Свято осені «Золота осінь в Степногірську»

Про матеріал
Осінь - час підвести підсумки і проаналізувати справджене. А після цього - змити проливним дощем всі невдачі і вдихнути свіже повітря майбутнього, в якому небо буде чистим і безхмарним, прозорим і невагомим, яким буває тільки восени.
Перегляд файлу

Свято осені

«Золота осінь в Степногірську»

 

Звучить мелодія пісні "Осінь". Поступово мелодія затихає і з’являються ведучі у залі.

Шановні степногірці та гості нашого селища!

Ми   вітаємо вас, наші дорогі і улюблені глядачі на святі «Золота осінь в Степногірську!»

ГОСПОДИНЯ. Ласкаво просимо до нашої вересневої оселі.

Вклоняються

ГОСПОДАР Серпень страву готує, а вересень її до столу подає – кажуть у народі. І не даремно, бо він – найбагатший урожайний місяць Осені. Він закінчує всі основні польові роботи селян і розпочинає осінньо-зимовий цикл народних свят.

 По-різному ми називаємо осінь: холодною, золотою, щедрою, дощовою, сумною .... Але, як би там не було, осінь - прекрасна пора року, це час збору врожаю,  підведення підсумків польових робіт, це початок навчання в школі, це підготовка до довгої і холодної зими.

І як би не було на вулиці - холодно або тепло - рідна земля завжди прекрасна, приваблива, чарівна! І народна мудрість говорить: "Осінь сумна, а жити весело".

Так нехай в цей вересневий  день звучить  прекрасна музика,

 ллється рікою нестримний веселий сміх,

ваші ноги не знають втоми в танцях,

нехай вашим  веселощам не буде кінця!

А головною нагородою для кожного з нас є ваші оплески, посмішки, радісні обличчя.

А розпочне наше свято фольклорний  колектив дитячого садка «Вербиченька»

Ведучі  обережно ступають на сцену і роздивляються навколо. (А навколо фрукти, овочі….) Поки ведучі розглядають дари осені з-за куліс звучать слова на фоні тихої мелодії.

Есть в осени первоначальной

Короткая, но дивная пора -

Уж небо осенью дышало,

Уж реже солнышко блистало.

 

унылая пора! очей очарованье!

 

Славная осень! Здоровый, ядрёный

Воздух усталые силы бодрит;

Нині осінь нас чарує,

Неповторна, чарівна,

Різні барви нам дарує

І дивує нас вона.

Ще пахне сіно. Ще рояться оси.

Ще у дуплянках солодко медам.

А вже вночі навшпиньки ходить осінь

і полум'я жоржин задмухує садам.

Ведучий: Що  це говорить, звідки? Ніяк  зрозуміти не можу.

Ведуча: І я не можу зрозуміти. Така довкола краса, таке багатство довкола, а така тужлива мелодія і такі похмурі вірші звучать. Що це могло бути?

Ведучий: А я здається зрозумів. Це говорять овочі та фрукти, що на столах у нас. Чуєш, яка приємна насолода в цих словах, вони задоволені красою навколо, але тужать за останніми сонячними днями, адже поглянь у вікно. На дворі осінь, а якщо осінь, то скоро і зима.

Ведуча: Ти знаєш, вони задоволені і  собою, і осінню, адже як би не осінь, не бути їм  такими гарними, нарядними на цьому святковому столі.

В цей час до залу входить Літо і  Осінь у розкішному віночку жовтого листя, осінніх квітів.

Ведучий:  Поглянь - бо, а до нас уже гості завітали. А ми тут говоримо, говоримо і зовсім забули, що у нас сьогодні таке велике свято -  свято осені.

ЛІТО: Что лето закончилось, Вы не печальтесь,

Осенними красками теперь наслаждайтесь,

Пусть помнятся: море, песок, красота,

И прочая летняя вся суета,

Изыски прекрасных и солнечных дней,

С улыбками добрых и милых друзей!

В печальной дымке осени

Уходит лето, об одном лишь просит:

Вы не грустите, а меня вновь ждите.

И я вернусь с весёлыми вновь нотами,

Приятными и тёплыми заботами.

Порадую вас ярким солнышком,

Наполню радостью ваши дома и гнёздышки.

Осінь

Доброго дня, друзі! Я, Осінь – найбагатша на свята: День благословення хлібів, Богородицька, Мала Пречиста, Матінка - Осеніна. Ці свята -  поклоніння Матінці-Землі, її дарів і родючості. 

Сьогодні я прийшла на свято,

Щоби усіх вас привітати,

Хай будуть завжди в ріднім краї

 Багаті, щедрі урожаї!  

Пісня Осені і Літа

Ведуча: Осінь - це друга весна, коли кожен лист - квітка.

Ведучий:   Осінь - час збору врожаю, якщо в вересні пахне яблуками ..

Ведуча:  ... то жовтень пахне капустою.

Ведучий: Осінь - це всі кольори світлофора в одному парку. Життя рветься вперед, коли парк весняно-зелений і пригальмовує, коли всі кольори горять

 Ведуча: Осінь пора  ... весіль

Ведучий: Осінь - це сни листопада ...

Ведуча: восени прокидається натхнення. Одна така осінь подарувала нам дивовижний світ казок

Ведучий:  Осінь - час підвести підсумки і проаналізувати справджене. А після цього - змити проливним дощем всі невдачі і вдихнути свіже повітря майбутнього, в якому небо буде чистим і безхмарним, прозорим і невагомим, яким буває тільки восени.

  Разом:   Зі святом осені,  вас!  Прийміть від нас найкращі побажання!

Не будемо сумувати. Адже осінь - остання, сама чудова посмішка року. І нехай нам підніме настрій пісня! Для вас співають

Пісня «Осінь»

 Ведучий:  Є люди, які і в ці хвилини роблять свій щоденний подвиг - подвиг хлібороба. Важко було виростити урожай, ще важче його прибрати. Люди виявляють справжній героїзм і працьовитість. Це дуже важкий, важливий, необхідний для всіх людей труд. Неможливо уявити, що завтра ми не отримаємо до обіду хліб або улюблені булочки до  чаю.

Осінь: Кожне зерно хлібороб  виходив од весни і до інею.

 Попід серцем вигойдував, як мале дитинча.

Кожен колос зове його, наче батька по імені,

По-синівськи, довірливо припада до плеча.

 І скільки поля засіяно, скільки золота в колосі; не питай, не лічи.

На хлібах його виросли Космонавти й маршали,

Світлоокі мислителі, Ковалі й орачі.

танець

Без хліба  люди — сироти, а земля — страдниця.

І навпаки, земля — наше багатство, наша щедра годувальниця, коли вона в бережливих, добрих руках господаря.

Ведучий : Приносив тато мені окрайця.

Казав, що в житі відняв у зайця,

 Була у тім хлібі знайома казка,

Пропахла степом батьківська  ласка.

Ведуча : У ньому краплі жаркого поту

Рук роботящих, жагуче злото,

І людське щастя на всі часи,

Будь гідний хліба, який їси.

Пісня про хліб

Поздняя осень. Все небо в слезах.

Ветер холодный поет в проводах.

И, отправляясь в последний полет,

Листья танцуют осенний фокстрот.

 Сучасний танець

Літературно- музична  композиція  «А что будет завтра?»

- А что будет завтра?

 - А завтра приходит сентябрь,

И будет тревожно кружиться оторванный лист,

Он в ветре прохладном немного продрог и озяб,

Но что тут поделать? Природы осенней каприз...

И осень одетая вся –  Золотая, в багровый сюрприз.

- А что будет с летом? 

А лето на время уйдёт,

И спрячется где-то… за синей полоскою в лес,

Всю осень и зиму на юге земли пропадёт.

Оно до весны в облаках очень тихо уснёт,

Да много у лета таинственных, сказочных мест...

А что будет с солнцем?

- А солнце нам будет светить,

Но только не так, как светило весенней порой,

Скользнёт на мгновение, осветит, уйдёт,

Оно притаится за тучами, как за горой...

С осенним дождём, что на землю прольёт.

Его будет трудно, средь той непогоды найти,

Закружатся в вальсе осеннем с деревьев листы.

С безумством погоды осенней приходят мечты.

- А что будет с нами?

- А с нами останется дождь,

По крышам стучать, и заглядывать в наше окно,

Под зонтик заставит нас спрятаться дождь…

Так осень уйдет, и наступит зима?

- Всё верно мой друг, а за ней и зима...

Ты её появления друг мой, наверно,  не ждёшь,

Да, снег белый – белый, а с ним - Новый год.

Метели и вьюги зима в феврале принесёт,

И реки, озёра замёрзнут, окутает лёд.

- Февраль улетит, и придёт к нам  Весна?

- Всё верно дружочек, наступит рожденья пора,

Прольются капели, нальются водою ручьи,

Родиться подснежник, Весна прилетит.

Деревья проснутся, вернутся в леса к нам грачи,

И ясное солнышко будет нам чаще светить.

А с ним и тепло к нам на землю придёт,

Покроется зеленью всё, и в ковре расцветёт.

- А лето вновь будет? А лето придёт?

- Да, Лето дружок за Весной прилетит,

Проснётся, из стран, где гуляло, придёт.

Из леса, что видим за синею полоской,

И нас не забудет дружок, наградит.

И будут нам петь соловьи, заливаясь вновь трелью,

А мы умываться с тобою на росах с капелью.

Вот так и меняется всё, как цветное кино...

- А что будет с миром?

- Да с ним  будет  всё хорошо,

Изменчиво время, взлетаем мы вверх или вниз,

На то она жизнь, чтобы время менять, как каприз.

Ты жёлтый листок, как счастливый билетик держи,

И дальше пойдём в эту яркую, долгую жизнь.

Вихід ведучих

Нехай слова і пісня милозвучна,

Для вас лунають знов і знов,

Хай будуть в серці нерозлучні

Добро, Надія, Віра і Любов!

 

Ведучий: Хай вам сміється доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть,

Верба й червоні кетяги калини

Щасливу вашу осявають путь.

Осень сегодня полностью вступила в свои права, и мы отметили её приход. Мы благодарим эту осень, что она собрала нас всех на осенний бал. Впереди зима, весна, лето… А потом снова осень. Сколько их ещё будет в нашей жизни! Мы надеемся, что ещё не раз зажгутся для всех нас в нашем поселке золотые огни Осеннего Бала.

 

1

 

docx
Додано
28 січня 2019
Переглядів
630
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку