Свято «Прощавай,Букварику»

 Свято «Прощавай,Букварику»

 

Вчитель. Увага! Увага! Всім доброго дня.

Зібралась у залі шкільна сім’я

Адже в 1 -му класі сьогодні урочисте свято-свято Букваря.

Воно буде класне- веселе і сучасне.

Тому рук не шкодуйте і артистам аплодуйте!

•          Дорогі батьки, гості! Рада вас вітати на нашім  святі! Сьогодні особливий день для нас першокласників. Ми з нетерпінням чекали на нього, щоб розказати Вам, чого ми навчилися за час, проведений у школі.
•          Здається, діти щойно вперше сіли за парти, розгорнули  свій перший підручник – Буквар. Він день за днем навчав їх читати, думати. Буквар – перша сходинка до вершини знань. І він заслуговує на особливе свято.
•          І сьогодні ми зібрались, щоб попрощатися з   ним. Ми багато працювали, дуже старалися, хвилюємося, але я гадаю, що у нас все вийде.  

        -   Ну що, усі  зібралися у залі?   

-    Ой  когось  не  вистачає…   першачків!                                     

 Вчитель:

Добре, я почну сама дітлахів запрошувати. А ви, шановні гості, зустрічайте їх оплесками.

Під музику ,співаючи, пританцьовуючи, забігають учні першого класу.

Хоч сором’язливими прийшов вони до школи

Не боялися труднощів ніколи.

 

•      Дуже скромні, ввічливі і чемні

Дівчинки усміхнені й приємні.

Трудяться вони в нас як мурашки

Хоч бува Насті, Крістіні, Алісі та Віталіні часом важко.

Дружать з ними хлопчики й дівчатка,

І у них завжди все в порядку.

 

•      Сергійко був маленький, як та комашечка,

А працьовитий, неначе мурашечка.

 

•      Наші Іллюша, Денис, Матвій, Тіма, Сергій, Коля  дуже охайні,

Надійні помічники у мами й тата.

На уроках завжди вони відповідають

З легкістю приклади й задачі вони рішають.

 

•      Ці Алінка та Каролінка як пушинки

І самі, як горошинки.

Полюбляють вони малювати,

І у фойє на перерві стрибати.

На музиці з вчителем гарно співають,

Й бува на уроках «у хмарах літають».

 

Учень. Над Закарпатським краєм

Тихим ранком

Зайнялась зоря,

Бо в Тереблянській початковій школі

Славне свято Букваря.

 

Вчитель. Ну що ж вітайте!

Це ось наш веселий дружній

Перший клас!

 

1. У нашім класі сьогодні свято.

Прийшли у гості мами і тата!

Прийшли до нас бабусі шановні  –

Узнати, які ми тепер красномовні.

 

2. Послухати наше красиве читання,

Побачити зошити наші охайні.

І разом потиснути другові руку.

Що нам допоміг подолати науку.

 

3. Зовсім, зовсім ще недавно

Вересневої пори.

Мами в школу нас за руки

Несміливих привели.

 

4. Були ми всі смішними малюками,

Зайшовши вперше в наш красивий клас,

Отримали ми зошити з книжками

Й за парти сіли в самий перший раз.

 

5. Буквар взяли ми перший раз,

Як зайшли у перший клас.

І як нам радісно сказати:

Тепер ми вміємо читати!

 

6. Цілий рік ми працювали,

Розумнішими ми стали.

Ми старались, ми трудились,

Багатьох ми справ навчились.

 

Пісня «Перший раз у перший клас»  сл., муз. Н.Май

1. Перший раз у перший клас

Ми ішли охоче,

Ніжним голосом  для нас

Продзвенів дзвіночок,

І сміється в небесах

Сонце як ніколи,

В мами сльози на очах –

Я іду до школи.

Приспів

А у школі,  а у школі,

Є веселка кольорова

І найкраща в цілім світі-

Перша вчителька моя,

А у школі, а у  школі

Не сумуєм ми ніколи,

Бо учора дошкільнята,

А тепер одна сім’я.

2. Прощавайте іграшки,

Гомінкий садочок

Кличе в класи дітлахів

Золотий дзвіночок

І сміялось в небесах

Сонце як ніколи,

В мами сльози на очах –

Я іду до школи.

Приспів

 

7. Ми не просто малючки,

А вже справжні першачки.

А за років так дванадцять

Підростем на всі сто двадцять.

 

8. Обіцяєм не лінитись

Тільки на п’ятірки вчитись.

Рано з сонечком вставати,

Щоб у школу не проспати.

 

9. Будем вчитись ми сумлінно

І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти,

Що в них такі гарні діти.

 

10. Один  одного  ми любим,

Станем  всі  за  одного.

Вчитись  в  другім  класі  будем,

Всі  ми  хочемо  цього.

 

11. Першокласні в нас малята,

Вміють вже вони багато.

Така весела дітвора,

їм в другий клас давно пора.

 

12. Букви старанно вивчали,

Знаєм їх від А до Я.

І сторіночку останню

Прочитали букваря!

 

13. З нами клопоту зазнали

Наші мами, вчителі,

Поки ми читати вчились

У новому Букварі.

 

14. Ми навчились рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор — ми самі.

 

Вбігає Незнайко.

Незнайко. Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

Ведучий. Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали? (Так)

Незнайко. Добрий вечір!

Ведучий. Який вечір? Адже зараз день!

Незнайко. А я не знаю чи день, чи вечір…

Ведучий. А чому це ти так кричав?

Незнайко. Та то я від злодія втікав.

Ведучий. Від злодія? Від якого?

Незнайко. Від звичайного, який хотів вкрасти мій капелюх!

Ведучий. Твій капелюх? А навіщо він йому?

Незнайко. Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!

Ведучий. Ой, Незнайко! Не сміши нас! В тебе розумна голова! Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком. Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш та вмієш!

(Показує літеру «К»)

Ведучий. Яка це літера?

Незнайко. Півжука.

Ведучий. А точніше це буква (показує першокласникам)? («Ка»)

Незнайко. Ха! Яка різниця!

Ведучий. (Показує літеру «О»). А оце?

Незнайко. Та це ж яйце!

Ведучий. А ви, діти, як вважаєте? (Це літера «О»).

Ведучий. Все переплутав ти, Незнайку, в світі,

І тільки посміялись з тебе діти.

Негайно в школу мусиш записатись,

Щоб про абетку з Букваря дізнатись!

Незнайко. Це якась страшна облуда…

Більш чинити так не буду!

Гарно я навчусь читати,

Зможу все переказати!

Ведучий. Нам приємно, що ти бажаєш вчитися. Приєднуйся до нас, Незнайку. У нас тут зібралися найрозумніші діти. Вони тебе навчать і читати, і писати, і співати і, звичайно, танцювати!

Діти виконують танець з Букварем

 

Учень.Ми букварика чекаєм,

А його усе немає.

Де ж так довго забарився?

Може в лісі забарився?

 

Ведучий. Свято наше вже триває,

А Букварика немає.

Тож давайте погукаєм

Та зі святом привітаєм.

 

Учень. Заходь, Букварику, до нас!

Тебе чекає перший клас.

Тут весь зібрався алфавіт,

Ти упізнав його?

 

 

Усі разом. Букварику! Букварику!

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо:

Приходь, приходь до нас!

(Заходить Букварик)

Букварик: Я, Букварик, вам відомий,

Дуже гарний, малюнковий,

Залюбки всіх вчу читати –

Нема часу спочивати,

Я мандрую по країнах,

Я з Абеткою дружу,

І малечу, як зустріну,

Грамоти одразу вчу.

Вчитель: Друзі хто в нас найголовніший друг у 1 класі?

Всі : Букварик.

Заходить Абетка, плаче.

 

Абетка: Ой — ой — ой! Я на свято поспішала,

Послизнулася і впала.

Із рук випав кошик мій –

З букв здійнявся буревій.

Зараз прийдуть діти милі

Що ці букви рік учили.

Ой – ой – ой! Хто може знати,

Як ці букви позбирати?!

Учитель:

Хтось у залі гірко плаче.

Та це ж Азбука – цариця,

Що у неї клас мій вчиться.

Чим тобі допомогти,

Щоб не плакала тут ти?

 

Азбука: Я всі букви розгубила.

Що робити?

Учитель:

Ми тобі допоможемо Наші діти позбирають усі букви в абетку.

 

Учень. Букви дружні ми сестрички,

Хоч і маєм різні звички.

Ми усі від А до Я –

Алфавітові сім’я.

 

Учениця. Ми літери незвичні,

Ще й дуже симпатичні,

Бо кожна – жарт чи віршика,

Чи казочку несе.

 

Буквар. По порядку алфавіту виступай!

Перекличку  нумо починай!

Раз, два, три – перша буква говори!

 

 А. В алфавіті я – найперша!

В алфавіті я –  найлегша.

Мене знають всі на світі,

В мене почесне місце в алфавіті.

 

Б. Цілий день біля воріт

Вчив баранчик алфавіт.

Добре вимучив себе.

Та завчив лиш букву «Б».

 

В. Буква «В» така цікава:

Стовпчик і дві дужки справа,

Дужки дві – це значить пара.

Буква «В»  –  мов окуляри.

 

Г. Скласти слово помага

Буква «Г», як кочерга.

Песик Гавчик слово склав,

Проказавши: «Гав – гав – гав!»

 

Ґ. Буква «Ґ» з ріжком вгорі

Посміхнулась дітворі:

Щоб дзвінкіше чули мову.

Я прийшла в абетку знову.

 

Пісня «Вчать у школі» Настя

 

Буквам різним дати лад,

Та писати їх у ряд -

Вчать у школі! Вчать у школі!

Вчать у школі!

Додавати два і два,

Вчити в віршиках слова

Вчать у школі! Вчать у школі!

Вчать у школі!

 

Про дві крапки і тире,

І співати до і ре -

Вчать у школі! Вчать у школі!

Вчать у школі!

Ще й про південь і про схід,

Та товстий північний лід

Вчать у школі! Вчать у школі!

Вчать у школі!

 

Знати корінь і квадрат,

Будувати формул ряд

Вчать у школі! Вчать у школі!

Вчать у школі!

Бути чемними завжди,

Знати що де і куди.

Вчать у школі! Вчать у школі!

Вчать у школі!

 

Малюків водити в клас,

Захищати раз у раз

Вчать у школі! Вчать у школі!

Вчать у школі!

Дружбу вірну берегти,

Мрій високих досягти

Вчать у школі! Вчать у школі!

Вчать у школі!

 

Д.  Буква «Д» – як в лісі дім.

Живуть дружно птахи в нім –

Дядечко дятел і його дітвора,

Дрізд з діточками своїми двома.

 

Е. Здивувалася дитина:

« Від стовпця аж три жердини!»

Здогадалася: « Еге!

Це, напевне, буква «Е».

 

Є. Буква «Є», яка вона?

Ніби скибка в кавуна.

Кавуна маля просило,

Двічі скибку надкусило.

 

Ж. Я жука тримаю в жмені,

Хочу показати Жені.

Жук у жмені : – Же – же – же…

Схожий жук на букву Ж.

 

 

З. Збоку, знизу і згори

Схожа З на цифру три.

Є три зуби в букви «З».

Ними все вона гризе.

 

И. Дід брусочок третій клав –

Для упору навскоси,

Так він хвіртку змайстрував –

Я дивлюся: буква «И».

 

І. Буква «І», неначе свічка

З ясним вогником вгорі.

А погасне чорній гнотик

Стане крапкою над І.

 

Ї. «І» без «Ї» не ступить й кроку,

Поміж ними свар нема.

«І» до  «Ї» моргає оком,

«Ї» у відповідь – двома.

 

 

Й. Буква «Й» така ж, як «И»,

Наче рідні дві сестри,

Лише носить стрічку

Буква «Й» – сестричка.

 

К. Вранці півник в курнику

Будить всіх : «Ку –ку – рі – ку!

Прокидайтеся, курчата.

Будем букву «К» вивчати!

 

Л. Узяв хлопчина рушничок

Та й повісив на гачок.

Як журавлик, як орел,

Ця крилата буква «Л».

 

М. Взялись за руки ми і встали,

В ту ж мить на «М» подібні стали.

Буква «М», як мама мила –

Мелодійна і красива.

 

Н.  – Чи це буква, чи драбина? –

Дивувалася дитина.

Ну, якщо один щабель,

То, звичайно, буква «Н».

 

О. Буква О – така кругленька,

Придивітеся, маленькі, –

Наче сонях – жовточубик,

Що так сонечко він любить!

 

П. У просторому дворі

Гойдалку зробили школярі.

Радість нашій  дітворі –

Буква «П» стоїть в дворі.

 

Р. Тигреня весь день ричить,

Яку букву воно вчить?

Ну, звичайно, всім відомо,-

Буква «Р» для всіх знайома.

 

 С.  Сіла мишка у  куток,

З’їла бублика шматок.

Мишку налякав наш пес –

Залишились буква «С».

 

Т.  Буква «Т» дощу боїться,

Хоч вона без цукру й солі.

Та не може обійтися

Цілій рік без парасолі.

 

 

 

У. Увесь вечір на даху
Завивала буква «У»,

Бо невіглас- вітер

Більш не знає літер.

 

Ф. Що це, що це за підскоки?

Це ж у кого руки в боки?

Буква «Ф» на довгій ніжці

Пострибала по доріжці.

 

Х. Плоскогубці розійшлися,

Розсміялись: – Ха – ха –ха!

Ці веселі плоскогубці

Схожі з літерою Х.

 

Ц. Кінь промчить біля воріт,

Не догнати й соколу.

Цок – цок – цок із- під копит

Буква «Ц» процокала.

 

Ч. Буква «Ч», немов стілець,

Догори лиш ніжки.

Навіть з цифрою чотири

Буква схожа трішки.

 

Ш. Комиші шумлять: шу – шу…

Букву «Ш» я напишу.

Три стовпці, внизу межа.

От і вийшла буква «Ш».

 

Щ. Буква «Щ» сказала «Ш»:

Ти стрибаєш, як лоша.

Я на тебе дуже схожа,

Хоч стрибати так не можу…

А відгадка тут проста –

Я з хвостом, ти – без хвоста.

 

Ь . Це не шість, м’який це знак!

Це повинен знати всяк.

Він у слові «олівець»

Забігає у кінець.

 

Ю. «Як зробити букву «Ю»,

Здогадавсь Іванко:

«Букву «І» до «О» приб’ю

На коротку планку.

 

Я.     Я і буква, я і слово

Вихвалялась буква «Я»,

Та чомусь у алфавіті

Стала аж позаду я.

 

 

Пісня «Шкільна пісня»

 

Я прийду до школи, двері відчиню,

Радісно зустріну вчительку свою.

В добрі її очі щиро подивлюсь

І нічого в світі не боюсь.

 

Приспів:

Будем разом рахувати

І читати, і писати,

У веселі ігри грати цілий день!

Будем разом рахувати

І читати, і писати,

І співати радісних пісень!

 

Весело у школі вчитись дітворі,

Вчителька стрічає діток на зорі,

Хоч давно на скронях в неї сивини,

Наче рідна мама нам вона.

 

Приспів. (3)

 

Учениця. Веселе місто Алфавіт!

В нім кожне слово – цілий світ.

В нім кожна літера жива –

Із  них складаються слова.

Ми розпізнати їх зуміли,

Запам’ятали, зрозуміли,

Тоді до зустрічі в книжках!

Бажає вам щасливих літ

Веселе місто Алфавіт!

 

Буквар. Так,  діти, ми повторили,

Букви ті, що вже учили.

Хто старанно букви вчив,

Той «дванадцять» заробив.

Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для вас.

І перша сходинка до нього

Для кожного – це перший клас.

 

Буквар. Діти, які ви молодці. Всі так гарно віршики розповідали і співали

 

Вихід Двійки

Двійка. Ось нарешті я потрапила на свято. Це ж 1 клас?

Ведуча. А ти хто така? Хто тебе запрошував на свято?
Двійка. Я дуже гарна дівка,

Зовусь я просто Двійка.

У ледарів завжди я

В щоденнику живу.

Люблю я погуляти,

погратись і поспати,

А от уроки вчити

я зовсім не люблю.

Ні вдень, ні вночі

Двійка. Цариця двійок я! Хто буде зі мною дружити, того буду я любити. А я хочу всіх любити!

Хто буде зі мною дружити? Хто буде зі мною дружити? (Ні)

Повний портфель двійок. Нагороджу! Подарую! Ну хто?

(Підходить до кожного)

Може ти? Такий гарний хлопчик! Будеш зі мною дружити? (Ні)

А ця дівчинка… Подарувати кілька двієчок? (Ні)

А ці дівчатка точно хочуть! Подарувати кілька двієчок? (Ні)

Не зрозуміла… Як це так. Ніхто не хоче двійок? Ви що? Ніхто не хоче зі мною дружити?

Ведуча. Двійко, як бачиш, у нас дітки багато чого знають і вміють. І з двійками у нас ніхто не буде дружити.

Двійка. Ха-ха-ха! Та вони і літер не знають. 100-відсотково! Не вірю я вам!

Ведуча. І даремно. Ми не тільки їх знаємо, ми з ними дружимо. Учні нашого класу приймали участь у інтернет олімпіадах, за що отримли свідоцтва і відзнаки. Букварику, допоможи мені їх вручити.

( Вручення  грамот)

Двійка. Я шокована, які ви розумні! Останній раз вас питаю, останній шанс даю. Хто буде зі мною дружити?

Ведучий. Як бачиш, ніхто!

Двійка. Як ніхто? Ніхто зі мною не буде дружити? Я до вас прийду в щоденники! Я розмалюю ваші щоденники червоним кольором! Будь ласка…

Ведучий. Дітки, ви будете чекати? (Ні)

А батьки? (Ні)

Як бачиш, нічого в тебе не вийде. Тому що наші дітки розумні. А двійкам ми оголошуєм війну!

Двійка. Все, все, все! Здаюсь!

В цю ж мить на дванадцять перетворюсь!

Ведучий. Якщо ти так хочеш з нами дружити, що готова змінитися, то ми дозволимо тобі залишитися у нас на святі.

Двійка. Я обіцяю від сьогодні приносити у ваші щоденнички лише дванадцятки!

 

Учень. Та не тільки з Букварем дружили,

У нас ще й математика була.

Ми яблучка й цукерочки  лічили.

Задачка теж у клас до нас прийшла.

Математика. Знайомі з математикою, друзі?

Але за вас радію нині дуже,

Щоб розв’язати, треба вміть  читати.

Під силу вам тепер мої завдання.

Ви покажіть на математиці старання.

Послухайте веселі  й цікаві задачі.

 

П’ять фломастерів у Жені

Він взяв жовтий і зелений,

А в коробці на столі

Залишилось тільки …

 

Змерзли двоє поросят,

Зіщулились і тремтять.

Скільки слід валянок купити,

Щоб поросят тих відігріти?

 

Господарство чимале:

Три в нас курочки живе,

Два курчатка і собачка,

Кошеня, сердита качка.

А наш чорний кіт Івась

Все питає: «Скільки нас?»

 

Буквар. Дякую за слово гарне,

Та сумуєте ви марно.

Вам дарую першачки,

Ці чудові книжечки.(Виходять Читанка і Рідна мова)

Вони друзі ваші нові,

Різнобарвні, кольорові.

Їх шануйте і вивчайте.

А мене не забувайте.

Читанко добра, бери естафету,

Веди школярів шляхами планети!

 

Читанка. Хай збудеться все з побажань,

Ходімо зі мною країною знань.

Я – читанка нечитана,

Навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму

Про наш прекрасний час.

Я ваша перша Читанка,

Красива в мене свитонька,

Цікаві сторінки, є вірші і казки.

Покажу вам сто земель,

Ще й космічний корабель!

Даруватиму щодня

І забави, і знання!

 

Рідна мова.

Я із лісу, я із поля,

Нелегка у мене доля.

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала,

Батьківщину захищала.

І від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

Я завжди вас буду вчити

Рідним словом дорожити,

Бо хто любить мову рідну,

Той багатий,а не бідний.

 

Буквар. Хороше, малята, з вами.

Та дивіться – вже нерано,

Приємно було слухать вас,

Та вже мені прощатись час.

Пісня «Букварику,  прощай»

 

Мужніємо, зростаємо,

Співаємо пісень,

Уже усі читаємо

Букварика щодень.

Не кличте в даль,

Підручники,

Сторінками-крильми,

Сьогодні із Буквариком

Прощаємося ми...

 

Приспів:

Прощай!.. Прощай!..

Прощай!.. Прощай,

Буква-буква-букварику!

Букварику, прощай!

Школя-школя-школярику,

Мене не забувай!

 

Згадайте, люба вчителько,

Матусі, татусі,

Як бекали і мекали

Над буквами усі.

А, як тепер читаємо,

Як книги бережем,

З подякою прощаємось

Із другом Букварем!

Приспів.

Найперша в світі книжечка,

Найпершії слова,

Найперше слово складене —

Це "мама дорога".

Уже малі не будемо,

За плями вибачай,

Тебе ми не забудемо!

Букварику, прощай!

Приспів.

Букварик, Математика, Читанка, Рідна мова виходять.

 

Учитель.Я подарую вам дипломи.

Хай будуть згадкою вони

Про перші нерішучі кроки,

Проте, як в школу ви прийшли

У світ барвистий і широкий.(Вручає грамоти)

 

Вчитель: Дорогі діти! Шановні гості ! Ми щиро вдячні тим, хто завітав на наші перші жнива. Сподіваюсь, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться у серцях наших дітей назавжди!

Вже час закінчувати свято

І хочу я всім побажати:

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб всі були здорові і щасливі

На многії і благії літа.