Свято осені Виховна година

Свято осені

Зала прикрашена осінніми квітами, фруктами, різнокольоровим листям

Виставка малюнків на осінню тематику

Вчитель: Дорогі друзі! Нещодавно пролунав перший вересневий дзвоник, покликав нас до школи і сповістив про початок нового походу в країну знань. І на зміну теплому літечку прийшла багата, щедра господиня Осінь.

Виходять учні

1-й учень: І не тільки щедра і багата, а й красива, тиха, задумлива. Осінні дні... Вони ще теплі, але вже відчувається прохолода. А яке чисте, цілюще, прозоре повітря!

2-й учень: Чи звернули ви увагу на ліси, гаї, садки? Поміж зеленого де-не-де з'явилась позолота. В садках віти вгинаються від яблук, груш, виблискують грона винограду, наповнені животврним соком. Це все — осінь!

3-й учень: А якими барвами красуються квітники! Як ваблять очі пишні жоржини, розмаїті айстри, ніжні хризантеми, гарячі чорнобривці, гордовиті троянди! А в лузі червоніється калина. Це все — осінь!

5-й учень: Вже снується павутиння,

Барабанить дощ ночами.

Осінь відкриває двері

Журавлиними ключами.

6-й учень: Вже, друже, осінь, ні, ще не сльота,

Ще у повітрі лагідь промениста,

Ще далечінь бринить прозоро-чиста,

Але щедрота сонця вже не та.

7-й учень: Як міниться корона золота

На цьому клені сяйно, урочисто.

А на калині кетяги намиста

Осінній вітер крутить та гойда.

8-й учень: Осінь! Пора плодоносна, чудова!

Пахощі яблук достиглих і динь.

Рідна земле хмельницька, медова,

Неба прозорого прощальная синь.

9-й учень: Сонечко землю-матусю цілує,

Золотом сипле в садах і гаях.

Осінь багата барвисто крокує.

Здрастуй, красуне смугліва моя!

10-й учень: Гей, прийшла осінь до нас у гостину,

До нас в гостину, на Хмельниччину.

Ми вже зібрали врожаї багаті,

Всюди достаток, у кожній хаті.

11-й учень: Бенкетуй, молода княгине,

Поки сонце ще ходить рано,

Поки небо ще синє,

Бенкетуй, моя ладо!

12-й учень: Скоро зносиш свою пишноту,

Скоро скинеш багряну барву,

Вдягнеш срібло замість злата,

Замість пурпуру — мармур.

1-й ведучий: За народним переказом осінь — старша дочка Сонця. Вона останьою залишила батьківський дім і стала на землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на землю, Сонце сказало їй: “Забирай все моє багатство, я віддам тобі все своє золото. Будь щедрою, і люди любитимуть тебе”. Осінь виконала наказ Сонця — кожного року вона дарує людям щедрі подарунки садів і полів й чарує нас своїм золотом осіннім.

2-й ведучий: Справді чудово в царстві Золотої Осені. Запрошуємо всіх на наше свято.

Свято веселе, свято осіннє, свято про осінь багряну, осінь золотаву, щедру та багату, мудру, роботящу, веселу й дбайливу. Але де ж це вона сама забарилась? Агов, осене, де ти?

1-й ведучий: Може заблукала? Увімкніть, будь ласка, музику, хай ця чарівна мелодія стане орієнтиром для нашої красуні.

Лунає мелодія флейти

Входить Осінь з букетом та кошиком.

Осінь: Доброго дня, вам, дорогі друзі! Спасибі, що запросили на своє свято. А як гарно ви прикрасили залу! Які букети! Хто ж вас навчив так гарно складати їх? І звідки такі чудові квіти?

1-й ведучий: Так ми ж — українці. Нашому народу з давніх давен притаманна любов до краси. Та й за квітами далеко не ходили. Що то за українська садиба без квітника біля хати?

Осінь: Справді, український народ любить і розумає красу. Тому так багато у вас талантів. І у вашому класі, бачу є художники. Он яка гарна виставка малюнків!

2-й ведучий: Є в нас і художники, і декламатори, і співаки, тож пролсимо, гостинно просимо, до нашої світлиці!

Осінь: Я — Осінь. Пора надзвичайно чарівна.

У барвах казкових ліси і поля.

Я тут господиня, я Осінь-царівна,

В моїх володіннях земля.

Три місяці маю собі на підмогу -

Це Вересень, Жовтень, мої трударі.

Листопад завершує нашу дорогу,

І зменшує сонце вгорі.

І довшає нічка, стає холодніше,

Прощання пора вже іде.

Заплачуть дощі все частіше й частіше,

І чарів не стане ніде.

Покличу-но я місяці на розмову -

Зустрітись пора нам прийшла.

Роботу вони всі зробили чудову,

За кожного рада була.

Їм разом зістрітися не випадало,

У справах спливали всі дні,

Було в них завдань і роботи чимало,

І час пролітав, як пісні.

Осінь кличе місяців. Вони заходять з різних боків з підносами плодів.

Місяці (по черзі):

Добридень! Добрий день вам, люди.

Ви наші мудрі трударі.

Нехай вам завжди добре буде,

І мирне сонце угорі!

1-й ведучий: Запрошуємо до господи,

Щоб з нами хліб цей розділити,

Щоб ситі всі були народи,

Щоб з усіма у мирі жити!

Ведучі підносять Осені хліб на рушнику, вона бере, а тоді передає Вересневі, Жовтню та Листопаду

Вересень: Ми за запрошення вам дякуєм сердечно,

За хліб пахучий і сердець тепло.

Жовтень: Ми піднесем дари природи безперечно,

Щоб радісно і з нами вам було.

Листопад: Дарую я вам кетяги калини -

Якраз достигли у холодні дні -

Калина ж наша — символ України,

Про неї у народі є пісні.

Виконується пісня “Одна калина”

Вересень: Потрудився я всадочку, в городі та в полі.

Льон зібрав я і картоплю, яблук, груш доволі,

Помідори і квасолю, гречку, просо й сливи,

Щоб були всі люди ситі і були щасливі!

Жовтень: Ну а я все, що лишилось довше достигати -

Це капуста головата і гарбуз пузатий

І морквиця солоденька, й буряки цукрові,

Щоб були всі люди ситі і були здорові!

Листопад: Ну а я зорю земельку, як пройду полями,

Повкладаю звірів спати, як пройду лісами.

У городах та садочках приберу красиво,

Щоб цю зиму перебути на землі щасливо!

Осінь: Я рада, діти, що зустрілась з вами,

Ви осінь любите, як казку чарівну,

Ви славите мене і віршами, й піснями,

Малюєте картину не одну.

Тому і я створила гарну казку,

Красою й барвами порадувала вас.

Мені казали, що діти добре знають осінні прикметьи та свята. Розкажіть усе, що знаєте. Мені завжди було цікаво, чи правильно люди про мене думають, чи ні.

2-й ведучий: Добре, ми розкажемо. Ми і вірші тобі продекламуємо, і пісень поспіваємо, і потанцюємо, і пограємось, бо ж сьогодні свято!

1-й учень: Непомітно, але впевнено вступає в свої права осінь.

11 вересня — Усікновіння чесної глави Святого Іоанна Предтечі. За Біблійною оповіддю Ірод Антипа, син того Ірода, що вимордував віфлеємських немовлят, незаконно жив з дружиною свого брата. Святий Іоанн Предтеча ганьбив Ірода за це, чим викликав на себе гнів безчесної Іродіади. З намови матері, її дочка Саломея як винагороду за танець зажадала голову Іоанна Предтечі.

Це день суворого посту. А ще в цей день не ріжуть нічого ножем або пилкою, не рубають сокирою. Навіть хліб ламають руками.

2-й учень: 14 вересня — Святого Симона, або просто “Семена”, як кажуть у народі. За звичаєм із “Семена” закінчуються літні розваги молоді, і починаються осінньо-зимові вечорниці.

3-й учень: 21 вересня — велике свято Різдва Пресвятої Богородиці, або Друга Пречиста. Колись дівчата цього дня до сходу сонця молились до Богородиці, щоб дала їм добрих і багатих наречених. У цей період збирають яблука і груші. А ще кажуть: “На Пречисту стає дівка речиста”, тобто починає багато говорити, бо поменшало роботи.

4-й учень: У день Воздвиження Чесного Хреста — 27 вересня — повсюдно додержувались посту. Згідно народного календаря у цей день земля “здвигається” до зими, а всі плазуни ховаються аж до Благовіщення. На землі залишаються лише ті, які “прогрішили” за літо — вкусили когось. Тому цього дня категорично заборонялося ходити до лісу або у поле. Від цього дня стає холодніше, птахи відлітають у вирій.

5-й учень: 14 жовтня — Покрова Пресвятої Богородиці. Це свято дуже шанулави запорізькі козаки, вони вважали Покрову своєю заступницею. Від Покрови пояинається пора осінніх весіль. А господарі придивлялись: якщо вітер у цей день буде з півночі, то зима буде холодною, а як з півдня — теплою.

А тепер ми ще й відзначаємо 14 жовтня День Захисника Вітчизни.

6-й учень: 8 листопада святкується пам'ять святого великомученика Димитрія Солунського. На Дмитра люди дякували землі-годувальниці і від цього дня не виконували ніяких польових робіт, аби дати спочинок землі. У народі казали: “До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра — хоч комин витри”, тому що до цього часу вона перебирала женихами, а після Дмитра уже не сватали дівчат.

7-й учень: А 21 листопада — Собор Архистратига Михаїла. Часто в цей день уже випадає сніг, і люди кажуть що “Михайло на білому коні приїхав”. У селах і містах, де є церкви Архистратига Михаїла — храмове свято. Пвсля урочистої відправи в церквах люди приймають гостей і влаштовують святкові обіди.

Осінь: Чудово! Ви так багато знаєте. А це означає, що ви любите Україну, знаєте і вивчаєте її історію, звичаї та традиції, її народну мудрість. Але ви обіцяли мені ще й вірші розказати.

1-й ведучий: Так, і розкажемо, і заспіваємо.

8-й учень: Пора осіння тиха й чарівна.

Земля вночі туманами сповита.

Вдень лине тихо муха сумна

На павутинні бабиного літа.

Й пливе між листям кольоровий сум,

Осіннім сонцем ледве вже зігрітий.

В сухому листячку сховавсь од вітру шум,

І холодок проймає гордовитий.

9-й учень: Відлетіли, пташки, відлетіли

У далекі і теплі краї.

Нам порожні гніздечка лишили

Й пісеньки всі найкращі свої.

Ті пісні в наших душах тісняться

І в серцях ніжно-ніжно бринять.

Діти виконують пісню “Відлетіло літо”

10-й учень: Палітра осені яскрава ще й жива,

Жоржини кольорові серце гріють.

Та вранці паморозь травичку покрива,

І від морозу квіточки сивіють.

Рослинний світ потроху завмира,

Тускніє барв ясне палахкотіння.

Тому й журлива осені пора,

Бо світ піде зимі у володіння.

11-й учень: Журавлі і лелеки нам сняться,

Й ластівки, що у небі дзвенять.

А тепер в небі тихо так стало,

Й вітерець не шелесне ніде...

У природі так літечка мало...

В рідний край знову осінь іде.

12-й учень: Хай заграють цимбали й валторни

В жовтих кленах, в березах, в гаю.

Осінь... Осінь! Така неповторна

І чарівна у ріднім краю.

Пісня “Мій рідний край”

2-й ведучий: Осене, госте наша, може і ти б нас чим розважила?

Осінь: А я хочу вам загадки загадати.

Загадки

1. Хто золотом дерева вкриває, а потім їх роздягає?

2. Голі поля, мокне земля,

Дощ поливає. Коли це буває?

3. Розкажіть, діти, хто те добре знає,

Яке коротке літо восени буває?

4. Тремчу, тремчу — змерзаю,

Холодним всім вітрам сорочку золоту

по клаптику роздам.

5. Золоті метелики з дерева летять,

Крильцями своїми сумно шарудять.

6. Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає.

7. Без пензлика, без олівця розфарбувала деревця.

8. Без рук, без ніг, та ворота відчиняє.

9. Ходить баба сива-сива, розсипа горох по нивах.

10. Прийшла дівчина до хати,

Узялась хазяйнувати:

Вправно скриню відімкнула,

В жовту свитку ліс вдягнула.

11. Куди восени зникають метелики?

12. Які таємниці пташині розкриває листопад?

13. Які дерева скидають зелене листя?

14. Хто збирає яблука спиною?

15. Листя яких дерев червоніє восени?

Осінь: Дякую вам за відповіді! Вивчайте й надалі загадки, прикмети, традиції.

А я піду, адже Зима вже стукає в двері, ф я мушу поступитись їй місцем. Через рік я завітаю до вас знову!

Іду від вас з любов'ю в серці,

Іду, бо ще роботи безліч маю,

Всім вам здоров'я, щастя, нових знань бажаю!

1-й ведучий: Спасибі, Осене, за слова твої повчальні,

За всі дари, що ти принесла людям,

За шурхіт листя під ногами,

І за мелодію осінню,

Що лине поміж українськими ланам!

До побачення, Осене!

Осінь і Місяці вклоняються і виходять

2-й ведучий: От і закінчилось наше свято осені. Ми ще не раз будемо згадувати цю чарівницю. А сьогодні — дякуємо усім. Будемо пригощатись подарунками, які нам приготувала Осінь-господиня.

Смачного всім! Будьте ж і ви такими щедрими, як осінь!

Звучить осіння мелодія