Свято «Прощання з Букварем.»
Учитель. Шановні друзі. Ось і позаду 8 місяців навчання в школі, 8 місяців перших радостей і невдач, щасливого сміху і щирих сліз. Але це і 8 місяців перших перемог.
Нам радісно повідомити , що всі учні читають, пишуть, рахують.
Тож вітаємо вас зі святом і бажаємо щасливих шкільних днів і надалі. Сьогодні ми прощаємося з нашою найпершою книжкою – «Букварем.» Ми дуже раді, що вже знаємо всі букви і вміємо читати. Буквар допоміг нам пізнати багато цікавого. Зараз ми спробуємо відтворити частинку того, чого навчилися у класі. Давайте послухаємо наших учнів.
На листках календаря,
А між ними й наше свято –
Вшанування Букваря.
Свято перших букварів,
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів.
Всіх виводить перший клас,
До уроку, до уроку –
Чуєш, дзвоник кличе нас!
В нас – Букварикове свято.
Добре, що прийшли до нас
У гості в перший клас.
І дуже вам радіємо.
Усі вже букви знаємо,
Книжки читати вміємо.
Гартуємось, міцніємо.
Читаєм з захватом книжки
І про майбутнє мріємо.
( Дівчинка сидить і читає Буквар, а збоку лежить лялька.)
Дівчинка. Я кинула ляльку
Сиджу і мовчу.
Ой, ніколи гратись,
Бо літери вчу!
ВЧИТЕЛЬ: - Оксанко, а скільки літер ти вже вивчила?
ДІВЧИНКА. – Ой, багато! Аж 33
ВЧИТЕЛЬ, - То ж на свято їх проси.
ДІВЧИНКА. – Шановні літери, ласкаво просимо на свято.
День прощання з Букварем.
Пригадай-но, як колись ти
Був маленьким школярем.
Тонких, товстих, барвистих, наче жар.
Але одна - усім кеижкам начальник,
І звуть її по-простому – Буквар.
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає нам буквар.
Коли зайшли у перший клас.
І як нам радісно сказати:
Тепер ми вміємо читати.
Чи знають учні букваря.
Чи можна нам , школярикам,
Прощатися з Буквариком?
Можна слово написати.
Буква коло букви стала,
Ми читаєм слово… мама.
УЧИТЕЛЬ.
Свято наше вже триває,
А Букварика немає.
Тож давайте погукаєм
Та зі святом привітаєм.
УЧНІ РАЗОМ.
Букварику! Букварику!
У цей святковий час
Ми дуже тебе просимо:
Приходь, приходь до нас.
( Заходить Букварик .)
Буквар. Я – Букварик, вам відомий,
Дуже гарний, малюнковий.
Залюбки всіх вчу читати,
Нема часу спочивати!
Кожен рік мене гортають
Ніжні пальчики нові…
Хай же розум здобувають
Любі дітоньки малі.
Щиро зі всіма ділюся –
Не шкодую своїх знань,
Безліч хитрих і цікавих
Маю для малят завдань.
УЧИТЕЛЬ. Букварику, діти добре пам’ятають тебе і твою науку.
А зараз сідай на почесне місце і подивися, чого навчились наші діти, як добре вони знають букви.
( пісня « Беру до рук букварик.»)
ТІТОНЬКА СОВА.
Приготуйтеся, малята,
Слухати мої загадки.
А коли хто не вгадає,
Хай лоб для щигля підставляє.
Хто ж навчатись не лінився,
З буквами всіма здружився,
Всі загадки відгадає
Оплески від нас він має.
( Учитель читає загадки.)
Та й побігли в дитсадок.
Хто ж у них за ватажка?
Ну, звичайно, буква…(А)
Дуже схожа на жука.
Тільки-но жука згадаєш,
Вмить мене ти пригадаєш.(Ж)
Гарно мовить, голос має,
Але слів не починає?(И)
З ясним вогником вгорі.
Це не свічка, любі дітки,
А звичайна буква …(І)
Відгадайте, хто така.
Стовпчик, зверху крапок дві.
Це звичайна буква…(Ї)
Хоч обходь, хоч перелазь,
Він видніється ген-ген-
Перелаз, як буква…(Н)
Мов обручка – хоч котись!
Здогадався – усміхнись,
Називай, не помились!..(О)
Закопали два стовпці,
Третій їм допомагав –
Перекладину поклав.(П)
З’їла бубличка шматочок.
І тоді від бубличка
Залишилась буквочка.(С)
Поможи забить гвіздочок!
Мною ви не заб’єте,
Я звичайна буква…(Т)
Голосиста і пригожа.( У)
Три стовпці, внизу межа –
От і вийшла буква…(ш)
Вважається останньою,
Що ти себе самого
Не ставиш в перший ряд.(Я)
Перед я вона стоїть.
В ній – дві палички і коло-
Здогадаєтесь умить.(Ю)
Різні букви зустрічав.
Кожна з них від А до Я
Лиш одна із них німа –
В неї голосу нема.
Здогадався, певно, всяк.
Звуть цю букву…(Ь)
БУКВАР.
Бачу , букви вам відомі,
З ними добре ви знайомі.
Ви любили працювати,
Все робили залюбки,
Щоб нам всім не сумувати,
Будем, друзі, ми співати.
( пісня про Букварик.)
УЧИТЕЛЬ. Молодці! Гарно співаєте.
Букварику, а де ж твої друзі, герої казок? Ти запросив їх на свято?
БУКВАР. Так, але мої друзі не змогли приїхати і прислали вам телеграми. Тільки, на жаль, вони забули підписатися. Сподіваюся, ви відгадаєте, хто їх прислав.
УЧИТЕЛЬ. Давайте, діти, відгадаємо, хто прислав нам святкові телеграми.
Щасти вам у навчанні! (Попелюшка.)
УЧИТЕЛЬ. Спасибі, Букварику, твоїм друзям за привітання.
Продовжуємо наше свято.
А давай, Букварику, подивимось, чи уважні наші гості. Пограємо з ними у гру «Плескай у долоні – тупоти ніжками.» Ми ставитимемо запитання: якщо хочете відповісти «так» - плескайте в долоні, «ні» - тупотіть ніжками.
БУКВАР. Які молодці! Добре вміють слухати. А читати ваші учні вміють?
УЧИТЕЛЬ. Звісно вміють.
БУКВАР. Зараз ми це перевіримо. Пограємо у гру під назвою «Ква». У мене є знайомі жабенята. Вони теж вчаться голосно читати. І не дивно, що слова обов’язково містять «ква». От і спробуйте відгадати, що читали жабенята.
(На дошці картки зі словами, в яких відсутні деякі літери.)
УЧИТЕЛЬ.
КВА (морква), КВА (квасоля)
БУКВАРИК. Молодці, діти ! Бачу, що ви старалися, гарно вчилися.
УЧИТЕЛЬ. А тепер давайте відпочинемо та пограємо у гру «Це все ми, це все ми: я і друзі всі мої».
Вранці весело крокує?
-Пролунав давно дзвінок,
Хто спізнився на урок?
З гірки на санчатах мчатись?
Помагає мамі й тату?
Щоб на друзки все побити?
Виростає сильним, дужим?
З вас брудне, як поросятко?
Любить з вас пісень співати?
БУКВАР. Всі літери прочитані,
Усіх їх – 33.
Тепер всіх вас учитимуть
Підручники нові.
(Входить Читанка, Рідна мова, Я досліджую світ.)
ЧИТАНКА. Я – Читанка нечитана,
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
Про наш чудовий час.
МОВА. Я не з лісу, я не з поля,
Нелегка у мене доля.
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала.
І від роду і до роду
Зберігала свою вроду.
Всі народи мову мають,
Всі пісень своїх співають.
Бо хто має мову рідну,
Той багатий, а не бідний.
МАТЕМАТИКА.
1,2,3,4,5.
Вміють діти рахувать,
Але хто мене не знає,
Хай даремно не гуляє.
Щоби весело гулять,
Всі уроки треба знать.
Дуже точна я наука
Вчіть мене лише на «12»
Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ.
А де лягає сонце спати,
І звідки вітер, звідки тінь,
І сніг чому такий лапатий,
І заєць такий вухатий,
Чого бджолі дрімати лінь,
Чи справді гірша стала глина?
Від чого запашна малина,
Куди повзе рогатий жук –
Про все , малята , розкажу.
БУКВАР. Добре, діти, з вами! Та мені вже час повертатися до інших діток, які ще не вміють читати.
УЧИТЕЛЬ. Діти, попрощайтеся зі своєю першою книжкою і завжди пам’ятайте про неї.
Хочеться навіть поплакати трішки
Жаль розлучатися, хоч і треба,
Ми не забудемо ніколи про тебе.
За паличку першу і першу букву,
За перше слово і першу казку,
За першої вчительки щиру ласку.
Знаєм їх від А до Я.
І сторіночку останню
Прочитали з букваря.
ДІТИ РАЗОМ.
Прощавай, Букварику,
Наш найперший друже.
Ми тобі, Букварику,
Дякуємо дуже.
БУКВАР.
Дякую вам за добрі слова,
Йду , бо чекає мене дітвора.
Всіх я мушу навчити читати,
Щоб кожен розумним міг стати.
УЧИТЕЛЬ.
Ось і закінчилося наше свято.
Всім присутнім хочемо побажати
Щастя, здоров’я, статків і миру,
Здійснення мрій і веселого співу.