Свято останнього дзвоника

Сценарій свята «Пролунай же, дзвонику, востаннє…»  

На сцені учні 5  класу з піснею «Україна – рідний дім!»

Ведуча 1: (Войтович А.А.) Шановні батьки, вчителі, гості, дорогі учні! Ось і завершається ще один навчальний рік -  рік напруженої праці. Сьогодні по всій країні пролунає Останній дзвоник. Це свято прощання зі школою наших випускників.

 

Ведуча 2: (Брянцева М.С.) Дорогі випускники ! Послухайте востаннє звучання шкільного дзвінка, збережіть у своїй пам’яті ці неповторні хвилини прощання зі школою.

Ведуча 1: Ну, от і все. Останній день і мить.                                                                                                                  

              Остання  зустріч, погляди зріднілі.

             Душа болить, сльоза в очах тремтить -

             Учнівські роки в вирій відлетіли.

Ведуча 2: Намагаємось  згорнути у клубок

              Щасливі зими, осені і весни,

             А підсумок : останній ваш урок,

             Що ластівки із вирію принесли.

Ведуча 1: Ну, от і все! Це та остання мить,

             Яку ніхто у гості не чекає.

             До нас вона розлукою спішить

             І нас усіх сьогодні розлучає.

Ведуча 2: Востаннє урочисто і святково

              Нехай батьки і вчителі вас заведуть.

              На  все життя запам’ятайте мить чудову,

              Стрічайте всі! Випускники ідуть!

          (Лунає  фон ведуча називає випускників)

 

1. Блехер Олександр
2. Бригадир Андрій
3. Колбасюк Катерина
4. Гарват Ігор
5. Чебан Михайло
6. Богданова Олена
7. Новохатський Андрій
8. Ков юк Денис

(Випускники вишиковуються біля стільців)

Ведуча 1: На сцену запрошується танцювальний гурт «Адреналін»

Ведуча  2: Гостями нашого свята є ……….. ………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..

Слово для привітання надається……………………………………………………………………

 А  також  на святі присутні директор, завуч, наші дорогі вчителі, батьки та колишні учні нашої школи.

     ( Вручення квітів гостям) .

Ведуча 1: Закінчується дитинство останнім дзвінком

              У ранковій росі променистій,

              От ви, випускники, стоїте тут разом

              На останній лінійці врочистій.

Ведуча 2: Слово для привітання надається директору школи Ковригі Надії Миронівні

       (Виступ директора)

Ведуча 2: Слово для привітання надається заступнику з навчально – виховної роботи Комарницькій Діані Олегівні…

      ( Виступ завуча)

На сцені учениці 10 класу з піснею «Україна»

Ведуча 1: Кожного року випускники залишають школу. Але їхні добрі справи, хороші традиції - залишаються, їх продовжують наступні покоління.

Ведуча 2: Сьогодні Вас , випускники, прийшли привітати ті, кого ви 1вересня завели за руку в школу і посадили за парту. Цю мить вони чекали довгий час. Увага! Слово має перший клас!

         ( Привітання першокласників . Лунає музика)

       1 учень:                     Мами вперше вас до школи

                                        Точно так вели , як нас.

                                      Не забудь цього ніколи,

                                      Першу вчительку і клас.

2 учень:                     Ви  йдете уже зі школи,

Нам доводиться  зітхать …

Вас за двійки більш ніколи

Вже не будуть лупцювать.

       3.  учень:                      Всі ви будете трудитись

                                     І гуляти до зорі.

                                     Нам ще довго, довго вчитись,

                                     Бо усі ми школярі.

        4. учень:                      Ми вам успіхів бажаєм

                                                І здоров’я , і добра.

                                                Із закінченням вітаєм,

Бо прийшла для вас пора!

        5.учень                           Сьогодні ви – випускники.

                                         Всіх вас вітаєм залюбки.

                                         І в день чудовий, урочистий

                                        Згадайте всі шкільні роки.

6.учень

                                      Ось перша вчителька за руку

     Вела маленьких вас у перший клас.

                                       Згадайте ваші перші букви,

                                       Що потім снилися не раз.

 7.учень

                                       Ви підете , а в шкільнім житті

                                       Всі залишитесь: Каті,Лєни і Саші

                                      Пустотливі, верткі і меткі,

                                      Як колись ще у п’ятому  класі.

 

8 учень                          Обіцяємо любити нашу школу

                                        І навчатись добре повсякчас.

                                        Бо вона – це наше рідне коло.

                                        Школа наша об’єднала нас

 

9 учень

                                   Настав день,

                                   І дитинство, як мить,

                                   Промайнуло зорею далеко.

                                   Прийшов зрілості час

                                   І останній дзвінок

                                   Прилетів, як додому лелека.

 

10 учень

                                     Дзвоник останній,

                                     Перший крок у житті,

                                     Палкий порив і юності надії.

                                     Нехай щастить вам, друзі, у житті,

                                     І хай здійсняться ваші мрії.

 

11 учень

                                         На останній ваш урок

      Продзвенить незвичний цей дзвінок.

                                    Вам бажає перший клас

                                    В добрий путь, у добрий час.

 

Ведуча 1:

Весняний день – грайливий травень – 
Дарує радощів розмай.

Школярик добре кожен знає,
Що це навчанню року край.

Ведуча 2:
Що це – протоптана стежина
До школи нашої не раз,
Що це - дорослості драбинка
Веде усіх нас з класу в клас.

Ведуча 1: На сцену запрошуються учні 2 класу з піснею «

(Пісня)

На сцені вишуковуються учні 3 класу з віршами про Україну

Учень 1: Україно! Не зміряти віками

                Вроду твою журавлину.

                Не  обмежити навіть снігами

               Мову твою тополину!

Учень 2: Україно! Я промінь живий

                В твоїм сонячнім тілі!

                З того цвіту і грому

                Я на світ народивсь , Україно!

Учень 3: Радість буяє в зелені цвіту

                 Оновлюється вся наша країна,

                 Своє майбутнє, зміну молоду,

                   Сьогодні ти вітаєш, Україно!

Учень 4. До нас журавлик прилітав,
Він гарні віршики читав
Про синє небо і весну,
Про Чорне море і Десну,
Про Україну – рідний край...
Ти ще раз, друже, прилітай!

Учень 5. Рідний край
             Красивий, щедрий рідний край
             І мова наша солов’їна.
             Люби, шануй, оберігай
             Усе, що зветься Україна.

Учень 6.Моя Україна – це пісенька мами,
Розлогі лани колосяться хлібами,
Вишневі садочки, лелеки на хаті.
Купають ставочки хмарки пелехаті.
Моя Україна – то мамина ласка,
Червона калина, бабусина казка.
Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя…
Я кращої в світі країни не знаю.

Учень 7.У нас красивий, гарний край:
Квіти, море, річка, гай!
Рідне все: поля, діброви,
А сади які чудові!
Їх краса – це білий цвіт…
Ненька наша, Україна,
Адже ти для нас єдина!

Учень 8.Привітний і світлий наш сонячний дім,
Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата.
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
"Мій сонячний дім – це моя Україна!"

Учень 9Я тримаю у руці
Кольорові олівці.
Хочу я намалювати
Кримські гори і Карпати.
Степ і пагорби Дніпрові,
І озера, і діброви,
І веселку, і калину,
Чорне море і Дунай –
Все це наша Україна,
Наш чудовий рідний край!

Учень 10.А я дівчинка маленька,
Україна – моя ненька...
Край Карпатський – батько мій –
Любий серцю, дорогий.
В мене стрічка у косичці,
Файні квіти на спідничці,
З гір водичка у відерці,
А Вкраїнонька у серці.

Учень 11.Через річку, через поле
Я піду по стежці в гори
І смерічці заспіваю,
Як я землю цю кохаю.
Хай почує спів мій пташка
І замріяна ромашка,
І усі карпатські села,
Бо щаслива я й весела.

На сцені танцювальний гурт «Адреналін»

Ведуча 2:До уваги, шкільна родино,

        Ось і настала урочиста хвилина,

        Коли звернеться до всіх нас

        Випускний наш 9 клас

(Слова подяки від учнів 9 класу)

1. Школо моя, рідна школо,

Казка тепла й доброти,

Стежка від тебе хрещата

В'ється в далекі світи.

 

2. Вже шумлять біля школи берізки,

Вже прощатись з тобою пора,

До побачення, рідна школо,

До зустрічі, вчителько моя!

 

3. Не забуду тієї хвилини,

Як проходив останній урок,к хвилююче, ніжно і сумно

Продзвенить нам востаннє дзвінок.

 

4. Ну ось і все! Спасибі, люба школо,

Бо промайнуло довгих 9 літ,

Уроки, дискотеки, друзів коло -

Прекрасний і чарівний дитинства світ!

 

5. Були ми з вами в кожній справі -

Шановні, любі, щирі вчителі,

Порадники суворі і ласкаві.

Ви - честь і слава рідної землі!

 

6. Ви вчили нас в пораді і в розмові.

Були завжди опорою для всіх,

Ми вірили : є вищий сенс в любові.

Безчестя, підлість, зрада - тяжкий гріх.

 

7. Учителю мій, наставнику добрий,

Прийми наш сердечний уклін до землі,

За труд ваш величний, за ночі безсонні,

за любляче серце - спасибі тобі!

 

8. Я вийду в світ, закрию двері школи

Цю першу втрату я з тобою розділю.

Запрошую тебе до вальсу, дай же руку -

І стане менше смутку і жалю.

 

Ведуча 1:
Як швидко рік навчальний промайнув,
Повірити так важко в це відразу,
І ми сьогодні всі зібрались тут
Останній дзвоник святкувати разом!

Ведуча 2:
День прийшов до нас барвистий.
Не простий — святковий день.
Довгожданий, урочистий,
З сонця зітканий, з пісень.

 

На сцену запрошуються учні 6 класу зі сценкою «

Пісня у виконанні учнів 7 класу «»

 

Ведуча 1:

На веснянім видноколі
Зайнялася вже зоря.
І сьогодні свято в школі!
День останнього дзвінка.

Ведуча 2:

        Всім заправляє час, його нестримний вітер 

        Відносить наші дні на тисячі доріг.      

        Та в кінці травня ми беремо квіти 

        Й несемо в школу їх як оберіг. 

       На сцену запрошуються учні 8 класу з танцювальним номером

Ведуча 1:В душі одразу сонечко засяє
І забринить квітками доброти.
Дитинства світ теплом нас зігріває,
Найкращої пори в житті немає.
 

Ведуча 2:
От срібний дзвоник продзвенить 
І ніжно, й сумовито. 
Чарівна пісня полетить
І нас покличе в літо! 
Щоб відпочили ми усі
У лісі і на річці,
Промчали босі по росі, 
Поплавали в водичці.
Щоб на канікулах були 
Щасливі та при ділі. 
І знов до школи всі прийшли
Здорові й загорілі. 

 

Пісня у виконанні учнів 4 класу «Літо»

Ведуча 1:   Немає у минуле вороття ,

                 Та для матусі й тата ви - назавжди діти.

                  Із ними разом сходинки життя

                  Долати легше, двері  всім  відкриті.

                  Сьогодні в цей святковий час вас прийшли привітати,

                 Найрідніші мама й тато.

        ( Виступ   батьків. Мама підносить коровай своєму синові, він цілує передає всім по черзі, останній кладе на стіл .Лунає пісня………)

Випускник: Вклоняюсь низько до землі

                     Усім батькам, які прийшли на свято.

                     Прийміть уклін , шановні, дорогі.

                     І найдорожчі в світі =мама й тато.

Випускник: Пробачте нас, шановні батьки.

                     Ви найдорожчі своїм дітям,

                     Як кажуть , діти = радість у житті,

                     А ви для нас = опора в світі.

          (Лунає музика . Дарують квіти батькам)

         ( Звучить музика з пісні « Вчителько моя», але її заглушає грім та вибух. Вибігають Ворожка і її помічниця. Всі розгублено відступають.)

 Ворожка:  (Кочеткова С.)Ага! Я так і знала! Не чекаєте, без нас почали!

            Чи не здається тобі , Азочко , що ми не туди потрапили? Невже я знову         забула кинути лапку жабки чи хвостик мишки? Так ні … Я все зробила за оцим рецептом.

          ( Дістає з кишені папірець і пильно розглядає).

Ворожка: А де ж друга половинна рецепту? Куди ж воно поділося?

           ( Аза шукає в  складках спідниці і знаходить другу  половинку папірця )

Ворожка : Ой лишенько! А ти кидала сюди квашених черв’ячків ? Ні? А де ж ти їх поділа? Що? Поїла? Ох ти ж, нерозумна дитино! Куди ж це нас занесло?

           ( Аза мовчки подає ворожці глобус , який висів за плечима, вказує на ньому місце.)

Ворожка: Моя ти розумнице! Це навіть краще , ніж я сподівалась! Свято! Просто чудо! А ось і господарі…

            (Ворожка  підходить до класного керівника.)

Ворожка: Красунчику, позолоти ручку = всю правду скажу: що було, що буде, чим серце заспокоїться.

             Лежить на тобі чорне прокляття, вже шостий рік лежить. Так…( розглядає долоню). Але вже недовго висіти йому над твоєю головою. Тільки оцією рукою  випишеш 11 атестатів, станеш вільний, як птах. Ні тобі виховних годин, ні екскурсій, ні генерального прибирання … Ось тобі амулет на щастя ( дає чорну ручку ), щоб атестати благополучно виписалися та щоб прокляття спало.. Ой лишенько! Сьогодні чекає на тебе серйозне випробовування, але я тут вже безсила щось вдіяти.

           ( Далі переходить до вчителів , наближається до директора)

            О! Я чую надзвичайно сильну ауру! Це, напевно , козирна дама. Пардон, пані директор. Тут  амулетом не відбудешся, яйцем треба викачувати. Азо, давай яйце. ( Аза подає куряче яйце). Та ні, Азочко, це ж директор…( Аза подає гусяче ) . Я тобі кажу , що це директор школи! ( Аза знімає з плечей глобус. Ворожка качає по плечах директора) Щоб руки не терпли, особливо права коли ти ,голубонько, будеш оті 11 атестатів підписувати. Та пильно слідкуй, щоб у найостаннішому класному журналі було поменше одноцифрових оцінок, а все двоцифрові, та двоцифрові. Бачу я, що  не оминути тобі випробування, але повір мені , все скінчиться чудово.

            ( Переходять  до інших і пропадають).

Ведуча: Одинадцять років тому вас взяла ваша перша вчителька і сміло повела в Країну знань.

Випускник: Перша  вчителька! Добра, терпляча.

              Наче мама була нам усім!

              І любов її щира, гаряча

              Зігрівала  сердечко усім.

Випускник: Ми малі на лінійці стояли,

               А в очах і цікавість, і страх.

               У руках ми букети тримали

               І тремтіла тривога в серцях.      

Ведуча: Слово надається першій вчительці ……..

          (Танець, пісня « Если друг не смеется ты включи ему  солнце..»)

Ведуча :   Дитинство - безтурботна країна. Кожному з нас доводилось побувати в ній лише один раз. Згодом стежка  в дитинство заростає дорослими турботами та проблемами. І скільки б не шукали цю країну на карті = даремно! Лише приємні  спогади та мрії мають чарівну здатність повернути нас у дитинство.

( Лунає пісня «Куди зникає дитинство … », виходить випускниця з м’якою іграшкою і вибігає маленька дівчинка з кулькою та трояндою.)

Дитинство: Ти впізнала мене?

Випускниця: Здається так. Ти - моє дитинство.

Дитинство: Сьогодні я покидаю тебе назавжди.

Випускниця: Не поспішай, побудь ще мить.

Дитинство: Я буду приходити у твої сни, а ти згадуй мене!

                    А пам’ятаєш , як ти вперше прийшла до школи в 1клас?

Випускниця: Так пам’ятаю. В перший клас ми прийшли й нічого не знали

                       Вчителі  нам важкі завдання давали.

                       Ой, як важко нам було читати й писати!

                       Та батьки і вчителі нам допомогли

                        Граніт  науки подолати.

Дитинство:    А пам’ятаєш, як хлопчики вас смикали за кіски?

Випускниця: Так , пам’ятаю ! Хоч сиділи на уроках тихо,

                       Наче мишки, а  все рівно хлопчаки

                       Смикали за кіски.

                       Дякую тобі за все моє миле дитинство .

                        Прощавай!

         ( Обнімає іграшку, а дівчинка дарує квітку і повітряну кульку)

          ( Лунає пісня « Дитинство прощай» , по закінченню пісні кульку відпустити     в небо).

       Випускниця: Ну от і все. Скінчилося дитинство.

               (Виходить випускник  і стає біля випускниці ,на фоні музики = розмова)

        Він :            Ну здрастуй!

        Вона :          Хто ти?

        Він :            Твоє перше кохання.

        Вона:           Невже? Це просто сон зійшов на нас. 

 Він :            Та може збитись він якраз.

Вона :           Казка. А я не вірю в сон = траву.

 Він :            А ти повір і не сумуй!

                     Я вийду в світ, закрию двері школи.

                     Цю першу втрату я з тобою розділю.

                     Запрошую тебе до вальсу, дайте руку

                     І стане смутку менше і жалю.

          ( Виконується  вальс ………….)

Ведуча: Прийшов час випускникам  сказати  слово перед рідною школою.

        ( Лунає пісня « Школа».)

Випускник: Затихнуть пісні. І почнеться урок.

                     Урок, на який не подзвонить дзвінок.

                    За парти не сядемо так, як завжди.

                     Учитель з журналом не ввійде сюди.                                  

Випускник:  Шановні педагоги!

                      Бажаємо здоров’я  вам міцного,

                      Багато радощів і сонечка ясного,

                      Натхнення , щастя, успіхів у праці,

                      А в справах особистих - тільки вдачі.    

Випускник:   Бажаємо вам творчої наснаги,

                       Майстерності і переваги,

                      В достатку жити, в злагоді, в любові,

                      Будьте щасливі і здорові.

Випускник: Вам доземно вклоняємося ми

                    За любов, за турботу, горіння.

                     Ми дорослими стали людьми.

                     Тож спасибі за ваше терпіння.

Ведуча  :      Колись і вчителі були маленькі

                     І грались так же як і ми,

                     І намагались досягнути мрій швиденько,

                     І подолати швидше біг років.

 Випускник: А ми ось зараз

                     Таємницю їх розкриємо

                     І повернемось у дитинства світ,

                     Де ви були маленькі і щасливі,

                     І так хотілось вирости скоріш.                 

  (Лунає  мелодія  із кінофільму «Вусатий нянь»)

Ведуча: Коли вчителі були маленькими, вони були такими неслухняними, як і ми. Ось , наприклад, маленька Людмила Михайлівна потайки під ковдрою читала  книжки, а потім вранці розповідала подругам.

Ведучий: Одного разу, їй до рук потрапила дуже цікава книжка і зовсім незручна ковдра, вона вирішила вилізти з під неї .І з тих пір вона читає  цікаві книжки разом із нами на уроках, а з колегами на педагогічних радах.       (Випускник виводить директора)

Ведуча: А маленька Людмила Петрівна, з дитинства відзначалася відповідальністю і принциповістю. Вона дуже любила перевіряти журнали.

Ведучий: Спочатку тільки « Мурзилку» і « Барвінок», а коли подорослішала їй стали довіряти « Космополітен».І щоб не позбутися цієї звички їй довелося стати  завучем.                                                                                    (Випускник виводить завуча )

Ведуча: А маленька Надія Володимирівна ,мала добрі організаторські здібності. Кожний день біля її будиночка збиралися дітлахи, всі разом вони готували своїм батькам концертну програму.  

Ведучий: А коли виросла стала вчителем . І зараз свої організаторські здібності пристосовує до учнів.

Ведуча: Ще в дитинстві вчителі зуміли проявити свої таланти. Наприклад , Марія Олексіївна, ще з дитинства любила перевіряти зошити, читати Шевченка своїм лялькам.

Ведучий: А коли виросла. Стала вчителем рідної мови. 

          ( Дарують квіти. Виводять до колони)

Ведуча: А Ольга Федорівна, коли була дитиною, завжди жаліла бездомних кошенят. Побачить, бувало на вулиці кошеня = приголубить, обігріє, напоїть молоком.   

Ведучий:    Починає його вчити рахувати . А коли виросла стала математиком

          (Дарують квіти. Виводять в колону)            

Ведуча: Коли вчителі були маленькими, вони любили подорожувати. Ось приміром, маленька Валентина Євгеніївна якось сіла в автобус і поїхала до Америки.

Ведучий: Звичайно ,на наступній зупинці її повернули додому. І з тих пір вона подорожує по всім країнах разом з дітьми на уроках.

          (Випускники дарують квіти. Виводять до колони)     

Ведуча: Коли вчителі були маленькими, вони часто дивували дорослих. Скажімо, маленька Лідія Федорівна бігала із сачком за красивими метеликами, ловила їх , роздивлялася, а потім відпускала.

Ведучий: Їй це так подобалося, що вирішила стати біологом. І тепер вона змушує ловити нас різних жучків та метеликів і вивчати їх.

             ( Випускники дарують квіти. Виводять в колону)

Ведуча:   А ось маленька Наталія Іванівна,  в дитинстві любила підкидати м’яч, різні камінці.

Ведучий: І їй так подобалося спостерігати за польотом різних предметів, що тепер вона нас змушує визначати час і дальність польоту на уроках фізики.

                ( Випускники дарують квіти ..)

Ведуча:  А маленький Віктор  Іванович, ще в дитинстві підвішував в сітці м’яч, одягав рукавиці і боксував. Чемпіоном миру хлопчина не став.

Ведучий: Але ми маємо досвідченого вчителя фізкультури.   

                ( Випускники дарують квіти ….)

Ведуча:  Коли  Людмила Миколаївна була маленькою вона готувала страви своїй улюбленій ляльці. Маленька Валентина Євгеніївна шила для своєї ляльки гарні наряди. А маленька Галина Кирилівна весь час щось ремонтувала, білила чорнилами стіни.

Ведучий:  А коли вони виросли кожна з них , стала висококласними вчителями, і всі свої дитячі ігри передають учням на уроках.

                  (Випускники дарують квіти….)

Ведуча: Коли вчителі були маленькими, вони садили ляльок за парти і вчили їх читати, писати, співати.

Ведучий: Це їм так сподобалося, що тепер вони стали чудовими вчителями.

               (Випускники дарують квіти…..)

               (Лунає музика . Виноситься карусель. Під музику всі рухаються по колу. Вкінці кульки злітають в повітря)

Випускник:(підходить до вихователя) Ми не забутим Вас ніколи.

                Ви працювали на той час,

                На ту лиху годину, коли

                « Важкими » дітьми ми були.

                 Вам важко було працювати,

               Але не можна не згадати

                З   якою добротою, увагою і теплотою

               Ви ставились до нас.

 Всі:       « Спасибі  Вам за все!»                       

               (Лунає пісня………)

 Випускник   Вітання всім шкільним працівникам.

                  Тим, хто прав для нас і прасував,

                     Хто взуття і одяг видавав,

                     Хто в школі мив і прибирав.

                     Хто  взимку нам тепло давав,                                 

                     Хто спокій наш вночі охороняв,

                     І довгі роки рідних заміняв.

Всі  учні    : « Спасибі Вам за все!»

                ( Випускники дарують квіти….)

Випускник: Сказати хочу слово щире.

                     Нагоди більше не знайду.

                     І побажати щастя й сили

                    Я  класному керівнику.

                 ( Лунає пісня « Класний керівник» )

Випускник: І ось ця мить, в житті єдина мить,

                    Коли останній дзвоник продзвенить.

                    Мелодія весела і сумна,

                    Мов спогад серця зараз пролунає.

Випускник: Сонце зустрінемо ми на світанні.

                     Дзвоник сьогодні, дзвоник останній.

Ведуча:     Право надати останній дзвоник надається учениці 1 класу………

               й учням 9 класу…..

                  ( Лунає пісня « Останній дзвоник»)

( Випускники кожен високо піднімає дзвоник і дзвонить)

Ведуча: Ну ось і все, лінійка урочиста скінчилась…

                 Дзвінок останній =перший крок в житті,

                  Палкий порив і юності й надії.

                 Нехай щастить вам у житті,

                 І хай здійсняться всі ваші надії.

( Під музику випускники   виходять ………….)