Свято для учнів 1 класу "Свято Букварика"

СВЯТО БУКВАРИКА

1 КЛАС

( з використанням фольклорних елементів)

( Святково прибраний зал.  Заготовки лісу.)

БУКВАРИКОВЕ СВЯТО

Ведуча:

Дорогі діти, батьки та вчителі. Сьогодні у нас дуже радісне і водночас сумне свято для першокласників - прощання з першою найулюбленішою книжкою - Букварем. З допомогою Букварика ми навчилися читати, вивчили усі букви, дізналися багато цікавого і нового.

     То ж послухайте невеличку казочку. А почнемо ми її такими словами...

Не в тридев'ятому царстві,

в Колодрубівській школі,

у першому класі

жив Букварик.

І був він... А який він був?

Нумо, хлопчики й дівчатка,

звірі всі, і всі малятка,

швидше мені допомагайте

і казочку починайте.

Але спершу глядачам,

я білетики роздам.

  

( Вчитель роздає присутнім білетики. На них надруковані різноманітні прислів'я і приказки про навчання і знання:

- Виховуй і навчай - гарний звичай.

- Вік живи - вік учись.

- Вчитися важко, зате потім легко.

- Вчитися ніколи не пізно.

- До смерті вчиться людина.

Після цього на сцену виходять дідусь і бабуся).

 

Ведуча:

Жили собі дід і баба,

і мали вони онучка.

Він в бібліотеці жив,

а на канікули до них приходив.

 

Бабуся:

Ох, дідусю, дорогенький,

де наш онучок маленький.

З ним-бо весело всім нам,

нам старим, і школярам.

 

Дідусь:

Скоро він до нас прийде,

казки нові принесе,

бо канікули почались,

діти з шкіл порозбігались.

 

Бабуся:

Чуєш, чуєш кроки ці,

і тихенькі, і легкі.

 

Дідусь:

Це Букварик наш іде,

з ним і пісенька пливе.

 

( Під музику заходить Букварик).

 

Букварик:

Добрий день, мої рідненькі,

я - Букварик  є новенький,

я спішив, спішив ввесь час

щоб зустріти нині вас!

Та не сам сюди прийшов,

вам завдання я знайшов.

З слів, що маю у руці,

прислів'я складіть оці.

 

( Букварик показує слова на дошці. З них батьки повинні скласти прислів'я. )

 

Ведуча:

Букварику, час вирушати далі, тому, що тобі ще багато друзів слід зустріти.

Іде Букварик наш лісами,

ходить тихо і полями.

Але диво, ось в кущах

чи то звір, чи то є птах?

Та це ж Зайчик наш маленький!

 

Букварик:

Зайчик, Зайчик, Зайченятко,

виходи з кущів, малятко!

 

Зайчик:

Ой, Букварик! Ось дива.

Я чекав - тебе нема.

Осінь, зиму і весну,

я тебе все жду, і жду.

А то хитрая Лиса

стільки завдань задала!

 

Ведуча:

Зайченятко. А я знаю хто тобі допоможе - це батьки учнів 1 класу. Вони вже пройшли матеріал за темою - загадки, і знають усі відповіді. Але батькам слід бути уважними, тому що відповіді приймаються лише тоді, хто швидше підніме руку.

 

Біла нива невеличка

там розсипана пшеничка.

Очками її зберем,

а думками розімнем.

Нумо білу ниву обробляти -

будем все на світі знати. (книжка)

 

Цю найпершу в світі книгу

знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

прокладає нам ... (Буквар)

 

Нас навчає рахувати

числа, кола і квадрати;

скільки виросло тюльпанів,

скільки в хлопчиків веснянок,

а в дівчаток бантиків -

скаже ... ( математика).

 

Чи в лінійку, чи в клітинку -

чистим був, а за хвилинку

мерехтить від цифр і літер.

Здогадались, що це - ні?

Ручці він говорить : "Прошу!"

Це шкільний учнівський  ... (зошит).

 

Я беру в свою правицю

із пеналу помічницю.

Крапка... рисочка... карлючка...

Разом пишем - я і ... (ручка).

 

Є чарівник у школі, в нас.

Ану, впізнайте, хто він?

Озветься - тиша йде у клас,

озветься ще раз - гомін.

Щоб не спізнитись на урок,

нам голос подає ... (дзвінок).

 

Ось Букварик наш новенький

далі вирушає.

А назустріч йому Лиска

тихо вибігає.

 

Буквар:

Лиско, Лиско, ти куди,

зупинися, розкажи?

 

Лиска:

Ой, Букварику, біда.

Болить мене голова,

лапка, ніжка, хвостик,

ще й болить животик.

Загадав мені Ведмідь

грізний і високий,

щоб я йому написала

в розкладі уроки.

Та я розкладу не зна!

Ой біда-біда-біда!

 

Ведуча:

Для цього завдання нам потрібно 2 батьків. Завдання таке: перша мама пише уроки на понеділок і середу, а друга - на вівторок і п'ятницю. Перемагає той, хто напише уроки правильно і швидше.

 

А Букварик поспішає,

Ведмедя з Вовком зустрічає.

 

Вовк:

Ми не спали вже давно,

вчили букви заодно.

Їх читав й писав ввесь час

дуже гарно перший клас.

Ну а Білка, от біда,

нам завдання задала.

 

Ведмідь:

А тепер скажіть, батьки:

скільки букв і звуків є?

Скільки з них є голосних?

Ну а скільки приголосних?

А тверді, глухі, м'які,

звуки будуть і дзвінкі.

Вимовляєм їх губами,

язичком, та ще зубами.

Вимовлять допомагає

носик й ротик - кожен знає.

 

Ведуча:

Ну що ж, Букварику, початкову грамоту ці звірі засвоїли добре. Та їм слід вчитися далі і поглиблювати свої знання.

 

( Букварик іде далі, а назустріч йому Білочка і дівчинка Улянка).

 

Білочка:

Ой, Уляночко моя,

Що за книжечка оця?

З чим новим до нас іде,

що цікавого несе?

 

Улянка:

Білочко - та це ж Букварик!

Білочко - ти ще не школярик.

Має гарні сторінки,

є вірші, і є казки.

Дарував він нам щодня

і забави, і знання.

Коли підеш в перший клас,

завітає він до вас.

 

( Діти співають пісню "Мій Букварик").

 

Букварик:

Друзі, ви всі молодці,

добре працювали.

Цілий, цілий, цілий рік

ви мене вивчали.

Букви, звуки, пісеньки,

вірші, скоромовки.

З вами, друзями, були

всі мої уроки.

А сьогодні, діти, ви,

попрощатися прийшли.

 

Діти:

Ти, Букварику, прощай,

Останній танець починай!

 

( Діти танцюють останній танець).

 

Діти:

Букварику, прощай,

і нас не забувай!