12 червня о 18:00Вебінар: Дидактична гра як засіб навчання та виховання дітей із порушеннями зору

Свято до Дня писемності та мови "Минуще все, лиш слово не мине"

Про матеріал

збагатити знання учнів про умови виникнення слов'янської писемності, долю української літературної мови. розвивати в учнів почуття прекрасного, вдосконалювати акторські здібності та заохочувати творчі починання, виховувати шану до рідної мови. культуру мовлення та спілкування.

Перегляд файлу

День української писемності та мови

Тема. Минуще все, лиш слово не мине…

Мета: збагатити знання учнів про умови виникнення слов’янської писемності, долю української літературної мови, розвивати в учнів почуття прекрасного, вдосконалювати акторські здібності та заохочу4вати творчі починання, виховувати шану до рідної мови, культури мовлення та спілкування.

                                                         Перебіг заходу

Звучить мелодія бандури

1 – й учень.

Мова кожного народу

Неповторна і своя:

У ній гримлять громи в негоду,

У тиші – трелі солов’я.

На своїй природній мові

 І потоки гомонять;

Зелен клени у діброві

По – кленовому шумлять.  

2 – й учень.

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту на віки,

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас, -

Бо ж єдина, так, як мати,

Мова в кожног7о із нас!

1 – й учень. Сьогодні, 9 листопада, ми відзначаємо День української писемності та мови. Це свято існує з 1997 р., відколи Президент України підписав указ про його відзначення.

2 – й учень. Тож маємо чудову нагоду пригадати історію нашої писемності і вкотре вшанувати творців українського слова.

Звучить пісня

Учень.

О слово рідне! Пращура молитва,

Громи Перуна, Велеса поля,

Софія Київська – творіння Ярослава,

Слов’яномовна праведна земля.

Учень.

В мені, в тобі Бояна віщим співом

Воно живе, здолавши тьму віків,

Воно Мстиславича Романа голос

І ратний клич Данилових полків.

Учень.

О слово рідне! Українська слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт,

І гул століть, і сьогодення гомін

В тобі злились, як духу моноліт.

Діти роблять вінок з квітів, що символізує українську мову.

1 – й учень. Багата і милозвучна наша рідна мова. Вона – найпрекрасніше диво, скарбниця, у якій зберігається історія нашого народу, його душа і культура.

2 – й учень. Зародившись на світанні спільного слов’янського життя, українська мова на рідній, споконвічно українській землі витерпіла страшні лихоліття і тортури, пережила утиски і заборони.

Сценка

Учень.

Моя прек5расна українська мово,

Найк5раща пісня в стоголоссі трав,

Кохане слово, наше рідне слово,

Яке колись Шевченко покохав.

Учень.

Ти все знесла: насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лжелюдей,

Ти, сповнена любові і відваги,

З – за грат летіла птахом до людей.

1 – й учень. Наша Батьківщина багата на таланти, особливо літературні.

Учень.

Сто облич у тебе, Україно,

Ніжних, милих, чарівних облич,

Кожна іпостать твоя – глибинна

В історичних постатях сторіч.

2 – й учень. З іменем І.П.Котляревського, пов'язаний певний етап української літературної мови. Своєю «Енеїдою» він проклав глибоку борозну на цілині нової української національної культури як письменник і творець своєрідної енциклопедії народного українського побуту тих часів.

З’являється Еней.

Еней. Агов! Агей1 Чи як там у козаків? Пугу! Гей!... Озовися, де б не був, - у Червону Поляну я прибув. Кажуть, тут нині збирається стільки нашого люду, стільки шанувальників Котляревського сміху й Котляревської думки, що їх можна буде порівняти хіба що з історичним походом троянців, коли я вивів мій народ на нові державницькі дороги.

Відтоді звично мені на своїй українській землі, межи своїм українським народом: що не подумаю, як не повернусь, - скрізь на путі моїм усе годить і щастить. Що то – меж своїм.

Добридень же вам, мої милі вкраїнці! Добридень, Наталки – Полтавки, Терпелихи, Виборні! Доброго здоров’я і вам, тисячам нині на терені херсонськім. Як воно життя – буття?

Діти відповідають.

1 – й учен6ь. Та всяке буває!

2 – й учень. І погане, і хороше!

3 – й учень. Зате небо у нас найблакитніше!

4 – й учень. Зате квіти у нас найзапашніші!

5 – й учень. А наші пісні наймелодійніші!

6 – й учень. А танці найвеселіші!

1 – й учень. Пам’ятаємо і шануємо Т.Г.Шевченка, який своєю творчістю підніс духовну велич і красу нашого народу на недосяжну3 височінь.

2 – й учень. Він був сином кріпака, а став володарем в царстві Духа. Він був кріпаком, а став велетнем у царстві людської культури.

Учень.

Гордий, величний, палкий і нескорений

Наш незабутній славетний Кобзар!

Лине в безсмертя над нивами й горами

Помислів, дум і сердець володар.

Учень.

Ти ж свою музу шляхами колючими

Вів мимо синіх гаїв і дібров,

Там, де народ України замучений

Звівсь, щоб помститись за сльози і кров.

Пісня

2 – й учень. Зразком фізичної і моральної стійкості є для нас життєвий шлях Лесі Українки, яка, перемагаючи болі і хвороби, жила й усупереч усьому творила.

Учень.

Ти себе Українкою звала,

І чи краще знайти імя.

Тій, що радістю в муках сіяла,

Як Вітчизна велика твоя.

Учень.

Твоє слово разюче, як зброя,

Що боронить свій край і свій дім

І схиляю в шанобі чоло я

Перед світом безсмертним твоїм.

1 – й учень. Час не стоїть на місці. Він летить, верує, вносить свої корективи у наше життя. Змінюються люди і плодії, епохи, погляди і цінності. Проходить усе, лише мова, гучна і мелодійна, залишажться і передається з покоління в покоління як найцінніший скарб

Вправа «Гронування»   

Учень.

Ти, рідна мово, чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, як криниця,

Святиня наша, гордість і краса,

Ти – розуму народного скарбниця!

Учень.

Як легко йти з тобою по землі

І підставлять вітрам лице відкрите!

Для мене ти, як і насущий хліб,

Без тебе я не зміг би в світі жити.

Пісня                                                                                                                    

doc
Додано
14 листопада 2018
Переглядів
282
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку