Розробка зацікавить тих, хто має бажжання поєднати два свята.Ми ще виготовляли букетики квітів із кольорового паперу.
МЕЛОДІЯ
Сценка (Незнайко приходить до свого будиночку дуже стомлений)
- Ох , голова тріщить. Ну скільки можна в неї запихати знань? Не-ви- три- му –ю.
Покладу її на подушку хай відпочине трішки.
(лягає спати)
До залу входять першокласники МЕЛОДІЯ
1Ясне сонечко проміння
Посилає щедро в клас,
Це воно, напевно, знає
Що сьогодні свято в нас.
2В першім класі – урочистий
“День прощання з Букварем”
Пригадай-но , як колись ти
Був маленьким школярем.
3 Ой було мороки з нами
Вчительці багато.
Як слова ми за хвилину
Вчилися читати.
4Згадайте, люба вчителько,
Матусі, татусі,
Як «бекали » і «мекали»
Спочатку ми усі.
5 А нині любо слухати,
Як добре ми читаємо.
Подякуєм Букварику
І разом попрощаємось.
6Про труднощі пережиті,
Про те, як їх ми долали
Можна стільки говорити,
Та часу замало.
Пісня «Букварик»
Незнайко: (кричить увісні)
Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!
Учитель Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали? (Так)
А звідки ви його знаєте?
(Відповіді дітей)
Незнайко: Добрий ранок!
Ведучий: Який ранок? Адже це день.
Незнайко: А я не знаю чи ранок, чи день, чи вечір.
Ведучий :А чому це ти так репетував?
Незнайко:Та то мені приснилося що я від злодія втікав.
Ведучий: Від злодія? Від якого?
Незнайко: Від звичайного, який хотів у мене украсти мою шапку.
Ведучий: Твою шапку? А навіщо вона йому?
Незнайко:Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!
Ведучий :Ой, Незнайко! Не сміши нас! В тебе розумна голова! Тебе ж прозвали Незнайком, бо ти нічогісінько не знаєш. Краще сідай, дивись і вчись на нашому святі Букваря.
Незнайко: На чому? На чому? На святі букваря? А де ж ваш буквар про якого ти говориш?
Діти разом:
Ми Букварика чекаєм… (розгублено)
А його усе немає…
Ведучий:– Діти, а ми поки що заспіваємо пісеньку для Незнайки, про літери, які ми вивчили.
Пісня «Абеткова»
Вчитель: Діти давайте ще раз покличемо Букварика до нас на свято. Адже сьогодні ви попрощаєтеся зі своєю першою книжкою.
Ми Букварика сьогодні
Запросили в перший клас.
Скажем ми йому:»Спасибі»,
Що навчив читати нас.
Буквар.
Доброго дня,мої любі малята!
Радий зустрітись,вітаю зі святом!
Я сьогодні не Буквар,
Я сьогодні Генерал!
Моє військо – Алфавіт,
Хай віддасть по черзі звіт!
Вчитель.
До здачі рапорта Букварю
Стояти струнко!
Діти.(хлопчики)
Генерале Буквар!
На свято прощання з тобою зібралися 14 учнів 1 класу!
За час навчання в 1 класі вивчено 33 літери українського алфавіту.
Учнями класу перечитано, недочитано, зачитано до дірок 143 сторінки.
Списано,переписано, недописано пачки зошитів.
Загублено 50 ручок,24 олівці,5 поганих звичок,3 гривні 58 копійок.
Клас живе цікавим та повноцінним життям і не збирається зупинятись на досягнутому.
Буквар.
Ой – ой – ой!
Оце навчив, оце дожився!
МЕЛОДІЯ НЕХОЧУХА
(діти розійшлися,на кріслі сидитьНехочуха)
Нехочуха :Шо ви дивитесь на мене?
Не впізнали? Той не треба.
Я велика Нехочуха,
Найславніша з Нехочух.
Мені лінь почухать вуха,
Тому я…О! Одна…дві…– рахую мух.
І нічого я не хочу!
Ні до чого не о-хо-ча!
Ви про школу – ні-гу-гу!
Я до школи – НЕ ПІ-ДУ.
Хоча вже 5 років ходять тут якісь, ходять,– до школи мене кличуть… О! О! Знову йдуть!
Алфавіт: Привіт! Привіт! Я – Алфавіт.
Тобі відкрию дивосвіт.
Щоб вміти книжку прочитати,
Мене ти мусиш, друже, знати.
Нехочуха :Тебе я вже бачила!
А ото з тобою шо то за книжка?
Торік якась інша була.
Алфавіт:Якби ти букви добре знала,
то прочитала б: це – Буквар.
Буквар: Перша книжка Я – Буквар.
Мене всі діти знають.
І завдяки лише мені
Всі літери вивчають.
Тож збирайся, йдем до школи.
Нехочуха :Я – до школи? Та ніколи!
Алфавіт: Нехочухо, ану збирайся швидше до школи.
Нехочуха: О-о!Знов до школи! Знов до школи!
Спокою нема ніколи!
Ну чого ви причепились?
Я вже й так всього навчилась.
Вже читаю і писаю,
І до двайціть рахуваю…
Ну, чого до школи йти?
Буду й так собі рости.
Буквар: А ти подивися на наших першокласників.
Які вони розумні стали.Діти покажемо Нехочусі як ми загадки відгадувати вміємо?
- Хто вас, дітки, щиро любить,
Хто вас ніжно так голубить,
Як ви хворі - цілі ночі,
Не стуляє свої очі.
Разом.
Матуся!
- Хто колисочку гойдає,
Хто вам пісеньку співає,
Хто вам казочку розкаже,
Хто вам лялечку покаже
Разом.
Матуся!
Пісня «Мама і я»
Вірші для мам.
1.Немає щастя більшого для мами,
Як в дивосвіт вести своє дитя.
І захищати серцем і руками
Малу й тендітну свічечку життя.
2.Щоб променилась вічно, не вгасала,
Несла у Всесвіт світло і тепло.
Та щоб дитина добру долю мала,
І в щасті й радості дитя зросло.
3.Від тебе, мамо, в світ ідуть дороги
І з тебе починається життя.
Усі стежки від рідного порогу
Ведуть твоїх дітей у майбуття
4 Матусю мила, найрідніша в світі,
Ти наше сонце щире і ясне.
Ти дбаєш, щоб завжди були ми ситі,
Твоя любов дитину не мине.
5 Ти вчиш дітей, виховуєш щоднини,
У світ ведеш і думаєш про всіх.
Найбільше щастя — мати для дитини!
Її любов і ласка, щирий сміх.
6 Ти наше сонце лагідне, привітне.
Від тебе ласка, щедрість і тепло.
Нехай сьогодні усмішкою квітне
Твоє лице, щоб радісно було..
9 Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти.
10. Можна пройти крізь пустелі і хащі...
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!
КОНКУРС для мам («Впізнай мамині руки», «Портрет моєї мами» або ін.)
ПІСНЯ ДЛЯ МАМИ
(Після виконання пісні діти вручають мамам символічні букетики квітів виготовлені із паперу своїми руками)
Буквар: Я дітям всім допомагав,
Але й старання вимагав.
Усі сьогодні букви знають,
Гарненько пишуть і читають.
Ні в кого сумнівів нема,
Що вчення — світ, невчення — тьма.
Алфавіт: Малюки в нас – суперклас.
Поважають їх у нас.
Нехочуха та Незнайко (виходять вперед)
І ми так хочемо.
То, може візьмете і нас до своєї школи?
Буквар: Візьмемо. Але треба бути уважною і старанно вчитися.
Нехочуха та Незнайко разом :
Більш не будем ми лінитись.
Починаєм вже учитись!
Вірші для дітей:
В мене вдома є підмога.
Труднощів я не боюсь,
Бо зі мною допомога:
Мама і рідний мій татусь.
Недавно – дуже дивно –
Здавалося мені:
І як писати рівно
Ці літери трудні?
Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики,
Пишуть палички.
І навіть з паличками
Я впоратись не міг.
Криві та з карлючками,
Ну, просто, як на сміх…
Пишу – виходить криво.
Неначе пада вбік.
А потім, як на диво,
Писав, писав і звик
На згадку про наше свято кожен із вас отримає подарунок від Букварика він приніс вам дипломи за те, що вмієте читати і писати, співати і лічити.(вчитель та Букварик вручають дітям дипломи)
Вірші для дітей:
Перший клас, перший клас!
Рік тому зустрів він нас.
Скоро підем в клас наступний,
Вітер хай нам дме попутний.
Один одного ми любим,
Станем всі за одного.
Вчитись в другім класі будем,
Всі ми хочемо цього.
Ну, а вчителька як буде?
Що, покине усіх нас?
Ні, вона разом із нами
Переходить в другий клас.
ПІСНЯ «КАНІКУЛИ»
Учитель.
Вам, шановнії батьки, «Спасибі» хочу я сказати
За допомогу у навчанні, старанність, витримку, любов.
За те, що вчились рахувати, старанно букви всі писати
Та гарно – гарно малювати. Це перший крок!
Попереду – ще одинадцять років!
Отож, навчайтеся, батьки,
І кожен день робіть уроки!
– Вам дорогі дітки хочеться побажати:
Тепла, здоров’я, щастя, миру
і світла, радості щодень
Щоб усмішками ви цвіли;
Й завжди веселими були!
Й до вас приходили, мов казка,
Тепло, любов, надія й ласка.
Цілий рік ми так трудились!
Навіть трохи притомились.
Час настав і відпочити,
Нас чекає довге літо!