Свято «Наш скарб – це наші діти, це наші найгарніші квіти».

Про матеріал
Родинне свято присвячене випуску учнів 9 класу зі школи покликане зберегти шкільні традиції та створити святкову атмосферу для випускників та їх родин.
Перегляд файлу

 «Наш скарб – це наші діти, це наші найгарніші квіти»

(Сценарій родинного свята, присвяченого випуску учнів 9 класу )

Вступ

          Шановна  родино, ось і настала та хвилююча мить, яку по правді ніхто з нас не підганяв і не чекав. Сьогодні шкільний годинник зупиниться до 1 вересня, до дня, коли знову відкриються двері школи  і розпочнуться  уроки.  Хтось прийде вперше, хтось продовжить навчання  … Але вашого класу в стінах цієї школи на уроках уже не буде, бо  ви – сьогоднішні випускники, які незабаром отримаєте свій перший документ про освіту – свідоцтво. Саме вам випала доля знову розпочати випуск учнів 9 класу. Сьогодні  ви – перелітні птахи, адже  залишаєте ці стіни і відправляєтеся на пошуки нових знань, назустріч своїм мріям і надіям.

          Повірте, мені дуже шкода розлучатися з вами. Адже ви мені стали таким близькими і рідними. Ви як сонечка, зігрівали мене промінчиками любові, поваги, добра. І сьогодні я хочу подякувати за емоції, переживання, хвилювання і радості, які ви мені дарували кожен день. Я дивлюся на вас і і вкотре милуюся. Ви як квіти, всі такі різні і по своєму красиві.

Ви були і залишитися для мене – серця квітничок:

Дівчата- ніжні маргаритки, хлопці – чудовий пролісок.

 Цей казковий  квітучий скарб, який поєднував в собі переливи цікавості, активності,  пустощів, радості, добра, я отримала 5 років назад, від вашої першої вчительки Ольги Іванівни.

          Мої слова вдячності  сьогодні і батькам, що поливала ці квіти росою людяності, доброти, віри в себе. Дякую за взаєморозуміння і вашу підтримку.

Шкільні роки в нашій школі  промайнули для вас із подихом весни

І втому що усе скінчилося, немає вашої вини.

          І сьогодні я на правах класного керівника, Ольга Іванівна на правах першого вчителя підготували для вас наш традиційний останній урок, якому дали назву «Наш скарб – це наші діти, це наші найгарніші квіти».  А в тому, що їх неможливо не любити ви зараз переконаєтесь іще раз. Ми подивимося на тільки народжених квіточок і назвемо їх. Увага на екран:

( фото презентація випускників із дитинства. Фотографії, на яких дуже важко впізнати сьогоднішнього випускника. Цьому допомагають зворушливі рядки. Наприклад:

Слайд №1: А ось і наші малюки
й не скажеш, що уже випускники!

Слайд №2: Я маленька горошинка

А зовуть мене …

Слайд №3: Отаке я немовля!
В мами зірочка одна!

Відгадали? Так хто ж я?

Слайд №4: Я манюсінька вкраїнка

 Бач, яка в мене косинка?

Ну ж бо думай, поспішай,
ім’я моє називай!

Слайд №5: Кажуть, я вилитий тато
Друзів маю я багато.

Та отут я, серед вас!
Вже мене назвати час.

Слайд №6: Я рахую: раз, два, … пять
Аж тоді іду гулять.

Ну, давайте: раз!два!три!

Юля! Юля я! Ех,ви!

Слайд №7: Я малесенький хлопчак
трішки більший за кабак.

Та як виросту, я знаю:
Батьків теж в тачці покатаю!

Слайд №8: Гарна я і цим пишаюсь

Вибачте, що не всміхаюсь.

Слайд №9: Гратися люблю я дуже
І хоч холодно- байдуже!

Не впізнали – а-я я!
Ну, звичайно, …ВІКА  я!

Слайд №10: А я лицар молодий
Кінь зі мною вороний.

Осідлать хочу коня,
Й поскакать з ним у дива…

Слайд №11: Моя ти доню, дівчинка маленька,
Моє ти щастя, зіронька ясна.

Ти подорослішала, доню, так швиденько,
І стала ще гарніша й чарівна.

          Класний керівник: В природі існує 4 стихії : Земля, Вода, Повітря, Сонце. У шкільному житті вони теж є, тільки особливі.

І, Стихія Землі- це Школа, яка існує вже багато років. (50). Кожен рік на її плодовитих землях зростають неповторні особистості. Ці квіти життя, зовсім маленькі, але з деяким багажем знань, які передаються з рук вихователів дитячих садків до рук вчителів початкових класів.

Давайте пригадаємо разом

Як вперше тут ви всі стояли

Розгублені, малі, кумедні

З-під квітів ледве виглядали

 

(відеоролики за початкову школу)

 

(презентація шкільного життя)

 

Все має свій кінець і свій початок

І все ж дивують нас чарівники-роки

Як із маленьких хлопчиків й дівчаток

Так швидко виросли випускники?

 

Промчала весна, девята весна

У стінах нашої школи

Про світлу весну і дружбу шкільну

Забути не можна ніколи

 

Класний керівник: Хоча в звязку з карантинними обмеженнями екзамени в цьому навчальному році знову відмінено, але зараз  ви все ж таки постараєтеся його скласти, щоб відчути себе дійсно випускниками.

( учні по черзі витягують білети із запитаннями:

  1. Хто у класі наймолодший?
  2. Скільки учнів вашого класу щодня підвозилося до школи шкільним автобусом до школи ?
  3. Хто перший у класі святкує свій день народження восени?
  4. Хто найстарший у класі?
  5. Хто з вами іще навчався протягом цих дев’яти років, а зараз він відсутній?
  6. Скільки учнів у класі по батькові Володимировичі
  7. Назвіть кількість учителів, які навчали вас у 9 класі
  8. Кого  по батькові звати так, як класного керівника?
  9. Хто святкує свій день народження літом?
  10. Хто із однокласників вас покидав, переїзжаючи в іншу школу,  а тоді знову вертався у клас? В якому класі?

Екзамен складено успішно, кожний із вас отримує свої бали

 

Класний керівник: А зараз учні хочуть вам розказати про шкільне життя .

( відеопрезентація, яка поєднується із рядками пісень)

Класний керівник: Клас ваш був неординарний

Він у школі легендарний

Про ваш клас можна сказати

Вміли вчитись і гуляти

Ваш клас – скриня діамантів

Скільки в ньому є талантів

Футболістів, співаків

І спортсменів, й диваків

Тут майбутні є юристи,

Кулінари й фінансисти

Модельєри, танцюристи

Одним словом всі – артисти.

 

(презентація з фото кожного)

1.  А про Юлю нашу що не говори, -

Дівчина, як сонечко, як подих весни!

Вона добра серцем, і як друг - надійна

Добра, щира, любляча

 Привітна, спокійна

Краще всіх вона училась!

Вся сім’я нею гордилась!

Для нікого думаю тут не секрет

Що в майбутньому Юля вступить в університет.

А потім буде в школі математику викладати

Щоб Ірина Михайлівна могла спокійно на пенсії відпочивати.

 

2. І проворна, і швиденька

Хоч і росточком маленька

Добра, скромна учениця

А ще вдома помічниця.

І коли встигала вчиться?

Меншим  дітям помагає

За братиків й сестричок дбає.

Перукарем Женя хоче стати

Щоб зачіски всім вчителям  виробляти

 

3 Позитивний він хлопчина,

              Мабуть в цьому вся причина

 Тільки в клас Максим заходить

Так  очей з дівчат не зводить.

Загадковий, неповторний,

То спокійний, то проворний,

Добрий, чесний, благородний

Гарний, привітний і модний

Максим саме той хлопчина –

Сохне не одна дівчина…

А ще в техніці він-ас!

І дівчата кажуть: «Клас!»

 

4. Гарна дівчина, привітна

Нікі подруга незамінна

Хореографом мріє стати,

Танцювать дітей навчати

Сцену  любить наша Віка,

Й каже знайде чоловіка,

Щоб любив і поважав,

лиш в табель не заглядав!

 

5. Вероніка дівчина красива,

Як ніхто вона смілива!

Не завжди бувала в школі,

Знає справжній присмак ВОЛІ!

Плани дівчина будує ідеально

За олігарха заміж вийде

І буде все нормально!

 

6.Вірний друг і приколіст, непоганий футболіст

Виступав у школі, як справжній артист!

Бо із малку має він до цього хист

Любить Артур спілкування

В вільний час й під час навчання.

Він постійно поспішає,

Все на моцику ганяє.

Наш Артур-  улюбленець дівчат!

Тому  був, як кажуть, в класі нарозхват!

Лікарем в житті він мріє стати

Від хвороб усіх нас берегти і лікувати

 

7. Симпатична й лагідна вона

І душа у неї чиста, як вода

Скромна і соромязлива

Як польова  ромашка вона красива

Гарна ж у Крісті була коса,

Спокій – теж її краса!

Всім би Крісті рівновагу!

Хлопці, ви зверніть увагу!

 

8. Гордість школи! Гордість класу!

Хто не знає Настю нашу?

У шкільних святах немало

Нашу Настю запам’ятало!

Спробуй – не запам’ятай!

Голос, як в Наталі Май!

Ким би стать хотіла Настя?

Програмістом якщо вдасться!

Тож бажаєм тобі,  Настя

Мрій здійсненних й море щастя!

 

9. Чарівна дівчина, вродлива

По суддівськи справедлива

Волосся кучерве має

А які блинчики випікає!

Мріє в нас Аліна в кухарі піти, -

Найсмачнішу їжу їстимете ви!

Дай, Бог, так і буде,

Як бажаєш ти,

Оплесками Аліну треба провести!

 

10. Вероніка весела й прекрасна,

Очі сяють, як сонечко ясне.

Щира посмішка в скруті зігріє,

Віру нам подарує й надію.

Хоч душа її так особлива,

В ній багато любові і дива.

Сили й мужності в ній так багато,

Гарний настрій її-для всіх свято.

Вчилась добре вона, не лінилась

        Плести бісером гарно навчилась.

Вероніка уміє усе

Хай щастить їй завжди і везе.

Ми її  дуже всі поважаєм.

І прихильності долі бажаєм !

ІІ. Усі ці 9 років поруч з вами були наші вчителі, які були для вас необхідні як повітря. Стихія Повітря – це наші вчителі. Іноді уроки були схожі на морський бриз, прохолодне повітря знань, яке ви вдихали з бажанням. Іноді були схожі на урагани чи торнадо, коли потрібно було багато запам’ятати, чи може виконати к.р., а списати не давали. Але кожен з вчителів старався бути обєктивним, з бажанням допомагав, ішов на компроміси.

Ваше дитинство залишися з вами у фотографіях, старих зошитах, аплікаціях, альбомах, у ваших спогадах. А ще воно живе у серці першої вчительки, яка вас знає і памятає, її пам'ять зберігає навіть більше, ніж ви думаєте

(слово О.І. Саранчук)

Наймогутнішою стихія Повітря була в період , коли ви перейшли у 5 клас. Бо тоді вона супроводжувалася різними пахощами предметів. Вчителі навіювали вам знання з різних наук. Ці аромати знань ви вдихали разом з повітрям, бо кожний вчитель прагнув, щоб частка їхніх знань залишилась у вашій душі.

(спогади вчителів)

( на фоні ліричної музики)

Класний керівник:

Життя наче море. То воно підступне й бурхливе, то спокійне й тепле, лагідне й миле. Зупинка під назвою «школа» а потім чекає на вас невідомий маршрут

Перша вчителька: прощання щемке і розчулені очі довкола..

                                Пливете ви далі, а ми залишаємось тут

Класна: і тихий причал забуває про галас дитячий

                Шляхи, як стрічки, що сплелись у дівочій косі

Перша: вам простір відкрили…а серце сміється і плаче

              Бо частку його ви з собою забрали усі

Класна: зустрінемо інших, таких вже не буде ніколи:

              Ми душі плекали і вам дарували знання

Перша: якими смішними колись ви зявились до школи

              Які ви прекрасні сьогодні ідете в життя

Класна: за роки шкільні вам чимало вдалося пізнати

               Кохання і дружбу, і радість і відчаю тиск

Перша: гадаємо ми, що навчилися ви відрізняти, де щирість і вірність,

               А де – тільки зовнішній блиск

Класна: дороги в майбутнє …колись і вони завертають

               Відчиняться двері – ви рідний побачите клас

Перша: тут вас зрозуміють, розрадять і завжди чекають

              Бо вчитель ніколи не зможе забути про вас

ІІІ. Аби квіти зростали, розцвітали – потрібна Вода. Прозора, лагідна, яка своїм дзюрчанням заспокоїть у важкі моменти . Стихія Води – це ваші батьки. З самого початку вони огортають вас своїми хвилями- піклування, оберігають  стіною водоспаду і поливають дощем любові. І зараз погляньте в очі своїх батьків і ви побачите в них непрохані сльози. Сльози радості і сльози смутку. І кожна мама в душі промовляє «Боже, вбережи мою дитину»

Діти батькам

1. Вклоняємось низько до землі

 Усім батька, які прийшли до нас на свято.

Прийміть уклін, шановні, дорогі

І найдорожчі в світі – мама й тато.

 

2.Два слова чарівних — лиш мама і тато,

А скільки любові у них і тепла!

Вони для дітей означають багато,

Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.

 

3.Два слова крилатих — і серце радіє!

Й летить наче пташка в ясне майбуття.

Вони нам дали і натхнення, й надію,

Й найбільше у світі — це наше життя!

 

4. В тобі зерно моє, твій зародок-початок

5. В тобі очей моїх весела гра

6. В тобі і ніч моя, і зоряне світання.

7. В тобі – мій день, в тобі – моя краса.

8. В тобі – мої загадки й чудеса.

9. В тобі мій світ, в тобі – мої зітхання.

10. В тобі – моя земля і небеса

11. В тобі усе моє майбутнє існування.

12.Бо тато і мама — це рідні нам люди,

Рідніших у цілому світі нема.

З батьками ми завжди захищені будем,

І наші серця не остудить зима.

 

13.А зозуля кує і рахує вам роки

Я рахую  Їх теж, як стою в самоті

Я цілую, рідненькі, ваші стомлені руки

Я вклоняюсь низенько вашій доброті

Вірш «Батькам»

(на фоні музики)

 

Як часто бували в словах необачні

Як ми часто бували невдячні за життя, що батьки нам дали.

Як часто бували в словах необачні ті печалі, що сліз додали.

Як ми часто приносили горе і сльози

І, можливо, не бачили, як плачуть вони.

І сивіють батьки, як поля на морозі

Та все ж люблять вас, дочки й сини.

Батьківська любов така ніжна та щира

Та любов, що готова нам все пробачать.

Батьки пригортають як пташка під крила

І готові назавжди в біді захищать.

Як ми часто не ціним тієї любові,

Що батьки проявляють до кожного з нас.

Зневажаємо їх і говорим злобою,

Бо ми виросли й гордість з’явилась у нас.

Як ми часто вважаєм, що ми є дорослі

Та не хочемо слухатись батьківських порад.

Пред’являєм до них стільки крику та злості

Та образи летять, наче падає град.

А згадаймо ті роки, як були ми маленькі.

Як не вміли ходить, а лиш вміли кричать.

Як хотілося нам пригорнутись до неньки

 І у тата в руках спокійно лежать!

А згадаймо ті ночі, які не доспали,

А схилившись над вами молились вони.

Скільки сили, добра проявляли,

Щоб були задоволені їхні доньки й сини.

Скільки раз не доївши нам хліб віддавали,

Скільки Бога молили за кожного з нас.

Як любили всіх нас і плекали

І все віддавали наразі не раз.

Час пройшов безупинно, і вже постаріли,

Сивочолими стали наші рідні батьки.

І як правильно жити вони нас навчили

Та найкраще віддали для сина й доньки.

То ж, давайте, батьків будем завжди любити

Будем в кожній молитві молитись за них.

Шанувати їх будем і добро лиш робити,

Бо вони заслужили від діток своїх!.

 

Тато і дідусю, мамо і бабусю,

Милі, дорогенькі, всіх я вас люблю,

Ви – моя родина, спокій і надія,

Вам співаю щиро пісеньку свою.

Пісня про батьків

(Слово батькам )

У декого з вас є братики і сестрички. Ці краплини з родинної річечки також хочуть вас привітати:

1.Щоб ви у вузи поступили

Роботу щоб усі знайшли

І мали хату чи квартиру

В достатку й радості жили

 

2.Щоб мали ви в городі дачку

Щодня щоб їли шоколад

Щоб ви придбали інотачку

І щоб в сімї був тільки лад

 

3.А як усе вже у вас буде

І слава й визнання прийде

Як станете якимось босом

Не задирайте тільки носа.

 

4.І памятайте повякчас

Що є батьки рідненькі в вас

А ще завжди не забувайте

Уителів, і школу, й клас

І, звісно, не забудьте й на

 

 Класний  керівник.: Дорогі випускники! Сьогодні ми запалимо вогонь материнської та батьківської свічки. Хай її полум’я завжди освітлює вашу життєву дорогу, як символічний факел життя. І де б ви не були, пам’ятайте, що в її полум’ї – вогонь любові материнського серця і батьківського благословення. Знайте, доки живі ваші батьки – доти цей благословенний вогонь супроводжуватиме і оберігатиме вас по житті. Живіть, любіть, даруйте добро і тепло іншим. Прийміть її і передайте один одному.

(Звучить пісня «Ти, моя Богом дана родина…»)

Хоч би куди дорога вас не завела, знайте, що у вас є рідний край, де ви народилися, де в памяті залишилися казкові герої дитинства, де протоптані стежки до школи, де живуть ваші батьки і знайомі, які розділяли ваші радощі, турботи і сподівання.

Думки ваші хай будуть  з рідною землею.

Бо тут ваш дім і тут ваша рідня,

І тут священні предківські могили.

Душа ваша не зможе прожити  ні дня

Без тих країв, які вас зростили.

Хай музика рідного дому завжди повертає вас до цих священних місць

(пісня «Музика рідного дому»)

4. Відчуваю, зараз стає дуже волого, хмуро і сумно. Саме зараз не вистачає вам сонячного світла, лагідне проміння якого зігріє в останній раз. Остання стихія – стихія Сонця – це наша вельмишановна адміністрація. Так, були у вашому шкільному житті дуже спекотні дні, коли ви попадали під обпалювальні промені за поведінку, чи то за непідготовленість до уроків

Свято прощання і свято надій,

Свято, нарешті, здійснення мрій.

Щемко на серці, так як ніколи.

Слово напутнє – директору школи.

(вручення свідоцтв)

Слова  вчителів:

Остання перегорнута глава

Тепер відклавши книги старовинні

Ви скажете ті головні слова

Що їх саме життя диктує нині.

 

У школі цій. Де як чудовий сон

Роки навчання пролетіли звично

Ви з часом перевірите закон

«життя коротке, а освіта вічна»

 

І все на світі треба пережити

І кожен фініш- це по суті старт

І наперед не треба ворожити

І за минулим плакати не варт

 

Ну от і все  це та остання мить

Яку ніхто у гості не чекає

До нас вона розлукою спішить

І нас  сьогодні з вами розлучає.

(Всі учасники  танцюють під пісню «Шкільний вальс» Павла Зіброва. ))

 

docx
Додано
28 жовтня 2021
Переглядів
901
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку