Святкування зимових свят за новим церковним календарем. Зимова казка України.

Зимова казка України Святкування зимових Свят за новим календарем

Зимові свята. Зима – чарівна пора року, коли все навколо вкривається білою ковдрою снігу. Все стає білим і здається, що ти потрапив у зимову казку. На сонці мерехтять кристально чисті сніжинки. Зимові розваги перетворюють звичайний день на веселу пригоду. Зимові звуки – скрип снігу під ногами, дзвін дзвіночків на санях і веселі крики дітей, створюють особливе диво цього часу. Ми любимо зиму за її красу, за можливості, які вона дарує, і за теплі відчуття, які вона залишає у кожному серці. Ще однією причиною полюбити зиму є неперевершена атмосфера свят. Зимові свята наповнюють будинок ароматом пряників, мандаринів та гарячого шоколаду. Зима – це час, коли вся родина збирається разом, обмінюється подарунками та насолоджується спільно проведеним часом.

Юліанський календар був запроваджений у 46 році до н.е. за ініціативи Юлія Цезаря, який був першим консулом в Римі. Він звернувся до александрійськогоастронома Созігена, щоб той адаптував римську календарну систему до єгипетського сонячного календаря. Так запровадили першу календарнусистему. Це календар складався з 12 місяців. Тривалість звичайного року була 365 днів, а подовженого - 366.

Юлій Цезар, за обрахунками Созігена,очевидно знав, що існує певна похибка. Справа в тому, що астрономічний сонячний рік тривав 365 діб,5 годин, 48 хвилин і 6 секунд. Більшість дослідників того часу не зважили на цю особливість, яка для них була недостатньо серйозною,і тому округлили тривалість року до 366 діб високосного року. У 325 році н. е. було прийняте рішення всім християнам взяти за основу юліанський календар. Цим календарем користувалися до 16 сторіччя.

Тільки в середині 16 сторіччя Папою Римським Григорієм XIII було  помічено не співпадіння, а точнішевідставання юліанського календаря від астрономічних явищ на 10 днів. Кожен з цих додаткових 10 днів набігав за 128 років за рахунок додавання хвилин і секунд, якіігнорувалися при визначенні високосних років. Саме завдяки Папі в католицькій церкві вирішили ліквідувати цю різницю ось яким чином: одразу ж після четвертого жовтня 1582 рокунастало 15 жовтня. Отож ці 10 діб, які накопичилися, були ліквідовані. Станом на сьогодні різниця між юліанським та григоріанськимкалендарями складає 13 діб.

Саме це стало головною причиною, переходу ПЦУ на новоюліанський (григоріанський) календар, у якому свята змістилися на 13 днів. 24 травня 2023 року учасники Архієрейського собору Православної церкви Українипроголосували за перехід на новоюліанський, прогресивний та науково обґрунтований календар. «Більшість православних церков Європейського союзу користуються новоюліанським календарем, і Україна, теж повинна не відставати».

Зимові свята

Свято Великомучениці Катерини Дівчата в цей день ворожили. Гілки вишні у воду садили. Якщо скоро вишня розів’ється,То дівчині доля усміхнеться. Брали горщик каші та рушник,Виходили з хати до воріт. Кожна дівчина по черзіВикликала долю в серці. Потім довго прислухалася,Щоб їй доля обізвалася. Кому — майбутнє щасливе,Кому — свекруху сварливу. Ось до першої дівчини. Вийшов пан чарівний, дивний. Каші грудку скуштував,Вдачі й щастя обіцяв. На хвилиночку з’явивсяІ в повітрі розчинився —Завітають восени. До дівчиноньки свати. Свято це дівоче, дивне. Що намрієш в ніч чарівну,Все це збудеться. Чекай на Весільний коровай. Тож святую Катерину. Не забудь у цю годину. Вшанувати і згадати,І молитву прочитати.24 листопада. Святу великомученицю Катерину в народі ще називали Женодавиця. Вона була покровителькою шлюбу і сімейного щастя. Зазвичай жінки і дівчата моляться їй про легкі пологи, щасливий шлюб та гідного нареченого. Цей день вважається Святом жіночої долі, саме 24 листопада прийнято ворожити на судженого. Свята Катерина за життя була відома як дівчина блискучої освіти, глибокого розуму та духовної сили, тому її вважають покровителькою знань.

Прикмети на Катерини Ясна погода на Катеринин день – буде морозна зима;тепла погода – морози вдарять аж на Варварин день;відлига і туман віщують морози за десять днів;якщо випав сніг на суху землю – наступний рік буде неврожайним;холодно – буде голодно;маленькі зірки на небі - скоро буде снігопад.

День Андрія Первозваного. Свято Андрія має самобутній український характер, з елементами вірувань з поганських часів. Адже випікалась калита, яка символізувала сонце, в обрядах використовувалась кочерга та сажа, яка пов'язана з вогнем, який теж шанували не менше ніж сонце. 30 листопада. В народі свято Андрія називають «Калита». Це свято вважається парубоцьким, бо в Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити збитки, а дівчата цієї ночі ворожать на свою долю. А ще, коли всі збирались разом, бавились в забаву з калитою. Саме в цей день юнаки переходили у дорослу компанію молодих людей, після цього їм дозволялося ходити на покос, виконувати чоловічу роботу, влаштовувати побачення, свататись й одружуватись.

Андрія Первозваного вважають першим благовісником Євангелія Христового на землях України. Коли після зішестя Святого Духа апостоли кидали жереб, вирішуючи, куди кому йти проповідувати Христову віру, йому випала Скіфія, тобто землі сучасної України. Апостол привіз до Скіфії реліквії, навколо яких торувалась віра. За переказами, у Києві він залишив наперсний хрест, а в інших місцях — обітні. Літопис не має підтвердження цим подіям, тому деякі вчені схильні вважати їх легендою. Але це не завадило вважати Андрія Первозваного основоположником Церкви Христової в Україні. У соборній постанові Київського собору 1621 року сказано: Святий Апостол Андрій — перший архієпископ Константинопольський, патріарх Вселенський і Апостол Український. На київських горах стояли ноги його, і очі його Україну бачили, а уста благословляли, і насіння віри він у нас насадив. Воістину Україна нічим не менша від інших східних народів, бо і в ній проповідував Апостол. Після того як  Андрій Первозванний піднявся вгору по Дніпру, перебував він у святій молитві та пості. Вранці  підвівшись, вказав  на те місце і передрік, що  саме тут на цьому місці  засіяє  благодать Божа  і  сила Господня  підніме багато  церков. Слова  пророцтва апостола здійснилися. r

В грудні виють заметілі. Вкрили ковдри білі-білі луги, поле й суходоли… Спить, дрімає все навколо. Грудень скрізь господарює, Замки крижані будує, На ялинові верхівки Одягає кожушинки. Грудень-місяць рік вінчає, Нас до свята наближає. rrrrrr

День Святителя Миколая6 грудня

Є на світі свят багато. Урочистих, визначних,Але Миколая свято. Найприємніше із них. Миколай святий – не казка,Це не Дід Мороз, о ні. Миколайчику, будь ласка,Ти приходь до мене в сні. Під подушку я загляну,Рано-вранці посміхнусь. Подаруночки дістану,Миколаю поклонюсь. Подаруночки – це свято,Та молю я не про те,Бережи матусю й тата,І хай рідний край цвіте. Люблять діти Миколая,Шану кожен віддає. Хто в мольбах його благає,Всім він поміч подає. Через нього Божа ласка. З неба сходить до людей. Миколайчику, будь ласка,Завітай до всіх дітей. Коли Господь Бог запросив усіх святих на вечерю, запізнився лише Миколай. Прийшов у подертій одежині та брудних чоботах і пояснив, що допомагав дядькові витягати воза, який загруз у болоті. За свою доброту отримав нагороду: не одне, а два свята на рік, а ще він може раз на рік дарувати дітям подарунки.

Історія Миколая. За переказами, Миколай Мирлікійський, або Миколай Чудотворець народився між 270 та 286 роками нашої ери в місті Патара. Батьки Миколая були заможними. Попри те, що тоді християнство ще не було легалізованим, родина була дуже набожною. Майбутній святий виріс аскетичною та щедрою людиною, готовою у будь-який час прийти на допомогу. Великий спадок, отриманий після смерті батьків, він повністю роздав нужденним. Помер святий Миколай 6 грудня 342 року у Мірі, де й був похований. Однак у 1087 році його мощі перепоховали в італійському місті Барі. День святого Миколая за новим календарем припадає на 6 грудня – на справжню дату його смерті.

Шанування святого Миколая на території України почалося від самого хрещення Русі у 998 році. Володимир Великий охрестився у Херсонесі і якраз звідти привіз ікону святого Миколая. Була вона у Десятинній церкві і вважалася чудотворною. Миколай вважається покровителем не тільки дітей, але й мандрівників, моряків, невільників. Тому його дуже шанували козаки. Вони брали його образи із собою у визвольні походи на чайках–човнах. Крім того, на Миколая покладалися й чумаки, які часто були в небезпечних мандрівках. З ними завжди був образ святого. Миколая взагалі можна назвати найулюбленішим святим українців. Його ікона була у кожній хаті, а люди вважали його головним помічником, до якого можна звернутися у разі виникнення проблем.

Традиція дарувати подарунки дітям під час зимових свят, існує в багатьох країнах світу. Розпочали її черниці, які на День Святого Миколая приносили подарунки дітям з бідних родин. Згодом до цієї практики долучилися і батьки. Зараз у Європі святий Миколай своїх позицій не здає. Він головний зимовий дарувальник у Бельгії, Нідерландах, Німеччині, Австрії, Польщі, Словенії, Хорватії, Італії та Україні.

Святвечір. За давньою традицією, належне різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва з духовних і матеріальних приготувань. У хату вносли Дідух. У давнину він ототожнювався із місцем  духів-пращурів, духу житла та інших добрих духів. Останні, вважалося, вселяються в сніп-Дідух і з ним переходять до оселі і саме для них, господарі влаштовували Святу Вечерю. На цю Багату Кутю, крім добрих духів, приходять і бог урожаю, і бог домашніх тварин. Місце ж Дідуха в хаті звалося «Раєм», бо там, з цього часу перебуватимуть душі пращурів-покровителів роду і дому. До столу готували 12 страв. За традицією, на Святвечір на столі повинно бути рівно 12 страв. Таку кількість пов’язують із 12 апостолами. Приготування страв в давнину розпочиналося з ранку і до появи першої зірки господиня мала впоратися з усім. Важливо, що цілий день, аж до святкової вечері, не можна було нічого їсти. І лише з першою зоркою на небі, українці розпочинали святкову трапезу. Усі страви, які готували господині до свята – пісні. 24 грудня

Традиції святвечора. Кутя – це, безперечно, найважливіша страва цього вечора. Її готують із немеленої пшениці, рису, вівса або ячменю та солодкої добавки – меду, цукру, родзинок, варення, цукатів, сухофруктів (зерно в куті символізує вічне життя і достаток, а солодкість – символ райського блаженства). За давнім звичаєм, першим кутю за столом куштував господар. Також обов’язково на святковому столі мають бути: Свічка. Горіння свічки – це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла. Свічка супроводжує віруючу людину від Хрещення до смерті. Це – символ готовності людини до зустрічі із Богом. Сіль. Без неї не можна відчути повноти смаку страви. Так і людина не може творити справжнього добра, не перебуваючи в гармонії з Богом. Сіль вказує на внутрішню суть людини. Часник. Його кладуть на чотири кути столу під скатертину, щоб відігнати від родини і хати злих духів. Це символ очищення від гріха, який отруює людське життя, символ родючості і здоров’я.

12 страв на Святвечір24 грудня. Ще на Різдво не можна Одягати старий або брудний одяг. Працювати по дому. Лаятися і сваритися, особливо за столом. Відмовляти в допомозі. Полювати і рибалити.

Різдво Христове25 грудня. Христос народився! Славімо його!Різдво починається з привітанняІ відповідіrrrrrrrr

Свят вечір. Вертеп - в перекладі з давньоруської, означає печера, саме в вертепі по святому писанню, народився Ісус. Неодмінний атрибут вертепу — різдвяна зірка. Її вважають символом радості, саме вона несе новину про народження Ісуса. Вертепне дійство тривало 10-20 хвилин і супроводжувалося виконанням духовних віршів, розповіддю про Різдво Спасителя. Вертеп – український традиційний театр, від самого початку ляльковий. Він з'явився у XVII столітті. Уперше його згадано в 1667 році. Кожне свято має свої невід'ємні традиції. Для святкування Різдва Христового такою традицією є Різдвяний вертеп. Кожен окремий вертеп - це свого роду витвір мистецтва.

Як відомо, у Україні традиційними атрибутами Різдва є кутя, узвар і хліб на столі, Дідух – на покуті й колядники у хату. А одним із головних обрядів – це колядування. Відвідуючи оселі, колядники просять дозволу заколядувати, а коли господарі погоджуються, співають колядки та розігрують жартівливі сценки, за які господарі дарують колядникам солодощі або гроші. Колядувати повинно щонайменше троє осіб, оскільки три головні ролі ніяк не можна було замінити або викреслити. Першим ішов «звіздар» – людина, що краще за всіх знає колядки, з гучним голосом з виготовленою рухливою зіркою. За ним – «дзвонар». Він ніс великий дзвіночок, дзвонити в нього й оповіщати все село про те, що ряджені йдуть. На третю роль, «міхоноші», потрібен був сильний хлопець – до його обов’язків входило носити мішок, у який господарі складали подарунки колядникам. З поконвіку існував у нашому народі гарний звичай бажати один одному і господарям щастя-здоров’я, многих літ і всяких статків у хаті і родині. Робили це за допомогою колядок - пісень та віншування, віршованих привітань, які є частиною різдвяного вертепу. Вони передавались з покоління в покоління. r

Меланки і Василя Щедрий вечір31 грудня на 1 січня. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні свята та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. У народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки. Стравам приділяється дуже важлива роль: вважається, що чим більше розмаїття на столі в цей день, тим щедрішим буде наступний рік. За звичаєм Маланкою часто виступає переодягнений хлопець (чоловік). У костюмованому карнавалі головними учасниками його є герої, переодягнені в костюми Маланки, її хлопця Василя, Кози, Діда, Бабки, Ведмедя, Цигана, Чорта, Лікаря. Ці герої влаштовували цілі спектаклі, щоб врятувати козу, яка була символом врожаю. Господарі пригощають посівальників пирогами, окрайцем “Василя”, горіхами, цукерками, платять дрібні гроші. Ці дари вважалися відкупною жертвою за Маланку потойбічним силам. Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

Щедрівка “Щедрий вечір,добрий вечір”Ой сивая та і зозулечка. Щедрий вечір, добрий вечір,Добрим людям на здоров’я!Усі сади та і облітала,Щедрий вечір, добрий вечір,Добрим людям на здоров’я!А в одному та і не бувала. Щедрий вечір, добрий вечір,Добрим людям на здоров’я!А в тім саду три тереми: Щедрий вечір, добрий вечір,Добрим людям на здоров’я!У першому – красне сонце,Щедрий вечір, добрий вечір,Добрим людям на здоров’я!У другому – ясен місяць,Щедрий вечір, добрий вечір. Добрим людям на здоров’я!А в третьому – дрібні зірки,Щедрий вечір, добрий вечір,Добрим людям на здоров’я!Ясен місяць – пан господар,Щедрий вечір, добрий вечір,Добрим людям на здоров’я!Красне сонце – жона його,Щедрий вечір, добрий вечір,Добрим людям на здоров’я!Дрібні зірки – його дітки,Щедрий вечір, добрий вечір,Добрим людям на здоров’я!

Новий рік1 січня. Новий рік – свято початку нового календарного року. Завжди святкується у ніч з 31 грудня на 1 січня. Святкові бали, вечірки та застілля традиційно розпочинаються ввечері 31 грудня. А 1 січня в Україні державний святковий вихідний. Нагадаємо, під час воєнного стану всі святкові вихідні скасовано. За китайським календарем визначається рік, якої тварини надходить. Загалом існує 12 зодіаків тварин. Цього року зустрічатимемо рік Змії. Нагадаємо, зараз триває рік Дракона. За китайським календарем, наступний 2025 рік буде роком Зеленої Дерев’яної Змії. Стихією цього зодіаку є дерево. За східним календарем, символічними кольорами року стануть похідні кольори дерева. Тобто зелений, жовтий, золотий. Традиційно ці кольори асоціюють з багатством та теплом.

Свято Водохреща (Йордан).6 січня

Хрещення Господнє — останнє зі свят різдвяного циклу. Цього дня віряни святкують здійснення Таїнства Хрещення, яке Ісус Христос здійснив у віці 30 років на річці Йордан. Тому вода на свято вважається священною, вона здатна очищати тіло та душу від хвороб чи гріхів. А ще українці полюбляють купатися цього дня в ополонці. У Біблії сказано, що Ісус Христос, досягши 30-річного віку, прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордан. Коли він вийшов на берег, то із небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Тому це свято ще називають Богоявленням. Віряни вважають, що саме Хрещення Господнє засвідчує таїнство Святої Трійці. Тому що саме в цей день Бог з’явився у трьох іпостасях: Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух святий – у вигляді голуба. Цього дня віряни освячують воду, яка є головним символом свята. Християни вірять, що освячена вода на Водохреща має цілющі властивості, нею можна вилікуватись від недуг. Тому її зберігають увесь рік і вона не псується. За давніми традиціями, освячення води проводили просто неба на березі річок, озер чи струмків. Крім того, перед Водохрещем люди з льоду вирізали великий хрест і ставили його біля ополонки, у яку згодом пірнали. Вони вважали, що таким чином очищуються від гріхів та заряджаються здоров’ям на увесь рік.

Дякую за увагу!Веселих новорічних свят!

Які свята ми святкуємо взимку?Свято Катерини. Це свято відзначалося 7 грудня. За новим календарем, відзначається - 24 листопада. День Андрія Первозваного. Відзначалося свято 13 грудня. За новим календарем, святкується 30 листопада. День Святого Миколая. Святкували 19 грудня. Зараз відзначається 6 грудня. Святвечір. Відзначалося свято 6 січня. За новим календарем - 24 грудня. Різдво Христове. Раніше відзначалося 7 січня. Зараз святкування припадає на 25 грудня. Меланки (Маланки). Святкувалося 13 січня. За новим календарем - 31 грудня. Свято Василя, Новий Рік. Відзначалося 14 січня. Зараз відзначається 1 січня. Свято Водохреща (Йордан). Свято відзначалося 19 січня. Зараз відзначається 6 січня.