Свято Останнього дзвоника в 2 класі.

Учень 1: Слухайте!

 

Учень 2: Слухайте!

 

Учень 1: І не кажіть, що ви не чули!

 

Учень 2: І кажіть, що ви не бачили!

 

Учень 1: Сьогодні в нашому класному королівстві - свято!

 

Учень 2: Свято? А з якої нагоди?

 

Учень 1: З нагоди закінчення 2 класу!

 

 Учень 2: Ну що ж, тоді зустрічайте оплесками нас – героїв цієї події ,  15 хлопчиків і 6 дівчат.

 

Учитель:

Знайомтесь! Якщо ви, звісно, не знайомі.

 

Діти (по черзі)

-         Веселий!

 

-         Дружний!

 

-         Щасливий!

 

-         Працьовитий!

 

-         Пустотливий!

 

-         Трішечки галасливий! 

Діти разом:   2 -Б клас!

 

 Життя - це таємнича книга,І стільки в ній незвіданих доріг...

Ти озирнешся і помітиш,

Як швидко пролетів навчальний рік.

 

До успіхів було далеко.

Нам завжди заважали балачки,

І виявилось - ой, нелегко -

Писати диктанти й контрольні роботи!

 

Каліграфія моя

Все ж мене замучила:

Я виводжу кожну букву,

А вона все кручена.

Я дивлюсь на свої букви,

Кулак їм показую:

Ану станьте гарно в ряд,

Бо враз порозмазую!

Другий клас. Пішла таблиця.

І почала часто сниться,

Ми її вчимо, вчимо,

На уроках - «горимо».

 

Різні дії як насіли —

Розібрать немає сили!

Додавання, віднімання -

Жарти, мінімум старання,

А от множити, ділити -

Годі, браття, й говорити!

 

Стали в ряд частини мови.

Як багато, чесне слово!

Як би тут не розгубитись

І хоча б чогось навчитись!

 

Ми пейзажі в класі вчили

Парти довго потім мили.

Як цікаво на природі!

Ну, екскурсія, та й годі!

Ми рослини різні вчили,

Й про тварин, звірів говорили.
 

Ми трудились що є сили,

Цінне все, чого нас вчили,

Всю програму вже пройшли,

Другу висоту взяли.

 

 Позаду 1 вересня, скликав нас дзвоник в школу!

Цей день ми не забудемо ніколи!

Як рано восени в свій другий клас

Веселим ранком ми прийшли до школи.

 

Давайте пригадаємо разом, як на лінійці ми стояли .

Розгублені, малі, кумедні - з-за квітів ледве виглядали.

 

Наче весела родина, всі ми зайшли в світлий клас.

І з того моменту розпочалося нове життя у всіх нас.

 

А письмо — це справжні муки,

Від напруження ниють руки.

Вам би, пальчики-билинки,

В ляльки гратись, у машинки.

 

Хтось під партою в кутку

Робить справу нелегку:

Все на пальцях полічили,

Бо без них — лічить не сила.

 

 Клас працює, а дівчата,

Вчаться булки доїдати.

Потім ще б чайку напитись,

Погуляти відпроситись. 

 

Ми пейзажі в класі вчили,

Потім парти довго мили.

Композицію картини

І портрети для людини,

Для машин — автопортрет,

Не знання, а вінегрет!

 

Казки, вірші, оповідання,

Увесь час ведуть змагання:

Хто цікавіше розкаже,

Ще й корисне щось покаже.

 

 Може, хтось і дорікав,

Що на перерві розважались.

Але ви повірте нам...

Ми дуже-дуже всі старались!

 

 Всіх нас музика єднає,

щастя, радість нам дає.

Всяк від радості співає,

бо такий урок в нас є!

 

У дні народження ми з вами

Ділили ласощі на всіх,

Пекли нам торти наші мами,

Пісні звучали, жарти, сміх.

 

Було нам цікаво читати, писати,

Розв'язувать вправи було від душі.

Раділи ви всі: і матусі, і тата,

Коли ми виразно читали вірші. 

 

 Учні.   Любі мами, рідні тата, і бабусі, й дідусі!

            Вам покажемо сьогодні, що уміємо ми всі! 

 

Учень

Вчились добре рахувати,

І в задачах знаєм толк.

З нетерпінням ми чекали

Математики урок.

 

Букви всі тепер ми знаєм,

Пишем гарно, читаємо

Полюбуйтесь мами й тата,

Скільки слів можем читати.

 

Такі муки ми терпіли, доки букв писать не вміли.

Поступово ми звикали тримати ручки й олівці.

Тепер й контрольні не лякають, ми часто чуєм : « Молодці!» 

 

Ми вже вмієм малювати

Небо, хмарку, дім, листочки.

Гляньте гарно як малюють

Ваші любі сини й дочки.

 

 Важко, знаєте тримати книжки й зошити в порядку.

Самому чистеньким бути, і про клас свій не забути.

Треба дошку витирати , папірці всі позмітати,

Квіти принести у клас, щоб він кращим став для  нас.

Працювали ми не марно – в класі затишно і гарно! 

 

Фізкультуру дуже любим,

І займаємось завжди.

Швидко бігаєм, стрибаєм

Ми спортсмени хоч куди. 

 

Цілий рік навчальний в школі працювали ми доволі.

Але ще й відпочивали на своїх  святах цікавих.

Ми співали. Танцювали, участь в конкурсах ми брали.

Відомий в школі 2 -Б клас, є артисти серед нас!

 

Біля дошки, так буває, ми не завжди молодці.

З голови там вилітають всі думки, як горобці

 Тільки знав, і все - забувся.

 

Вчились ми у колективі жити,

Вчились між собою ми дружити

 Вчилися конфліктів уникати,

Разом всім у ігри  грати.
 

Уроки всі свої учили

І з групою, і вдома,

А часом вчили на перервах.

Усім ця річ відома.

 

Як добре вміти читати!

 Не треба до мами приставати,

Не треба бабусю трясти:

«Прочитай, будь ласка! Прочитай! »

Не треба благати сестрицю:

 «Ну прочитай ще сторінку!»

Не треба кликати!

 Не треба чекати,

 А можна взяти і прочитати.

 

Мені вчитися дуже подобається.

Відповідати я не боюся.

 Я можу з завданням впоратися,

бо не лінуюся.

І прекрасна і сильна

 Математика країна!

 

Тут всюди йде робота,

Все підраховують щось,

Усюди можна почути:

"Раз два три чотири п`ять,

Шість сім вісім дев`ять десять.

 Можна все перерахувати,

 Порахувати, виміряти, зважити.

Скільки в кімнаті кутів.

Скільки ніг у горобців,

Скільки пальців на руках,
Скільки в садочку лавок,

Скільки в п`ятачку копійок.

 

Біля столу чотири ніжки,

 П`ять кошенят у нашій кішки,

 Раз два три чотири п`ять.

Я все можу перерахувати.

 

Математика всюди.

 Оком тільки поведеш –

 І прикладів різних безліч

Ти навколо себе знайдеш.

 На світі є країна одна,

 Де праця завжди в пошані.

І ця розумна країна - Країна,

 де ви живете.

 

Грати - ми скачемо першими,

Працювати - тут як тут.

 Адже не дарма нас, напевно,

 Умільцями звуть.

 

Нехай ще малі ми ростом,

Чи не літали в гості до зірок,

 Але допомогти зуміємо дорослим.

 

Умій, якщо потрібно, заштопати носок,

Без допомоги свій приготувати урок.

Будь першим в науку,

 Будь першим в купі,

У нас білоручок не люблять ніде.

 

Будемо в школі гак трудитися,

Щоб знати, як хліб народиться,

Знати, де жито, а де пшениця,

Що таке сільський груд

 І що булки в закутках

На деревах не ростуть.

 

Мову і читання,

Співи й малювання —

Всі уроки ми любили

І щоденно вчили, вчили...
 

Ще ми полюбляли,

Коли в школі свято,

Кожен був артистом, говорив слова.

 

Готувались діти весело й завзято,

А в душі звучала музика жива.

Англійську мову ми вивчали,

Не розуміючи слова.

 

Але ми вчили, вчили, вчили,

Що аж боліла голова.

Тепер ми можемо сказати,

Що вже готові за кордон.

 

Та ще не вспіли розпитати,

Де б тільки долари дістати.

Хто нам завжди допоможе

Розібратись в морі книг?

Ще й цікавого багато всім

Розкаже тут про них?

Дасть нам корисну пораду,

Втомленій душі відраду?

Хто у смутку звеселить і сміятися звелить?

Зрозуміло — це не пекар,

І ніякий не аптекар. Це - шановний усіма

Наш шкільний бібліотекар. 

 

 Хай про перші наші кроки

 І круті стежинки

 Нагадають вам сьогодні

  Веселі смішинки.

 

Хлопчик із своїм татком. 

Хл.  Тату, сьогодні після обіду ти повинен піти на маленькі батьківські збори.

Тато.  Що це за маленькі батьківські збори?

Хл.  Так на них будуть тільки ти і наша вчителька.

 

Мама і хлопчик.

Хл.  Мамо, яку сорочку ти мені даси сьогодні в школу?

Мама.  З коротким рукавом. А що?

Хл. Так щоб я знав, доки руки мити.

 

Хлопчик із татком. 

Тато.  Сашко, ти що до школи не йдеш?

Хл.  Ні!

Тато.  Чому?

Хл.  Вчителька просила, щоб до школи сьогодні прийшов ти.

 

Мама з дівчинкою. 

Мама.  Як це так, дочко.

Я ж просила тебе, коли йшла на роботу, щоб ти підмела в кімнаті. А ти цілий день прогуляла і забула про моє прохання.

Дів.  Чого це я забула? Я весь час тільки і думала, чи будеш ти мене за це сварити, що я не підмела.

 

Хлопчик із татком. 

Хл.   Тату, допоможи мені задачу розв’язати.

Тато. А ти сама подумай.

Хл.  Я вже подумала.

Тато.  Ну, й що надумала?

Хл.  Тебе попросити.

 

Рік пройшов, ми підростаєм,

більше вмієм, більше знаєм.

Та без мами і без тата

чи змогли б ми так багато?

 

Цілий рік проводжали нас вранці,

 Допомагали нести портфелі наші й ранці.

Із нами ви уроки вчили,

І малювали, і лічили.

 

У дитячих казках в тяжку хвилину

Добрі феї приходять до дитини.

Вони посміхаються, допомагають,

Книжки про добро на ніч читають.

 

Для нас добрі феї — наші матусі,

Для них — медалі по заслузі:

«Феї мудрості та терпіння,

Душі дитячої розуміння».

 

От  батьки в нас молодці!

Держать міцно нас в руці.

Просим нас не відпускати!

Щоб всю школу не злякати. 

 

Ми любимо вас, мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров'ячка багато.

Ми хочемо, щоб ви завжди раділи

І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,

Гарні оцінки додому носити.

Щоб дарувати радість вам..

Любесеньким нашим батькам! 

 

Продзвенів  дзвінок останній,

і скінчився другий рік навчальний.

Звеселиться дітвора –

йде канікулів пора. 

 

Рік для нас був непростий.

Хоч цікавий, та важкий.

Ми частини мови вивчали,

і складні слова писали,

вчили вірші і казки,

завзято брались за книжки.

 

 

Додавали, віднімали,

і задачі рахували.

Тепер з гордістю можем сказати –

ми тепер вже не малята!

 

Уміє багато вже другий Б наш клас,  а ви , наші рідні, радійте за нас! 

 

Обіцяєм добре вчитись,

Дуже старанно трудитись,

Слово честі вам даєм –

 У третьому  класі не підведем! 

 

Хай пісня лине, хай сміх скрізь лунає,

У кожного радісна усмішка сяє.

Ми дружні, веселі, радійте за нас!

 Всі перейшли ми у третій  клас! 

 

 У нас усіх – прощальний настрій,

І ми схвильовані украй!

Скажемо разом:

Другий  клас, прощавай!

 

Пісня «Канікули»