Свято Маковея (Маковія). Свято «Першого Спаса», «Спаса на воді», «Медового Спаса»

14 серпня - Маковея (Маковія). Свято «Першого Спаса», «Спаса на воді», «Медового Спаса»

Вважається, що назва свята Маковій утворилася шляхом накладення імені Маккавея й співзвучної з ним рослини маку, який дозріває у цей час. Тому на Маковея у церквах святять мак, а також воду та запашні букети з трав.

В церковному календарі свято Маковія називається днем семи мучеників Маковіїв, їхньої матері Соломонії й учителя Єлеазара, які в 166 році до н. е. прийняли мученицьку смерть від сирійського царя Антіоха Епіфана за свою віру в Бога. У православній традиції Макавеїв уособлюють як символ непорушності в дотриманні християнських заповідей.

Поміж звичайним городнім маком дівки-чарівниці часто святять ще й мак-видюк, що в народньому знахарстві вживається як засіб проти чародійства: цим маком треба обсипати дім, і всі вроки та хитрощі відьми пропадуть безслідно.

В цей день у церквах святять воду, квіти й мак. Ранком лине до церкви цілий карнавал осінніх квітів. Дівчата, жінки, хлопці й чоловіки — всі по-святковому вбрані йдуть до церкви й несуть на посвяту великі китиці жовтих купчаків, чорнобривців, васильків та великі достиглі голівки маку. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за образами і це все там зберігається аж до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до своїх кіс, — «щоб не випадало з голови волосся».

Обрядовою їжею на цей день є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком. Ця їжа досить смачна, а особливо її люблять діти.

Разом з тим, це свято називають Медовим Спасом, бо в цей час саме настає період збору меду з вуликів. Тож для тих, хто має свій мед, вважається обов’язковим його посвятити, щоб наступного року мати ще більший "врожай". Не пасічникам у корзинці для освячення можна принести придбаний мед.

За переказами цього дня 988 р. хрестився князь Володимир. Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії — хресний хід до води. У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. Традиційно саме в цей час освячували нові колодязі і чистили старі.

Що можна робити на Медовий Спас. Головне, як і в дні всіх великих релігійних свят, — відвідування богослужінь і молитва. По церковної традиції в ці дні освячують яблука, виноград, мед і горіхи, що символізує подяку Господу за перший урожай. Цього дня пасічники повинні «заламати соти» — приступити до викачування меду; існує повір’я, що хто не зробив цього, у того сусідські бджоли винесуть весь мед. В цей день відбувається мале освячення води, а також меду нового збору, благословляється його вживання в їжу. Господині печуть шулики (пісні коржики), які подають з медом і перетертим маком. Перша ложка освяченого меду вважається чарівною — її з’їдають, загадавши бажання, і воно неодмінно збудеться. Освячений мед має особливу лікувальну силу, його зберігають біля ікон і дають хворим для якнайшвидшого одужання. Освячені маковійчики — букетики з макових голівок, квітів і трав — зберігають у будинку як оберіг. В давнину у цей день прийнято було останній раз у році купатися, змиваючи гріхи та очищаючись перед Успенським постом.

Медовий Спас — що не можна робити. Особливо значущих заборон на Медовий Спас немає, але через те, що у цей день починається строгий Успенський піст, було небажаним порушення пісного харчування. Не можна цього дня голосно говорити, шумно святкувати що-небудь — і піст, і «бджола шуму не любить». Не можна також сваритися, особливо з близькими, і бажати комусь або зла. Вважається, що неприємності, які побажаєш комусь у цей день, повернуться до тебе стократ. Купатися після 14 серпня у наших предків було заборонено — можна захворіти і навіть потонути.