Свято для першокласників "100 днів у школі"

Затверджую                                                                                                                                                              Директор Гірницької                                                                                                                                                               ЗОШ І-ІІ ступенів № 19                                                                                                                                   О. І. Гапонова

 

 

Тема .100 днів у школі

Мета : Викликати бажання дотримуватись правил поведінки в школі. Розвивати виразність читання, увагу.Виховувати позитивне ставлення до школи, до навчання , почуття колективізму, доброзичливість до однокласників, повагу до вчителів.

Хід.- Шановні, батьки, малята! Щиро вітаю вас на нашому святі.  Вже стало традицією школи відзначати найяскравіше свято першокласників  « Сто днів у школі».

Любі гості, мами  й тата,
Свято розпочати час.
Вас зібралось так багато
Ми ради привітати вас!

Знайко:  Шановні пані та панове! Сьогодні в нашому Царстві  Знань урочиста церемонія  « Сто днів у школі», яку я оголошую…..(Вибігає Незнайко, забирає папку)

Знайко:     У чому річ? Чиї це жарти?                                                                                               -Незнайко: Мої, а що?                                                                                                                                       -Знайко: Ну,звичайно, я міг і сам здогадатися. Твої жарти недоречні. У нас тут серйозна урочистість для першокласників. Вони вже 100 днів, або 14 тижнів провели у школі.                      -Незнайко:    Для кого кажеш урочистість?                                                                                              -Знайко:Для першокласників.                                                                                                                          -Незнайко:    Для кого, для кого?                                                                                                                     -Знайко: Для першокласників.                                                                                                                    -Незнайко:    Де ж вони, першокласники? Вони ж не знають елементарного.                               Знайко:О,ні, тут ти помиляєшся. Першокласники такі розумні, такі кмітливі, такі дружні.. Запрошуємо до залу найменших членів шкільної  родини!                                                                                   До школи радо хто спішить?  Хто старанно уроки вчить?                                                                                       Хто хоче все на світі знать,  Уміє і читати, і писать?                                                                                              Усі їх завжди пізнають.  Скажіть-но, як цих діток звуть?                                                                                Усі. Школярики.                                                                                                                                  Хто радує і тат, і мам? Хто кожну справу робить сам?                                                                                                                  Хто дружно й весело співа, Родину щастям зігріва?                                                                                                            Усі їх завжди пізнають. Скажіть-но, як цих діток звуть?                                                                              Усі. Школярики.                                                                                                                                      - Що ж, вітайте! Ось він – наш веселий дружний перший клас!                                                Перший клас! Перший клас!  Скільки грамотних у вас?

Всі.                 Нас двадцять один . -                    А які ви?

1 учень.                   Ми – активні!

2 учень.                   Ми –  артистичні!

3 учень.                   Ми  незвичні!

4 учень.                   Ми – бездоганні!

5 учень.                   Ми – багатогранні!

6 учень.                   Ми – веселі!

7 учень.                   Ми  – верескливі!

8 учень.                   Ми – волелюбні !

9 учень.                   Ми – красиві!

10 учень.                Ми – грайливі!

11 учень.                Ми  – галасливі!

12 учень.                Ми – старанні !

13 учень.                Ми – розумні!

14 учень.                 Ми – дружні!

15 учень.                 Ми  – кмітливі !

16 учень.                Ми – найкращі!

Всі разом.               Ми – просто клас!

Пісня «Ми першокласники»

-Незнайко: Що красиві, то красиві, але вони незнайомі з моїми друзями.

-Знайко:З якими такими друзями?

-Незнайко:    А ось з якими!(Виходять Одиниця і Двійка)

-Одиниця: Любі Друзі! Ми так хочемо з вами познайомитись!

-Двійка: Вам з нами буде так весело. Давайте дружити.

- Знайко: Діти! Не потрібні вам такі друзі, вони нічого не вміють та нічому гарному вас не навчать. Дружба з ними небезпечна.

- Одиниця: Ні, Знайку, ми все вміємо.

- Знайко: А ми зараз перевіримо . Одинице, до скількох  ти вмієш рахувати?

- Одиниця:   Докінця.

- Знайко: Добре. Порахуй ці кубики.

- Одиниця: Один, один, один. Все.

- Знайко: Усе зрозуміло! Двієчко, а який сьогодні день тижня?

- Двійка: Сьогодні п’ятниця. ( дивиться на годинник)

- Знайко: Чому?

-Двійка: Якщо стрілка стоїть на п’ять, то це означає п’ятниця.

-Знайко: Нічого ви не вмієте та не знаєте, тільки шкодити можете. А хочете ми вас з собою візьмемо та навчимо всього, що вміємо?

-Незнайко: Дуже хочемо! Я ніколи не ходив до школи. Візьміть мене до себе!

-Одиниця і Двійка: Будь ласка!

-Знайко: Діти, візьмемо їх з собою  у нашу чудову школу? -Діти: Так!

- Діти , подивіться на 1 та 2. Окремо – це лише 1 та 2, а коли стоять поряд, то?Правильно,12! Ось із 12 балами ми будемо дружити.

-Знайко: А ви обіцяєте бути слухняними учнями, слухати вчителів і виконувати всі завдання? Бо навчання – це дуже тяжка праця! -Діти: обіцяємо!

-Знайко: Тоді ласкаво просимо до Царства Знань! (Звучить музика, герої виходять)

-  А зараз діти розкажуть , якими учнями вони вже стали.

 1.Ми зібралися в цім класі.Хочемо вам показати,

Якими учнями ми стали. 

2.Розказати, що ми знаєм,Які успіхи надбали,

Що ми вже не малі,А справжні школярі. 

3.Тепер ми учні, перший клас,Нове життя тепер у нас.

Прийшов урок на зміну грі,Тепер ми учні, школярі 

4.І від дзвінка, і до дзвінкаРобота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,Учителю відповідай. 

5.Та все це не лякає нас,Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всьому навчать.І роки весело біжать.

 -  Ми підслухали розмову першокласника і випускника. Послухайте про що вони говорили.

Випускник.

 Ну, як справи?

Першокласник.

Та як сказати?

Вже поволі почав звикати!

Директор строга і серйозна.

А завуч , певне, телепат!

Бо звідкіля вона знає,

Що у кишенях в мене склад?

Випускник.

Вона й шпаргалки забирає…

Першокласник.

А й справді в неї зошит є,

Що ніби «чорним» зветься?

Випускник.

Є, друже. Бачу, місце в нім

Для тебе теж знайдеться.

Першокласник.

А як уроки? Де їх вчать?

Із групою чи вдома?

Випускник.

Та на перервах, між дзвінками,

Усім ця річ відома.

Першокласник.

Одна учителька у нас.

Чому ж у вас багато?

Випускник.

Усі вважають, старший клас

Простіше научати!

У вас там азбука, буквар,

А тут одна турбота –

Диспут, гра чи семінар.

От і вся робота!

Першокласник.

А можна в старшім класі

Дівчат за коси смикать?

Випускник.

Дорослішать, Андрійку, не спіши.

Можливо у подружки Даші

І кіс не буде в старшім класі.

Які косички тут, дружок,

Дозволила б на дискотеці

Хоч запросить її разок.

Першокласник.

А що бувають в школі дискотеки?

Чи можна нам на них ходить?

Випускник.

Звичайно можна, тільки уроки

спочатку треба поучить.

6.Ми всі бажаємо старанно вчитись

Писати в зошитах, читати букварі. 

Ми стали вже  не просто діти,

А учні школи – школярі. 

7Учитись в школі ми готові,Вже трохи вміємо читать.

Ми мамі й тату дали слово: Відмінниками в школі стать. 

8.Як добре вміти читати,Не потрібно маму прохати,

Не потрібно прохати сестричку:-Прочитай казочку про лисичку.

Не потрібно прохати ні тата, ні брата,А взяти книжечку і прочитати.

 9.Ми найменші школярі,Ми усі на зріст малі.

Ми уже багато знаємо,Віршики  й пісні вивчаємо.

 10.Почалось навчання, змінилось усе,Тепер вже школярик науку гризе.

До чого ж багато нам треба учить,Щоб бути розумними і знать більше всіх.

 11.А в нашому класі всі  дружно ми живем,

Кому щось потрібно – розв’яжем без проблем, 

12.Ми гарнії  учні – нас будуть любить,

А нашим батькам – за нас не червоніть. Пісня «Мій букварик»

-  Я знаю, що ви  всі розумні, кмітливі, багато чому навчились за 100 днів у школі, а тому , щоб всі переконались у цьому, наші казкові гості  підготували вам  завдання. Спробуйте їх виконати.(завдання для учнів)

- А зараз до вашої уваги смішинка «Два коти»

 ведучий               Жили на світі два коти: Лінусь і Мурчик – два брати. 

Лінусь на сонечку лежав,А школи він не поважав. 

Лінусь.                                   Нащо мені вчитися? Не люблю трудитися!

Краще буду тут лежати,Вгору лапки задирати.

Спати буду – скільки схочу!Дні і ночі, дні і ночі!( потягується)

  ведучий.              А Мурчик вчився так, як слід.Це був старанний дуже кіт. 

Мурчик.                  Ходжу я в школу залюбки!Читати вчуся я книжки,

Писати й рахувати,Щоб все на світі знати! 

ведучий.              Якось до котів у гості Завітав знайомий Костик.

Рибку він приніс смачну,Та шкода – лиш одну! 

Костик..                       Дам тому, хто відгадає,Скільки сім плюс  три? Хто Знає? 

Мурчик.                  Десять! 

ведучий.              Мурчик вірно відповів  І смачненьку рибку з′їв!

А Лінусь цього не знав,Тільки лапку облизав! 

ведучий.              А потім ще прийшла Тетянка. 

Тетянка.                   Ось це – свіжесенька сметанка!Хто скаже, скільки два і шість,

Той цю смачну сметанку з′їсть.Лінусю, скільки?

 Лінусь.                     Я не знаю… 

Тетянка.                   Тоді я Мурчика спитаю. 

Мурчик.                  Це вісім, точно знаю я! 

Тетянка.                   Бери, сметанка ця твоя! 

Лінусь.                То он як вигідно навчатись!Не буду більше лінуватись!

Піду до школи і навчуся! 

Тетянка.                   Ти правильно сказав, Котусю! 

Пісня «Математика – наука»

- Не подумайте лишень, шановні гості, що ми у школі вчимося тільки писати, читати, малювати, бігати, стрибати. Ми ще вчимося бути ввічливими людьми.

 Щоб вас скрізь поважали,Щоб любили і пишались,

Не багато і не мало –Треба знати 10 правил: 

I. Як прокинувся – вставай. Ліні волі… (не давай).

II. Квіточку роса умила, а тебе умиє… (мило).

III. І дивись – не барись. В школу швидко, швидко…(мчись).

IV. Але й тут не поспішай. Подивись, спочатку, чи нічого не забув, чи в портфелі все… (в порядку)

V. В школі, в класі не брудни, сміття бачиш… (підніми).

VI. Не носи в портфелі жуйки, крейду, яблука і булки, кнопки, цвяхи, сірники, а носи … (носовики)

VII. Будь охайним завжди сам, уникай дірок і … (плям)

VIII. Вдома близьким не груби. Менших – захищай і… (люби).

IX. Перший крок до добра – не роби нікому… (зла).

X. Щоб тобою всі пишались,

Перехожі оглядались, так роби, Щоб люди звикли: Ти в усьому завжди …(приклад).

 Сценка на англійській мові

- А зараз послухайте, про що наші діти мріють.

 1.Я прийшов до школи вчитись,Бо поставив за мету:

Скоро стану інженером,Тільки трохи підросту. 

2. Я також прийшов учитись,Бо вже вирішив давно:

Стану, може, футболістом,Може – зіркою кіно.

 3.Скоро я навчусь писати,Буду так багато знати!

Потім стану я студентом,А тоді вже – президентом! 

4.Буду вчитися як слід.Виросту – побачу світ.

Хочу капітаном стати,Пароплавом управляти. 

5.Я – банкіром хочу стати:Полюбляю рахувати! 

6.А я буду депутатом,Бо люблю голосувати. 

7.Я в лікарні після школи Всім робитиму уколи. 

8.Я в письменники подамся, Або, навіть, в моряки. 

9. А я вчителькою стану,Буду вчити малюків.

І читати, і писати,І співати так, як ми! 

10.Поки ще сказати рано,Може в бізнес я піду. 

11.Я –  фотомоделлю стану,Якщо  ростом підійду. 

12.Мрію стати альпіністом,Коли трохи підросту. 

13.А я – парашутистом,Бо полюбляю висоту. 

14.Мріємо! Мріяти не рано!Роки швидко-швидко мчать. 

15.Якщо будемо старанні,У школі швидко  навчать. Танець

-Ми всі тепер однокласники, бо вчимося в одному класі, а ще нас можна назвати однокашниками, бо нам так багато каші треба з’їсти, щоб стати розумними. В Україні здавна існував звичай – спеціальний обряд виряджати до школи дітей. До цього свята готувалася каша, яка символізувала силу, міць дитини, яку витратить вона під час навчання у школі.  Ми зараз наїмося каші й будемо всі наступні роки навчатися разом долати нелегкі шляхи шкільної науки. Ви повинні будете з’їсти по ложці каші, щоб «наука йшла на ум».

Тож слова батькам.(мати несе горщик із кашею, велику миску із ложками) 

Мати. До схід сонця раненько вставалаУ трьох водах крупу змивала,

На жаркому вогні нашу кашу варила,Щоб була у наших дітей сила

Щоб ви гарно навчались і добро набували.(батько роздає ложки)

  Хто скільки з’їсть крупинок,Той матиме стільки гарних оцінок.

Ложки діставайте, з Богом, починайте!Кашу з’їдайте. Смачного! 

(звучить весела українська пісня. Мати підносить горщик із кашею до кожної дитини. Діти по черзі набирають кашу і їдять)

Кашу виїли гарненько, аж виблискує дно.Будьте віднині завжди заодно! 

Діти . Були ми  малюками, а стали школярами .Вручення грамот.

Слово директору школи