Свято "Прощання з букварем" у 1 класі

 

Прощання з Букварем!

 

 Ведучий            Ось над Запоріжжям

                            Зайнялась зоря.

                             В 25 школі

                             Свято букваря.

 

Заходять ведучі (Готфрід Єва)

Ведуча (кланяється):

– Доброго дня! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у залі?

Ведучий: (Єрофеєв Нікіта)

– Та ні, когось не вистачає…

Ведуча:

– Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.

 

ФОНОГРАМА «ШКО-ЛЯ-РІ!»

(Звучить пісня «Школярі» на мотив «Бу-ра-ти-но!»)

 

Ведучі (співають і танцюють):

До школи радо хто спішить?

Уроки хто старанно вчить?

Хто хоче все на світі знать,

Уміє і читать-писать?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?

Усі:

ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!

Ведучі (співають):

Хто радує і тат, і мам?

Хто кожну справу робить сам?

Хто дружно й весело співа,

Родину щастям зігріва?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?

Усі:

ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!

 

Ведучий:

– Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий 1-А клас!

 

ФОНОГРАМА «А ОСЬ І МИ!»

Звучить вступ пісні «А ось і ми!» на мотив «Одеса» (у виконанні Вітаса).

Під музику, пританцьовуючи, забігають учні першого класу.

Звучить пісня «А ось і ми!» у виконанні першокласників.

 

Діти (співають і танцюють):

Коли у школі щось-там хороводиться,

Ніщо без першоклашок не обходиться!

Нехай знімає фільми Голівуд,

А перший клас давно вже тут як тут!

Про перший клас уже знімається кіно!

І всі дівчата в нас немов Мерлін Монро!

А ось і ми! А ось і я!

І перша вчителька твоя!

А ось і ми! А ось і я!

І перша вчителька моя!

 

Учитель: Шановні учні, батьки, вчителі! Сьогодні ми з вами зібралися з приводу дуже радісного дня у житті наших любих першокласників і разом з тим, трішки сумного, адже сьогодні ми прощаємося з нашою найулюбленішою книжкою – Букварем. Ми дуже раді, що вже знаємо всі букви і вміємо читати. Буквар допоміг нам пізнати багато цікавого. Зараз ми тут спробуємо відтворити частинку того, чому навчилися в класі.

 

Ведуча:

У далекому королівстві „Букварія” жив цар і звали його Буквар. І була у нього дружина – королева Азбука. При дворі жив мудрий Міністр на ймення Мудрагель зі своїм помічником – пажем. Красунчик-паж ще тільки вчився чаклувати і тому у нього була чарівна указка, якою він міг творити чудеса. У королівстві „Букварія” жило 33 придворних літери. На лівій половині царства завжди лунали пісні, сміх, танці, бо там жили голосні звуки. А ми знаємо, що голосний звук співається. Ось і зараз там чути музику.          танцює Лисяк Катя

 

Ведучий.

А на правій половині живуть приголосні звуки. Там чути шум, гам, тому що вони постійно сваряться за те, хто з них найкращий звук і біля якої голосної їм стояти.

А міністр постійно заспокоював розбишак.

 

Міністр Мудрагель       Штанкевич Сергій      

- Досить вже сваритись. Давайте краще танцювати.

(І міністр разом з королевою Олейнікова Оля і пажем ГарнаСофія танцюють танок «Летка енька”.) А-ПрошинаК., Ч-Пономаренко М.

 

Ведуча   Так жили собі звуки. Та одного разу стало сумно королю.

 

Буквар. (цар)  Копилов Денис

- Ох і сумно мені. Щось дуже тихо в моєму королівстві.

Азбука. Олейнікова О.

- А ти поклич Міністра, він тобі допоможе.

 

Буквар. (цар)

- Мудрагелику, іди вже до нас!

 

Мудрагель.

- Слухаю, Ваша Величносте.

 

Буквар.

- Мудрагелику, придумай, будь ласка, що-небудь!

 

 

Мудрагель.

- Щоб звеселити короля, треба оголосити бал звуків.

 

Король і Королева.

Оголошується бал звуків!

 

Ведуча.

І почали прибувати гості. На бал приїхали принцеси-голосні – найголовніші в королівстві звуки, вони утворюють склад.

Ведучий.

 І принци – приголосні (хлопці стають навпроти дівчат ).

 

Паж   (Гарна С.)

- А хто це плаче?

(Стоїть м’який знак і плаче. Підходить паж і питає.)

 

Паж.

- Чому плачеш?

 

М’який знак.                    Чаударі А.

- Бо я Ь (м’який знак ) і звука не позначаю, а я теж хочу на бал!

 

Паж.

- Не плач! Я допоможу тобі! Я не чарівниця, я тільки вчусь. Будеш стояти біля приголосних і пом’якшувати їх, щоб вони стали добрішими, лагіднішими і не сварились ніколи.

(Паж веде м’якого знака в коло)

 

Паж.

А зараз – танок – мінует

 

Королева.

- Досить вже танцювати. Хочу вже чогось чарівного!

 

Паж.

- Хай всі потраплять у „Країну Мрій”!

 

Ведуча

- Сам Міністр Мудрагель потрапив у Лісову школу.

 

 

(Міністр дзвонить у дзвоник )

(Учні в масках звірів розказують слова)       

                                             Сценка «Ох і сміху в нас було…»   

                                               ( Галь, Гаркуша, Котьолкін )

1-й учень.                                     Стрюков В.

Цвіте терен, цвіте ясний,

А цвіт опадає.

Хто до школи ще не ходить,

Той горя не знає.

 

2-й учень.                                   Барабаш Т.

Просила мене мати.

Іди грамоту вивчати.

Будеш вміти рахувати

І писати і читати.

Будеш все на світі знати.

 

3-й учень.                                   Кулікова С.   

Несу я портфеля,

Руки одпадають.

Очі мої ясні

На ходу дрімають.

 

4-й учень.                                             

(лунає дзвоник)                        Прошина К.

І дзвінок я чула,

Зовсім не забула.

Маю сили встати,

Але під столом

Телефон у мене є

Хочеться пограти.

 

Ведучий

А королева мріяла бути вчителькою математики.

(Звучить пісня 2х2=4 )

 

(Виходять Вчителька і 8 учнів)

 

Добрий день, я – Вчителька                    Ярошенко Д.          

Один, два, три, чотири, п’ять

Вміють діти рахувать.

Але хто мене не знає

Хай даремно не гуляє

Як уроки діти вчать

Ставлю їм дванадцять

А хто вчить їх трохи гірше

Ставлю трієчку, не більше.

 

Сценка 1.(   звірята     )

 

- 4 яблука розділи порівну на двох                Нестеренко І.

Вовк.

- Не буду ділити, я сам з’їм                          Стрюков В.

 

- Що, всі?

 

Вовк.

- Що не з’їм, то надкушу.

 

Сценка2. (Білочка, лисиця)      Кулікова С.    Барабаш Т.

Білочка. Було у нас 4 апельсини. Три ми Вовчику дамо. Скільки лишиться?

Лисиця. Ми йому краще тільки одного дамо, бо в нього алергія буде.

 

 

2-й учень.                                       Янкіна С.

Я вітаю вас, малята,

В це букварикове свято

Гарний ключ вам дав у дар

Мудрий до всіх знань Буквар

А мені цікаво знати

Чи навчились рахувати?

(Всі діти разом.)

- Так!

                                                    Пісня «Прощання з букварем»

1-й учень.

- Під час навчання вивчено 33 літери українського алфавіту.  Логвиненко І.

2-й учень.

- Списано в зошитах багато десятків сторінок.             Нестеренко І.

3-й учень.

- Загублено 5 поганих звичок, 17 ручок, 20 олівців, з десяток гумок, 30 ґудзиків.  Прошина К.

4-й учень.

- Над важкими правилами поламано 5 голів, зламано 4 стільці і 1 палець, порвано 6 ранців і троє штанців.                                                            Лисяк К.

5-й учень.

- На території школи розбито 1 клумбу, 6 носів, 5колінок.            Ізабелла

6-й учень.

- Клас живе цікаво і не збирається зупинятися на досягнутому.         Логвиненко І.

 

Ведучий.

- А чому насправді вчать у школі?

(Всі учні співають пісню „Вчать у школі”)

 

Пісня «Першокласник XXI століття»

Задають все більше нам

Вчителі уроків.

Я зібрав комп'ютер сам,

А мені ж сім років!

Ще довести задали

Власну теорему.

Ой, коли ж писать, коли

Твір на вільну тему?

Що ж мені робити?

Ой-ой-ой!

Вчусь я витрачати час

Дуже ефективно:

В три гуртки я записавсь,

В секцію спортивну.

А щоночі уві сні

Вчу англійську мову.

Як хотілось би мені

В дитсадочок знову!

Як же далі жити?

Ой-ой-ой!

 

Англійці співають пісню

Французи співають «Чунга-чанга»

 

 

Ведуча

М’який знак у Країні Мрій хотів бути Чомусиком.

 

Чомусик.                           

- Я була  маленька і всіх питала „Чому”?                        

Мама мовить:

Дивись, уже дев’ята година!

А я кажу:

- Чому?

Мені кажуть:

Іди спати!

І я знову кажу:

- Чому?

Мені говорять:

Тому, що пізно.

А чому пізно?

Тому, що дев’ята година!

А чому дев’ята година ?

І мене за це називали Чомусиком. Мене всі так називали, а насправді мене звуть Юрченко Яна____________.

 

Ведучий.

У Країні Мрій Король потрапив у місто „Алфавіт”

 

                                         Дивлюсь я в Букварик             Пономаренко М.       

Та й думку гадаю:

Я ж – славний школярик,

Чудово читаю.

О, дякую, Боже, що розуму дав, -

Всі тридцять три букви

Я запам’ятав.

Хотів би я лицарем стати,

Букви в слова складати

 

(Букви складають слово „Алфавіт”)

Веселе місто „Алфавіт”.  Кисленко М.

В нім кожне слово – цілий світ.

В нім кожна літера жива –

Із них складаються слова.

Ви розпізнати їх зуміли?                   Перцева Є.

Запам’ятали? Зрозуміли?

Тоді до зустрічі в книжках.

Бажає вам щасливих літ

Веселе місто „Алфавіт”. (хором)

 

Добрий Букварику, мудра книжко.               Котикова М.

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатися, хоч і треба.

Ми не забудемо ніколи про тебе.

 

Спасибі тобі за науку.                                    Мудрагель 

За паличку першу і першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

 

Учень.                             Галь Микита

То ж давайте, браття,

Грамоту вивчати,

Щоб пишались нами

І мамуся, й тато.

І Вкраїна – мати.

 

 

Король (Буквар).

- Тож наказую! Подарувати книжку „Буквар” королівству „ Школа № 25”, щоб інші діти теж могли вчитись. Хай буде так!

 

Учень 1. На святі веселому ми побували.                   Котьолкін В..

. Співали, сміялись та жартували.

Учень 2. Та скільки б не гуляти, а прощатись час.         Щирова К.

Усі       . Щиру ви подяку, батьки, прийміть від нас.

 

Хай про перші наші кроки .                         Земляна В.

І круті стежинки.

Нагадають вам сьогодні                 

Веселі смішинки.

 

Хлопчик. Тату, сьогодні після обіду ти повинен піти на маленькі батьківські збори.

Тато. Що це за маленькі батьківські збори?                                        Логвиненко І.

Хлопчик. Так на них будуть тільки ти і наша вчителька.                   Котьолкін В.   

 

Хлопчик. Мамо, яку сорочку ти мені даси сьогодні в школу?           Галь М.

Мама. З короткими рукавами. А що?                                                   Щирова К.

Xлопчик. Та щоб я знав, доки руки мити.

 

 

Мама. Сашко, ти що, до школи не йдеш?      Перцева Є.

Хлопчик. Ні!                                                      Стрюков В.

Тато. Чому?

Хлопчик. Вчителька просила, щоб до школи сьогодні прийшла ти.

 

Гаркуша К. і Токарєва Н.

Мама. Як це так, доню! Я ж просила тебе, коли йшла на роботу, щоб ти підмела в кімнаті. А ти цілий день прогуляла і забула про моє прохання.

Дівчинка. Чого це я забула? Я весь час тільки і думала, чи будеш ти мене сварити, що я не підмела.

 

Учень 4.                                                 Степанюк Д.

От батьки в нас молодці! '               

Держать міцно нас в руці.

Просим нас не відпускати,

Щоб всю школу не злякати!

 

Учень 5.

Хай пісня тут лине!                                Іванова Я.

Хай сміх скрізь лунає,

У кожного радісна усмішка сяє.

Всі дружні, веселі,

Радійте за нас

Всі

Ми всі перейшли у другий клас!

 

                                                               Пісня- частівки

  Приготуйте фотоплівки

І зніміть на згадку нас.

Заспіває вам частівки

На прощання — перший клас.

                                                             Приспів:

                             Сонце весело сія                     Небо синє й голубе, 

                             Перейшли ми в 2-А              Перейшли ми в 2-Б.

Як були ми ще малими,

Всі казали: малюки!

А тепер не малюки —

Ми вже справжні козаки!

Приспів.

  Ми навчились рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор — ми самі.

                                                          Приспів.

Всі навчилися писати,

Ну, і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мати:

«З ліхтарем не розбереш».

                                                      Приспів.

Всі куплети доспівали,

Закінчився перший клас.

Другокласниками стали,

Привітайте дружно нас! .