, ви не забули? Завтра засідання методичної ради! У вас глобальна доповідь по методиці викладання предмету з поглибленим вивчення профільної дисципліни! Нема коли розкачуватися! 
Учителька- Ось тільки ще 49 зошитів перевірю….
Заступник з НР Та покиньте ви ті зошити! Кому вони треба? Що там провіряти? Ієрогліфи єгипетські! Нарада важливіша! При директорі! Вашу доповідь розмістимо на шкільному сайті! Хай люди читають, хай досвід переймають! 
Учителька : Та завтра вже…
Заступник з НР : Сьогодні! Ввечері! Мені на стіл! А завтра ще й календарні плани на підпис!.. Робота горить!.. 
 Вчителька бере трубку. 
- Рішив задачку з математики? Ой же, молодчина ти в мене! Само сіло, само зробило, не треба над головою стояти… Що?! В тебе вже алгебра? А додому задача з хімії? І штани короткі? Біжу-біжу, моє сонечко…Ось тільки ще 49 зошитів та й бігом додому… По дві вправи… Оцінку поставлю. А пишуть же, ой, пишуть…. Букви, як попало…от же  грамотії…
Директор.- Можу вас привітати!.. 
Учитель- З чим, коли не секрет?! (насторожено)
Директор :Педагогічна рада вирішила, що вам, як справжньому талановитому педагогу з багаторічним невтомним стажем, потрібно довірити взяти участь...
Учитель: Де? Ще участі на мою голову не вистачало!
Директор:  У конкурсі вчитель року! Ніхто, крім вас!..
Учитель:Та навіщо він мені здався, ваш конкурс? В мене он, купа зошитів… Очі вилазять! Конкурси – добровільні! Не буду! 
Директор: Ну, знаєте, добровільні та невільні. Не хвилюйтеся! Вам тільки ділове портмоне скласти, щоб чин по чину… Ну, ви знаєте краще від мене! І розробки уроків, і дидактичні матеріали, та хіба мені вас учити? Ви ж більше стажу за мене маєте

Учитель:- На коли? На завтра?
- Ну що ви, що ви! Хіба ж у мене совісті нема? Яке ще завтра? Давайте на понеділок, за вихідні матеріали обдумати устигнете, ви ж бо в нас – голова!..
Директор  іде. Телефонний дзвінок. Вчителька бере трубку. 
- Гроші на випускний треба? Добре-добре, синку, і на альбом? Як?! Ти вже на другому курсі університету? Коли приїдеш? Сьогодні? Борщ на плиті, котлети у холодильнику… Я скоро буду… Ага, ось ще тільки 49 творів перевірю і все…
Заступник директора з виховної роботи.
- Ви ще тут? А де ваш 10  клас? Де він має зараз бути?!
- Як - де? Додому, мабуть, вже побігли… 
- Додому? Як це - додому? Сьогодні – й додому? А свято?! Повтікали!.. Ех, який класний керівник, такі й учні…
Вбігають діти.
- Неправда! Ми всі сьогодні є з вами! Ми тут! Ми вас вітаємо зі святом!  (розпочинаються святкові дитячі вітання)

Пісня «   І навіть та берізка»

1.               Тривожна осінь двері відчинила й берізки  де-не-де  позолотила, у блакитнім небі курличуть журавлі, стривожені всі наші вчителі.
2.               У країні рідній війна триває, ворог на шматки її розриває, воєнний стан, нема справжнього свята, усе забрала війна проклята.
3.               Та не візьме ніколи мрії, української віри та надії, які плекають вчителі-найрозумніші люди на землі.
4.               Ці мрії яскраві та кольорові фарбує жовтень вже на видноколі,                               працівників освіти свято не знищить теж війна проклята.

    5.Дорога вчительська  родино! У цей   осінній день,сповнений тривоги і болю , але          разом з тим надій і сподівань,віри в перемогу , прийміть  наші щирі вітання з нагоди професійного свята!

6.Добрі наші вчителі! Вельмишановні педагоги!

7. Талановиті, уперті, невгамовні! Завжди такі різні.

  8. То ніжною тремтячою рукою ставите нам двійки і з довірливою

              усмішкою призначаєте день перездач.

    9. То суворо і твердо виставляєте усьому класу оцінки,

               докірливо питаючи себе : « Чому у всіх дванадцять?»

    10. А якими лагідними та підбадьорливими словами  ви намагаєтесь підняти    

    успішність класу!

11. Ми так вдячні вам за турботу про нас, учнів.

12. Так хочеться подарувати вам   мирного неба над головою, побажати ,щоб ви та

    ваші рідні , близькі завжди були в безпеці.

 13. Долі світлої.Ангела – спасителя.

14. Мрії блакитної.

15. Надії на краще.

16. Любові неземної.

17. Краси золотої.

18. Та багато побажань і сердечних вітань.

19. А ще нової української школи, та такої, якою її бачить кожен з нас. Школи, у якій буде затишно, приємно, весело.

20.  У якій вас  з нетерпінням чекають ,  у якій щодня   кажуть  про те, як люблять та цінують…

 21. Отже, запрошуємо всіх  на один день до нашої  нової української школи, школи мрій та бажань!!! 

22. Сьогодні все нами задумане обов’язково здійсниться!!! Адже сьогодні день Ангела

наших любих і дорогих вчителів!!!  

                                                    Пісня  «Вчителі –журавлі»

Ведучий 1.Любі вчителі! У  новій українській школі ,про яку мріємо ми, потрібно якомога більше відпочивати, спілкуватися з колегами, з друзями, забувати про всі неприємності, виконувати тільки те, що приносить радість.

Ведучий 2.Сподіваємося, що наш вітальний інтегрований урок з різними формами навчальної і виховної роботи буде саме таким : жартівливим, веселим , багатим на нашу любов та  ваші щирі усмішки. (Лунає дзвінок на урок.)

Ведучий 1.Сьогодні вам дозволено все:  захочеться встати-будь ласка, виникне бажання  пострибати – дозволяємо, захочете співати, танцювати, викрикувати з місця- щиро просимо, лускати насіння,  пограти в телефоні улюблену гру чи зробити з нами селфі - і це все  вам дозволено. Отож, розпочинаймо.

 Ведучий 2.Дозвольте оголосити  тему:  « Підходи Нової української школи: вчителем бути чи не бути».

Ведучий 1.Мета уроку: у доступній формі донести до свідомості кожного вчителя ……. ЗЗСО І-ІІІ ст. інформацію про те, що він найкращий та зробив правильний вибір у житті, сформувати уявлення про те, яким його бачать учні,  як вони його люблять та поважають, навчити правильно відпочивати під час робочого дня, насолоджуватися кожною хвилиною спілкування зі своїми учнями, продовжити розвивати терпіння, виховувати почуття такої любові та поваги до себе, як до своїх вихованців.

Ведучий 2. Отож, етап уроку перший.  Актуалізація опорних знань. Видатний китайський філософ Конфуцій ще понад 2400 років тому помітив таку залежність:
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу, я пам’ятаю.
Те, що я роблю, я розумію.

 Ведучий 1.  Цікаво, а чи розумієте ви, шановні учителі, усю важливість вашого вибору стати педагогом, чи  часто ви ставили перед собою запитання «Вчителем бути чи не бути?».  Чи замислювались ви над тим, ким ви є для своїх учнів, якими ж    бачать вони вас щодня ?!

Ведучий 2.Те,що я бачу,я пам*ятаю…. Тому -  увага  на екран!

                        Жартівлива презентація « Один день з життя українського вчителя»

 Ведучий 3.Любі вчителі! Я знаю, що ви зрозуміли ,що все це насправді жарт і ми вас дуже любимо. То вчителем бути чи не бути?  Звичайно, бути! Бо в нашій новій українській школі     вчителям дуже поталанило, адже вони мають можливість спілкуватися з професіоналами – психологами, які радо їм допоможуть. Отож запрошуємо на один з таких сеансів.

Сценка «Клуб анонімних вчителів»

Психолог: Всім доброго дня!  Я – Олеся Василівна і я вітаю Вас на засіданні Клубу анонімних вчителів. (звертається до вчителів) Вас всіх об’єднує той факт, що ви ні хвилини не можете жити без школи, без шкільних турбот і проблем.   Кожен з вас має свою історію залежності. Сьогодні у нас надзвичайна подія – сьогодні у нас новенькі. Підтримаймо їх,  вислухаймо та допоможімо.Запрошую до розмови першого учасника.

Вчитель 1: Привіт. Мене звати Людмила!

Всі: Привіт, Людмило!

(Вчитель 1 соромиться і довго не може почати розповідь)

Психолог: Починайте. Все добре! Тут вас всі зрозуміють!

Вчитель 1: Мені трохи соромно про це говорити

Психолог: Сміливіше! Сміливіше!

Вчитель 1  У мене така проблема: усе, що мені може знадобитися в школі  сьогодні чи колись в майбутньому, я несу до школи з дому. У мене вже в класі і в препараторській стільки речей, що я почуваюся ніби вдома.   А якщо щось вдома мої рідні  не можуть знайти, то зразу ж заявляють, що це вже в Потелицькій школі. Уявіть,  від мене ховають речі і перевіряють сумку  .коли я йду до  школи. Але я все одно умудряюсь щось та сховати і принести.

Психолог: Бідненька,  заспокійтеся. Таких тут багато.  Те, що ви зізналися- вже часткове розв’язання  проблеми.

Вчитель 2: Мене звати Світлана!

Всі: Привіт, Світлано!

Вчитель 2: Хочу вам розказати про свою проблему . Вона дуже серйозна :коли є надходження якихось коштів, я обов’язково щодня  щось купую: чи то методичку, чи нову лінійку. То мені потрібно декілька ручок з червоними пастами, то вже з чорними кілька знадобилось, а то вже файлів не вистачає        або   не можу себе стримати, щоб не поновити  куточок у кабінеті математики... Чоловік думає, що держава не виплачує вчителям  зарплату вже    кілька років поспіль… Зупиняюсь лише тоді, коли в гаманці залишаються кошти на маршрутку.. А для себе, розумію, знову нічого не придбала….

Психолог:  Не хвилюйтеся, Світлано, все обов’язково налагодиться.  Спробуйте- таки хоч раз  щось собі купити з одягу , чи з взуття або нову сумочку. І пам’ятайте : купуючи сумочку, треба звертати увагу на фасон, а не скільки зошитів уміститься! Тримайтеся! (підходить і плескає по плечі)

Вчитель: А як же методички?

Психолог: Ні! Ні! Ні! Сумочку, чобітки…

Вчитель: Ну добре…. Спробую….

Психолог: А ми продовжуємо. Ніколи не думала, що вчителі мають стільки проблем, стільки душевних хвилювань. Послухаймо історію наступної нашої учасниці.

Вчитель 3: Привіт, мене звати Богдана!

Всі: Привіт, Богдано!

Вчитель 3Коли я прийшла до школи, у мене було невелике навантаження і цього мені було більш ніж достатньо. Але з кожним роком воно потроху збільшувалось і збільшувалось. Але тепер я вже ніяк не можу зупинитися. Я хочу більше і більше,мені мало і мало.

Психолог: Бідненька, змарніла від цього нервового навантаження!

Вчитель: Не знаю, як вам і сказати: доки не зроблю усю шкільну роботу, не можу лягати спати. А коли вже зроблю, то спати ніколи, треба іти до школи.Ви не знаєте, чи не можна добу збільшити хоча б на 6 годин.

Психолог: Справді, я  розумію ваше занепокоєння.  Але це неможливо.

Психолог :  Запрошуємо ще одного учасника нашого клубу.

Вчитель 4:  Привіт. Мене звати Сергій.

Психолог: Сміливіше! Сміливіше!

Вчитель  4   Ні для кого не секрет,що вчитель має щороку підвищувати свою кваліфікацію. Для цього існує курсова перепідготовка. Я так захопився, що у мене виникла проблема: я більше  не можу знайти для себе нічого нового… Я пройшов вже,здається,все : від методики викладання  уроків історії  в НУШ ,першої медичної допомоги учням на перервах,методи приборкання норовистих учнів  до приготування  сніданків для п’ятикласників. Все!!!! І на Прометеусі,і ЛОІПОПО вже мене вивчило, і на Едері….  Замість 150 годин, у мене вже більше півтори  тисячі… Не їм, не сплю- шукаю і слухаю, шукаю і слухаю…Допоможіть знайти щось, благаю..

Психолог :   Не хвилюйтеся. Ви тут не одні такі. Ми вам обов’язково допоможемо. Запрошуємо ще одного учасника нашого клубу.

Вчитель 5:  Привіт. Мене звати Оксана.

Психолог: Сміливіше! Сміливіше!

Вчитель 5    У мене проблема. Я усюди і щодня ходжу зі увімкненою камерою на смартфоні, то  фотографую, то  знімаю відео ,фотографую і знімаю. Ану,дивись,знову скажуть щось скинути на сайт школи. Треба ж мати в запасі.

Психолог:   Не хвилюйся, Оксано , ми тобі допоможемо..   Це знайома проблема. Ще один учасник хоче висловитися.

Вчитель 6: Мене звати Галина!

Всі: Привіт, Галино!

Вчитель 6:   У мене теж проблема. Я весь час щось перевіряю. Де б я не була : в дорозі, в гостях, на педраді, під час вечері, навіть у сні і то з червоною ручкою. Я не можу нічого вдіяти. Допоможіть мені.

Психолог: Дорогенька ,вам треба відволіктися . Поїхати на відпочинок хоча б…

Шановні вчителі! Візьмімось за руки і помедитуємо. Повторюйте за мною.                                                                                   Ми хочемо жити як нормальні люди!  (тричі)                                                                                                          Ми будемо відпочивати!                                                                                                                                       Ми будемо спати по 8 годин. Ми будемо витрачати зарплату на себе. Ми будемо любити себе.

Учитель: Звичайно,усе буде добре. І все вдасться. А я згадала : у мене вдома є нова етажерка і вона гарно буде вписуватись у куток кабінету хімії. Гадаю, чоловік допоможе мені її принести.

Учитель 2. А у видавництві « Ранок» сьогодні знижки. Якщо купити 2 методички ,то  третя у подарунок,  так можна й на сумочку зекономити.

Учитель 3.Я тут подумала : до літечка 8 місяців, нічого,і це навантаження витримаю…

Психолог: Дорогі вчителі, запрошую на свої сеанси. У святкові дні знижка 50 відсотків.

Ведучий 3.Ми обіцяли вам багато сміху…А обіцянку треба виконувати. Запрошуємо вас у кімнату сміху.

 Учень1. Світлано, чому тебе вчора не було в школі?
- А я зробила вчительці подарунок.
- Який подарунок?
- У неї вчора був день народження.От я і вирішила - нехай відпочине від мене!

Учень 1. Тату, тебе в школу викликають.
- Навіщо?
- Я шибку розбив.
Батько сходив. Наступного дня син каже:
- Тату, тебе в школу викликають.
- Навіщо?
- Я спалив хімічний кабінет.
Батько знову сходив. Наступного дня син знову каже:
- Тату, тебе в школу викликають.
- Знову? Набридло! Не піду більше в твою школу!
- Ну і правильно, чого там по розвалинах шастати!

Учень1. 1 вересня, 1 клас.
Вчителька каже:
- Діти, ви прийшли в школу. Тут потрібно сидіти тихо, 
а якщо хочете запитати  - потрібно піднести руку.
Петрик тягне руку ...
- Ти щось хочеш запитати, Петрику?
- Ні, просто перевіряю, як працює система.

Учень 1 .У вчителя запитують:
- Назвіть три причини, через які ви любите свою роботу?
- Червень. липень, серпень...

Учень 1. Сашко, чому ти так погано вчиш англійську мову?
- А навіщо?
- Як навіщо? Адже цією мовою розмовляє пів світу!
- Так невже цього мало?

Учень 1. На уроці географії вчитель пояснює Славі, як знаходити частини світу за компасом.
- Бачиш стрілку? Праворуч від неї - схід, ліворуч - захід, попереду - північ.
А що в тебе позаду?
Славко почервонів і крізь сльози пробубонів:
- Я ж казав мамі, що ви все одно помітите дірку на моїх штанях!

Учень 2.– Світлано  Василівно, навіщо мені ваша алгебра, де вона мені в житті стати в пригоді може?
– Ой, Савченко, ти ще згадаєш мене, коли будеш робити уроки зі своїми дітьми-шестикласниками!
  Учень 2.  На уроці малювання один учень звертається до сусіда по парті:
– Здорово ти намалював! У мене апетит розігрався!
– Апетит? Від сходу сонця?
– Треба ж! А я думав, ти намалював яєчню!

Учень2.Учень.- Тату, нам задали твір про сім'ю. Як краще написати "Батько багато працює" чи "Батько багато заробляє"?

- Пиши, як хочеш, але обов'язково додай: "Але на ремонт класу більше не дасть!

Учень 2. Учитель:
– А тепер я доведу вам теорему Піфагора.
Микола із задньої парти:
– А чи варто? Ми вам віримо на слово.

Учень 2. Урок біології. Вчителька:
– Михайлику, розкажи всьому класу, як розмножуються дощові черв'яки?
– Розподілом, Любо Миколаївно.
– А детальніше?
– Лопатою.

Учень 2. Ганна Григорівна кілька разів робила зауваження Віті Антонову, нарешті її терпець урвався:
—     Усе, Антонов!
—     Чого? — запитав Антонов.
—    Завтра до школи без батьків не приходь!
—     Угу, — сказав Антонов.
—     Що — «угу»?
—    Завтра до школи не прийду, — відповів Антонов.

 

 

 

 

Учень1.Сміх крізь сльози про реалії нашого шкільного життя.

Учень 2.Син (10 клас) заявив, що йому не треба нічого купувати, у нього до школи все є – пів   олівця з того року і пара зошитів, а ручку, каже, я на підлозі в класі знайду ...

 

Учень1.Уроки зроблені ... Мати охрипла ... Син оглух ... Сусіди вивчили все напам'ять, собака переказала !!! .

Учень 2.Як тільки зібрався взятися за розум, закінчився навчальний рік. 

Учень 1.У старших класах самостійна робота перестає бути самостійною. Вона вже колективна.

Учень 2.Хто рано встає, тому кажуть: «Сядьте! Урок ще не закінчився!»

 Учень  1. У 1 клас ми йдемо з портфелем, який більше нас в 2 рази. У підсумку в 11 приходимо з одним пакетом.

 Учень 2.На всіх уроках я сиджу як політик: нічого не знаю, але роблю розумне обличчя.

 Учень 1. Найстрашніша фраза шкільного дитинства: «Так, а тепер прибираємо підручники і дістаємо подвійні листочки…»

 Учень 2.Вранці в понеділок перед школою які  тільки хвороби не  загострюються…

Учень 1.Виставили оцінки за чверть… «Головне, мам, щоб ми всі здорові, так?»

Учень 2.По ідеї, найрозумнішими у школі повинні бути діти з одним вухом: щоб в одне вухо влітало – і все!

Учень 1.Знань у мене не відняти… Чого немає – того немає…

Учень 2.Серце завмирає, ноги підкошуються, дихати стає важко, в очах все пливе при вигляді його – 2-го варіанту контрольної роботи з геометрії

Учень 1. Ніколи вдома не буває так чисто, як перед приходом мами з батьківських зборів.

 Учень 2. Судячи по зарплаті вчителів, наш уряд складається з мстивих двієчників

Учень1. Судячи з зарплат співаків та футболістів, ти розумієш, що найважливіші у школі предмети- музика та фізкультура.

 Ведучий 4. А який же урок, навіть якщо він розважальний , без різних тестувань? Обіцяємо: кожен з вас отримає найвищий бал та усмішки своїх колег та учнів.  Отже, запрошуємо на сцену 5 учителів чи учительок- смільчаків.(виходять вчителі,учні роздають листочки та ручки)                                                                                                                        Ведучий 5. Зараз ми будемо зачитувати вам запитання.                                                           Ведучий4.А скільки запитань?                                                                                                                 Ведучий 5.Нехай не хвилюються, скільки запитань-усі їхні.                                                  Ведучий 4. Просимо дуже уважно слухати   і записувати після номера лише букву. Зрозуміли? Щоб потім не перепитували… Почали.(ведучі по черзі зачитують питання та варіанти відповідей) Тестування

1. Що з переліченого    ви в першу чергу врятуєте під час пожежі?                                 А. Папку з роздатковим матеріалом.                                                                                        Б. Пожежних.                                                                                                                                  В. Норкову шубку.                                                                                                                           2 Який подарунок ви б хотіли отримати на День вчителя?                                              А. Дорогий підручник, рекомендований Міністерством освіти.                                           Б. Крем для засмаги.                                                                                                                   В. Брендові окуляри від сонця.                                                                                            3. Що вважаєте за краще робити у вільний час?                                                                        А. Готувати підопічних до олімпіад, до ЗНО                                                                             Б. Перераховувати ворон.                                                                                                            В. Витрачати зарплату.                                                                                                                           4. Якщо ваша сумка загубиться, то за чим, з  того ,що лежало в ній, ви найбільше   будете жалкувати  ?                                                                                                     А. За  флешкою  зі складеними контрольними та самостійними.                                                                      Б. За втраченими  роками.                                                                                                          В. За  грошима.                                                                                                                                5. Звідки беруться діти?                                                                                                               А. З коридору. Як тільки дзвоник пролунає.                                                                                   Б. Від верблюда.                                                                                                                           В. Їх приносить лелека.                                                                                                                  6. Хто такий Песталоцці?                                                                                                      А. Відомий європейський педагог.                                                                                           Б. Європейський літак.                                                                                                              В. Модельєр з Європи.                                                                                                                 7. Що бачать вранці та ввечері діти вчителів?                                                                        А. Як мама  чи тато –вчитель перевіряє зошити або складає їх у сумку.                                                            Б. Солодкі сни.                                                                                                                              В. Гарний краєвид з вікна.                                                                                                           8. Учитель – звучить …                                                                                                               А. Гордо                                                                                                                                       Б. Дивно.                                                                                                                                     В. Так собі.

9. Як проходить ваш час з 9 до 10 ранку?                                                                                   А. Дзвоню малознайомим людям, щоб запитати, де їхні діти або питаю їх про це у вайбері.                                                                                                                                         Б. Думаю, в чому суть буття.                                                                                                    В. Насолоджуюся ранковим сном.                                                                                            10. Чим найбільше вас приваблює ваша робота?                                                                  А. Щасливі усмішки дітей.                                                                                                      Б. Чаювання в учительській.                                                                                                       В. Велика відпустка влітку.                                                                                                    Ведучий…. Поставте   за кожен обраний варіант бали. За кожне                                          А –   1000 балів:   Б – 100 балів:В – 10 балів.  . А тепер увага! Ваш результат:

Ведучий….Якщо ви набрали від 100 (ста) до-600 ( шестисот) балів, то ми вас вітаємо: у вас є норка, брендові окуляри, зарплата і красивий вигляд  з вікна. Судячи з усього, ви вдало обрали собі другу половинку. А педагогом працюєте не з потреби, а для душі.

Ведучий… Якщо ваш результат від  (шестисот600) до (п*ятьох тисяч)-5000 балів то ви,напевно, рятуєте пожежних, перераховуєте ворон і вважаєте, що вчитель – це щось дивне. Песталоцці ,напевно,для вас літак. І це доводить ваше прекрасне почуття гумору.

Ведучий… Якщо ж у вас більше (п’яти тисяч) 5000 балів,то,безперечно, для вас є безцінними  папка з роздатковим матеріалом і флешка з контрольними. У відпустці вам складно без підручників, а у вільний час ви думаєте про олімпіади. Це все характеристика вчителя року. Ви не просто любите свою професію, ви живете нею, з великою впевненістю можна сказати, що у вашому серці знайдеться місце абсолютно для кожного учня. Таких педагогів і пам’ятають все життя.

Ведучий. Поділитись результатом? Нам так цікаво…

 Ведучий…А це солодкий мінідарунок за вашу працю.(роздають чупа-чупси).

Пісня

 Ведучий 6. На обличчях наших учителів та учительок сяють усмішки,їх очі випромінюють тепло, радість і любов до нас, десятиаканців і беканців….

 Ведучий 7.. Я теж це помітила. Мені здається, що ми досягли вже мети нашого уроку. І на питання « Учителем бути чи не бути « кожен з них дасть ствердну відповідь.

  Ведучий 6. Урок можна б і закінчувати… Та ми не виконали всього, що пообіцяли.

  Ведучий 7.  Справді. Тому продовжуймо. Закріплення вивченого та зрозумілого матеріалу. Вчителем бути почесно, цікаво,а головне-  весело!!!

  Ведучий 6. Яка ж нова українська школа без вправ,ігор?   Пропонуємо пограти в гру   « А як у тебе з афоризмами?»   

Ведучий 7.   Мета : перевірити ,чи справжні вчителі зібралися в нашому залі. Отже,ми починаємо читати відомі афоризми  наших улюблених вчителів,а ви маєте продовжити. Умова: відповідати дружно, голосно, ще й викрикуючи.

Фрази:   Сіли на місце. Дзвінок-для….                                                                                                 А голову ти вдома…                                                                                                         Двійку поки що ставлю…                                                                                                       А тепер ховаємо все з парт і дістаємо подвійні ….                                                            Від знань ще ніхто не…                                                                                                            Хто до дошки? Ліс…                                                                                                          Якщо ти такий розумний,встань і…                                                                                   Що тобі так смішно? Скажи  нам усім ,разом-                                                                Таке завдання точно буде на…                                                                                  Говорили-балакали,сіли і……                                                                                                  Мов горохом об…                                                                                                                         У вас совість є? Два вчителі в …?                                                                                                 Вийди і зайди….                                                                                                                  Оцінку я буду на двох..                                                                                                             Ви коли небудь заспокоїтеся чи …

Ведучий …. Справді, справжнісінькі вчителі зібрались сьогодні в залі. А ми продовжуємо нашу навчально- ігрову програму та запрошуємо вас на телепередачу «Битва вчителів».

 Ведучий: Отже , пропонуємо взяти участь у телепередачі   «Битва вчителів» - сьогодні у нас нове завдання і наші глядачі не вірять, що вчителі впораються з ним. Поспішаємо попередити:  у нас все чесно і без підстав, підсуджування, підказок і підніжок. Для виконання завдання запрошуємо  вчителя  початкових  класів Богуш Галину  Іванівну. Галино Іванівно, вам потрібно  сьогодні увійти в клас і змусити учня третього класу Банаха Миколу  дати  вам щоденник.

Учитель: Миколко,  дай ,будь ласка, щоденник.

Учень: Не дам.

Учитель: Банах, відкривай портфель, діставай щоденник.

Учень: У мене його бабуся перед сном почитати взяла.

Учитель: Миколко, давай щоденник, а то в журнал два поставлю.

Вася: А за що?

Ведучий: На жаль, ваш  час вийшов . Запрошуємо другого учасника – Гнідець  Петра Петровича.

Учитель: Миколо, дай ,будь ласка, щоденник, а я тобі цукерку дам, багато цукерок.

Учень: У мене батько на фабриці "Світоч " працює.

Учитель: Миколо, я тебе в кут поставлю!

Учень: І чого я там не бачив?

Учитель: Зараз відведу в кабінет директора.

Учень: Ойойой! Налякали!

Ведучий: Як не прикро, але це завдання не встиг виконати за часом і другий вчитель. Запрошуємо нашого третього кандидата Банах Марію Петрівну.

Учитель: Миколо Миколайовичу, ти чому щоденник вчителям не даєш?

Учень: Дома забув (сповзає по парті)

Учитель: Дай щоденник, будь ласка.

Учень: Ні. (Невпевнено)

Учитель: Дай щоденник!

Учень: Ні.

Учитель: Телефоную  батькові (дістає телефон, робить вигляд, що вибирає в контактах)

Учень: (Дістає щоденник, на якому сидів) Мамо, тримай щоденник, тільки батькові не дзвони!

Ведучий: Як показала наша передача, усі наші вчителі -  професіонали, але без батьківської допомоги їм буває дуже важко. Співпраця вчителів та батьків дала результат на цьому тижні  - якою буде наступна битва, дізнаєтеся завтра.

 

 

Ведучий 8. Чого лишень не вигадають  вчителі, щоб нас зацікавити, які тільки прийоми  не застосовують: «мозковий штурм», мікрофон, « карусель», « акваріум», (хоч насправді ми справжнісінький зоопарк),робота в парах, групах, інтерв’ю з відомими людьми .  Ось і ми проведемо інтерв’ю з відомими педагогами нашої школи. Із великим задоволенням запрошуємо до слова директора школи ….                     (Інтерв’ю).

1.Маріє Опанасівно, ось уже майже два роки поспіль ми навчалися дистанційно. Кожен з нас сумував за уроками у шкільних кабінетах, за галасливими перервами і загалом за живим спілкуванням одне з одним. Скажіть ,будь ласка, що ви відчули, коли першого вересня  шкільне подвір*я знову ожило від радісних дитячих голосів?

              ( Це найкращий день мого життя…)

2.Ми знаємо, що у вас дуже багато роботи: скласти план роботи школи, видати сотні наказів, подати не менше звітів у відділ освіти  та багато іншого. Усього й не перелічиш… Скажіть, будьте добрі, як ви себе почуваєте, коли приїжджаєте  після роботи додому?

   ( Ой слаба я,слаба я) +

3.Дні збігають. Ось уже й жовтень…  Як нам уже відомо, першого вересня ви відчували неймовірну радість від зустрічі з нами. А чи не змінились ваші відчуття? Які вони зараз?

( Хочу на море)+

5. Маріє Опанасівно,   поділіться,які думки  у вас з*являються, коли ви виходите зі свого кабінету у шкільний коридор?

 ( Люди,ми в дурдомі! Дурдом Веселка).

5.Чи намагаєтесь ви заспокоїти Стефу Стефанівну,  коли дізнаєтесь, що  перевірка вже на порозі школи ? Якщо так, то якими саме словами?

(Все красиво,все у нас красиво…)+

6.Як ви почуваєте себе після наради у відділі освіти …….ОТГ?

 (Поплакала –і знов …)

6. Маріє Опанасівно,  що ви говорите учням, які часто запізнюються до школи?

( Собака,де гуляв всю ніч ти скотиняка).

8.Цікаво, як  же ви викликаєте учнів-шибеників до себе в кабінет на профілактичну бесіду?

(Котику,ходи до мишечки)

9. Справді, цікавий підхід. Поділіться, будь ласка, досвідом, які магічні слова лунають з ваших уст, коли ви ловите хлопців на тютюнопалінні?  

(Подивись мені в очі).

10. Маріє Опанасівно,  уявіть собі, що увесь педагогічний колектив цьогоріч умовлятиме вас взяти участь у конкурсі «Учитель року» або пройти сертифікацію?

( Я кажу : ні)

11. Погодьтесь : це ж так почесно : представити школу не тільки в районі, а й в області! Можливо, ви таки зміните свою думку?

( Я не здамся без бою).

 12.  Маріє Опанасівно,  зізнайтесь: ви мрієте про підвищення заробітної плати?

 (Цей сон,цей сон…)

13. Скажіть ,будь ласка, який день тижня ваш улюблений і обов*язково вкажіть чому.  Можливо, це понеділок чи вівторок, коли ви маєте уроку в найкращому у школі класі-10?

(П’ятниця, цей вечір добре так гуляється…  Вихідний (Дідзьо))

14. Чи ви вже думали  про те, як будете відновлювати свої сили наприкінці навчального року? ( Я піду в далекі гори)

15.Цікаво, а що ви думаєте про наш 10 клас ,підходячи до дверей хімічного кабінету?

(А там олені…)

16. Ого! Здивували! А якої ви думки про увесь шкільний колектив?

(Родина,родина…)

17. Маріє Опанасівно,  а як ви плануєте  продовжити  святкування  вашого професійного свята? 

(Забава,забава аж до рання….)

18.Що ви хочете побажати своїм колегам з Дня вчителя  та й нам, думаю, вашим улюбленим учням?

(А я бажаю вам добра).

19. Дякуємо за те, що ви  були з нами  відвертими, чесними, щирими  . Прийміть від нас в дарунок цю прекрасну музичну композицію.

 Пісня .

Ведучий 9.. Шановні вчителі! Сьогодні ми вже багато говорили про те, що у повсякденному житті у вас завжди багато роботи: підготовка до уроків, написання звітів та сценаріїв,  наради, атестації та семінари. Щодня ви йдете на роботу, забуваючи про власну родину, віддаючи всю свою любов нам, не сподіваючись на подяку. Здається, що, у шаленому ритмі вашого життя, не може бути місця для сім*ї та виховання власних дітей. Проте це не так! Знаємо, що ви встигаєте все! А як вам це вдається, це вже інше, одвічне питання,  і  відповідь на нього ми зараз не скажемо,а покажемо.    До вашої уваги мініатюра « Мама – вчителька виконує з сином домашнє завдання».

              Сценка « Нічна математика»

 Мати. Давай ще раз!

Син. Що давай"? (Плаче.)                                                                                                                                 Мати. Читай умову  задачі.

Син. Перший землекоп копає траншею зі швидкістю 5 метрів за годину.                                                  Мати. Не копає,а копає

Син. А можна я  завтра вранці розвяжу задачу.

 Мама. То ми з тобою домовлялися? Поки завдання не вирішиш, спати не підеш. Домовлялися?                                                                                                                          Син (кричить) Так!

 Мати. Пиши: перший землекоп… Хто такий землекоп, знаєш?

Син. Знаю! Земляний американський  поліцейський.

Мати. Ні! Зем-ле-коп! Від слова "копати". Людина, яка копає землю. І копає він її зі швидкістю 5 метрів за годину. Малюй !

Син. Що малювати?

Мати. Малюй траншею 5 метрів.

 Син. Як я намалюю траншею 5 метрів? У нас кімната 4 метри всього!

Мати. На листочку малюй лінію. Це 5 метрів. Отже, перший землекоп.

Син. Перший? Їх що там декілька?

 Мати. Двоє.                                                                                                                                                                 Син. Дякую. (Дивиться на обкладинку підручника.) Оляницька М.І.  І завдання такі (плаче).

Мати. Перший землекоп копає траншею зі швидкістю 5 метрів за годину. Це зрозуміло?

Син. Я спати хочу.

Мати. Я теж хочу спати! Пів перша, сидимо тут, завдання вирішуємо! Я тобі казала: зі школи прийдеш, математику зробиш і роби, що хочеш! Говорила я тобі?

Син. Говорила.

Мати. Говорила.І чого ти не зробив?

Син. А не треба було мене народжувати!

Мати. Ти зі школи прийшов, що робив?

Син. Їв.

 Мати. А потім?

Син. Спав.

Мати. Значить, виспався?

Син. Ні.

 Мати. Чому?

 Син. Я не сильно спав.

Мати. Так, ще раз. Два землекопи копають траншею. Уяви, ти землекоп.

 Син. Не хочу бути землекопом . Я сто разів казав: хочу бути лікарем.

Мати. Добре. Хірург та анестезіолог копають траншею.

Син. Навіщо?

Мама Операція невдало пройшла! Один наркоз неправильно розрахував, інший розріз. Тому що у школі вчилися погано! Отже, один копав траншею зі швидкістю 5 метрів за годину, інший – 2 метри за годину.

Син. Вони що, змію ховають там, чи що?

Мати. Так, змію. І тому один 5 метрів за годину, інший – 2 метри за годину. Виходить, разом скільки вони копають?

Син. Скільки?

Мати. Два плюс п'ять – скільки?

Син. Сім.

 Мати. Сім. Ось, пів завдання вирішили вже. Пиши сім, сім  чого?

 Син. Сім метрів.

  Мати. Метрів, правильно, сім метрів чого?

Син. Сім метрів змії.

 Мати. (Кидає підручник.) Я не можу більше! Іди займайся з ним сам, це неможливо, просто неможливо!

Тато. Ой, чого ви там не можете?   Зараз тобі батько допоможе. (Сідає за стіл.) Ну, що за завдання?

 Син. Хірург та анестезіолог закопують  змію.

Тато. Боже, це  що за підручник?

Син. Оленицька  завдання такі вигадує.

Тато . Не кричи, почекай. Отже, один землекоп копає траншею зі швидкістю 5 метрів за годину. Другий – два метри за годину. Скільки метрів траншеї вони викопають за півтори години? Ну що тут незрозумілого? Давай я напишу тобі, перепишеш потім.

Мати. То я тобі напишу! Поклади ручку! Я хочу, щоб він сам зрозумів.(син плаче)  сідає біля сина

  Мати. Досить скиглити. Поїхали! Скільки землекопів?

Син. Сім.

Мати. Землекопів скільки?

Син. Два.

Мати. Два. Разом вони скільки копають метрів на годину?

Син. Сім.

Мати. Сім. За годину – сім, а за півтори?

Син. Ви мене не любите!!!

Мати. Що ти мелеш?

Син. Ви мене у циган купили!

Мати. Що?

Син. Ви хочете, щоб я скоріше помер і все!

Мати. Що ти говориш ? (Обіймає сина.) Давай перерву зробимо. А тортик, тортик? Тортик будемо?

Син. Так!

Мати. Тортик будемо! Зараз перерва на тортик і швиденько завдання всі розвяжемо. (Йде до холодильника.) Хто з'їв торт? (Мама та син дивляться на тата.)

Тато. Слухайте, ну я звідки знав, що вас пів на другу ночі ці землекопи до тортів доведуть?   Мати. Не плач. Що ми  хочемо замість   тортика ? Що ми хочемо замість тортика?

Син. Піцу.

Мати. Все, зараз тато поїде по піцу… (читає у підручнику)  зі швидкістю п'ять метрів на годину.

 Тато. Та  нікуди я не поїду. Дай, я тобі допоможу. (Сідає за стіл.) Тупий який!

Мати. Займайтеся.

 Тато.  За одну годину вони копають сім метрів, отже, за півтори години скільки? У півтора рази більше. Правильно?                                                                                                                                    Син. Ти навіщо торт з'їв?                                                                                                                                  Тато.  Усе! Я не можу з ним! (Встає з-за столу.)                                                                                              Мати. (Сідає за стіл) Так, ще разочок. Сім метрів траншеї вони копають за одну годину. За півтори години скільки?                                                                                                                                               Син. Та не знаю я!                                                                                                                                               Мати. Так, я зараз на телефон зніматиму тебе і в інтернет викладатиму. Будеш популярним, як та дівчинка з діжками та огірками.                                                                                                                        Син. Я не хочу!                                                                                                                                                  Мати. Добре ,вчись тоді!  Отже, 7 метрів траншеї вони копають за одну годину. За півтори години скільки?                                                                                                                                                             Син. Вісім.                                                                                                                                                          Мати. Ух ти, цікавіше вже! Давай! Тільки більше.                                                                                                Син. Дев'ять.                                                                                                                                                    Мати. Більше.                                                                                                                                                    Син. Десять.                                                                                                                                                     Мати. Більше.                                                                                                                                                     Син. Одинадцять?                                                                                                                                            Мати. Менше.                                                                                                                                                        Син. Десять.                                                                                                                                                      Мати. Більше.                                                                                                                                                    Син. Одинадцять?                                                                                                                                               Мати. Менше.                                                                                                                                                     Син. Знущаєшся з  мене?                                                                                                                               Мати. Між десятою та одинадцятою є щось?                                                                                                    Син. Пів на одинадцяту?                                                                                                                                 Мати. Пів на  одинадцяту  це по-іншому скільки?                                                                                              Син. Пізно?                                                                                                                                                      Мати. Пів другої це пізно! Пів одинадцятої це скільки?                                                                                 Тато. Та десять тридцять це!                                                                                                                           Мати. Сидить там суфлер! Пиши, давай!                                                                                                         Син. Що писати: десять чи тридцять?                                                                                                               Мати. Десять метрів  тридцять сантиметрів. Чого зараз ревеш?                                                                  Син. Мотоцикл  хочу!                                                                                                                                                Мати. Чого ти зараз заревів, що мотоцикл хочеш?                                                                                         Син. Щоб у день народження не ревіти!                                                                                                      Мати. Будеш добре вчитися - буде тобі мотоцикл. Давай пиши відповідь: десять метрів тридцять сантиметрів.                                                                                                                                                      Тато, Ну що ,я так зрозумів,що завдання виконано? Можна я піду спати?                                       Мати. Ніхто не піде спати. Взагалі-то це і твоя дитина теж не може вирішити завдання.                                                                                                                            Тато. Я вже сумніваюся, чи це мій син.                                                                                             Мати.          А я щось навпаки взагалі не маю сумніву, що це саме твій син! То записав? Важко було?                                                                                                                                                                  Син. Ні.                                                                                                                                                             Мати. Діставай геометрію! (син плаче)

 

 Пісня

 

Учень1: Наш вітальний урок , наповнений пахощами осені та прекрасною музикою, яка лине з кожного нашого люблячого серця, добігає кінця. Ми ще раз вітаємо вас із професійним святом і зичимо успіхів, натхнення та оптимізму. Ви – найкращі.

Учень2 Бажаємо, щоб вам таланило в усіх справах, і щоб здійснились найзаповітніші ваші мрії.

  Учень3 А вам хочемо сказати, що ми гордо звемось діти України, бо нас навчають кращі вчителі, ми разом встанемо із руїни, ми обов’язково   зустрінемо світлі дні.

 Учень4.Шановні вчителі рідної школи,  наші побажання нині ,як ніколи,  будуть особливі.Любі вчителі, ми  всім нам бажаємо миру.

 Учень5. Ми бажаємо вам весну повернути, про страшну війну скоро всім забути, прокинутись всім від жахливого сну, повернути вкрадене літо і весну.

 Учень6.Повернути вкрадену відпустку нормальну, щоби у тривогах ми більше не спали, щоби під сирени ви нас не навчали, і про класруми й зуми всі позабували.

Учень7  Йдем до перемоги,бо ми разом-сила,у солдатів українських –учительські крила, адже їх зростили, адже їх навчали кращі педагоги нашої країни.

Учні ( разом). Ми вдячні всім вам! Ми любимо вас!

 

 

 

 

 

 

 

 

.