Свято "Прийди, весно, з радістю! (Свято Стрітення)"

Прийди, весно, з радістю!

(Свято Стрітення)

/Інтер'єр світлиці: піч, стіл, скатертина, лави, рушники, ікона, свічка, горщики/

Входить господиня.

Господиня.

 Гарно в хаті я прибрала

Їсти наварила.

І у гості до світлиці 

Діток запросила.

Діти.

 Доброго дня, тітко Ганно!

Господиня.

Добрий, добрий. Заходьте, дівчатка, поговоримо, пожартуємо. Сідають на лаві.

Господиня.

 Дуже добре, що ви сьогодні завітали до мене. Ви знаєте, який сьогодні день? Незвичний! У цей день весна з зимою зустрічаються Кажуть, якщо зима переможе, то довго .ще буде холодно. А якщо весна візьме гору - поверне на тепло.

Колись у давнину ваші бабусі й дідусі святкували це свято і називалося воно Стрітення.

 Ой, чуєте, дівчата, хлопці гомонять. Напевно, теж до нас у гості поспішають.

Заходять хлопці із свічками в руках.

Хлопці.

- Добридень цій хаті! Ми на свято до вас прийшли, здоровенькі були!

 Господиня.

- Добридень. А звідки ви йдете?

 Хлопці.

-З церкви йдемо, свічки святили.

Господиня.

- Тож заходьте на гостину до моєї хати, посидимо. Дуже добре, що пам'ятаєте народний звичай свічки на Стрітення святити. А знаєте, як іще називають стрітенську свічку?

Хлопець.

- Знаємо. Громічною. Її запалюють під час грози, щоб вберегти людей від грому.

Господиня.

- Так. Тому це свято в давнину називали Громницею.

Ось і ми запалимо стрітенську свічку і ви зможете побачити те, чого вам найбільше хочеться.

Хлопець.

Запалимо свічку, щоб горіла.

Щоб вогненні блискавиці,

 Щоб гучнії громовиці

Наших осель не спалили.

Дівчина.

 Ой, громниця- свічечко,

 Свята водиченько,

 Від біди оберігай

 Наш майбутній урожай.

 Дівчина.

 Повішу я рушники,

Щоб родили вишні,

 Були яблука і груші

Урожаєм пишні.

 Хлопець.

 Дай здоров'я нам усім,

Та достатку в кожен дім.

Свічечко, гори ясніш,

 Буде в хаті веселіш!

Господиня.

- Мені моя бабуся розповідала, що весною, коли починає розпускатися ряст, перші квіточки, хлопчики й дівчатка топтали ряст, промовляючи:

Всі разом:

Топчу, топчу ряст, ряст,

Бог здоров'я дасть, дасть.

Іще буду топтати,

Щоб на той рік діждати.

Господиня.

 Обряд топтати ряст означав, що протягом року людина не буде хворіти.

А ще в цей день святили воду в церкві, приносили її додому і пильно оберігали. Цій воді приписували цілющу силу. Нею натирали хворі місця і рани.

-А чи знаєте ви, що люди вірили у прикмети, які відбуваються на Стрітення?

Хлопці та дівчата по черзі називають прикмети:

-Якщо на Стрітення мороз, - скоро весні бувати.

-Якщо іде сніг - буде урожай багатий.

-Якщо в цей день відлига - ще довго зимі панувати.

-Якщо на Стрітення капає зі стріх - так само у липні місяці капатиме мед.

-Якщо бурульки на стрісі довгі - то літо буде дощовим, а якщо короткі - сухе та погоже.

Господиня.

- А давайте покличемо Зиму до нас у гості.

 Всі:

 Не мети, не мети, Зимонько , снігами.

А приходь ти до нас з танцями й піснями.

Пісня «Зимонька»

1.У міста і села

Йде зима весела/ 2 рази.

Сіє, сіє, повіває,

Снігом землю покриває

Зимонька, зимонька.

2.Вдягнемось тепліше

Та у двір скоріше/ 2 рази.

Зробим гірку серед двору,

Серед сніжного простору

Зимоньки, зимоньки.

3.Щоб була ковзкою-

Поллємо водою / 2 рази.

На санчата, на санчата,

Будем зиму зустрічати

Зимоньку, зимоньку.

Зима.

- Aгов – агов! Чую, чую !

 Іду, іду, снігу намету!

 З вами разом потанцюю,

 Бо ще силу чую.

Зима

- Добрий день, мої малята,

 Любі хлопчики й дівчата.

 Діти.

 -Добридень, Зимонько!

 Зима.

-Рада бачити вас. А скажіть. Чи весело було взимку?

 Діти.

- Весело!

Зима.

- Знаю, що снігу малувато. Тож ви часу не гаяли?

 Діти.

-Ні!

Зима.

- Загадки, лічилки,  скоромовки, смішинки знаєте?

Діти.

-Знаємо!

Зима.

- А всім нам розкажете?

 Діти.

 -Розкажемо!

 Зима.

Хто ж розпочне?

Господиня.

- Я розпочну.

 -На околиці села, як мовиться в казці.

Жив веселий дід Хома і баба Параска.

 Біля хати у садку діти гомоніли,

 Розважалися малі, а старші раділи.

 

 Дід учив гончарювати, на сопілці грати.

 Баба вчила вишивати і пісень співати.

 Ой, цікаві: для малят ці часи дозвілля, Скоромовки та казки, загадки, прислів'я.

 

Хлопці та дівчата по черзі загадують присутнім загадки.

Він маленький, він біленький,

Має ніженьку тоненьку.

З ним легенько вітер грає,

Все гойдає, все гойдає.

Сповіщає  рідний край:

Гей, весна іде, стрічай!

 

Коли це буває і як воно зветься:

Хмаринонька плаче, а сонце сміється!

 

Коли нема - мене чекають,

Коли ж я йду -  усі тікають.

 

Вийшла звідкись гарна дівка.

На ній стрічка - семицвітна.

А де з річки воду брала,

Там. коромисло зламала.

 

У небі квітка золота

І світить нам і гріє.

Ніщо без неї не росте

І всі ми їй радієм.

Радієш ти, радію я,

Радіє поле, річка, гай.

 

У лісі вирізана,

Гладенько витесана,

Співає, заливається,

Скажіть, як називається?

 

За селом була вона

Вся блискуча, чарівна.

По слизьких її боках

їдуть діти в саночках.

 

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає.

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує.

 

Смішинки.

Євген горіхи роздає:

-Оце - твоє, оце - моє.

А це чиє? Це теж моє,

Ти бач, горіхів не стає.

 

Запитав мене моряк:

-Чи боюсь я качки?

Я на дядька моряка гордо так дивлюся:

Та я навіть гусака зовсім не боюся!

 

-Нащо калоші ти взуваєш?

• Я в них на вулицю піду.
• Але ж грязюки вже немає.
• Нічого. Я її знайду!
•  

-Хто там, синку, в двері стука?

-То я кийсь дідок.

Зовсім лисий, невеличкий, у руках ціпок.

Він говорить, що приїхав із села до нас.

Що ходив з тобою разом у четвертий клас.

-Йди скажи: -Немає тата, то якесь брехло.

У четвертім нашім класі лисих не було.

 

 

 

 

Лічилка

Котилася торба з великого горба.

А в тій торбі - хліб, паляниця,

Кому доведеться, той буде жмуриться.

Скоромовка.

За горою, біля броду Обгороджений город. Бараболять по городу Бараболя і горох.

Зима.

- Не дуже багато про зиму розповіли. Розумію. Скоро весна. Чула, що пісню про зиму добре співаєте. То як?

Співають пісню.

Пісня. «Зимонько- снігуронько»

1. Зимонько- снігуронько, наша білогрудонько, Не верти хвостом.
2. А труси тихесенько, рівненько,гладесенько

 Срібненьким сніжком.

3. Ми повибігаємо, снігу накачаємо

Купу за садком.

Бабу здоровенную уночі страшенную

Зліпимо гуртом.

4.Зробим очі чорнії, рот і ніс червонії,-

Буде, як мара.

День і ніч стоятиме, вовка проганятиме

З нашого двора.

Зима.

- Як гарно ви співаєте про мене!

А чи не боїтесь мого морозу - морозенка та метелиці- хурделиці?

 Діти.

- Не боїмось!

Зима.     Як снігами я повію та снігами замету!

Діти.   А у школі нам тепленько, любо, весело серденьку.

Зима.  Ой надворі метелиця, крутить, вертить  хурделиця!

Діти.     А у нас о цій порі

              Веселяться школярі.

Господиня.

              Добре, Зимонько, нам було з тобою, весело. Та вже весна не за горами.

Зима.     Хіба прийшов час з Весною зустрічатися?

Господиня.

             А як же! Бо на Стрітення Зима з Весною міряються силою.

Зима.    А я й забула, що сьогодні такий день. Ну що ж , позмагаймося.! Подивимося, чия візьме! Кличте Весну!    (ховається)

Хлопець.

    Благослови, мати, весну закликати,

 Весну закликати, зиму проводжати.

Господиня.

   Благословляю вас, діти, весну закликати.  Зиму проводжати.    

Співають закличну пісню.

Прийди, прийди, Весно красна!

Звесели наш рідний край.

Засвіти нам сонце ясне,

З нами, Весно, погуляй!

Весна.

На добридень вам усім:

І дорослим, і малим,

І парубкам чорнобривим,

І дівчаткам молодим.

І жінкам трудівницям,

І бабусям рукодільницям.

Діти.

- Весно. Весно! А що ти нам принесла?

Весна.  

      На дерева- цвіту, а на поле- жита.

На травичку- росу. На дівчаток- красу.

А на хлопців- сили, щоб росли, міцніли.      

Співають веснянку.

Вийди, вийди, Іванку,

Заспівай нам веснянку.

Зимували, не співали,

Весни дожидали.

Ой, ти, Весно, наша Весно!

Та що ж ти нам принесла?

-Усім бабам - по кийочку,

А дівчатам- по віночку, гу!

Зима.  

-Доброго дня, дівчино Весно!

Рано ти прийшла, ой рано. Ще твоєму царюванню час не настав.

Весна.

- Та поглянь на себе, Зимонько!

Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала- ти з'їла і випила.

Зима.

- А от і не все! Не все! (Знімає торбу, трусить, всі сміються)

 Весна.    ( Сміється)

-Годі, Зимонько! На мене вже давно чекають люди. Моє сонце всіх зігріє. А у тебе тиснуться по закутках та ховаються у хатах.

 Зима.

- Не правда! Я всіх у кожухи і валянки взуваю. Не пущу! Ого-го-го!

Хурделиці напущу, снігами сипучими замету.     (Бігає, сердиться під мелодію «Метелиця»  

Зима.

- Ну як,Весно? Ще не змерзла?

Весна.

- Моє весняне сонце сніги довкола розтопило!!!

Господиня.

-Зимо, Весно, не сперечайтеся!

Краще позмагайтеся. А наші діти вам допоможуть.

Де Весна стукала по зимовому килиму - з'явилися проталини. Давайте допоможемо полагодити Зимі килим. У народі кажуть: На Стрітення відлига - пропаде весна надовго.

Гра «Полатай килим».

(На білому простирадлі  проталинки з весняними квіточками. Діти повинні підібрати відповідну латку із білого паперу і «залатати проталинку». Виграє той, хто швидше впорається.)

Зима.

- Бачиш, Весно, як діти допомогли мені зимовий килим полагодити. Ану геть звідси!

Весна.

- Яка ти спритна! Краще послухай, як багато знають про мене діти.

Гра «Весняні промінці»

(У кожної дитини сонячний промінчик з ілюстрацією ознаки весни. Дитина повинна озвучити, що це за ознака і прикріпити цей промінчик до «голівки» сонечка на стіні.)

Зима.      Не буде цього! Геть звідси! Я непереможна! Господиня.

               Заспокойся, Зимонько. Зараз побачимо, чия візьме! Ну - мо, беріть кінці! Хто перетягн - тій порі і бувати!      ( Перетягують товсту довгу мотузку.)

Зима.     Ну що ж, Весно, твоя взяла. Що мені тепер робити?

Діти.      Ходи до нас, Зимонько, не сумуй.

               Володіння Весноньці подаруй.

               Ми для тебе пісеньку заведем,

               Шанобливо тебе, Зимонько, проведем.

Хоровод « Ой минула вже зима»

1. Ой минула вже зима.
2. Снігу, льоду вже нема.

Ой нема, ой нема,

Снігу, льоду вже нема./2 рази

3. Прилетіли журавлі,

Соловеєчки малі.

Ой малі, ой малі,

Соловеєчки малі./ 2 рази

4. Всі веснянку співаймо,

Весну- красну вітаймо.

Вітаймо, вітаймо,

Весну- красну вітаймо./ 2 рази

Всі.     Іди, Зимонько, з піснями, а повертайся після осені зі снігами.      (Зима прощається і виходить)        Хлопці виносять опудало.

Господиня. 

- Наші предки вірили, що сама зима не відступить. Її треба прогнати. І тоді з соломи хлопці робили опудало зими і спалювали. До вогнища зносили старі речі, сміття, а дівчата співали:

Всі діти стають у коло. Один з хлопчиків несе опудало по колу, інші діти ідуть за ним і співають:

Ой летіло помело через наше село.

Стовпом дим / 2 рази.

Сіло спочивати на дядькову хату.

Стовпом дим / 2 рази.

А дядькова хата загорілася.

Та й горить / 2 рази.

А Йванкова голова засмалилася

Та й курить / 2 рази.

А Маруся з радощами носить воду пригорщами

Та й гасить / 2 рази.

Що загасить, то займеться, а Маруся засміється

Стовпом дим / 2 рази.

      Всі.

      Іди, Зимо, аж до Києва,

Бо ти вже нам очі виїла.

Іди, Зимо, аж до Харкова,

Бо ти холодна й однакова.

Іди, Зимо, аж до Тульчина,

Бо ти вже нам надокучила.

Хай вогонь палає, зиму з'їдає!   

(Виносять опудало із зали)

Господиня. 

Весела, гарна, кучерява маленька дівчина Весна. Біжить, сміється, сіє трави і пісня ллється голосна.

 По всіх - усюдах пісня лине, усе пробуджує від сну.

 І всі комашки, всі рослини вітають дівчину Весну.

Пісня « Щебетала пташечка»

1. Щебетала пташечка під віконечком, Сподівалась на зустріч весни з сонечком.
2. Прилинь, прилинь чаронька, весна красная, Як легенька хмаронька в небі ясная.
3. Осип луки перлами, вкропи росами,
4.  Розлийся джерелами стоголосими.

        Діти по черзі

Всі  ми зиму проводжали, Весну - красну зустрічали. Весно! Уквітчай наш край, Дай нам добрий урожай!

Бери, Весно, ключі, Обійди землицю. Зігрій її сонцем, Освіти травицю. На майбутнє жито, на теплеє літо!

Весна. 

- Дякую, любі. Піду господарювати. А ви веселіться, радійте та не забувайте трудитись

Пам'ятайте, що весняний день - рік годує.

Гра « Панас».

 Хлопчик

-Превеселий був цей день. Ми гуляли увесь день.

 Побороли зиму. Ось які ми сильні!

 А весна настала – і зими не стало.

 Дівчинка.

Ой співали ми співали,

 В решето пісні складали.

Поставили на вербі.

 Де взялися горобці.

 Звалили решето додолу,

А нам вже час додому.

Господиня.

- В цей день я спекла вам, любі, жайворонків - вісників весни. Тож пригощайтеся! Нехай ці маленькі пташки несуть на нашу землю тепло і врожай. Зі Стрітенням вас!

 Під весняну наспівну мелодію господиня роздає присутнім смачні гостинці.