Свято "Козацькі розваги"

«КОЗАЦЬКІ РОЗВАГИ»

Зал прикрашений  різнокольоровими прапорцями, спортивною символікою. Діти у спортивних костюмах заходять до зали, виконуючи «Веселий марш».

ВЕДУЧА: У спортивний зал малята, ми запрошуємо Вас.

Свято спорту і здоров’я починати уже час.

Зненацька за дверима чути якусь метушню. Двері відчиняються і до залу з піснею заходять козак Іван і тітка Соломія. В руках у неї кошик, у якому редька, цибуля, капуста, гуска, м’яч, подарунки для дітей. В Івана - торба з шапкою та кільцями.

СОЛОМІЯ: Т-сс! 0й лишенько мені! Іване! Куди то ми з тобою потрапили?

КОЗАК: Соломія, що шукали, те й знайшли!

СОЛОМІЯ. Та чекай, Іване!Ми ж не знаємо чи приймуть нас до цього гурту!

ВЕДУЧА: Заходьте, заходьте! Просимо, добрі люди! Ми гостям завжди раді. Нам якраз час починати змагання. Зараз ми побачимо, хто у нас найсміливіший, найспритніший, найвинахідливіший.

КОЗАК: Хе! Що тут думати-гадати. Звичайно найспритніший, найсміливіший, найвинахідливіший козак в Україні - це я! Лишень подивіться на мене

(хизується собою)

СОЛОМІЯ: Ой, лишенько, та що ти мелеш Іване? Отямся! Як дрова рубати чи воду носити, то мого Івана не чути, а тут розходився, ти бачиш?!

КОЗАК: Та чого ти сичиш, як сирі дрова? Нема від тебе спасу. Сказано, що я найсильніший та найспритніший козак і все тут! (тупає ногою).

ВЕДУЧА: Та не сперечайтеся, ось вам чарівна паличка вона вас і розсудить.

Проводиться гра "РАЗ ДВА, ТРИ - ШТОВХНИ". Соломія і Козак беруть палицю, штовхають один одного.

ВЕДУЧА: Та ви обоє міцні, як дуби, сили рівні. Діти привітайте Соломію

та Козака. Соломія пропонує дітям пограти з нею в цю ж гру.

СОЛОМІЯ: Боже мій милий! Та що ж це за такі діти, спритні. То може я залишуся з вами, мої любі, та позмагаємось з вами.

КОЗАК: Соломіє, знаєш, що я придумав? Я собі козаків підберу до свого куреня, а ти відбирай дівок.

СОЛОМІЯ: Е, бачиш, який хитрий знайшовся. А сили то будуть нерівні.

ГРА "А ЗЛОВИ-НО ВАСИЛЯ"

Одному хлопчику одягають на голову великого козацького капелюха, так щоб очі були під ним заховані. Всі діти стають у коло. По лічилці обирається кіт, якому одягають на голову шапку, він ловить дітей.

А ти, Коте Опанасе, не спіймаєш нас ні разу! Не знімаючи бриля, злови-но Василя.

З дітьми грають почергово Соломія та Іван. Кого вхопить Соломія, йде до неї в команду, кого Іван – до нього.

ІВАН: О , який славний гурт вийшов. (потирає руки). Нехай ваша команда буде називатись "Бурячок"

ДІТИ. НІ! НІ! Не хочемо хай буде "Барвінок"

СОЛОМІЯ: О, та в мене під хатою такий гарний барвінок цвіте! А всі мої діточки, як квіточки хороші.

КОЗАК: А мої козаченьки міцненькі. То дамо назву «Котигорошко».

СОЛОМІЯ: Іване , діти й справді хоч куди. Але чи здатні зони на хорошу справу? Чи вміють щось робити?

Старовинна козацька естафета «КОТИГОРОШКО» Діти встають у дві колони і в’ються "змійкою" Ковак обручем підсікає.

ІВАН: Ой, хлопці , як ми були молодими козаками, скільки ми татарів порішили. Ще коней їх поприводимо. Давайте-но я вас навчу як ми це робили.

ГРА "ПРИВЕДИ КОНЯ". На підлозі лежить обруч, по краях - коники, по боках лежать два мішки без дна з вшитим обручем. Діти пролазять через мішок, беруть по коню та скачуть до своєї команди.

КОЗАК: А в кривого танцю та не виведу кінця. Треба його та виводити, кінець ладу і знаходити.

ГРА "КРИВИЙ ТАНЕЦЬ"

СОЛОМІЯ: Іван, та ми ж забули, що ми гостинці принесли для діток. Подивіться дітки, які хороші гостинці.

"Танець з стрічками і м’ячем"

Гра "ПАВУЧКИ. Обв’язується товстою мотузкою по троє дітей. Трійками діти повинні оббігати навкруг обруча хто швидше.

ЕСТАФЕТА "ВЕСЕЛІ КОЗАЧКИ". Двом дітям зав’язується дві ноги. Вони біжать до кеглів, беруть їх та біжать до старту. Передають ремінець наступній двійці.

ВЕДУЧА: Щоб міцним зробилось тіло,

Тренуватись треба вміло.

ВЕДУЧА: Ось малята вам м’ячі, потренуйтесь силачі!

СОЛОМІЯ: Ой, діти, яку я ще цікаву гру знаю. Мене її ще бабуся вчила, коли я була малесенькою як ви.

ГРА «СОРОКОНІЖНА». На стільці лежить варена картопля. Дитина біжить до стільця, бере картоплю, несе до фінішу. Бере з собою іншу дитину, продовжує гру.

КОЗАК: Потрудились ми на славу! Діти наші й справді хоч куди. Але ми з тобою не чули, чи вміють вони співати українських пісень.

ДІТИ: Та вміємо, вміємо. Зараз заспіваємо. (Співають «Ми роду козацького діти»)

КОЗАК: Оце так. Оце так гарно. Невмируща наша пісня солов’їна, поки у нас є такі соколики.

СОЛОМІЯ: Ах, ви мої пташечки. Зігріли моє серденько. Невмирущі наші славні традиції. Спасибі вам, мої любі. Ну, малята, славно в з вами, позмагались в залі цім. Нагороди ці дістались по заслузі вам усім!

(Соломія роздає смаколики)