Родинне свято для початкової школи
Свято матері
Мета: Ознайомити з українськими народними звичаями вшанування матері, вчити виявляти увагу до рідних, збагачувати духовний світ дітей, виховувати любов і шанобливе ставлення до рідної матері, до неньки – України, розвивати творчі здібності учнів.
Вед.:Весна приносить нам багато чудових свят, які ми святкуємо всією родиною. Та травень - найкращий місяць у році. Довкола все зеленіє, цвіте. Радіють матері, бо їх заслужено вшановують.
Учень:
Свято Матері сьогодні,
То .. твій Матусю день,
Нині діти в’ють віночки
З квітів, віршів і пісень.
І складають подяку
Дари серця і дібров.
За найкращу, найсвятішу
Твою Мамину любов.
Пісня про маму.
Вед.: Найперша літера, якою починаються майже всі абетки світу, - це літера "А". І вже за нею шикуються у певному порядку всі інші літери. Найперше слово, яке вимовляють діти майже в усіх країнах світу, - це слово "мама", і вже за цим святим і найріднішим словом діти навчаються інших слів своєї рідної мови. Мама, матінка, матуся...
Чи є на світі слово більш прекрасне і ніжне?
У мами щира душа, добрі й ласкаві руки, найвірніше і найчутливіше серце - в ньому ніколи не гасне любов, воно ніколи не залишається байдужим...
Учень:
Хто тебе так щиро любить,
І вбирає, і голубить,
І кладе у постіль спати? Мати.
Хто стеріг тебе від злого,
Відмовляв собі усього,
Щоб тобі віддати? Мати.
Хто тебе узяв за руку
І до школи на науку
Вів, щоб розуму навчати? Мати.
Вед.:А ще, ми повинні пам’ятати, що є ще дві матері, які постійно турбуються про нас.
Учень:
Є у кожної дитини
Матінка єдина,
Та що любить нас і дбає,
розуму навчає.
Є у кожної дитини,
Навіть сиротини,
Наша Мати солов’їна -
Рідна Україна.
І у кожному серденьку
Є і буде жити
Божа Мати - наша Ненька,
Мати всього світу.
Вед.:У кожної людини є своя Ненька-Батьківщина. Там, де ми народились, де жили наші батьки, дідусі, прабабусі, там корінь нашого роду, - що сягає давнини. Для нас Україна - це ще одна мати - мати-Батьківщина.
Учень:
Я родився в тому краї,
Де сопілка гарно грає,
Де калина і смерека,
І над хатою лелека.
Учень:
Я родився в тій земельці,
Де біжить гірське джерельце,
Лине пісня колискова
Українська рідна мова.
Я родився в тій сторонці,
Де сміється дзвінко сонце.
Я батьків своїх дитина,
А земля моя - Вкраїна.
Учень
Україна - наша мати,
А ми її діти.
І ще змалку учимося
Все рідне любити.
Ми чужого теж вчимося,
Знаємо, що люди,
І звичаї, і природа –
Все інакше всюди.
Ліси, села і поля
Є по всьому світі,
Але наші - рідні нам,
А тому й миліші.
Наша славна Україна –
Наша рідна мати,
І річками, і степами,
Й піснями багата.
Вед.:Коли буваєш далеко від рідної домівки, то любов до свого отчого дому, до своєї Батьківщини стає ще сильнішою. А багато наших українців змушені були жити далеко за океаном. Вони покидали рідний край, наче птиці, з великим сумом. В чужих краях, як птахи, тужили за Батьківщиною. А свою любов до рідної Неньки-України виливали у віршах, піснях, які повиті невимовною тугою за рідною землею.
(На фоні пісні Квітки Цісик « Журавлі» – танок учениці
Чуєш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі в вирій.
Кличуть: кру, кру, кру,
В чужині умру,
заки море перелечу -
Крилонька зітру.
Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в сірій мряці
Слід по журавлях...
Учень:
Можна все на світі вибирати сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
Вед.:. Я, мабуть, не помилюся, коли скажу, що діти всього світу щодня звертаються до Матінки Божої з молитвою за свою дорогу Матусю:
Мати Божа! Вчуй дитину,
Вчуй, прийми молитву цю:
Пошануй в здоров’ї й щасті
Рідну матінку мою!
Вед.:. І вдень, і вночі, як тільки розплющите оченята, ви бачите усміхнене матусине лице. Неньчині руки миють, купають, подають страви, матусина дбайливість вартує над хворою дитиною, її очі з гордістю дивляться на здорове та веселе дитя. Матінка вчить дитину робити перші кроки, навчає слова вимовляти і далі піклується та журиться своєю дитиною.
Учень:
Мама! Мама! - гарне слово,
Тільки скажеш - все готове!
Мамо кашки! - кашка є.
Мамо, чаю! - вже наллє.
Мамо, спатки! – вже роздітий,
І у ліжку, і укритий.
Мамо, ніжку зав’яжи!
Мамо, казку розкажи!
Мама! Мама! - гарне слово!
Тільки скажеш - все готове!
Вед.: А які чудові звертання до мами є в наші мові!
Учень:
Мамочко, моя пчілочко,
Мамочко, моя ластівочко,
Словечко моє вірнеє,
Зозулечко моя лугова,
Сонечко моє яснеє, …..
Вед.:. А мамині руки... Не злічити ніколи тієї праці, тих щоденних турбот, які випадають на долю матері для того, щоб ви були чистенькі, неголодні, доглянуті. Мабуть краще й мудріше за народ ніхто ще не сказав про матір!
Нема того краму, щоб купити маму.
Матері ні купити, ні заслужити.
Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане.
Мати одною рукою б’є, а другою гладить.
На сонці тепло, а біля матері добре.
У кого є ненька, в того й голівонька гладенька.
Мене мати цілий вік дурила: казала "битиму", та й не била.
На світі знайдеш усе, крім рідної неньки.
Вед.:. Мама! Найдорожча людина! Де б ви не були, що б ви не робили, пам’ятайте про неї.
Учень:
Докінчилася казка,
Затихли веретена,
Згоріла вже дров в’язка
Дня праця довершена.
Як човен в синім морі,
Князенко-місяць плине.
Над місяць і над зорі
Матусі пісня лине.
(У виконанні учениці– колискова)
Мати - досвітня пташинка,
Лиш засіріє - уже
Ходить по хаті навшпиньки,
Наче мій сон стереже.
Мати - то сонечко рідне,
Сонечко, хоч і земне, -
Слово її заповітне
Гріє і живить мене.
Конкурс « Впізнай маму». На дотик впізнати маму із зав’язаними шаликом очима. Мам повинно бути 5 - 6.
Конкурс художників.
Оскільки поле далеко, а дзвоники ще не зацвіли, то ми спробуємо подарувати мамам незвичайну квіточку. На дошці потрібно домалювати листочки і пелюстки незвичайної квітки. З подарунком прийнято висловлювати різні побажання, просто приємні слова.
Ваше завдання полягатиме в тому, щоб закінчити мою думку:
1. Моя мама - найкраща в світі, бо вона...
2. Я люблю свою маму за те, що вона...
3. Коли б я був чарівником, я зробив би для мами ось що...
Конкурс на кращого знавця укр. пісень, в яких було б слово мама.
Вед.: Ріднішої від любої неньки немає нікого на світі. Скільки у неї справ, скільки щодня турбот! І як мало радості. Подумайте , друзі! Адже ви можете не тільки в День Матері принести в дім свято. Ви можете це робити щодня. Як? Дуже просто. Потрібно лиш дуже-дуже любити свою маму. І щодня, щохвилини пам’ятати, що вона у вас одна-єдина у світі. І що ніхто вас так не любить, як вона. А якщо мама іноді сердиться на вас трішки, то це лише тому, що хоче, щоб ви виросли найкращими, наймудрішими, найпоряднішими людьми, які вміють відстояти справедливість, захистити слабших.
Кожен з вас хай пам’ятає, що ніяка радість не буде мамі радістю, коли їй доведеться червоніти за вас.
І ще пам’ятайте, що посмішка допомагає мамі жити. То ж будьте такими, щоб частіше посміхались ваші мами. Тому не забувайте казати мамі гарні і теплі слова не лише в день її свята, а робіть це кожного дня. Пам’ятайте, що хороша ваша оцінка, отримана в школі, - це радість для мами. Що бачити вас здоровили, розумними, красивими - це щастя мами. То ж приносьте мамам квіти, даруйте щирі слова, любіть своїх матусь, Любіть їх так, як вони вас люблять.
Я не знаю, мамо мила,
Що тобі і побажати...
Перш усього - щастя, сили,
І здоров’я всім у хаті.
Щоб жили ми всі у згоді,
Як ти завжди нас учила,
Щоб твоя усмішка гарна
Нас, як сонечко, всіх гріла.
Тож посміхніться, сум забувши й втому
Важкі думки нехай вас обминають.
І не кажіть, що спішите додому,
Бо діти нині вас вітають.
( Співають учні пісню про Рушник )