Свято для учнів початкових класів "Стрітення"

Смілянська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №7

 

 

 

 

Свято

Стрітення

(виховний захід для 1 класу)

 

 

 

 

 

Підготувала:

вчитель початкових класів

Гончаренко Л.В.

 

 

 

 

Свято Стрітення

(Виховний захід)

Мета: Ознайомити з традиціями українського народу, особливостями святкування, розвивати інтерес до історії, звичаїв народу, почуття прекрасного, естетичний смак, виховувати любов до свого народу, до прекрасного: поезії, музики, природи. 

Вчитель. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю та миром.

У нашого народу є чудові традиції. Сьогодні ми ознайомимося зі святкуванням чудового свята «Стрітення». Це свято початку весни. У цей день зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо – де була зима. За повір’ям саме 15 лютого зима зустрічається з весною. Звідси і назва – Стрітення.

Учні

1.     Снігами вкрилася земля

Метелиця гуляє,

Малює вікна морозець

Та носики щипає.

 

2.     Сьогодні весело у нас –

Ми зиму проводжаємо.

Усіх, хто в залі є в цей час,

Ми гаряче вітаємо.

 

3.     Зима нас вдосталь розважала:

Ми взимку Новий рік стрічали,

Біля ялинки були ігри, жарти, сміх…

Та ще й катались з гірок снігових.

 

4.     Прийшла пора зимі на північ повертатись,

Тож хоче вона з нами попрощатись.

 

5.     Ось зима по нашім краї

На санчатах роз’їжджає.

Сніжок сипле без зупину –

Вже засипав всю Вкраїну.

 

6.     Де не гляну я – на дворі

Всюди бачу білий колір!

Ліс і поле, і діброви

Білі одягли обнови.

7.     Сніг січе безперестанку –

Зима трудиться із ранку!

І мороз не угаває,

Йому й вітер помагає.

 

8.     Не мети, не мети,

Зимонько, снігами,

А приходь  ти до нас

З гарними піснями.

Входить дівчинка Зима (у білому вбранні)

Зима. Хто це тут кличе мене?

           Іду, іду, снігу намету,

           З вами разом потанцюю,                

           Бо ще силу свою чую.

- Дякую вам, діти! Мені приємно, що ви так багато знаєте про мене. Мені з вами було весело і на ковзанці, і на гірці. То щічки вам порум’яню, то за вушко ущипну. Але без усякого зла, бо я вас люблю. Скажіть, а чи весело вам було зі мною? А чи не боїтеся ви мороза - морозенка та метелицю-хурделицю? Як морозом я завію та снігами замету!

Зима. Хіба настав уже мій час з весною зустрічатися?

 

Господиня. Аякже!

         Зима з весною зустрічається,

         Про володіння свої домовляється.

         Тому це свято Стрітенням називається.

         В цей день сонце повертає на літо,

         Все в природі прокидається.

Дівчинка.А я у велике свято

Набрала з криниці святої водиці.

Буду умиватися, сили набиратися.

Хлопчик.( надпиває з відеречка)

В людей веселіють, яснішають лиця.

Їм силу бадьору вертає водиця.

Дівчинка.

Утікай, утікай, біла Зимонько,

Вже нема у тебе силоньки

Дівчинка.

Благослови, мати, весну закликати!

Весну закликати, Зиму проводжати!

Господиня. Благословляю!

Дівчинка.

Весно, Весно, Весняночко!

Прийди до нас, паняночко! ( Дівчатка стають в хоровод і співають «Вийди, вийди, Іванку!» )

( Заходить дівчинка Весна)

Весна.

Ось і я – Весна – красна,

Літа жаркого сестра.

Зроблю крок – і сонце сяє,

Все навколо оживає,

Чує пісню чарівну.

-   Бачу, що чекали мене! І я до вас не з  порожніми руками прийшла.

Дитина. Весно! Весно! А що ти нам принесла?

Весна.На дерева – цвіту, а на поле – жита.

На травичку – росу, на дівчаток – красу.

А на хлопців – сили, щоб росли міцними.

З’являється Зима.

Зима. Як тут тепло стало!

Гостя з’явилась, яку я не чекала!

Насуплю я брови – і вітер холодний повіє.

Усе захолоне – рятунку нема!

Під снігом замре, заніміє.

Весна. А я засміюся -  і сонце ласкаве засяє.

Прокинуться луки, ліси і поля.

Усе розцвіте, заспіває!

Доброго дня тобі, Зима!

Вчитель. Бачу, що без дітей ми не дізнаємося, кого з вас більше люблять.

Пропоную дізнатися, чи  знають діти про зиму та весну загадки, прислів’я, приказки. Про кого більше знають, той і переміг. Домовились?(Робота із загадками, прислів’ями, приказками)

Господиня. Всі ми Зиму проводжали.

Красну Весну зустрічали!

Весно! Уквітчай наш край!

Дай нам добрий урожай!

Бери, Весно, ключі, обійди землицю,

Зігрій її сонцем, освіти травицю,

На майбутнє жито, на тепле літо.

Весна (бере ключі)

          Піду я далі лугами й лісами,

Встелю землю килимами,

Я теплом людей зігрію

І здоров’я їм навію.

З рідним словом щоб зростали,

Щоб звичаї пам’ятали.

Господиня. У нас в Україні з давніх-давен люди, готуючись до зустрічі весни, випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям. Щоб росли здоровими і щасливими. Вважали, що саме птахи на своїх крилах приносять весну із далекого краю, проганяють люту зиму.

Я спекла для вас жайворонків. Старі люди розповідали, що ця пташка народилася зі сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає, що весна настала. (Весна і господиня роздають дітям печиво).

(Діти закликають птахів)

– Летіть, соловейки, на нашу земельку,

Спішіть, ластівоньки пасти корівоньки.

Просимо ми, просив тато і мати:

Прилітайте, пташки до нашої хати! 

 

– Гуси, гуси, вам на гніздечко, а нам на здоров’ячко!

 

Лелеку, татку, збудуй нам хатку!

 

– Чорногузе, дядьку, зроби мені хатку,

І ставок, і млинок, і вишневелький садок!

 

- Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко,
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Тут вони граються,
Тебе дожидаються.

 

Заключна пісня « Ой минула вже зима!»

Ой минула вже зима,
Снігу-льоду вже нема,
Ой нема, ой нема,
Снігу-льоду вже нема.

 

Прилетіли журавлі
Й соловеєчки мал!.
Ой малі, ой малі,
Соловеєчки малі.

 

В лузі квіти вже цвітуть,
Вівці травку вже пасуть.
Ой пасуть, ой пасуть,
Вівці травку вже пасуть.

 

Всі веснянку співаймо,
Весну красну вітаймо.
Вітаймо, вітаймо,
Весну красну вітаймо.