Свято: "Прощавай, Букварику!"

КЗ «Голубієвицький ліцей»

Компаніївської селищної ради  Кропивницького району Кіровоградської області

                                                                                                   Підготувала:

                                                          вчитель початкових класів

                                   Сичова Г.М.     

Свято Букваря 

Мета. Вдосконалювати навички виразного читання віршів напам’ять, розвивати зв’язне мовлення; підвести дітей до розуміння важливості читання, як процесу розширення кола знань; виховувати почуття прекрасного, естетичні смаки.
Обладнання. Малюнок країни Букварії, різнокольорові букви, повітряні кульки, напис на плакаті «Прощавай, Букварику!».
Звучить запис пісні «Чого вчать у школі». Зал святково прикрашений. Батьки, гості сідають на свої місця.

Ведуча 1. Зібрались дружно ми на свято
Сьогодні тут в весняний час,
Щоб наших учнів привітати
І провести у другий клас.
Ведуча 2. На веснянім видноколі
Зайнялась зоря
Свято в школі! Свято в школі!
Свято Букваря!
Дзвенить дзвінок. До зали заходять учні-першокласники.

1.Любі гості, мами й тата!
В нас – Букварикове свято.
Добре, що прийшли до нас
У наш найкращий перший клас.
2.Ми всіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо,
Бо ми всі букви знаємо,
Бо ми читати вміємо.
3. Є книг багато — радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар.
Але одна — книжкам усім начальник,
І звуть її по-простому — Буквар!
4. Букви старанно вивчали,
Знаєм їх від А до Я.
І сторіночку останню
Прочитали букваря!
5. З нами клопоту зазнали
Наші мами, вчителі,
Поки ми читати вчились
У новому Букварі.
6. Ми тепер вже на малі –
Ми сьогодні школярі,
На уроках не жували,
Не дрімали і не спали,
Вчились ми сумлінно
І поводились відмінно.
7. І від дзвінка і до дзвінка
Робота наша нелегка:
Рахуй, пиши, а ще читай,
Учителю відповідай.
Та все це не лякає нас,
Бо ми старанний перший клас!
У школі нас всьому навчать,
І роки весело промчать!
Ми – школярі, ми – перший клас,
Щасливі дні чекають нас!

Діти виконують пісню «Вчать у школі».  
1. Готуватись до занять, вміти добре рахувать
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Скільки буде два плюс два, як склади з'єднать в слова,
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
2. Не запізнюватись в клас, завдання робить щораз,
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
І дорослих шанувать, малюків не ображать,
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
3. Книжки гарнії читать, щоб про все на світі знать,
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Чесність змалку берегти, до людей з добром іти,
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Баба Яга накидає на Букваря сітку і ловить його.
Стукіт у двері – заходить лікар Айболить.
Лікар Айболить.
Станьте рівно, приготуйтесь,
Руки в боки, не лінуйтесь,
Вправо, вліво поверніться,
Усі разом посміхніться,
Ніжками потупотіть,
У долоні поплескайте,
І присядемо давайте.
Що ж, огляд ми зробили вчасно:
Все впорядку, все прекрасно,
Всі веселі та здорові,
До свята всі готові!
Ведуча 1. Свято букваря, а самого Букварика чомусь на святі нема! Давайте покличемо його.
Діти. Букварику! Букварику! Букварику!
Заходить Поштар Пєчкін.
Поштар Пєчкін. А чи у вас сьогодні свято?
Діти. Так!
Поштар Пєчкін. Це першокласники?
Діти. Так!
Поштар Пєчкін. То отримайте листа! (Читає лист.)
«Дорогі мої першокласники, я потрапив у біду. Зможу завітати на свято, якщо ви подолаєте всі перешкоди, які перед вами постануть. Будьте сміливими, я з нетерпінням чекаю визволення.
Ваш Букварик.»
Поштар Пєчкін виходить.
Ведуча 2. Діти! Допоможемо Букварикові?
Діти. Допоможемо
Заходять Лінь і Двійка і співають на мотив пісні розбійників з «Бременських музик».
Ми ліниві до науки
І не вчилися ні дня.
Не беремо книжок в руки,
Не потрібні нам знання.
Ой-ня-ня, ой-ня-ня,
Не потрібні нам знання.
Ой-ня-ня, ой-ня-ня, ех-ма!

Букви й цифри беки, бяки,
З лінню дружимо щодня,
Щоб нас вчили, не потерпим,
Не потрібні нам знання.
Ой-ня-ня, ой-ня-ня,
Не потрібні нам знання.
Ой-ня-ня, ой-ня-ня, ех-ма!

Краще йдіть до нас, малята,
Будем бавитись щодня.
Добре жити неумійкам,
Не потрібні нам знання.
Ой-ня-ня, ой-ня-ня,
Не потрібні нам знання.
Ой-ня-ня, ой-ня-ня, ех-ма!
Лінь. О, які маленькі, чепурні!
Як ви розігрались!
Двійка. І кого це ви усі
Виручать зібрались?
Діти. А ви хто такі?
Лінь (гладить дітей по голові, пригортає).
Мене звуть просто — тітка Лінь.
А я хороша, я дітей жалію.
За ними я ходжу, як їхня тінь,
Для них готую спокій і безділля.
Дитиночку приспати так люблю!
Хай будуть руки в неї білі, наче з вати!
З дітьми я разом їм, охоче сплю.
Не треба зовсім діткам працювати!
Лінуйтесь, дітки, і не вчіть уроки!
Нікому не потрібні ті знання.
Двійка (співає на мелодію пісні «Кузнечик», муз. В.Шаїнського.)
Я дуже гарна дівка.
Зовусь я просто — Двійка!
У ледарів завжди я
В щоденнику живу.
І в день, і в ночі, і в день, і в ночі
В щоденнику живу. Двічі

Люблю я погуляти,
Погратись і поспати.
А от уроки вчити
Я зовсім не люблю.
Ні в день, ні в ночі, ні в день, ні вночі
Я зовсім не люблю. Двічі
Підходить до дітей.
Ну навіщо ці уроки!
Їх так довго й нудно вчить!
Та у вас же від навчання
Голова уже болить!
Та покиньте ви читати,
І не треба вам писати.
Ніж Букварика виручати,
Краще йдіть ви погуляти!
Діти. Просим вас не заважайте,
Нас в дорогу відпускайте!
Лінь. Якщо правильну відповідь дасте, то ми вас відпустимо, а якщо ні – то станете нашими друзями. 

Кажіть «так» чи «ні».
• Треба гарно вам читати? (Так!)
• Треба менших ображати? (Ні!)
• На перерві пострибати? (Так!)
• А всі парти пописати? (Ні!)
• Друга треба виручати? (Так!)
• А треба слухати матусю? (Так!)
• Тоді дратуйте хоч бабусю!
В школі вибийте шибки
І вчительці робіть все навпаки,
Брудне взуття несіть у школу
І книги кидайте додолу.
Чи хочете друзями моїми стати? (Ні!)
То я ж вас краще за вчительку буду навчати! (Ні!)
Роздратована Лінь підходить до алфавіту .
Лінь. Ви читали в букварі,
Вам знайомі букви ці? (Показує букви.)
Діти (разом). Ті, що у букварі,
Знаєм букви ми усі!
Лінь. Добре знаєте? Гаразд.
Перевірю зараз вас.
Подивіться, буква... (Показує букву А)
Діти. А!
Лінь. Ви назвіть на А слова!
Діти. Алфавіт, Аліна, апельсин.
Двійка. Ну, а хто на букву В слово швидше всіх назве?
Діти. Ворота, ведмідь, Валя.
Двійка. Давайте я вам погадаю, які оцінки будуть у ваших щоденниках.
Дитина. Не треба нам гадати, ми і так знаємо, що оцінки у нас будуть лише гарні.
Двійка. Ну тоді я хочу, щоб ви зі мною пограли у карти, а то Букварика не врятуєте.
Дитина. А хіба у карти грати можна?
Ведуча 1. Це, звичайно, гра не для дітей. Але Букварика потрібно виручати, то давайте спробуємо.
Двійка з рукава виймає колоду карт із прикладами.
5 + 3      7 – 2      15 – 5      6 + 4      2 + 2      10 – 9
Двійка (нахиляючись вбік, шепоче). Хіба вони зможуть порахувати? Адже це – тільки першокласники! (Показує приклади, діти відповідають.)  
Лінь. Ну добре, вмієте рахувати! Рятуйте Букварика далі. З такими розумненькими, добренькими ми й самі не хочемо дружити! (Йдуть).
Співаючи, на мітлі влітає Баба Яга.
Баба Яга. Я летіла на мітлі,
Щоб на святі буть мені!
Свою ступу розтрощила,
Сильно ноги замочила.
(Говорить до глядачів у залі.) Ну, нарешті він попався!
(Принюхується.) «Фу-фу-фу! Щось школярський дух чую! Ага-га-а!»
Повертається до дітей, торкається до них.
Ох люблю таких пухкеньких,
Гарних, смачних, чепурненьких.
Ох тепер вже не стерплю,
Швидко всіх вас проковтну.
Діти. Бабусю, почекай!
Нас, будь ласка, ти не ковтай.
Краще з нами ти пограй
Та Букварика швидше відпускай!
Баба Яга. Добре. Якщо ви такі добрі, розумні, то буде вам завдання. Відгадайте загадки.
1. Виводить букви і слова
Ота цікава штучка.
В руці виблискує здаля
Нова, гарненька... (ручка).
2. Понад гори, понад ліс
Виріс в небі диво-міст.
Хоч знайомий дітям всім,
Та ніхто не йде по нім.
Має міст аж сім шарів
Із барвистих кольорів. (Веселка.)
3. Виросли на лузі сестрички маленькі.
Очки золоті, а вії біленькі. (Ромашки.)
4. Червонясту шубку має,
По гілках вона стрибає,
Хоч мала сама на зріст,
Та великий має хвіст.
Як намисто оченята…
Хто це? Спробуйте вгадати? (Білка.)
5. Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось, розцвіло,
Потім стало біле-біле
І за вітром полетіло. (Кульбаба.)
Баба Яга. Ну, добре, з цим ви впорались, а чи під силу вам таке завдання? Допоможете мені складати вірші. Я буду починати, а ви додавати «І я».
Я сьогодні рано встала. І я!
Чисто все поприбирала. І я!
Каву чорну заварила. Не я!
Кицьку нею отруїла. Не я!
Ох, які ви неуважні!
З усіма тепер вітаюсь. І я!
Щиро всім я усміхаюсь. І я!
Я друзям всім допомагаю. І я!
Цвяхи в крісло забиваю. Не я!
Баба Яга. Ну, добре, я Букварика прощу,
Із тенетів відпущу.
Але вам скажу відразу:
– Забувайте ви образу.
І на свято це своє
Запросіть ви і мене.
Дитина. Бабо Яго, будь з нами на святі, але спершу відпусти Букварика.(Баба Яга йде за куліси і приводе Букварика.  )
Заходить «Буквар» - хлопчик в українському вбранні.
Буквар. Добрий день, шановні друзі!
Софіївську школу я шукав в окрузі.
Я побачив гарний дім.
Хто живе у домі тім? (Букви.)
Буквар. Діти, ви здогадалися, як називають цей дім?
Діти (хором). Абетка!
Буквар.  

Я-веселий Букварик, весело співаю,

Бо веселе свято в школі я сьогодні маю.

Я-розумний Букварик! Все про себе знаю

Свої літери слухняні вже в слова єднаю

Я-щасливий Букварик! Я тому радію

Що всі діти в першім класі вже читати вміють.

Я-святковий Букварик, прошу всих на свято

Всіх гостей і всіх дітей будемо вітати.
Ведуча1. Нас 33, нас 33,
У нас міцна сім’я.
Складаємо слова нові
Від А до Я, від А до Я.

Ведуча 2. Перекличка 1,2,3, перша букво говори!
Учні 1 класу розповідають вірші про букви.
Ведуча 1.. Шановні батьки! Разом з вами діти вперше розкривали «Букварик», ви разом вчилися читати, писати, рахувати, міркувати. Раділи успіхам своїх дітей, підтримували їх, вчили долати нелегкі вершини науки і ніколи не відступати перед труднощами. Тож прийміть слова вдячності .
Ведучий 2. За вашу працю, ласку і любов
Ми дякуємо вам знов і знов.
Бажаємо вам радості багато –
І дякуємо, що прийшли на свято.
Ведучий 1. За те, що раненько вставали,
За те, що до школи водили,
За те, що втоми ніколи не знали
Палке вам велике СПАСИБІ!

Пісня
 Буквар. Літеру до літери вчили ви щодня,
Підійшли до справжнього, до світлого знання.
Допоміг я вам відкрити диво те чудове,
Як з маленьких зернят-літер виростає слово.
За науку в перші дні, що ви скажете мені?
Учні передають буквар з рук в руки і читають вірші.
 1. Прощавай, Букварику!
В школі перший друже.
Ми тобі, Букварику,
Дякуємо дуже.
2. Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає наш Буквар.
3.Перша книжка — мудра й мила,
Ти читати всіх навчила.
Кожна буква букваря —
Це промінчик ліхтаря.
Книжечка дитячих літ
Нас виводила у світ.
4. Букварику, мій друже вірний,
Відверто я усім скажу —
Що нині я — твій друг покірний —
Уже читаю і пишу.
Всі сторінки твої цікаві
Були для мене, як рідня.
В твоїх малюночках яскравих
Нове знаходив я щодня.
5. Спасибі тобі за добру науку,
За паличку першу, і першу букву.
За перше слово і першу казку.
За першої вчительки щиру ласку.
Ми пам'ятатимем довгі роки
Мудрі й повчальні твої уроки.

6.Добрий букварику! Перша книжко!

Хочеться навіть плакати трішки.

Жаль розлучатись, хоч і треба.

           Ми не забудем ніколи про тебе.
7. Прощавай, Букварику,
В школі перший друже,
Ми тобі, Букварику, 

 Дякуємо дуже!

 Літеру до літери
Старанно писали.
Ось тебе, Букварику,
Ми вже прочитали.
Всі читати вміємо
І читати будем.
А тебе, Букварику,
Друже, не забудем

Діти виконують пісню «Букварик».

Буквар. Дякую вам за добрі слова. На згадку про свято я хочу вам подарувати пам’ятки. (Дарує дітям пам’ятки).

Пам’ятка
Юний друже!
Учись старанно, залюбки,
Читати полюби книжки,
Бо книжка так багато вміє:
Вона печаль твою розвіє,
В чарівний світ казок помчить,
І думати тебе навчить,
І мріяти, і співчувати,
І стільки може розказати!
Рости, як навесні трава,
І пам'ятай мої слова.

ТВІЙ БУКВАРИК
Правила користування книгою
1. Беріть книгу чистими руками.
2. Не згинайте книгу — від цього випадають сторінки.
3. Не кладіть в книгу олівці та інші предмети, від цього вона рветься.
4. Не загинайте сторінки, користуйтеся закладкою.
5. Не читайте книгу під час їжі.
6. Щоб книга слугувала вам тривалий час, обгорніть її.

Буквар. А чи не підкажете мені, хто це у вас в гостях?
Діти. Лікар Айболить.
Лікар Айболить. Я – лікар і товариш всіх підручників, зошитів, книжок.
Лінь і Двійка (разом).Оце дивина!
Лікар Айболить. Так-так, не дивуйтеся, зошити й книжки також хворіють. Щоправда, вони не пчихають і не кашляють, не плачуть, не стогнуть, не жаліються, але часом дуже страждають в руках поганих учнів: починають непомітно жовтіти, скручуватися, розпадатися на окремі листочки.
Двійка і Лінь. Ми зрозуміли, ми зрозуміли! Ти зі своїми друзями приходиш на допомогу до таких нещасних книжок.
Лікар Айболить. Правильно! Ми клеїмо, розрівнюємо сторінки, обгортаємо книжки. Але, щоб не доводилося їх лікувати, слід дотримуватися певних правил. Ось візьміть, прочитайте і запам’ятайте правила поводження з книжкою.
Лінь і Двійка читають правила.
Лікар Айболить. (Звертається до дітей.) Вибачте, але я мушу поспішати. На мене чекають хворі в нашій незвичайній лікарні. (Звертається до Двійки і Ліні.)А ви не бажаєте мені допомогти?
Лінь. Допоможемо!
Двійка. Із задоволенням! ( Лікар Айболить, Лінь і Двійка виходять.)
Ведуча 1. Сьогодні у нас в гостях господиня царства книжок – Тиненик Ольга Олександрівна. (Вручає дітям святковий квиток – перепустку до бібліотеки.)

Святковий квиток
Юні друзі!
Запрошую вас у сім’ю читачів нашої бібліотеки.
Бажаю подружитись з книгою, яка допоможе вам пізнати навколишній світ, розширити ваші знання.
А сторінки, немов могутні крила, –
Читай, лети на горду висоту.
Розкрили книгу – значить, ви відкрили
Нову країну – мрію золоту.

Виступ бібліотекаря, в якому є загадки про прочитані дітьми казки.
Буквар. Молодці, діти, добре знаєте казки!
Я вас навчив читати і писати

Слово «бабуся» і слово «тато»

Я залишаю навіки з вами

Слово «Вітчизна» і слово «Мама»

Хай вам щастить на шляху широкім

милі діти мої ясноокі.

Хай підростає ваш прекрасний клас,

Я залишаю вас.

Всі літери прочитані, усіх їх 33.

Тепер всіх вас учитимуть підручники нові.

Ведуча 2. Діти, давайте оплесками запросимо нові підручники.

Читанка.
Я – Читанка нечитана,
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
Про наш прекрасний час.
Я – ваша перша Читанка,
Красива в мене свитонька,
Цікаві сторінки, є вірші та казки.
Покажу вам сто земель
Ще й космічний корабель!
Даруватиму щодня і забави і знання!
Рідна мова.
Я не з лісу, я не з поля,
Нелегка у мене доля.
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала,
І від роду і до роду
Зберігала свою вроду.
Я завжди вас буду вчити,
Рідним словом дорожити.
Математика.
1, 2, 3, 4, 5 – вміють діти рахувать,
Але хто мене не знає,
Хай даремно час не гає.
Щоби весело гулять,
Всі уроки треба знать.
Я ще навчу вас зірки рахувати,
Зводити вежі, мости будувати,
Навчу літаки посилати до Арктики,
Якщо ви полюбите мене – математику.

Я і Україна.

 А де лягає сонце спати,
І звідки вітер, звідки тінь,
І сніг чому такий лапатий,
І заєць чом такий вухатий,
Чого бджолі дрімати лінь,
Чи справді гірша стала глина,
Від чого запашна малина,
Куди повзе рогатий жук –
Про все вам, діти, розкажу.
Смішинки
Проспав
Школярика вчитель спитав
- Хто приклад тобі розв'язав?
Бабуся, матуся чи тато?
- Не можу я точно сказати, -
Бо вчора зарано ліг спати.
Відповідь
Який, скажи, тобі з предметів, Лізо,
Найбільше до вподоби?
- Телевізор.
Що важче?
- Що важче, Галинко, кілограм вати, чи кілограм заліза?
- Нерозумне запитання Грицю.
- А то чому? Кілограм завжди є кілограм.
- Ну, якщо ти така розумна, то давай я тобі на босу ногу кину кілограмову гирю, а ти мені — кілограм вати.
Забув
На уроці вчителька звертається до Гриця:
— Підкажи-но мені, будь ласка, на чому ми зупинилися минулого разу?
— Вибачте, Світлано Володимирівно, але я також забув.

*********

Мама. Доню, за що ти сьогодні отримала двійку?

Донька. За співи.

Мама. А що ти не могла заспівати як слід?

Донька. Та я заспівала, тільки на уроці математики.

*********

Мама. Синку, ти всі задачі розв’язав?

Син. Тільки одну.

Мама. Яку?

Син. Ту, що списав у Миколи.

Ведуча 1. А зараз, школярі, настає урочиста мить – ви даєте клятву:
Буду я в школі вчитись читати,
гарно писати і рахувати.
Буду в альбомі своїм малювати
Твори писати, вірші вивчати.
Учні Клянусь! Клянусь!
Ведуча 2. Обіцяю не лінитись,
добросовісно трудитись.
Вчителів всіх поважати
І оцінки гарні мати.
Учні Клянусь! Клянусь!
Ведуча 1. Книги й зошити любити
Берегти, а не губити.
Акуратним завжди бути,
Щоб нічого не забути.
Учні Клянусь! Клянусь!
Ведуча 2. Буду вчитись я сумлінно
І поводитись відмінно,
Щоб батьки могли радіти,
Що такі в них гарні діти!
Учні  Клянусь! Клянусь!
Ведуча. Буквар скінчивсь, та не скінчилось, а тільки починається довге й цікаве шкільне життя, Буквар – це маленька часточка тих великих знань, які дасть вам школа. То ж...
Учися, дитино,
Бог буде з тобою,
З любов'ю тебе шануватиме світ.
Учися, щоб сіять добро поміж люди
І житеме вічно, не згине твій слід.