Свято - розвага з народознавства "Коляд, коляд, колядниця" для дітей старшого дошкільного віку.

Тема: « Коляд, коляд, колядниця!

Мета: формувати усвідомлене ставлення дітей до свят, традицій свого народу, залучати їх до безпосередньої участі у святах. Розширювати знання про святкування Різдвяних свят (сімейні традиції внесення дідуха, колядування, віншування. Ознайомлювати дітей з обрядовою українською їжею: кутею, узваром. Виховувати патріотизм, любов до України, поважне ставлення до традицій українського народу, зібраних попередніми поколіннями.

Попередня робота: розучування віршів, пісень, колядок, щедрівок.

Хід заняття:

Групова кімната святково прибрана вишитими рушниками, предметами хатнього вжитку.

Вихователь: Настали січневі свята. Січень – це другий місяць зими, на який із нетерпінням чекають і дорослі, і діти. Цей місяць найбагатший на народні свята.

   Діточки, дозвольте і мені привітати вас із Новим Роком, із Щедрим Вечором, зі святом Богоявлення!

                 Поможи нам, Боже, ці свята мирно відсвяткувати

                 Та інших свят у радості щасливо діждати!

                 З Новим Роком! З добрим Роком,

                 Що ступив широким кроком.

                 Щастя й радості бажаю

                 Із Різдвом вас всіх вітаю!

Дидактична гра «Минуле і сучасне»

Розповідь вихователя про Коляду.

Вихователь: Дуже давно люди вірили що сонце змагається із темрявою. У ніч зимового сонцестояння 21 або 22 грудня, за народними уявленнями відкривається небесний світ, земний світ і підземний світ, сонце зникає, але незабаром знову з`являється.

  Наші предки вірили, що своїми піснями і закличками можуть допомогти природі, світити ясному сонечку.

  Коляда – це перше свято, яким розпочинаються зимові хліборобські святки.

  На цей час припадає святкування найбільшого християнського свята – Різдво Христове. Тож давайте і ми заколядуємо!

Відбувається колядування Різдвяних колядок.

Вихователь: За звичаєм перед Колядою, усі разом кличуть: «Пане господарю, дозвольте колядувати!» А після колядування кажуть: «Бажаємо вам у щасті свята проводити, а з рік ще краще у здоров`ї дожити!»

Вихователь: У Коляді єдналося все село і всі люди. Колядка – це величальна пісня. Коляда-батько – це уособлення сонячного хліборобського духу. Недаремно сніп пшениці – «дідуха» до оселі заносить тільки господар перед вечерею, напередодні Різдва, і ставить на найпочеснішому місці у хаті на покутті, під образами.

«Господар» і «онук» приносять солому, розтрушують її по «долівці», а сніпок ставлять на покуття.

Господар: Дуже гарний наш «дідух»,

                 Солом`яний в нього дух,

                 Зерновиті колоски,

                 Золота солома.

Онук: Вставай, пане, на покутті,

           Сторожуй нам дому!

Господиня: Дай Боже, діти, без діла не сидіти,

                   Росою вмиватись, сонцю усміхатись.

                   Зароди, Боже, жито, пшеницю

                   В полі - ядром, а в дворі – добром,

                   Дай Боже нового врожаю дочекати,

                   Впору зібрати і толк з нього мати.

«Дідух» із прадавніх часів уособлює дух предків, які приходять на Різдво в гості. А ще «дідух» - це знак хорошого врожаю, звеличення працьовитих господарів. До свят вечірніх символів належать кутя, зубчики часнику, які господиня кладе на скатертину, свічки, солома, горіхи, ласощі для дітей.

Дидактична гра «Прикрасимо дідуха»

Пастушок: Я Маленький пастушок,

                   В мене старий кожушок.

                   Козенята випасаю

                   Та щедрівочку вивчаю.

Вихователь: Цей пастушок, мабуть, хоче пограти з нами.

Народна гра «Коза»

Вихователь: За тиждень після Коляди, напередодні Нового Року, - Щедрий Вечір. У цей вечір традиційно всі щедрують. Давайте і ми защедруємо.

Діти разом щедрують всім відому щедрівку.

Хлопчики сиплять зерно та бажають всім здоров`я.

Вихователь: За старим звичаєм, на свято Василя, щойно розвидняється, йдуть посівати. Спочатку посівають удома, а потім йдуть до родичів і сусідів.

Підсумок заняття: Що цікавого дізналися?