Свято "Львівський букварик"

Cвято «Львівський букварик»

Вчитель: Сьогодні в СЗШ __ велике свято. Учні 1  класу вивчили всі букви, навчилися читати. Запрошуємо вас на львівський букварик.

• Скажіть, ви ще досі не чули про Львів?

Мерщій замовляйте сотню квитків.

Запрошуйте друзів, знайомих, родину.

У міста сьогодні гучні іменини.

•           Ми теж прийшли свій рідний Львів привітати

Миру й достатку йому побажати

Прийми, мій рідний Львове,

Від нас щедрий дар –

Свято веселе про львівський буквар.

• Уклін тобі доземний, рідний Львове

За те, що ти таким на світі є.

Де б не була я – повернуся знову.

До міста Лева, бо воно моє.

• Тільки у Львові – світ кольоровий

Тільки у Львові – море легенд

Кавою пахне Львів гоноровий

Львове, мій Львове, люблю я тебе.

• Ви б хотіли побачити диво

І піти у країну казкову?

Сідайте зручно

І сміливо вирушаймо в мандрівку по Львову.

• Люби своє місто

Шануй день при дні

І Львів розповість таємниці свої.

1

• З глибин віків лунають кроки

До нас на свято завітав сам князь Данило.

                 (Входить Данило Галицький)

Данило Галицький : Я князь Данило – батько сина Лева

    Я місто звів в прадавні тут часи

    Коли вода у річках була кришталева

    І ліс стояв незнаної краси.

Назву дав хоробру й величаву,

Щоб відсіч ворогам давало вдало.

Шляхи торгівельні провів через Львів

Я дбав про місто і людей.

 Я мудрий політик і патріот

 Маленьким львів’янам дам настанов:

 Добре навчайтесь, у мирі живіть

 Де б не були – рідне місто – це Львів.

 

• Мудрі поради запам”ятаєм

Знання – це дорога у світ –

Ми це знаєм.

ДГ: Сьогодні я прийшов невипадково

 Просити хочу вас про допомогу

 У мене ключ від брами міста зник.

 Без нього я не керівник.

 

• З радістю ми допоможем тобі

Що нам зробити, хутчіш розкажи.

Данило Галицький: По Львову потрібно помандрувати

                         Букви чарівні там відшукати.

 Їх скласти усі у скриню таємну,

 Ключ повернеться до мене миттєво.

• Завдання отримали ми непросте

Та зможу запевнити – не підведем.

(Виходять)

Учень   Ура! Я можу сам читати

   Вже маму не треба благати.

   Сестру просити, умовляти.

   Щоб ще продовжила читати.

   Без діла сторінки гортати.

   Самому можна все читати.

• Літера до літери

В’яжуться у слові.

А всього їх 33

В українській мові.

(Виходять з буквами)

А: «Арсенал» у місті Львові –

 Це відомий музей зброї

 Тут пістолі й палаші,

І гармати, і мечі.

(показує букву А)

Букву «А» кладу у скриню я.

Її знайшов у «Арсеналі»

(Кладе у скриню)

Батяри: 1) Бешкетників львів’яни називали батярами.

 2)  Я мамусю не картинка,

  А справжнісінький батяр

  І тому і мить на місці,

  Не посиджу аж ніяк.

  Золота верба за мною,

  Лиш стрибну, - уже росте

  Я пригоди носом чую.

  А синці – то все пусте.

 3) Буду я таким як тато

  Джип водитиму як він

  І маму, коли захоче,

  Відвезу у магазин.

  Смикну дівчинку за бантик

  Пожартую на свій смак,

  Бо на витівки веселі

  Я – природжений мастак.

4) А ну-мо, батяри, заспіваємо свою.

Пісня «Куплю си білета»

5) Батяри у центрі шпацерували

Букву «Бе» там відшукали.(Кладе у скриню)

«В»:  Веселка барвиста із неба вселилась

  В фонтан біля опери вчора вселилась.

  Воркочуть про диво міські голуби.

  Радіють дорослі та дітлахи.

  Це сонце

                     Старенький наш Львів привітало,

  На свято йому подарунок придбало.

  Дзюрчить в водограї іскриста вода

  Веселки дуга древній Львів прикраша.

О рідний  Львове, твоя назва закінчується буквою «Ве».

Г: Газету львівську зранку я читаю

 Новини швидше, ніж сорока знаю:

 Оплату за проїзд підняли,

 Трамвайну колію проклали.

 В футболі хтось та переміг

Й рецепти, як спекти пиріг.

Буква «Ге» - ще пахне друкарською фарбою.

Г: Ґава чорна до сніданку

 Вип’є кави філіжанку

 Зробить файную фризуру

 І по центрі шпацерує.

Буква «Ге» з ріжком вгорі

Я знайшла на ліхтарі.

Д: Джунглі Львів шукав у Львові,

 Був на Ринку й на Валовій,

 А знайшов цю дивину

 В Ботанічному саду.

Буква «Де» джмеля злякалась та на дубі заховалась.

Е: Екскурсію містом водити

 Кожен львів’янин має уміти

 Тож не лінуйся – книги читай.

 Міста історію пильно вивчай.

Е:  Вітер на Високий Замок

 Букву « Е» заніс під ранок

 Замість флюгера вона

 На стовпі крутилася.

Є:  Є у Львові місця чудові

  Є парки і сквери

  Церкви і музеї

  Кав’ярні тихенькі

  І вулички вузенькі.

«Є» казала , що чекає

Я прийшов – її немає

Утекла до букви «ес»…

Хтіла втерти мені ніс

Я ж схопив й сюди приніс.

Ж: Жабка даремно сюди мандрувала

 Болота у Львові давно вже не стало.

Полтва тепер під землею тече.

І жодної рибки не зловиш ніде.

Буква «Ж» немов та жаба

Все стрибала і втікала

Я з сачком -  за нею вслід

І зловити ледь устиг.

«З» - «Знесіння» - це чудовий парк.

 Зелений клаптик гір Карпат

 Дерев й кущів тут не злічити,

 Є де львів’янам відпочити.

Залізницею каталась буква «Зе» у Стрийськім парку

Без квитка в вагон пропхалась

Просто зайцем прикидалась

І залізла в шпарку.

 

И: И  як букву зустрічаєм

В тих місцях, що добре знаєм

Ринок площа та ще Скнилів

Цитадель, Личаків, Сихів.

 

«И» ласунка всім відома

Пляцки й марципани їла

 узваром запивала

і мене ще й пригощала.

І:      І та ї – їх знають усі

На них ще схожі міські ліхтарі.

Ї:  Сяє місяць у горі

В місті світять ліхтарі

Мерехтять старі-старі

Наші львівські ліхтарі.

К:  Лише у нашім Львові

Живе родинне слово

Яке ще не вписали

В словник професори

Та кожна львівська панна

З колиски знає певно,

Що краще коліжанки

їй слова не знайти.

І тут зустрілися дві коліжанки.

Сценка

1: О ти , Яринко. Ну привіт

Не бачилися купу літ

2: Добридень, Алісіє.

Як ся маєш?

Ой, як ти гарно виглядаєш.

Шикарна сукня, окуляри,

Новеньких босоніжок пара

Парфум французький «Оріон»

Тай ще новесенький «Айфон»

1: Іду в басейн і на масаж

А потім ще й на макіяж

А потім ще й на манікюр

2: А в мене лиш одні клопоти

До школи вчитися і на гурток

В’язати, шити, вишивати

Та ще й у хаті поприбирати

Бо хочу мамі помагати.

Та треба ще й Буквар читати

1: Покинь себе так заганяти

Треба й про себе подбати

Роботу всю не переробиш

А тільки шкоду собі зробиш.

Запрошую тебе в кав’ярню

Там ми посидим собі гарно

Замовим філіжанку кави

З фірмовим чорним чоколядом.

(Виходять)

 

Л:  Легенда існує у міста така

 Що в надрах гори цар звірів дріма

 У разі загрози чи якоїсь біди

 Воїни з левом зійдуться сюди.

М: Медова печера

 Львів’янам знайома

 В ній стіни вапняні

На смак не медові

І бджіл там немає

Лише кажани

Князь Данило у ній зберігає скарби.

     «еМ» на Майорівці в лісі гуляла

     Напевно, заховані скарби шукала.

Н:  На Вернісажі туристи гуляють

Собі сувеніри на пам’ять купляють

І вишиванки й картини чудові

Це їм на згадку, що були у Львові.

О:  Буква О в театр вселилась

 Оперою захопилась

 З нею дружить соловей

 Український наш Орфей.

П: Панночки чудові у нашому Львові

 Паняночки-львів’яночки – галицькі перлинки

 Оксанки та Іринки.

Пісня

Р:       Ратуша на площі Ринок -

 Головний у нас будинок,

 Де на вежі ще австрійський

 Відбиває час годинник.

«еР» на Ратуші довго сиділа

Помилуватися краєвидом захотіла.

С:  Стрийський парк – окраса Львова

 Ця місцина всім відома

 А колись тут був пустир

Зараз – туя, клен і тис.

Дуб, магнолія і клен

Гарне місце для дітей.

«еС» в ставку пірнала – лебедів налякала.

Т: Рейки, ніби дві струни,

 По бруківці пролягли.

 Ними дивний звір гасає –

 Хтось назвав його трамваєм.

 Цей трамвай із давніх пір

 Будить  дзвоном зранку Львів,

 Як трамвай був молодим,

 Містом кінь його возив.

«Те» вмикає всі сигнали

в світлофорі для трамваю.

У: У Сихівським районі -

 Найбільшому у Львові.

 Тут все для мене  рідне:

 І  школа,  й церква, ліс.

  7 років проживаю

  І так собі вважаю –

  Що кращого, ніж Сихів

  Району не знайти.

Ф: Футболістів в нас багато.

 Вболіваєм за «Карпати»

 Кожен з хлопців в вільний час

 Поганяти любить м’яч.

«еФ» в футболі головна

«еФ» на полі головна

«еФ», немов свисток, скрутилась,

Бо свистіти научилась.

СЦЕНКА

Дівчинка на лавці читає книгу. Підходить хлопець.

Хл. Доброго дня, чарівна незнайомко.

Дозвольте помилуватися вашою вродою.

Д.: Перепрошую, але я не вважаю це доречним.

ХЛ. (стає на коліно) Послухайте, як б’ється моє закохане серце.

Д. Молодий юначе. Та це вібрує ваш мобільний .

Хл. Ну що ви. Звідки в мене телефон.  А можна пофліртувати з вами?

Д А ви знаєте, що таке флірт?

Хл. Звичайно. Кожен справжній львів’янин повинен вміти три речі: здолати ворога, завершити розпочату справу і майстерно фліртувати.

Д.: Фліртуйте, але за однієї умови. Усі слова починатимуться літерою «еф».

Хл.: Ви така файна. Ви така фігурова, ви феноменальна, ви француженка.

Д.: О! Ви бували в Парижі?

Хл.: Та, звідки. Просто це слово починається з літери «еф».

Д.: Годі мені ваших  компліментів!

Хл.: Мила панночко. Ви вганяєте мене у фарбу. Всіма фібрами своєї душі я відчуваю близький фінал нашої зустрічі.

Д.: Саме так. Фантастично-феєричний фінал!.

(Виходять)

Х:  Хомець – на Знесінні гора.

 З давніх часів назва така.

 Хомець- гора – зелений рай,

 Із трав та квітів тут розмай.

 Весна в наш край як прилітає,

Їй вишиванку одягає,

 З чар-зілля в’є горі вінець.

 В ній до зими стоїть Хомець.

«Ха» - характер сильний має

«Ха» харизмою вражає

«Ха» сміятись дуже любить

Й зі всіма у Львові дружить.

Ц: Цукерки у Львові робили смачні

 Карамельки, фруктові, молочні

 Подарунком найкращим для всіх в ті часи.

 Вважалися львівські смаколики.

«Це» у цирку виступає

«Це» під куполом літає.

«Це» відважна акробатка.

Буква – циркова фанатка.

Ч: Чико, чико, чиколядка

 Із маленьким левенятком.

 Тебе люблять всі малятка.

 Супер львівська чиколядка.

 «Че» в кав’ярні кавувала

Чоколядку смакувала.

Ш:  Шевченківський гай

 Під небом музей.

 Де кожна хатина-

 Пам’ять про людей.

 Як жили, навчались у давнину.

 Історію вчити нам треба свою.

Щ: Щиро я зізнатись хочу:

 В моїм серці живе

 Місто моє дороге!

 Місто пращурів люблю,

 Бо тут народився і тут я живу.

«Ща» щаслива від усіх

Любить жарти, танці, сміх.

Ь:  В словах «Господь», «Львів»  знак цей є

 Він м’якість та ніжність словам додає.

 Але цей поважний знак

 На початку стояти не може ніяк.

«ь» Знак на букви ображався

 Знак у місті заховався.

 Чимось схожий він на «еР»

 Хоче з нею стать тепер.

 Кожна буква місце має.

 Абетка букв не переставляє.

Ю: Юрашки  - пряники медові.

 Ці ласощі пекли у Львові.

На площі Ринок продавали.

 Як празник Юрія святкували.

«Ю» дві палички і коло

Обдивилась все навколо.

«Ю» ще скельце додала -

У театрі моноклем була.

Я: Я люблю слухати бабусю

 Яким був Львів у давнину. 

Коли вона розповідає

 Я навіть оком не моргну!

 Чистенькі рівні тротуари…

 Щоб десь папірчик чи стебло

 Щоб хтось когось штовхнув чи вдарив –

 Такого бути не могло.

 Молодші поважали старших:

 Знімали шапки з глови.

 І говорили не інакше, як

 Через «прошу» через «ви»

 Поганих написів на мурах

 Не зустрічалось в ті часи.

 В людей тоді була культура

 Й великий потяг до краси.

 Наслухаюсь – бере зажура…

 А що це з нами сталось враз?!

 Куди поділася культура?

 Коли повернеться до нас?

«Я» живе у кожному із нас

 «Я» остання в алфавіті

«Я» важлива для усіх.

Я люблю у Львові жити.

Данило Галицький:  Наймолодші хлопчики й дівчатка

                                     Букви ви вивчали залюбки.

                                     Щоб у світі нелегкім й цікавім

                                     Бути вченими й успішними людьми.

Пройдуть 12 років в школі

Ляже перед вами нова путь

Але перших тих уроків

Вам ніколи не забуть.

До побачення!

Уч: Ось такі дива у Львові

 Стались в 96 школі.

Увесь рік ми плідно працювали

Багато нового для себе пізнали.

 

Уч.: Ми малі, та уже гонорові,

Бо вчимося в найкращій школі –

Кращій школі древнього Львова, -

І навчання йде пречудово.

Уч: Я прийшов до школи вчитись

Бо поставив я мету

Скоро стану президентом

Тільки трохи підросту.

Уч: Я також прийшов учитись

Бо вже вирішив давно –

Буду, мабуть, футболістом.

Учениця  А я зіркою кіно

    Поки ще казати рано,

     Може в бізнес я піду.

     Чи фотомоделлю стану.

     Я за ростом підійду.

 Уч.: Я банкіром хочу стати

         Полюбляю рахувати.

Уч.  А я буду депутатом

        Бо люблю голосувати.

 Уч: А я в лікарні після школи ,

        Всім робитиму уколи.

Уч.: Я в письменники подамся,

Або навіть в моряки.

Уч.: А я вчителькою стану

       Буду вчити малюків.

Уч.:Мрію стати альпіністом,

Коли трохи підросту.

А також парашутистом

Полюбляю висоту.

 

 Учень   У Львові здавна жили по сусідству

Вірмени, греки, німці та поляки

   Торгівлю вели, крам свій продавали.

   Ні з ким у місті не ворогували.

Учень: Наше місто – місто патріот

  Відкрите для туристів і гостинне

  Хай кожен знає: свій а чи чужий

  З мечем, хто прийде –

Й від меча загине.

Пісня «Руку дай»

Вчитель (Заключне слово)

Ти зі    Львова.      Запам’ятай      це.

Де б не занесла тебе доля: чи то  у Вашингтон, чи то в Пекін, а то і у Каір, чи просто в Київ – не забувай, що ти зі Львова.

Львів в тобі. Львів – це ти!

Сирість дощів, тепло сонця і запах  цвіту в парках- вони твої.

Пам’ятай це. З висоти Ейфелевої вежі на тебе дивитиметься Високий Замок, а з лондонського Біг Бену звучатиме бій годинника з Ратуші.

І так буде всюди. Де б ти не був. Завжди.

Бо ти зі Львова!

 

Цей рік  був для вас плідний. Багато пізнали цікавого і нового.

Кожен зустрів нових друзів у класі. Ви зробили важливий перший крок в подальшому навчанні – навчилися читати, писати. І хто знає, можливо, серед вас є  майбутні винахідники нових речей,  які покращать життя не тільки у нашому місті, а й у світі.

Дякую нашим юним артистам.

Дякую батькам, що підібрали гарні костюми і вчили вірші.

Дякую ………., який творив музичну частину свята.

Дякую тим, хто долучився до свята.