Свято "Прощавай, Букварику!"
БУКВАРИКОВЕ СВЯТО
Мета: підбити підсумки навчальних досягнень учнів, розвивати їхній інтерес до навчання, мовлення, спонукати до досягнення позитивних результатів у навчанні, виховувати наполегливість, відповідальність.
Наочне оформлення: плакати-підручники: «Читанка», «Рідна мова», «Математика», «Музика», «Буквар»; кульки повітряні, живі квіти.
Хід свята
Звучить урочиста музика
Вчителька.
Шановні гості! Дорогі друзі! Сьогодні ми зібралися на свято вшанування і прощання з першою книгою учнів – Букварем. Ви вже навчилися читати і писати. Скільки старань доклали до цього вчителі, діти, батьки! Буквар – це перша сходинка у пізнанні світу знань. Отже вітаю вас зі святом, бажаю подальших успіхів у навчанні.
Учениця: Любі гості! Мами й тата!
В нас – «Букварикове свято»,
Добре, що прийшли до нас,
В наш веселий перший клас.
І незнане й таємниче
З книжки першої берем,
Та дзвінок ласкавий кличе
На прощання з Букварем.
Дзвенить дзвінок
Учень. Десь над містом чи селом
Вранці зайнялась зоря,
Свято радісне прийшло –
Разом: - Свято Букваря!
Учениця. Ми всіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо,
Ми букви всі вже знаємо,
Книжки читати вміємо.
Учень. Є святкових днів багато
На аркушах календаря,
А між ними – наше свято –
Вшанування Букваря.
Учениця. Тішать всіх нас перемоги,
Бо були в нас і тривоги:
Важко було починати –
І читати, і писати.
Учень. Та навчився читати
І писати наш клас,
Тож тепер привітати
Ви можете нас.
Учениця. Як краплинок у Дніпрі,
Як зірочок угорі,
Як листочків на гіллі –
Стільки книжок на землі!
Учень. Та одна серед них –
Перша книга із книг,
Та, що звем «Букварем»,
Що найпершу берем.
Учениця. Від найпершого дня
Дуже любий він нам,
Бо веде до знання
До дбайливих таїн.
Учень. Йде до школи школяр –
На устах сміх сія…
Хай живе твій Буквар
Перша книжка твоя!
Учитель. Але ж ми не можемо почати свято без Букваря! Давайте його всі разом покличемо.
- Букварику! Букварику!
Заходить Букварик, діти виконують пісеньку
Пісня про Букваря
Учитель. А ось, шановний, він сам –
Буквар, начальник всім книжкам…
Буквар. Добрий день, друзі!
Я мандрую по країнах, я з абеткою дружу.
І малечу як зустріну грамоті одразу вчу.
От ми гуртом і розберем, як ви учили?
Чи всі зі мною – з Букварем, весело дружили?
На сцену виходять Лінивця і Двійка (учні 3 класу)
Двійка. Привіт, друзі! Може не впізнали?
Це тому, що ви мене не знали.
А я буду з усіма дружити,
Завжди будемо у мирі жити,
Бо дітей люблю я веселеньких,
Неохайних і не чепурненьких.
Лінивця. І чого отут усім збиратись? –
Краще вдома в ліжку полежати.
Буква «А» - Ми – букви добре вивчені,
Знайомі хлопцю й дівчині.
Читає й пише нас
Чудово перший клас.
Буква «О» - Ми – красиві та стрункі,
Прикрашаєм сторінки,
І любо цифрі «12»
У зошиті стоять.
Лінивця. Що? Букви? А це що за бублик? (показує на О)
Букварик. Сором, Лінивице, сором!
У твоєму віці літери всі знають.
Лінивця. А я і не хочу.
Двійка. Діти все одно з нами будуть дружити.
Так? Не хочете?!
Ми б дружили з усіма охоче. Егеж, Лінивице?
Та й спитайте у ваших батьків,
Як ведеться ще з давніх віків,
Що учень без двійки –
Як солдат без гвинтівки.
Тож залишусь я, мабуть, на світі,
І не проженете ви нас, милі діти?
Діти разом: - Проженемо!
Двійка. Ну і як хочете! Ну і не треба!
Лінивця. Треба зіпсувати їм свято. Давай букви заховаємо.
Лінивця і Двійка йдуть зі сцени. Виходять Буквар і двоє дітей.
Буквар. Букви-значки, як вояки, на свято.
Дружно і швидко стануть всі вряд.
Кожна в належному місці стоїть,
І називається все…
Разом: - Алфавіт!
Вибігає «ь», плаче
«Ь». Почекайте!
Учень. Ти хто? Цифра «6»?
«Ь». Я – не «шість»! Я – м’який знак!
Це повинен знати всяк!
Я - не літера нова, я пом’якшую слова
Бо, як тільки я у слові,
Слово – м’якше для вимови.
Учень. Що трапилось?
«Ь». Лінивця всі букви заховала.
Як же свято будемо проводити?
Букварик. Треба знайти букви.
Негайно відправляюсь у дорогу.
А щоб веселіше було йти, давайте пісню заспіваємо.
Пісня про літери
Голосні букви не рухаються. З’являється Буквар.
Учениця. О, голосні букви! Та що це з ними?
З’являється Лінивця
Лінивця. Ха! Не буде у вас свята – я всі букви загіпнотизувала.
Учитель. Як тобі не соромно! Подивись, скільки гостей до нас прийшло. Віддай букви!
Лінивця. Ну, добре. Голосні віддам. Тільки доведеться вам загадки відгадати…(В сторону) – Все рівно у них нічого не вийде.
Загадки від голосних
«А» Ось вона яка –
Розбійниця морська!
Всіх би проковтнула
Зажерлива… (акула)
«О» Всяк школяр його шанує,
Бо він пише, ще й малює.
Хто ж цей славний молодець?
Це, звичайно… (олівець)
«У» Ось до класу всіх скликає
Голосистий цей дзвінок,
І ми радо поспішаєм
Не в садок, а на …(урок)
«І» Є і чорна, і червона,
А поживна ж бо яка!
Зветься цей продукт чудовий
Не інакше, як…(ікра)
«Е» Дуже люблять діти його,
Бо смачне і солодке воно,
І в ротику тане само.
Здогадалися? Це…(ескімо)
«Є» Ні, це зовсім не їжак,
Хоч на тілі голки видно,
Не комаха і не птах,
Цю істоту звуть…(єхидна)
«Ї» Гостроносий і малий,
Сірий, тихий і незлий,
Вдень ховається, вночі
Йде шукать собі харчі.
Весь із тонких голочок.
Як він зветься?..(їжачок)
«Я» У святковій залі
Стоїть, як картинка,
Весела, зелена
Красуня - …(ялинка)
«Ю» Буква ця усім відома:
Перед «я» вона стоїть,
В ній - дві палички і коло –
Здогадаєтесь умить.
Є ця буква в слові «Юля»
І в словах «сміюсь», «стою».
Ой, яка ж вона красуня
Ця чудова буква…(ю)
Учениця. – Ура! Всі голосні ожили!
Буквар. (до Лінивці): Тепер треба знайти приголосні. Признавайся, де ти їх заховала?
Лінивця. Скажу, якщо пісеньку заспіваєте. Люблю пісні слухати.
Пісня
Приголосні букви розповідають вірші.
«Б» Буква Б така пузата,
Наче мій дідусь.
Якась вона дивакувата,
Та я її учусь.
«В» Буква В – немов би мама,
Є внизу, є і вгорі.
Недарма її так скоро
Повивчали школярі.
«Г і Г » Г і Г, як мій гусак,
Підняв вгору шию.
Серед всіх його впізнаю,
Ніколи не змилю.
«Д» Д, мов будка мого Бровка,
Якась дивакувата.
Ото буду нагадує,
Ото дім чи хату.
«Ж, З» Ж, як жук, а З, як трійка,
И, як ранець у Андрійка.
І, як свічка, Й – хмаринка,
Їх чита кожна дитинка.
«К» К – немов якась рогатка,
Обережненько, хлоп’ятка,
Можна вдарити в вікно
І розіб’ється воно.
«Л, М» Л і М – немов сестрички,
Розкаряки невеличкі.
Якщо Н до них додати,
То драбинку будуть мати.
«Р, С» Р – ричить, а С – сичить,
Всіх нас розуму навчить.
Т – як палка у дідуся,
Без проблем його навчуся.
«Ф, Х» Ф, Х – поряд стоять,
Ну і що про них сказать?
Ц, Ч, Ш, Щ – не терплять,
Захотілось танцювать.
Учениця. Танець букв усі танцюйте,
Ну, а ви всі аплодуйте!
Звучить Пісня-танець
Учитель. А зараз ми перевіримо, чи всі букви на місці?
Учні (разом): А, Б, В, Г, Г, Д – попереду йде,
Е, Є, Ж, З, И, І, Ї – нові друзі це мої,
Й та К, Л, М – хором дружно ми назвем.
Н, О, П, Р, С – ти їх пізнаєш?
Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш – за друзями поспіша,
Щ, Ь, Ю, Я – алфавіт увесь! Ось так!
Учень. Каліграфія моя
Вже мене замучила!
Я виводжу кожну букву,
А вона все кручена.
Я дивлюсь на свої букви.
Кулак їм показую:
- Ану, станьте гарно в ряд,
Бо всіх порозмазую!
Учениця. Я читати і писати
Вже умію гарно,
А як стану рахувати –
Час мине не марно.
Порахую все, що бачу:
Хати, квіти, гроші, здачу.
Все, що їздить і літає, -
І ворону на додачу.
Ну, а в зошиті біда –
Він увесь зелений.
Каже мама: «Як рахуєш,
Не лічи ворони!»
Діалог. Дівчинка. – Що робиш, Андрійку?
Хлопчик. – Виправляю двійку,
Бо на мені тато
Полама лінійку.
Дівчинка. Не так треба виправляти,
Це вже всякий знає.
Хлопчик. - І я знаю, та журнал
Вчителька ховає.
Дівчинка. Ой Андрійку, ти, Андрійку,
Дивний чудасійку.
Вкради у вчительки наклейку
І заліпи двійку.
Хлопчик. –Нащо красти? В магазині
Я куплю багато.
І наклею весь щоденник –
От похвалить тато!
Учень. Покарав мене раз тато, -
Та й стою в кутку кімнати.
Плачу гірко і ридаю.
Біду якось подолаю.
От як виросту, кімнати
Скажу круглі будувати.
Буде хата в нас така –
В ній – ні одного кутка.
Учениця. Навчився читати увесь наш клас,
І сьогодні ви можете поздоровити нас.
Пройшли ми сходинку в шкільному житті
І наші невдачі минули усі.
Вчитель. – Ваші батьки Теж були колись першокласниками і вчилися читати по Букварю. А зараз ми перевіримо, як вони старанно навчались.
(Конкурс для батьків, за правильну відповідь, кулька)
- Якою рукою потрібно розмішувати чай? (Краще чай розмішувати ложечкою)
- Що може бути всюди, навіть у стінах? (Вуха)
- Що можна приготувати, але не можна з’їсти? (Уроки)
- Хто говорить всіма мовами? (Луна)
- Що можна бачити з заплющеними очима? (Сон)
- Ношу їх багато років, а ліку їм не знаю? (Волосся)
- А зараз, ще хочу погратися з вами діти у гру «Так чи ні»
Гра «Так чи ні»: -Зіграти хочеться мені
З тобою, друже, в «Так чи ні»
Тобі питання задаю
Готуй же відповідь свою.
Відповідай, коли мастак,
Єдиним словом «Ні» чи «Так».
1.Скажи, співає сом пісні?
Не гайся з відповіддю! (Ні)
2.Чи вміє плавати гусак?
Ну що на це ти скажеш? (Так)
3.Скажи мені, червоний мак
В січневу пору квітне? (Ні)
4.А крокодили на сосні свої будують гнізда? (Ні)
5. Чи може вище гір літак у вишину злетіти? (Так)
6. Узори пишні на вікні, мороз малює взимку? (Так)
7. Чи достигають на весні, пшениця й жито в полі? (Ні)
8. Ріка біжить у далині, чи є у неї ноги? (Ні)
9. Чи правда це, що вовк усмак наївся груш і яблук? (Ні)
10. А під кінець, скажи мені, цікава гра у «Так чи ні»? (Так)
Пісня
Букварик. Всі літери прочитані,
Усіх їх – 33.
Тепер вас всіх учитимуть
Підручники нові.
Виходять Читанка, Українська мова, Математика (учні 3 класу)
Читанка. Я – Читанка нечитана,
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
І вислухаю вас.
Гарну казку розкажу,
Світ широкий покажу.
Буду вести вас щодня
Я сходинками знання.
Рідна мова. Я не з лісу і не з поля,
Нелегка у мене доля.
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала.
Всі народи мову мають,
Всі пісні мої співають,
Бо хто має мову рідну,
Той багатий, а не бідний.
Математика. Один, два, три, чотири, п’ять,
Вміють діти рахувать,
Але хто мене не знає,
Хай даремно не гуляє.
Як уроки діти вчать,
Гарно вміють працювати.
Ви вже вмієте, друзі хороші,
Полічити зароблені гроші.
Я ще навчу вас зірки рахувати,
Зводити вежі, мости будувати,
Навчу літаки посилати до Арктики,
Якщо ви ще більше полюбите математику.
Букварик (звертається до підручників):
- Цих діток я прошу навчати
Того, що знаєте самі.
(до дітей): - А вас прошу не лінуватись
І вчить уроки день при дні,
І берегти книжки – віднині
Найперші друзі вам вони.
Учень. Обіцяємо не лінуватись,
На 12, 11, 10 навчатись.
Всі учні промовляють: - Прощавай Букварику,
Наш найперший друже.
Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!
Учень. Ніколи не забудемо, ми друга, Букваря!
І завжди вчитись будемо,
Для щастя і добра!
Учениця. Швидко збігають хвилини,
Прощатися прийшла пора.
«Та з книжкою не розлучайтесь», -
Просить вас дітвора.
Учень. Будьте привітні, красиві і милі,
А особливо здорові й щасливі.
Щоб труднощі вміли долати,
Треба багато читати.
Учениця. Бажаємо вам, щоб жили у мирі,
Щоби здійснились усі ваші мрії.
Щоб в кожного в серці вогонь не погас.
«Любіть завжди книги», - просимо вас.
Учень. Щоб в вашім домі буяла весна,
Хай дорога до знань буде чиста й ясна.
Усі люди в світі подібні і різні,
Нехай для вас всіх звучить наша пісня!
Пісня «Скільки б не співали …»
Учениця. Дякує за увагу, весь перший клас,
За те, що слухали ви нас!
Вчитель. Діти, вчіться гарно і завзято,
Знання хапайте померщій.
Про все узнаєте багато.
За вас радієм від душі.
Вам щиро радості бажаєм,
Здоров’я й сили навіки.
Нехай батьки гордяться вами
Бо справжні в них помічники.
- Дякуємо всім за увагу!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку