Свято «Мова – цілюще джерело, оберіг та душа народу»

                                            Свято мови в 6-Б класі

                           «Мова – цілюще джерело, оберіг та душа народу»

 
Змалечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. Мова — це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. Потрібно відчувати мову кожною часткою своєї душі, пам'ятати, що мова народу — його серце, відображення всього змісту життя.

 

Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов'їну.
В.Сосюра
 

ВЕДУЧА

Мова — це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.

 

ВЕДУЧА

Ми переконані, що тут зібралися справжні українці, шанувальники рідного слова, знавці бездонної скарбниці нашого фольклору, української пісні.

 

ВЕДУЧА Тож запрошуємо всіх вас на свято української мови, яка є міцним корінням нашої вічно-живої культури.

 

 

ВЕДУЧА   Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної, закладеної ще славними вільнолюбними предками. Що може бути дорожчим для людини, як рідне слово?

 

Учениця

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

 

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей…

 

Учень

О Боже мій, Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй.

 

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

 

 

 

 ВЕДУЧИЙ  Золота струна мови — символ таланту, краси і добробуту народу. Вона піснею бринить у його душі, барвисто квітує на рушниках та килимах. 

1

Земля моя, найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком своїм ловлю!

Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю!

2

Мій край чудовий — Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

3

 Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль ведуть дороги в світ.

4

А найдорожча рідна мова —

Джерельцем радісно дзвенить.

І мила пісня колискова,

Чумацький Шлях кудись зорить.

5

Усе найкраще і єдине,

І радощі усі, й жалі…

Мій рідний краю, Україно

найкраще місце на землі!

6

Всіх нас єднає рідна мова,

Всіх, хто живе у цім краю.

Вона прекрасна, світанкова,

Я в ній свою наснагу п’ю.

7

Бо наша рідна мова-мати,

Снагу і силу нам дає.

Нам стежку в світ дано топтати,

Поки в нас рідна мова є!

8

 І як гуртом, не поодинці,

Почнемо в світ її нести,

То й доти будем — українці

Поміж народів сміло йти!

9 

А знехтуємо рідне слово —

Земля цього нам не простить,

То ж сяй над світом, рідна мово!

Тобі в віках судилось жить!

10

Цвіти і смійся, рідне слово!

У серці щирому звучи!

Моя чарівна, рідна мово,

Лети над світом не мовчи

 

ВЕДУЧА 1  Як чудово, коли народ зберігає свою мову. Адже мова — це показник існування нації. Поки існує мова, існує народ.

         

УЧЕНЬ

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має…

У тій мові ми співали,

В ній казки казали,

У тій мові нам минувшість

Нашу відкривали…

 

УЧЕНЬ

Мова кожного народу

неповторна і — своя;

в ній гримлять громи в негоду,

в тиші — трелі солов’я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять;

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту — на віки —

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,—

Бо ж єдина — так, як мати,—

Мова в кожного із нас.

 

ВЕДУЧА У різних куточках світу лунає сьогодні українська мова. Де б не проживали представники української діаспори: в Німеччині чи Австралії, Сполучених Штатах Америки чи в Канаді,— скрізь вони утворюють свої національні осередки, відкривають українські школи, випускають українську пресу, передають із покоління в покоління рідну мову, аби не загубився український родовід серед інших національностей.

 

Мово рідна! Мово невмируща!

Нездоланна в просторі віків!

Ти потрібна нам, як хліб насущний,

Як дарунок вічний прабатьків.

Знаю: вороги не раз топтали

Нашу мову упродовж віків,

«Рідні» доморощені вандали

Поклонялись мові чужаків.

…Той, хто рідну мову забуває,

Всіх продасть: і матір, і дітей.

Той Вітчизни рідної не має

І повагу втратить у людей.

 

ВЕДУЧА  Українська література має свою могутню класику визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку,  Василя Симоненка. Золоту скарбницю рідної мови збагатили відомі майстри художнього слова – сучасні українські письменники: Ліна Костенко, Олесь Гончар, Павло Загребельний, Дмитро Павличко, Іван Драч. Прислухаймось до чарівних звуків, материнської лагідності і доброти, мудрості земної, втілених у поетичне слово.

 

УЧЕНЬ

Я знаю силу слова –

воно гостріш штика

І швидше навіть кулі,

не тільки літака.

Воно проміння швидше,

в нім – думка й почуття

воно іде в народи

для вічного життя…

В.Сосюра

 

ВЕДУЧИЙ  Мова — це показник культури людини. Недаремно говорять: «Заговори, щоб я тебе побачив». Зречення рідної мови в наслідку призводить не тільки до мовної деградації, а й до самознищення особистості.

 

 УЧЕНЬ

Не грайся словом. Є святі слова,
Що матері з доріг вертають сина.
Спіши до неї, доки ще жива,
Допоки розум і допоки сила.
Знайди те слово – вічне і земне.
За часом час нам світ перестилає.
Минуще все. Лиш слово не мине
І та любов, що смертю смерть долає.

 

ВЕДУЧА   Українська мова створила українську народну пісню. Вона піднесла мову до чарівних висот, розкривши все її багатство і красу. Мабуть, не існує такого куточка Землі, де б не лунала українська пісня.

 

ПІСНЯ

 

 

 ВЕДУЧА

Краса мови українського народу вчувається не лише в піснях та віршах.

Які чудові загадки, забавлянки, потішки, прислів’я, приказки складено в народі.

Давайте побачимо, як ви знаєте прислів’я і приказки.

 .

Конкурс 1. Народ скаже, як зав’яже

-Продовжіть прислівя:

Птицю пізнають по пір’ю, а людину …                 ( по мові).

Слово не стріла, а глибоко  …                                  ( ранить).

Слово – не горобець, вилетить –   …                     ( не впіймаєш).

Нема друга – шукай , а знайшов –   …                   (оберігай).

Зробив діло – гуляй       …                                           (сміло).

Хочеш їсти калачі –      …                                       ( не лежи на печі).

 

Конкурс 2.Рослини-символи України

-Назвіть рослини-символи України.

– Які прислів’я про них ви знаєте?

Без верби і калини нема України.

 

 

Конкурс 3. Знавців

1.   Державна мова України. (Українська)
2.   Перша книжка учня в школі. (Буквар)
3.   Яке буває мовлення? (Усне і писемне)
4.   Як називається книга, в якій в алфавітному порядку розміщені слова? (Словник)
5.   Продовжте речення: Мова— найважливіший засіб… (спілкування).
6.   Український художник і поет. (Тарас Шевченко)

 

Конкурс 4. Загадки

1.   Сонце пече, липа цвіте, вишня достигає —. коли це буває? (У липні)
2.   У вінку зеленолистім,

             У червоному намисті,

             Видивляється у воду

             На свою хорошу вроду.      (Калина)

3.   На базарі не знайдеш, на вагах не зважиш. (Знання)
4.   Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик)

5. Чим закінчується літо і починається осінь? (О)
6.   Під яким деревом сидить заєць під час дощу? (Мок­рим)

 

 Конкурс 5. Крилаті вислови

1.   Що означає вислів «пекти раків»? (Почервоніти)
2.   Заміни вислів одним словом: «Надворі хоч в око стрельни». (Темно)
3.   Заміни вислів одним словом: «Вставати разом з пів­нями». (Рано)
4.   Заміни вислів дієсловом — синонімом: надути губи. (Сердитися)
5.   Що означає вислів «як кіт наплакав»? (Мало)
6.   У якому значенні вжито вислів «брати ноги на плечі»? (У переносному)
7.   Заміни вираз одним словом: «Зарубай собі на носі» (Запам’ятай) 

 

ВЕДУЧА  Тож плекаймо чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона стане мовою дітей і онуків, мовою наших нащадків, щоб не зникла Україна, не зник великий материк у слов’янському морі.

 

ВЕДУЧА Наше свято завершується. Думаю, що сьогодні ви відчули, яка красива та мелодійна наша мова. І як важливо знати її, вміти висловлювати свої думки і гарно говорити, щоб вас зрозуміли інші.

 

ВЕДУЧА  Сьогодні ще актуальніше звучить голос нашого відомого поета Василя Симоненка «Без мови, без святості душі, без думки про завтрашній день немає громадянина».

 

УЧЕНЬ

Рідна мово моя українська,

В світі гордо, натхненно звучи!

Волелюбна моя, материнська,

Мово рідна моя, не мовчи!

Хай же світлою буде дорога

Серед різних нелегких доріг…

Ми звертаємось нині до Бога,

Щоб тобі, мово, він допоміг.

Матір Божа, свята і єдина,

Дай нам щастя, любові й тепла!

Щоб квітуча моя Україна

Рідну мову, як стяг, підняла.

Будь прихильною, Матінко Божа!

Жити праведно в світі навчи!

Щоб світила нам зірка погожа.

Мово рідна моя, не мовчи!

ВЕДУЧА.   У пророчому посланні «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм» український Мойсей — Тарас Григорович Шевченко писав:

Все розберіть… та й спитайте

Тоді себе: що ми?

Чиї сини? яких батьків?

Ким? За що закуті?

 

ВЕДУЧИЙ   Задаймо ці питання й собі. Відчуймо себе не «рабами,  не «перевертнями».

 Ні! Згадаймо, що…

Ми є нащадки гнівного Тараса,

Його терни торкнулись наших тіл.

Народ возвести в націю — не в расу

Огненним словом Велетень хотів…

Встеляймо кручу пам’яті щоденно

Освяченими вітами верби:

Держава наша буде суверенна,

Коли відчуємо себе народом ми.

 

 

 

 ПІСНЯ про мову