Свято писанки у мене.

Свято писанки

"Гарна писанка у мене".

 

Вчитель.  „Село на нашій Україні - неначе писанка..." Звичайно, кожному відомі ці Шевченкові рядки. В нас на Україні ще живе прадавнє мистецтво творення цих своєрідних художніх мініатюр, які разом із Великоднем і весною приходять у наші домівки, провіщаючи свято, вселяючи надію у незнищенність життя й краси.

Чудової весняної пори до нас приходить Великдень. Воскресає природа, воскресає життя. І беруться українці за давнє мистецтво створення писанок – символу Великодня, весни , вічності життя.

І сьогодні ми з вами поговоримо про мистецтво створення писанок,  про легенди походження писанок, зображення, кольори, які можна використовувати, значення писанок в житті українського народу.

 Гарна писанка у мене,  

 Мабуть кращої нема,    

 Мама тільки помагала,

 Малювала ж я сама.

 

 Змалювала диво-писанку,

 Вісім хрестиків дрібних,

 І малесенькі ялинки,

 Й поясочок поміж них.

 

 Хоч не зразу змалювала —

 Зіпсувала п’ять яєць,

 Та як шосте закінчила,

 Тато мовив „Молодець!"

 

 Я цю писанку, напевно,

 Для зразочка залишу.

 А для мами і для тата

 Я ще кращу напишу.

 Ведуча 1 Сьогодні важко знайти людину, яка б не знала або не чула про українську писанку. Українська нація увійшла в світову скарбницю дивовижним мистецьким твором – писанкою. Це давнє і вічно молоде мистецтво увібрало в себе художню довершеність, багатство сюжетних композицій, неповторність кольорових гам. Писанка – це своєрідний шедевр мініатюрного мистецтва, відомого із сивої давнини. Це витвір різновиду українського народного мистецтва, що має назву писанкарство.

Ведуча 2.  Українська писанка має багатовікову історію. Припускають, що київські майстри-гончарі почали виготовляти писанку близько 1000 року ще за часів князювання Володимира Великого . Наші прадіди-язичники з-поміж усіх сил природи найбільше звеличували Сонце, яке, за їхніми віруваннями, було джерелом життя. Тому яйце вважали атрибутом найбільшого та найласкавішого божества – Сонця.

Ведуча 1. Спочатку розмальовували гусячі, курячі, журавлині яйця, а пізніше – лише курячі. Писанка – частинка нашої душі, кращих традицій багатства, любові, краси і здоров’я, що  заповідали нам батьки, діди і прадіди. Їх рисунки, теплі кольори нагадують наші весільні рушники, вставки сорочок в переплетенні жовтих, зелених, червоних відтінків – це все грає, сміється, звучить.

 Українська писанка – як дитяча пісенька,

 Як бабусина казка, як матусина ласка.

 Сяду собі скраєчку і розмалюю яєчко:

 Хрестик, зоря, віконце – і стане воно мов сонце.

 

 Ввечері матуся нас чарує,

 Писанки на виставку малює.

 Віск черпає писачком із блюдця,

 Очі мами лагідно сміються.

 

 Квітоньки на писанці зірчасті,

 А на другій – півники та бджоли,

 Ми таких не бачили ніколи.

 А на третій писанці – зірниці,

 Ще й під ними золоті жар-птиці,

 На четвертій – олені та сарни,

 А на п’ятій рушничок прегарний.

Ведуча 2. Писанка - розписане мініатюрним орнаментом куряче яйце - з'явилося у час язичництва, як атрибут весняних культових народних обрядів, пов'язаних з пробудженням землі весною, початком сільськогосподарських робіт, появою перших дарів природи.

Ведуча 1. Існує дуже багато легенд про походження писанок. Ось  одна із них.

Коли Ісуса розіп'яли на хресті з його ран точилася кров. З кожної краплини виникала червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилась і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки. І кожна крашанка перетворювалася на писанку. Зібравши всі писанки і крашанки в хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу, щоб поховати сина дорогого. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала жити в злагоді і мирі. Прийшовши до Пілата, Мати Божа зомліла, а писанки з хустини розкотились по всьому світі. З того часу люди розписують до Великодня писанки.

Ведуча 2. Писанки приховують у собі тисячолітні символи небесного світила - Сонця , є оберегом від багатьох хвороб людей і худоби, від лиха, пожеж, блискавки, бо мають магічну силу. Коли навесні господар виїздив у поле, перед тим писанкою гладив груди коней, корів, волів, щоб вони були гладкі, як яйце. Під час оранки у борозну клали писанку і приорювали. При будуванні нового житла до всіх чотирьох кутів клали писанки. Покійника у домовину супроводжувала писанка, як світло у вічній темряві.

Ведуча 1. Кожне село в минулому мало свої писанки. Малювали їх дівчата та жінки. Старі писанкарки намагалися брати від трьох до дев'яти яєць від курки-первістки. їх розбивали об сире дерево і на жовтках замішували фарбу.

 Писанки, мальовані тими фарбами, виглядали особливо світлими. Жовту фарбу

 виварювали з кори дикої яблуньки,      зелену - з молодого соняшнику, темну - з

 кори дуба, фіалкову – з  вільхи.

Ведуча 2 . А ще у писанкарстві велике значення мав колір фарб.  

  Червоний - радість життя, весілля, надія.

  Жовтий - сонце, зірки, місяць, у господарстві - врожай.                                                                        Зелений - весна, оновлення природи, її багатство і плодоріддя.                                           

  Чорний - земні надра, болото, буря, ніч.                                                                           

Білий - чистота, світло, сніг, день.

Вчитель.  Кожна писанка – як пісня, двох однакових не буває. Писанки є прикрасою столу на Великдень. Без них свято не буває. А чи знаєте ви загадки  про писанки?

Загадки:

  Може зваритись,

 Може розбитись,

 Може на птаха

 Перетворитись.                                               (Яйце)

 

Як уродилось,

 То біла була,

 Тепер подивіться:

 Рябенька я, ціла,

 Мені змалювала

 Оксана всі бочки

 У жовті, червоні,

 Зелені квіточки.                                             (Писанка)

 

У піч положи – мокне,

 А на воду пусти – сохне.                                (Віск)

 

Розколеш лід –

 Візьмеш срібло,

 Розколеш срібло –

 Візьмеш золото.                                             (Яйце)

 

Лежу на столі коло круглої паски,

 Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,

 До хрону, до масла, до баби сміюся,

 Ану відгадайте, як я звуся?                          (Писанка)

 

Усіх до церкви скликає,

 А сам в ній не буває.                                        (Дзвін)

 Які прислів’я  та приказки ви знаєте про сьогоднішнє свято?

v Дороге яєчко до Великодня.

 v Не кожний день Великдень.

 v На Великдень перший раз закує зозуля.

 v Де вовк на Великдень зачує дзвони, там буде цілий рік крутитися.

 v Красна річка берегами, а Великдень – пирогами.

 v Будь великий як верба, здоровий як вода, а багатий як земля.

Ведуча 1.   А як же готували писанки напередодні Великодня наші прабабусі?

 Напередодні Великодня, в першій половині страсного тижня, закінчивши всі справи по господарству, дівчата вибирали яйця для писанок, крашанок, готували віск, писачки, природні барвники. Яйця для писанок брали переважно курячі, рідше качині, гусячі. До свята необхідно було написати стільки писанок, скільки до вашої оселі завітає гостей, скільки у вас близьких, хрещеників.                                        

 Розписували писанки ввечері, у той час, коли сутеніє надворі. В  оселі була тільки родина. Старожили кажуть, що для кожної писанки  присвячувалась молитва, співалися веснянки тихо-тихо, щоб в оселі  ніхто не прокинувся.                                                              

Ведуча 2.  У суботу господині готували крашанки. Шкарлупу з яєць, які  тріснули, відносили до річки й пускали по воді. У цей же день, коли  страви були вже готові і піч трішечки вистигала, запікалися писанки.

Ведуча 1.   Великдень як найвеселіше свято спонукає людей на добрі та світлі дії.

У деяких країнах Європи існує великодня традиція прикрашати на Великдень гілки дерев. Великоднє Дерево – це символ Дерева Життя в Раю. Ось звідси і виникла  великодня традиція і великодній атрибут.  Це можуть бути звичайні дерева, а так само композиції, що імітують дерево. Для виготовлення таких композицій використовують гілки, частіше з молодими листочками або квітами на них, особливо підходить для цієї мети гілка верби. Прикрашають великодні дерева крашанками, стрічками, фігурками зайців, ягнят, різних птахів, а також метеликами.

   Ведуча 2. Одним з численних прикладів можна назвати найбільшу в Україні мозаїку з великодніх яєць. У минулому році в Софіївському соборі з’явилося унікальне панно – Пресвята Богородиця, складена з 15 тисяч розфарбованих вручну писанок.

 Художниця Оксана Мась працювала над цією дивовижною мозаїкою майже рік. Писанки для роботи розмальовували по всій Україні – і професійні художники, і друзі, і діти, і черниці. Мозаїчне панно «Погляд у вічність» вагою 2,5 тонни зображує очі образу Діви Марії і створено за мотивами однієї з старовинних українських ікон періоду бароко.

Ведуча 1. Символ пасхального свята, висотою в два з половиною метри та вагою майже пів тони встановили на території Києво-Печерської Лаври.

На створення 2,5-метрової квіткової писанки вагою 500 кг пішло 7343 троянди різного кольору і 10 кг моху. Композицію приготували спеціально для благодійного ярмарку Великодній кошик.                                                                                                  

  Ведуча  2  У невеликому прикарпатському місті Коломия розташований унікальний, єдиний в світі музей "Писанка", в якому зібрано більше 10 тисяч писанок з різних країн світу - Словенії, Чехії, Польщі, Франції, Індії, Китаю... Музей - унікальна споруда у вигляді яйця 13 метрів заввишки із цегли та бетону, яку збудували всього за 90 днів до X Міжнародного фестивалю гуцулів.

Ведуча 1. Можна спробувати відтворити в своїй родині ще одну гарну традицію. А саме – викладання крашанок на маленькому горбочку із зеленою травицею, який ставлять на святковому великодньому столі. Він символізує воскресіння, проростання нового життя через смерть старого. Адже для того, щоб виросла нова стебелина, повинне загинути зерно. Це і є символом воскреслого Спасителя. Також горбочок означає пам’ять про родичів, котрі відійшли в інший світ.

 Ведуча 2. Для того, щоб мати такий «зелений горбочок», слід за два тижні до Великодня насипати землі у миску гіркою і посіяти на ній овес. Поставити в теплому і світлому місці й поливати. До свята овес якраз підросте. А потім довкола горбочка викласти крашанки – стільки, скільки близьких членів родини відійшло в інший світ.

Практична робота.  Створення Великоднього дерева.

Вчитель. За традицією писанки виготовляють жінки, а щоб традиція не зникла, вчаться від матерів і дівчата. Подивіться на писанки, оздоблені папером, бісером, стрічками, нитками. Вони зроблені з використанням рослинних елементів і геометричних орнаментів. Сьогодні ми також будемо вчитися виготовляти писанки. А щоб писанки вийшли гарними, у вас має бути гарний настрій. Використовуючи різні матеріали, ми створимо паперові писанки.

( учні створюють писанки з паперу, ниток, стрічок, прикріплюють їх на дошку)

Люди вважають писанку особливою святинею, вірять у те, що вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Мудрі люди кажуть : «У світі доти буде любов, доки люди писатимуть писанки».

О, дай боже, щоб віднині,

Як ті писанки малі,

Були всі у нас в родині

Щасливі та щирі.

Якщо ви ніколи не дарували батькам і друзям власноруч розписану писанку – цієї весни обов’язково подаруйте. Це їх дуже втішить. Адже власноруч розписані писанки – то найліпше Великоднє вітання.

Великдень всіх нас на гостини просить,

 Малює сонце полотно небес,

 І крашанку, як усмішку, підносить,

 Христос воскрес!

 Воістину воскрес!

 

Щоб з Великоднем прийшло

 Щастя в вашу хату,

 Щоб у вас завжди було

 У родині свято!

 Нехай вам писанки несуть,

 Сонечка краєчок,

 Нехай всміхаються боки

 Золотих яєчок