Сценарій заходу до Дня Учителя
«З Днем учителя, освітяни!»
(Звучать позивні свята. Виходять ведучі.)
Ведуча
Доброго дня Вам, дорогі вчителі, вихователі, шановні майстри виробничого навчання та усі хто створює затишок, чистоту та комфортні умови для нашого з вами навчання! Поволі падає золоте листя і вкриває задуману землю розкішним пухнастим килимом, у якому ніби загубилися Ваші ніжні усмішки. Вони, як маленькі натомлені сонця, розсипаються міріадами грайливих блискіток і наповнюють радістю серця усіх Ваших учнів.
Ведучий
У першу неділю жовтня у Вас професійне свято - дароване щедрою осінню в знак щасливої долі.Сюди ми прийшли сьогодні сердечно Вас привітати.
Учитель – це наша совість, взірець у житті єдиний,
Без нього життєва повість не пишеться у людини.
Слово для привітання надається директору Любарського професійного ліцею _______________________________ (вручення квітів)
Ведуча
Цей світлий день належить вам по праву.
Він сотнями осяяний зірок.
Плекаєте ви України славу
І нескінченний, мабуть, ваш урок.
Пісня «Вчителько моя» виконує В.Бачинський
_____________________________________________________________________________
(Звучить музика «Вчителько моя», але її заглушує грім чи вибух. На сцену вибігають ворожка та її помічниця. Ведучі розгублено відступають).
Ворожка.
Чи не здається тобі, Азочко, що ми не туди потрапили? Невже я знову, під час ворожіння, забула кинути лапку жабки чи хвостик мишки? Так ні…Я все зробила за рецептом. (Дістає з кишені папірець і пильно розглядає)
Ворожка.
А де ж друга половина рецепту? Куди ж вона поділася?
(Аза порпається в складках спідниці і знаходить другу половинку папірця)
Ворожка.
Ой лишенько! А ти кидала сюди квашених черв’ячків? Ні? А де ж ти їх поділа? Що? Поїла? Ох ти ж горе-ученице! Куди ж оце нас занесло?
(Аза мовчки подає ворожці м’яч-глобус, який висів за плечима, і вказує на ньому місце).
Ворожка.
Моя ж ти розумнице! Це навіть краще ніж я сподівалася! День учителя в ліцеї! Просто чудово! А ось і самі господарі…
(Ворожка с ходить зі сцени, підходить до класного керівника групи № 1)
Ворожка.
Голубко, позолоти ручку всю правду скажу: що було, що буде, чим серце заспокоїться.
Лежить на тобі чорне прокляття(проблеми), вже третій рік лежить. Так…
(уважно розглядає долоню).
Але вже недовго висіти йому над твоєю головою. Як тільки оцією рукою випишеш 25 атестатів, станеш вільною, як птах. Ні виховних годин, ні генерального прибирання, та й походи замучили. Ось тобі амулет на щастя (чорна ручка), щоб атестати благополучно виписались, щоб прокляття впало…
(Далі ворожка переходить до вчителя фізики)
Ой красунечко, а що це в тебе на долоні написано? F=m а (тре спідницею долоню вчителя). З першого вересня появилась у тебе сильна головна біль! Три роки вона буде мучити! Сама не розумію, де б їй взятись… Ну нічого, якось впораєшся. Ось тобі амулет (червона ручка). Як будеш контрольні перевіряти одиничку пиши, а нулик дописуй, одиничку пиши, а двійочку дописуй. І жодних проблем не матимеш.
(Ворожка наближається до директора ліцею).
О! Я чую надзвичайно сильну ауру! Це напевно козирний король. О, пардон, директор ліцею. Тут амулетом не відбудешся, яйцем треба викачувати. Азо, давай яйце. (Аза подає куряче яйце). Та ні, Азочко, це ж директор… ( Аза подає гусяче). Я тобі кажу, що це директор ліцею! (Аза знімає з плеча глобус і подає ворожці. Та качає глобус по плечах директора і приказує) Щоб руки не терпли, особливо права, коли ти, голубчику, будеш випускникам атестати підписувати. Та пильно слідкуй, щоб у них було поменше одноцифрових оцінок, а все двоцифрові та двоцифрові. Бачу я, що й тобі не обминути випробовування, але, повір мені, все скінчиться чудово.
(Заходить професор)
Професор.
Ах ти темна чорнокнижнице! І як ти встигаєш скрізь всунути свого носа? Хто тебе сюди запрошував?
Ворожка.
Явився, світило науки! І що ти за чоловік такий? У людей свято, а ти сваритися …
Професор.
Свято відкладається на не визначений термін…
Ворожка.
Як це відкладається? Поглянь, вже всі учні ліцею зібралися, щоб привітати своїх вчителів та майстрів зі святом.
Професор.
Всі та не всі. Ось до мене надійшов сигнал, відбулися зміни у розкладі, по дев’ять уроків щодня у розклад поставили і думають, що вже ліцей на університет перетворився. Зараз ми влаштуємо тест-драйв нашим вчителям і перевіремо, чи достойні вони навчати та виховувати учнів.А давайте за допомогою чарівного капелюха прочитаємо думки наших шановних освітян!
(Професор по черзі підходить до вчителів та майстрів надягаючи капелюха, звучить музика).
Професор.
Чудово!!! Вітаємо вас з успішною здачею екзамену!
Я навіть не сподівався, що у всіх такі хороші думки. Ця гра показала, що наші вчителі добре пам’ятають своїх учнів і добре пам’ятають себе учнями, вони здатні зрозуміти нас та допомогти у вирішенні певних проблем. Отже, іспит на професійність вони склали на «відмінно».
Асистентка. Шановні наші, любі наставники! Щойно ви ще раз підтвердили, що гідні звання учителя, а наш ліцей є великою дружною родиною! Тож прийміть наші щирі вітання, які линуть до вас піснею!
Пісня «Вставай,о земленько моя» виконує Шастун О.П.
_____________________________________________________________________________
Ведуча. В прекрасну пору року приходить до нас учительське свято. Це час, коли шелестить падолистом осінь і снує в лузі мереживо бабиного літа, а червоні жоржини пломеніють над землею, немов дарують весь свій жар любові нашим учителям.
Ведучий. Хай успіхи та перемоги окрилюють вас на нові звершення і здобутки, а досягнуте стверджує віру на добро та любов. Хай родинне тепло і затишок оберігають вас, а ваші палкі устремління та діяння несуть у світ лише мир і злагоду.
Ведуча. В народі кажуть, що письменник живе у своїх книжках, скульптор – у створених ним скульптурах, а вчитель – у думках і справах учнів. Тому кожна людина з почуттям вдячності згадує своїх духовних батьків–учителів – все своє життя. Адже в кожному прожитому дні в ліцеї було щось неповторне, незабутнє, що лишає у душі свій відбиток.
Ведучий. Шановні педагоги, майстри виробничог навчаня щирі друзі та вірні наставники! Вас вітають ті, у чиїх серцях ви запалюєте багаття жаги пізнання, чистоту свого серця, своєї душі.
Ведуча. Вам, людям нелегкої, але такої необхідної на Землі професії, ми складаємо сьогодні величальні слова подяки. Ми говоримо вам: “3 професійним святом! 3 Днем працівників освіти!”
(На сцену виходять учні групи №16 Осіпов О.,Слободенюк В.)
(Під звуки ніжної мелодії учні надсилають віршовані вітання)
Із безлічі професій на Землі,
Які вже є, яких ще будуть вчити, –
Є головна, як віщий, сущий хліб,
І назва цій професії – Учитель.
Сьогодні – День учителя. В цей день
Ми кажемо звичайними словами:
Людського щастя вам, нових ідей,
Хай добра доля завжди буде з вами.
Шлях пошуку, науки і дерзань –
Таку обрали ви в житті дорогу.
Тож здійснення всіх ваших сподівань,
Щоб ви відчули радість перемоги.
Високих злетів, творчих перемог
Ми щиро всі бажаємо вам нині,
І ще багато літ хай дасть вам Бог
Трудитися в ліцейній родині.
Пісня «День вчителя»виконує О.Кульбовська, А.Бернацька
Ведучий. Що для людини найголовніше у житті? Звісно, – знайти себе, досягти певних результатів, створити сім’ю, виростити дітей у щасливому рідному домі, де завжди чекають і люблять.
Ведуча. Краса і праця завжди ідуть поруч. Хто не знає, як важко навчити дитину мислити, творити, працювати, щоб колись її труд став корисним і прекрасним.
Ведучий. Ліцей споконвіку – то є храм науки.
Та до чого всі знання, як не вміють руки?
Щоб зростали не ледачі учні, а старанні,
Є корисним їм урок – виробничого навчання.
Тож вітаємо майстрів, що не тільки знають,
А й уміють все робити і дітей навчають.
Ведуча. Вам бажаєм, щоб для праці було все приладдя,
І щоб в учнів працювати не зникло бажання.
Щоб дівчата вміли продавати і за рослинами доглядати.
Ну а хлопці щоб могли у полі орати,
Зварювати та вправно машиною керувати.
Ведучий. Дари осінні, різні та прекрасні
Природа вам дарує з року в рік.
Прийміть у дар веселу радість, щастя,
Щоб пам’ятали нас багато літ!
Гуморески (В. Тимощук)
Іспит без оцінки
Спитав батько: – Ти склав іспит
На шофера, синку?
– Та склав, тату.
– А яку ж ти
Отримав оцінку?
– Не одержав, не поставив
Інструктор нічого
– Чого раптом?
– Я з розгону
Налетів на нього.
– Де ж він зараз?
– До лікарні
Відвезли в суботу.
Лікар каже, що не скоро
Вийде на роботу
Шо-шо-шо
Як учитель Петруся
З місця щось спитає,
Впертий той, як порося,
«Шо-шо-шо?» – гукає.
Вчитель довго це терпів…
Аж терпець урвався.
Знов почувши, враз скипів,
За указку ввзявся:
«Ще шошокнеш, і влуплю!
Слід би совість мати!
Я такого не стерплю,
Пуцвірку лобатий!»
А Петрусь: «Та не кричіть!
Бо за це не варто.
От ідіть тут посидіть…
Це така тут парта…»
Тут учитель: «Підожди!
Зачекай-но трошки.
Я тут сяду, а ти йди
Й щось скажи від дошки…»
Клас аж подих затаїв,
Чути навіть муху.
А малий до столу сів
Й випалив щодуху:
«Петре Савичу, скажіть
Отут перед нами,
Коли кинете ходить
До моєї мами?!»
«Шо-шо-шо?!» – учитель враз
Злякано питає,
А Петрусь: «Ага-а-а, і в вас
Слух там пропадає!..»
Пісня «Вчителька – мікрорайону нашого жителька» І.Сорока
Ведуча. Порадники і друзі – вчителі –
Нелегкий час вирує по Вкраїні.
Обов’язок ваш на святій землі
Нести просвіту.
Поспішайте нині,
Розбуджуйте національний дух,
Будуйте Храм,
Сійте зерно науки,
Шляхетністю запалюйте вогні,
Мужайтеся і не складайте руки.
Здоров’я вам і мудрості, і сил,
У праці – не спокою, а натхнення,
В польоті завжди вам – орлиних крил
І Божого усім благословення.
(В. Росоловський)
Ведучий. Ваша самовідданість і працелюбність, чесність і розважливість, бажання допомогти, навчити, виховати є основою громадянської мужності й людської гідності, взірцем для наслідування, джерелом наших сил і сподівань на краще майбуття.
Ведуча
А зараз до вашої уваги сценка «Майбутня вчителька»
Бабуся 1: Добрий день, кумо! Як діла ваші?
Бабуся 2: Та так. Нічого доброго немає. Валідол усе п’ю, внучка моя здуріла, прости Господи-и-и…
Бабуся 1: Та що ж за біда така трапилася з твоєю внучкою?
Бабуся 2: Йой така біда, така біда, шо світ біди такої не видів!
Бабуся 1: Що ж трапилося в тебе таке?
Бабуся 2: Ой,кумо трапилося…. моя внучка вчительков хоче стати… (Плаче)
Бабуся 1. Хіба вчительков погано бути? Указочкою собі дітям показуєш, язиком плескаєш. Хіба то біда? Хіба це мішки на плечах тягати! Найшла чого ревіти та журитися.
Бабуся 2: Ай бо ти не знаєш, які типір діти. Та вони змалечку цукерки їдять з матюками. Уявляєш, на цукерці матюк написаний.
Бабуся 1: Не може того бути.
Бабуся 2: Йо-ма-йо!Отак називається!
Бабуся 1: Йой, не матюкайся, кумо!
Бабуся 2: Я й не матюкаюся, Боже, сохрани, ото на цурерках так пише. Внучку якось угостила. Бачиш, які типір діти! Сироти на розум. Точно – сполошне тобі йо-ма-йо! Їм лишень гуляти, вчитися не хочуть. Нервів у них на то не хватає. А ти про указку кажеш… Та якби тою указкою, мош якого нехреста перехрестити, прости Господи, та по м’якому місці, то, може, б йому й наука у голову полізла б. Ато лобуряками ростут. Як таких можна навчити?
Бабуся 3: Здрасьтє, дівчатка, про що говорите? (Сідає на лавочку)
Бабуся 2: Та у куми внучка вчителькою хоче стати…
Бабуся 3: Йо-ма-йо!
Бабуся 2: Ти шо цукерки такі іла?
Бабуся 3: Нє, ото я так матюкаюся.
Бабуся 1. Шо, і тобі ця учительська професія недовподоби ?
Бабуся 3: Канєшно. Так ото купа зошитів, таблицю множення кожний Божий день повторяй, а там в хижі голодний чоловік та й діти, у школі нервотрьопка, а ти вмісто борщу уроки чоловікови готуй.
Бабуся 2: І я так кажу …
Бабуся 1: Чекайте, не гарячкуйте. А якщо вона завучем, чи методистом, а чи пак і директором стане?
Бабуся 2: Ага, та до того часу посивіє. (ридає) Директором? Внучка? Та ти шо, щоб вопще цілий рік пиши звіти, якісь накази, санстанція бацилами задьоргає, райвно усю душу утрясе. А молоді вчительки малих непослухів директором пужати будуть, як чупакаброю!
Бабуся 1: А платят копійки!
Бабуся 3: По правді бувают і другі роботи, грошовитіші.
Бабуся 1: Там добре, де нас немає!
Бабуся 3: А нас нігде немає!
Бабуся 2: Як ото – немає нігде?
Бабуся 3: Бо ми на пенсії!
Бабуся 1: А може, твоя внчука такою доброю і совісною учительков стане, як вчителі та майстри з нашого ліцею? І любити її учні будуть, і поважати!
Бабуся 2: Хай дав Бог. Лиш біда, бо доки уросте, та не знаєш шо чекати.
Бабуся 3: А скілько внучці років?
Бабуся 2: П’ять. А вже і читає сама і до двадцяти рахує…
Бабуся 1: Та нащо ж так скоро нервозити! Та дитина ще сто раз передумає бути тою вчителькою. То я тобі кажу!
Бабуся 2: Може й правда… Шановні вчителі, а що скажете – чи варто внучці вчителем працювати?
Учениця Іра Козовська. Вірш «Учителю!»
Учителю! Вклоняюся доземно
Перед великим іменем твоїм.
Вже проростають ті маленькі зерна
Під поглядом, як сонце золотим.
Учителю, ти наче нездоланність,
Крізь все проносиш іскру доброти,
Щоб засвітити в серденьку дитячім
Вогонь священний розуму й краси
Учителю! Невже ти не втомився
У юні душі класти щось нове?!
Для цього ти на світі народився,
У ньому є покликання твоє.
Учителю! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності слова ці проказати
За все, що ти так щиро віддавав.
Учителю! Прекрасного ти гідний,
Бо вибрав у житті свою мету.
Від імені усіх кажу: «Спасибі
За вашу працю вчительську святу»
Пісня “Першій вчительці”– виконують учні Кульбовська О.,Бернацька А.
_____________________________________________________________________________
(Під звуки ніжної мелодії учні надсилають віршовані вітання)
Ведуча
Нехай життя квітує буйним цвітом
І свято радісне приходить знов і знов.
А доля хай дарує з кожним роком
Вам щастя, радість, мудрість і любов.
Ведучий
Вітаємо всіх вас з чудовим святом,
Воно і ніжністю, і радістю дзвенить.
Учителі! У слові цім багато
Добра, любові, щирості звучить.
Ведуча
В цей день незабутній осінній святковий.
Нехай вчителям всім здоров’я прибуде,
А рідна держава про вас не забуде!
Ведучий
Хай доля учительська красною буде,
Училище рідне про вас не забуде,
Рятує хай ангел-спаситель всіх вас,
Щасливі й здорові були щоб весь час.
Плаксюк Вадим гр.№2
Хай мрія прекрасна веде вас в життя,
Щоб ладилось все і велось до пуття.
Хай ваша надія вам живить серця,
Натхнення і творчість дає без кінця.
Не зникне хай віра в казки й чудеса,
Хай будуть із вами любов і краса.
Лакатош Маргаріта гр№5
Пустували не раз і не два
Пари теж ми зривати уміли.
У вас боліла від нас голова,
Але ви все одно любили.
Тож сьогодні пробачте за все:
Жарти й витівки наші невдалі.
Нас життя вже на крилах несе
В невідомі, незвідані далі…
Вам доземно вклоняємось ми
За любов, за турботу, горіння.
Ми дорослими стали людьми.
Тож спасибі за ваше терпіння.
Пісня “Святкова“– виконує Л.В. Чабан
_____________________________________________________________________________
Учень О. Осіпов читає вірш «Від будня до будня»
Від будня до будня, від свята до свята
Пісню і слово ви нам дарували.
Ви – наші долі, ви – наші злети,
Ви нас лише доброму вперто навчали,
Мами і тата духовні, а чим же віддячимо?
Тим, що ми є.
І тим, що ми значимо.
Тим, що ми будемо.
Тим, що ми створимо.
Тим, що збудуємо.
Тим, що засіємо.
Нивою тою, яку ми розоремо.
Тим, що в житті ми своєму зуміємо.
Ведучий.
Благословенні будьте у роботі,
Цінуйте горде ймення педагога.
Нехай в житті на кожнім повороті
Стрічає радість вас, а не тривога.
Хай добрі вчинки вашої наснаги
Промінчиком торкнуться ваших учнів.
Слово учитель – горде і ласкаве –
Хай буде рідним вам і милозвучним.
Ведучий. Вірш за віршем, пісня за піснею, слово за словом – так і підійшло наше свято до кінця. Але ваше свято, любі вчителі, продовжується. Ще стільки добрих, хороших слів ви почуєте від людей. І всі вони будуть сказані від щирого серця.
Пісня «Вчителям» виконують_усі учасники заходу___________
КІНЕЦЬ
1