Ювілейний концерт « І Хлібом , і цвітом , і прадідом- дідом гріє душу село, моє рідне село», присвячений 100-річчю Сухоіванівки.

 Ювілейний концерт  « І Хлібом , і цвітом , і прадідом- дідом   гріє душу село,  моє  рідне село», присвячений 100-річчю Сухоіванівки.

Пісня про день народження

Фанфари

І частина:

Ми раді вітати вас,  дорогі сухоіванівці, степногірці,  гості, наша  талановита молодь  на нашому ювілеї – 100 - річчі  Сухоіванівки!!!

Країв прекрасних і трудящих

В житті немало знаю я.

Та серед них ти все ж найкраща,

Сухоіванівка  моя!

Я вірю в добрі гарні зміни,

 Завжди  пишаюсь  щиро я,

 Бо ти – маленька батьківщина ,

Сухоіванівка  моя!

Ми пишаємось тобою, наша рідна Сухоіванівка.  Ти частина  єдиної  країни, ім’я  якої  Україна!!!

Такий, як є, стою на кружині.

Мені нема що від людей ховати:

Он сад цвіте.  Он... одцвітає мати.

Он батьків сміх... у рамці на стіні.

Стоять баби –  в онуках квіт їх днів.

Стоять тітки у бабиному літі.

Дядьки – зніяковілі, ніби діти,

Від сяєва державних орденів.

Це – мій народ.  Спогорда не дивись,

Що руки в нього з праці вузлуваті,

Душа ж його пречиста, яко свято,

А в серці дума й пісня обнялись.

З ювілеєм села всю громаду вітає ……

танцювальний колектив під керівництвом Лос’євої Н.А.

Шановна громадо! До слова запрошується хазяйка селища Ірина Анатоліївна!

А зараз давайте дружніми оплесками привітаємо наших гостей:

………………………………………………………………………..

…………………………………………………………………………

…………………………………………………………………………

Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаємо,

Хай більшає у світі в нас братів,

Хай в кожнім домі будуть короваї,

Щоб люд ніколи хліба не просив.

І зеленіють сонцем виднокраї,

І пшеницями доля зашумить.

Ми хліб і сіль на щастя вам вручаєм,

Нехай вас Бог з небес благословить!

Пісня (Остапчук, Сула)

100 років… – в історичному вимірі незначний час, але для нашого села  цей час надзвичайно багатий, наповнений  колосальною  кількістю подій, звершень та здобутків.

Давайте окунемося в ті далекі часи. Перегорнемо  історію разом. Сторінку за сторінкою. Відчуваючи і подих, і велич – як минувшини, так і сьогодення…

Що було в душах тих людей, що створили таке явище – Сухоіванівка. Що було в серцях, що було в головах, скільки любові було, якщо тепло до сьогодні відчувається…

 Низький уклін вам, корінні сухоіванівці, спасибі  за людяність вашу, за ваше добро, за те, що село процвітало, ви  вистояли і витримали усі випробування. І що треба зробити нам, щоб тим, чим ви володіли, захворіли наші душі.

Всіх корінних сухоіванівців вітає…

На просторах нашого краю перші люди починали оселятися  –100  років тому, вони всі вихідці з сусіднього Янчекрака (нині Кам’янського).  І першими на вулиці Таврійській побудували  мазанки  - Суховій Іван Іанович, Семеренко Сергій Іванович, Жуков Іван Макарович.

Протягом 2-х років тут з’явилось 33 хати.  Село заполонили прізвища Лисаки, Дериведміді, Замули, Маркови, Кущі, Демченки...  Серед довгожителів нашого  села є жінка, яка найбільше років свого життя від народження прожила в Сухоіванівці і її по праву можна назвати самим корінним на сьогодні  жителем нашого села. Імя її – Карпенко Єлізавета Сергіївна.

І ми зараз з великою пошаною  запрошуємо на цю  сцену  для привітання її  сина Карпенко Віктора Івановича та доньку Валентину Іванівну.

(поки піднімаються: Ми просимо передати Єлізаветі Сергіївні нашу шану, вдячність і поздоровлення.)

Ми запрошуємо на сцену Лисака Олександра  Микитовича, сина першого поселенця Лисака Микити  Карповича.

В нашому селі проживає 8 онуків корінних жителів села: Холодій Анатолій, Дроздова Валентина,  Сімініченко  Вера, Лука Валентина, Скачко Віктор, Кравченко Людмила, Карпенко Віктор і Валентина та більше 20 правнуків.

Ми вітаємо всіх  нащадків корінних жителів Сухоіванівки і для вас   співає хор з Білозірки   №

ІІ частина:  Сьогодні, в 100 – літній ювілей ми гортаємо свою історію, згадуємо минуле,  з оптимізмом дивимось в майбутнє.

Відлітають за обрій роки,

Помахавши нам крилами долі.

Дорогі мої земляки,

Пригадаймо радощі й болі.

Агітбригада  (20-е годи)

 1928 рік:  створено колгосп «Десятиріччя» , в якому  працювало 50 чоловік. Першим головою був  призначений  комуніст  Арсентій  Демченко.

 Після А. Демченка  головою колгоспу  «Десятиріччя»   був обраний  Іван  Карпович  Лисак.

1931 рік:  на базі колгоспу «Десятиріччя» створено радгосп ««Янчекрак». Директором  радгоспу був  Гранкін  Петро Іванович. 

 Радгосп займався в основному  коневодством,  вівцеводством,  розведен-

ням  великої  рогатої  худоби.  В  радгоспі  був  свій   іподром,    де  часто  проводились  змагання. Старшим  конюхом був Медвідь Семен Іванович. 

З 1941 –по  14 жовтня 1943 року село було захвачено німецько – фашистськими загарбниками. Частину майна і худоби в ті роки було евакуйовано. Виробничі і житлові приміщення, машини знищені фашистами. На  війну  з  села  пішли  56 чоловік.  З  них  35 – загинуло,  їх  прізвища   викарбовані  на  пам’ятній  стелі  в  парку.

Та село вистояло,  вижило,  бо вистояли і витримали усі випробування наші сельчани. Адже вони вірили і знали:  настануть кращі часи. І віру, і силу їм давала рідна земля.

1946 рік - радгосп   «Янчекрак»   перейменовано в радгосп «Перемога».  Його  першим  головою  був   Чапленко  Василь  Якович.     

1949  рік:      11  передовиків   радгоспу   нагороджені   орденом  Леніна.    за одержання    30 центнерів   зерна  озимої  пшениці  з  1 гектара

50-і  роки: радгосп «Перемога» приймав двічі участь у Виставці досягнень народного господарства СРСР, та нагороджений двома бронзовими медалями ВДНГ.

 50-ті    роки:    почалася   активна  забудова  вулиць   Радянської     та   Шкільної ,   було зведено  265  індивідуальних  житлових  будинків. На   краю  села  була  ділянка  землі,   де  люди   збудували  собі  хати   без   дозволу  і    цей  куток   отримав  народну  назву   Хитровка. 

 1954 рік: було збудовано 7-річну школу,  радгоспний  дитячий  садок,    збудували  лікарню  на  25  ліжок.  ( першим  головним  лікарем  був  Гогунський Віктор Євлемпович, потім Канаров Дмитро Никифорович,  потім Маслюк Микола Іванович).

 В  парку  був  літній кінотеатр   і  танцювальна  площадка.  

1959 рік: вперше в  Сухоіванівці  з’явилась сільська  рада і першим головою стає:

Панков Володимир Олексійович

Згадаємо  всіх голів  Сухоіванівської  сільської  ради:

Завгородній Олександр Дмитрович

Дериведмідь Іван Константинович

Карпов Анатолій  Іванович

Бакум  Іван Терентійович

Тельчаров Микола Константинович

Семенов Петро Гордійович

І нинішній Кондратюк Ірина Анатоліївна 

 1964 рік -   збудовано  новий  Будинок   культури  (нині церква). 

В 1964 році  на  базі  Василівського зооветеринарного  технікуму   утворено   радгосп- технікум  «Перемога».  Першим  директором  радгоспу-технікуму «Перемога»  було  призначено   Миколу  Пилиповича  Бородіна. 

В 1965 році  Київська студія  науково – популярних  фільмів проводила в радгоспі «Перемога» зйомку документального кольорового фільму «Розповідь про дешеве молоко».

В 1966 році    18  працівників  радгоспу  нагороджено  орденами і меда-

лями СРСР.  Радгоспу  присуджено  почесне  друге   місце  в  республі-

канському   змаганні.  

20 липня  1967 року  за  робітничі  успіхи,  за  перше місце  в  республіканському  змаганні   радгосп-технікум  «Перемога» удостоєний  ордена  Трудового  Червоного  Прапора.  

Вчитель літератури Сухоіванівської школи Микола  Мефодієвич  Малиш  цій знаменній події в житті  радгоспу присвятив  такі вірші:

           Наш радгосп не дарма зветься  «Перемога»:

           Перемог немало в нього трудових.

           Партія і Уряд  орден нам вручили,

           Щоб завжди на нашім прапорі горів,-

           За великі справи,  котрі ми звершили,

           За людей хороших – справжніх трударів

           В ювілейнім році, що йде по країні,

           Радість нам подвійна піснею дзвенить.

           Це про п’ятдесяті славні роковини

           І про орден наш, що золотом горить.

Наш радгосп  -  один з   п’яти найбільших   господарств  України    -  радгосп –мільйонер.

В  радгоспі     було утворено  три відділка: керівниками яких були:

 Семенов Петро Гордійович

 Сергієнко  Олексій  Іванович

Тимошенко Микола Леонтійович

Кращі трактористи радгоспу:   Семенов Іван Гордійович  (нагороджений  орденом Трудового  Червоного  Прапора),  Серівля  Микола  Олексійович, Щербина  Іван Йосипович.

1978 рік: головою радгоспу  стає   Кудін Володимир Васильович.  За високий професіоналізм  він  нагороджений орденом   Трудового  Червоного  Прапора та орденом «Знак Пошани».

1979 рік:  розпочалося  будівництво  шахт Таврійського гірничо-збагачувального комбінату,

29 лютого 1980 року на гора була видана перша вагонетка марганцевої  руди.

Ми гордо згадуємо тих, хто народився, жив, працював у селі.

Понад  70   наших односельчан були удостоєні високих трудових нагород: орденів Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора, Орденів Трудової слави.

Ми пишаємося своїми  переможцями  трудового фронту. Честь їм і слава. Честь і слава всім,  хто  творив і творить історію  краю.

Величезне спасибі вам за вашу плідну працю    №

Міцного  здоров'я  всім героям сьогоднішнього свята, 

а кого вже  немає в живих –ми звертаємось до Творця: “Пом’яни, Господи, їх у Царстві Своїм”

Давайте  помянем,  кого с нами нет,

Кто жизнь подарил, кто вёл много лет,

Молитва пусть наша, летит к небесам,

Чем больше нас будет, тем легче им, Там.

Давайте помянем, кого с нами нет,

С небес нам прольётся,  от них, добрый свет.

Пісня молитва

Сьогодні не можна не сказати про справжній  скарб нашого селища – це чудові, загадкові жінки довгожителі, на плечі  яких лягли всі тяготи військових і післявоєнних років. Про жіночий вік не прийнято  говорити: скажу одне, їм всім … за 90

Крянина Анна Алексеевна    99 лет

Стадниченко Александра Пантелеевна  

Карпова Надежда  Владимировна  

Поддубна Олена Миколаївна

Половкова Валентина Терентіївна

Карпенко  Елизавета  Сергеевна 

Коротун Євдокія Федорівна

Шульга Катерина Борисівна

Давайте побажаємо нашим довгожителям, щоб здоров'я ніколи не підводило їх, а близькі люди радували своєю турботою і увагою.

№

ІІІ частина:  Церемония награждения.

 Перед праздником, согласно нашим традициям, проходили мероприятия, посвященные  главному  празднику  нашего  края.

Поэтому, мы объявляем….

ВМЕСТЕ: церемония награждения!

Для награждения мы  приглашаем  голову поселкового  совета Ирину Анатольевну

1. В честь юбилея села первыми для награждения приглашаются работники совхоза, руководители его подразделений.

(Селівра, Халеп, Семенов, Кудін, Грещук, Маслюк)

Мы говорим вам огромное спасибо за ваш плодотворный,   тяжелый, крестьянский труд. Всех благ Вам!

2. Библиотекарь поселка Шевякова  Тамара, Медвідь 
3. Кращий  малюнок  з життя громади «Село моє, краплиночка на карті» 3 учні і Зірка
4. Колективи танців, вербиченька, Ромашко, Торяник, Яцковський
5. Футбол

Для вас  №

Дорогие степногорцы, сейчас  в вашу честь, во славу ваших добрых дел будет  салютовать площадь   красочным  фейерверком!

Салют горнякам и строителям!

Салют фермерским хозяйствам!

Салют   работникам торговли!

Салют сотрудникам правоохранительных органов и МЧС!

Салют учителям, медикам, банкирам, работникам культуры, комунальних и социальных служб,  аппарата управления!

Салют    выпускнику  Степногорской   школы,     заслуженному  артисту  Украины Дытюку  Валентину  Викторовичу

Салют    новорожденным и долгожителям!

Салют всем, кто гордится родной землей!

Пусть новые дороги жизни, станут дорогами замечательных ярких побед!

Успехов  и удачи тебе, Степногорск!