Тема: Свято книги.
Мета: викликати в учнів почуття поваги і любові до книги;
прищеплювати знання та вміння бережливого поводження з нею;
розвивати спостережливість, увагу, пам`ять, логічне мислення;
виховувати згуртованість, вміння поважати.
Обладнання: книги, ілюстрації з казок, висловлювання про книгу.
Хід виховного заходу
I. Організаційна частина.
- Встаньте, діти, всі рівненько,
Посміхніться всі гарненько.
Посміхніться ви до мене,
Посміхніться і до себе.
Привітайтесь: « Добрий день!»
- Сьогодні у нас незвичайна виховна година, тому я хочу, щоб ви:
Не просто слухали, чули.
Не просто дивилися, а бачили.
Не просто відповідали, а міркували,
Дружно й плідно працювали.
II. Розкриття теми виховного заходу.
- Відгадайте загадку.
Дуже я потрібна всім:
І великим і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу. ( Книга )
- Дорогі всі діти наші!
В нас сьогодні книжки свято!
Разом будем відзначати,
Книжку-друга шанувати.
- Як ви вже здогадалися, сьогодні ми будемо відзначати «Книжкові іменини».
- Я знаю, що деякі учні нашого класу хочуть привітати книгу.
(Діти розповідають вірші).
Всі приходьте неодмінно.
Після канікул весняних
На щорічне свято книг!
Чудові дні весни.
Книжкові іменини
Дарують море книг!
Ми хлоп’ята і дівчата!
Книги – кращі друзі всіх,
Ми прийшли вітати їх!
Всі книжки святкують нині!
Ми свою любов до них
Збережемо цілий рік!
- Діти, якось один хлопчик, почувши, що книжка може відкривати різні таємниці, приклав її до вуха і довго й уважно вслухався. Але нічого, звичайно ж, не почув і вирішив, що з ним пожартували. А як ви гадаєте?
- Відповідь проста. Треба вчитися читати книжку, а це означає не тільки вивчити всі літери й складати їх у слова, а й навчитися розуміти, що хотів сказати автор. Тож відкриємо книжкові таємниці?
Таємниця 1.
У книжці прихована гра.
- Як ви її розумієте?
- Те, що ви прочитали у книжці завжди можна розіграти з товаришами.
Таємниця 2.
Книжка малює картини.
- Справді малює, але не фарбами чи олівцями. Вона малює словами.
Таємниця 3.
Книжка пояснює правила життя, виховує нас. Книги допомагають нам розрізняти хороше і погане, краще розуміти себе та інших. Книга – справжній вчитель.
- Діти, хто з вас не любить книжки? Книжки, у яких так багато барвистих малюнків, гарних розповідей. Розкриєш першу сторінку – опиняєшся у далекій казковій країні. А в тій країні живуть добрі та кумедні велетні, веселі маленькі чоловічки чи просто твої однолітки. Але ж не завжди була книга.
- Отже, давним-давно на землі не було книг, бо люди ще не вміли їх робити. «Сторінками» найдавніших книжок були камені, стіни печер. Писали тоді на всьому. Далі почали писати на мокрій глині, яку потім сушили й випалювали на вогні. Але вони були не зручними, бо багато важили. З часом люди навчилися робити книги з телячої чи козячої шкіри. Але люди відмовилися від таких книг, тому що вони були дорогими. На виготовлення однієї такої книги потрібні були шкіри з цілої череди телят. Люди шукали недорогі матеріали, з якого можна було б робити книги, щоб вони були дешевими і простими. І таки знайшли.
- Це був папірус – болотяна рослина, густих заростей якої було багато вздовж африканських річок. І відтоді з’явилися на Землі книги, а точніше сувої з папірусу. Писати на папірусі було зручно, але через декілька років він пересихав і руйнувався.
- Справжній папір люди навчилися виготовляти 2 тис. років тому. Спочатку книги переписували від руки. Але це був досить важкий і тривалий процес, адже одну книгу доводилося переписувати іноді кілька років. Минуло ще багато років, поки з’явилися друковані книги.
- Діти, скажіть, чому вас навчає книга?
( Учні розповідають вірші).
Книжка знає все навкруг:
Про старі й нові країни,
Космос та морські глибини,
Хто нам написав «Кобзар»,
І який де правив цар,
З чого зроблено намисто,
Чим славетне наше місто.
Як збирать врожай з городу,
Вперше хто знімав кіно.
Де, коли з’явилось скло,
Хто відкрив яку країну,
І про неньку – Україну,
Хто прославився в віках.
Де живе тварина, птах.
- У вас завжди є запитання. Чи не так? І всі ви намагаєтесь отримати на них відповіді від вчителів, друзів, батьків. Але не завжди ви знаходите їх.
Усе, чим ви цікавитесь,
Ви знайдете в книжках.
На всі питання – відповіді
На їхніх сторінках.
- Діти, а щоб книги нам довго служили, були гарними, ми повинні їх берегти. Прослухайте і запам’ятайте звертання книги.
Я Книга – товариш твій,
Користуватись мною вмій.
Я чиста, гарна і приємна,
Тож, друже, будь зі мною чемним!
Погані звички забувай,
Мене не рви, не ображай.
І пальці прошу ти не слинь,
Коли гортаєш сторінки.
Я, друже, твій надійний друг,
Та тільки для чистеньких рук.
- Є така народна мудрість : «Книга – ключ до знань». І для того, щоб багато знати, треба багато читати, відвідувати бібліотеки.
- І давайте зараз пограємо в гру «Продовж прислів’я»
- Діти, а ви любите казки? І ось зараз ми і перевіримо, як ви багато читали казок та проведемо ерудит-лото «Сторінками улюблених казок».
А) Коза – Дереза;
Б) Пан Коцький;
В) Лисичка.
2. Хто вліз п’ятим до рукавички у казці «Рукавичка»?
А) Кабан - іклан;
Б) Вовчик – братик;
В) Ведмідь – набрід.
3. Чим пригощала Лисичка Журавля в казці «Лисичка і Журавель»?
А) кашею;
Б) кашею з молоком;
В) курочкою.
4. На якому дереві ховався Телесик від відьми в казці «Телесик»?
А) на дубі;
Б) на вербі;
В) на яворі.
5. Скільки разів Круть і Верть відмовлялися допомогти півнику в казці «Колосок»?
А) 5;
Б) 2;
В) 3.
6. Що зварила кривенька качечка діду і бабі?
А) борщ з пампушками;
Б) вареники и узвар;
В) гарбузову кашу.
III. Заключна частина.
- Любі діти! Ось і закінчилось наше свято. Шануйте, бережіть, любіть книжки! І тоді весь розум, мудрість і людська доброта переходитимуть до вас через книги. Читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги! Запам’ятайте: «Книга – джерело знань»!
1