Свято "Мама і я - майстри випічки"

 Свято "Мама і я – майстри випічки"

Мета: познайомити учнів із звичаями і обрядами українського народу, його давніми національними традиціями, українськими стравами;  приготуванням тіста, його послідовності ; розвивати комунікативну компетентність учнів, уміння висловлювати свої погляди, знання ; сприяти згуртуванню колективу батьків та дітей до спільної праці; виховувати любов до народних звичаїв та традицій, поваги до старшого покоління.

Хід заходу

І Організаційний момент

 Учитель:

Гостей дорогих ми вітає щиро,

Зустрінемо хлібом, любов’ю та миром!

Хай день цей прекрасний додасть вам добра

До нас завітали ви, тож розпочати пора.

 Учитель:

Добрий день вам гості щирі!

Хай вам щастя й доля буде,

Не день, не годину і не рік,

А довгий – довгий ваш вік!

ІІ Виклад матеріалу 

Учитель: - Сьогодні ми зустрілися з вами на нашому родинному святі – святі випічки.

• Діти, чи любите ви проводити час із батьками?

Щодня дарувати дітям свою увагу і турботу, навчаючи їх чомусь новому, іноді буває досить непросто, але так захоплююче.

Приготування їжі разом з дитиною стане не тільки веселою грою — це чудово зближує та нагода розповісти про різноманітні продукти, їхні смаки та особливості.

Випічка, яку можна легко приготувати з дітьми,  переростає у  теплу атмосферу вдома та у школі.

Один із проявів любові у родині — це навчити дитину створювати щось своїми руками, разом відкривати щось нове, фантазувати та експериментувати.

Процес спільної роботи зміцнює родину, адже сюди вкладається любов і турбота, якої потребує малеча.

Крім того, приготування смаколиків разом з дитиною — це хороша альтернатива магазинним солодощам.

На кухні малюк дізнається про корисні продукти та краще звикатиме до здорового харчування.

Спільне приготування їжі можна перетворити на захопливе шоу. Вдягніть на малюка фартух та навіть справжнього ковпака, як у шеф-кухаря.

Дитина буде почуватися відповідально і з захопленням долучатиметься до процесу приготування.

            Дітки,  чи полюбляєте ви смаколики?

• А  любите як готує мама чи бабуся?  Які страви найбільше вам подобаються?
• Діти, що в мене у руках? (Кошик)
• А навіщо він потрібен? Що можна у нього покласти?
• Можна покласти  смачненьку пасочку, коли йдете святити, коли купуєте у магазині випічку можна також поставити у кошик, щоб не подавити і виглядатиме вона чудово. Можна спекти пиріжки і також покласти.
• А що можна приготувати із тіста? Молодці.
• «Вам – казка, а мені – бубликів в’язка», -чуємо ми з самого малечку. Любимо ласувати і маленькими хрумкенькими, і великими рум’яними пухкими та ще й маком посипаними бубликами. А  їх  також виготовляють із тіста. Тісто можна пекти, смажити, варити. І все це колись робилось у печах, які були у кожній хаті. Крім того, на ній відпочивали, спали. 
• Гра «Перенеси бублики»

Діти і батьки стають у дві шеренги. У руках у кожного ложка. Потрібно брати бублики ложкою із миски  і перенести  в іншу миску. Хто швидше це  виконає, той і переможе. Молодці.

 Учитель: - Всі ми добре знаємо, що наш український народ здавна славився своєю працьовитістю і гостинністю. Кожна господиня з радістю зустрічала гостей у своїй домівці і завжди частувала смачними, корисними, а головне невибагливими стравами.

 (Звучить  пісня «Зеленеє жито, зелене»)

Учитель: - Давайте пригадаємо, на які страви багата українська національна кухня.             

             Україна здавна славилася свою гостинністю, багатою і смачною кухнею. Борщі і пампушки, паляниці й галушки, вареники й ковбаси, різні напої з фруктів та меду відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами.

         - Деякі страви мають багатовікову історію. Наприклад, український борщ. Існує багато рецептів цієї страви: полтавський, волинський, чернігівський, львівський, селянський, галицький та інші. Борщ виник на основі того , що можна було взяти на городі. Колись давно господіні вийшли, все що було під рукою, набрали та й клали у борщ.

Конкурс «Відгадай загадку»

1.М’яли, били і місили,

 І качали, і ліпили.

 Залишили підрости,

Щоб рогалики спекти. (Тісто).

 2.Тісто, ягоди і крем,

 Шоколад, прикраси, джем.

Дуже страву цю люблю

 Її в кондитерській куплю. (Тістечко).

3.І пухкенькі, і смачні. із пшениченьки вони.

 Зі здобного тіста, просяться, щоб з’їсти. (Пампушки).

4.Як навколо об’їси –

 Серединки не проси.

Ми такі гостинці:

Дірка в серединці. (Бублики)

5.Місили,місили, ліпили, ліпили,

А тоді – хіп Та в окріп!

А вже на останку – масло та сметанку,

 Хто зуміє відгадати?(Вареники).

6.Холодильник похвалився,

 що на дім перетворився,

де смачна і свіжа проживає … (їжа).

7.Був зерном він у землі,

Став із сіллю на столі.

З ним їсти ми сідаємо,

 І гостей стрічаємо. (хліб)

Учитель: -Печуть з тіста пиріжки, пампушки, коржі, калачі, але всьому голова – хліб, він  основа нашої кухні.

 Хліб – символ людського життя ,святості, добробуту, гостинності, радості, щастя, здоров’я та багатства. З давніх – давен його глибоко шанували в народі. Споконвіку називали святим.Він завжди лежав на столі. А якщо шматочок падав додолу , то його піднімали та цілували.  Хліб – це ознака гостинності.

Учитель: У сучасному житті наші мами та бабусі вміють не тільки пекти хліб, а ще й смачно приготувати різні страви та смаколики. А тепер наступний конкурс – гра.

Гра «Відгадай страву».

Діти разом з батьками отримують  на аркуші паперу малюнки із зображеною стравою. Потрібно розповісти про неї або описати, не називаючи її.(Ватрушки, бублики, піца, горішки, пиріжки). 

Учитель: «Печу, печу калачі, паски, різнії коржі» .Тож шановні мами, бабусі, діти та гості запрошуємо до кухні на приготування випічки. 

Мами готують тісто і розповідають дітям процес приготування та деякі нюанси, секрети випічки.

1мама.Тісто можна замішувати на кефірі, сметані, кислому молоці, воді. Додавати можна соду або дріжджі.

2 мама.  Тісто може бути солодке і несолодке. Сировину потрібно підігрівати.Тоді краще підходить.

3 мама. Яйця збивали із цукром, додавали у суміш, потім добре просіяну муку. Далі олію або розігрітий маргарин.

4 мама. Тісто замішували м’яким, еластичним, щоб не приставало до рук. Накривали чистим рушником і ставили у тепле місце підходити.

5 мама. Тісту давали підходити декілька разів. Його замішували у гарному настрої Дверима  не стукали, не кричали, голосно не розмовляли.

Ось так справи, так і справи! 

Учитель: Поки наше тісто підходить, а ми з вами відвідаємо шкільний музей. Ми відвідаємо   традиційну  українську хату,  більше дізнаємося про піч, посуд того часу. В історичній залі переглянемо експонати про історію села, видатних людей та ознайомимось із матеріалами «Вироби з тіста в українських народних звичаях, обрядах та на святах», а також познайомимось із виставки про те, хто із односельчан особливо майстерно вміє готувати.( Екскурсія до шкільного музею).

 Учитель: - Смачна і різноманітна наша українська кухня. Вона щедра і багата, як душа працьовитого українського народу. Я думаю, що ви більше дізналися про секрети тіста  і неодмінно разом з батьками щось приготуєте смачненьке.

 Учитель: - Ну а зараз, всіх  дітей,гостей  запрошуємо до частування.

Мами: - І хочемо вам від щирого серця побажати: «Смачного»!

 Ведучий: - Куштуйте на здоров’я, та не забудьте добрим словом віддячити наших родин за їх частування та цікаву інформацію. 

(Пісня про добро)      «Даруй добро» на слова і музику Н.Май

ІІІ Підсумок  заходу

 Учитель: Ліна Костенко говорила «Коли я бачу, що люди радіють запаху свіжої випічки, квапляться до вечері додому, смажать картоплю чи разом ліплять вареники, переконуюся в тому, що світ тримається на простому щасті.»   Тож і я вам,  шановно родино, бажаю щастя. На все добре.