БУКВАРИКОВЕ

 

         СВЯТО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                         ПІДГОУВАЛА

ЗІНЬКОВА А. А.,

                                                                                  ВЧИТЕЛЬ

                                                                                             НВК «ЗНЗ-ДНЗ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Вчитель. Шановні гості, батьки, присутні! Я рада вітати всіх у цій святковій залі. Сьогодні маленькі школярики хочуть розділити з Вами свою радість: вшанувати і попрощатись з першою книгою всіх поколінь – Букварем. Адже, саме завдяки йому учні навчились писати і читати.

Благословенна та ясна година, коли Буквар бере до рук дитина… Яка це відповідальна мить! Із цього часу в житті учнів розпочинається новий період, бо Буквар – це перша сходинка у широкий, цікавий і захоплюючий Світ Знань.. Отож, вітаю всіх зі Святом!

 

1 ведучий.

Увага! Увага! Шановні друзі!

Ми сьогодні зустрілись

У тіснім нашім крузі,

У радісний, веселий час.

 

2 ведучий.

Ми починаєм наше свято!

Гостей зібралося свято,

Щоб веселитись і співати,

Про успіхи свої Вам розказати.

 

1 ведучий.

Перший клас навчив читати.

Перший клас навчив писати.

Перший клас навчив дружити,

Щоб цікаво було жити.

 

2 ведучий.

Звучить музика завзято,

Кличе першокласників на Свято.

Не запізнюйтесь, малята,

Час з Буквариком прощатись.

 

(Звучить музика і діти заходять до святково прибраної зали під рушником.)

 

Пісня «День святковий» (на мелодію «День народження у тебе»).

 

Учні (по черзі).

 

1 учень.

Над Дубенським краєм

Тихим ранком зайнялась зоря.

Бо у школі нашій

Славне Свято – Свято Букваря!

 

2 учень.

Ми школярі. Ми – перший клас…

Нове життя тепер у нас.

Прийшов урок на зміну грі,

Уже ми учні, школярі!

3 учень.

І від дзвінка і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учителю відповідай.

 

4 учень.

Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всього навчать,

І роки весело промчать!

 

Вчитель.

Важко уявити птаха без крил,

Так само не можна уявити дитину,

Яка не мріє про своє майбутнє.

 

 (Виходять 7 учнів.)

 

1 учень.

Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету:

Скоро стану президентом,

Тільки трохи підросту.

 

2 учень.

Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Буду, мабуть, футболістом,

А, можливо, зіркою кіно.

 

3 учень.

Поки ще казати рано,

Може. В бізнес я піду,

Чи фотомоделлю стану,

Як за ростом підійду.

 

4 учень.

Я банкіром хочу стати,

Полюбляю рахувати.

 

5 учень.

А я буду депутатом,

Бо люблю голосувати.

 

6 учень.

А я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.

 

 

7 учень.

А я вчителькою стану –

Буду вчити малюків.

 

(Виходять ведучі.)

 

1 ведучий.

Мріємо! Мріяти не рано!

Кажуть, роки швидко мчать.

Якщо будемо старанні,

В школі нас всього навчать.

 

2 ведучий.

Коридорами без звуку

Неповторно, без прикрас

Ходить панночка Наука

І заходить в кожний клас.

 

Вчитель.

Всіх нас музика єднає,

Щастя, радість нам дає.

Всяк від радості співає,

Бо такий урок в нас є.

 

Пісня «Вчать у школі».

 

(Виходять 5 учнів.)

 

1 учень.

Школярики, школярі!

Нас чекали парти,

І підручники, і карти,

І просторий клас.

Наша перша вчителька

Привітала нас.

 

2 учень.

Цілий рік Буквар вивчали,

Ми тепер письменні!

Допоміг він нам відкрити

Диво це чудове,

Як з маленьких зернят літер

Виростає слово.

 

3 учень.

Як краплин у Ікві,

Як зірок угорі,

Як листя на гіллі,-

Стільки книг на Землі!

 

 

4 учень.

Та одна серед них –

Перша книга із книг:

Ту, що звем Букварем,

Ми найперше берем.

 

5 учень.

Літера перша і перше слово,

З книгою перша серйозна розмова.

Перша сторінка, і друга сторінка,

Перша тривога… І перемога!

 

(Сценка)

Дівчинка сидить за партою.

(Чути нявкання.)

• Мурчику, годі нявкати,

Я літери вчу!

 

(Чути кукурікання.)

• Не клич мене, Петю, облиш!

Я вчитися хочу, ану киш!

 

(Лялька кличе дівчинку.)

• Я кинула ляльку, сиджу і мовчу.

Ой ніколи гратись, бо літери вчу.

 

Вчитель. Олесю, а скільки літер ти вже вивчила?

 

Дівчинка. Ой, багато! Аж тридцять три!

 

Пісня «Гей, ви, букви…» (на мелодію пісні «Гей, ви, стрільці січовії».)

Виходять двоє ведучих.

 

1 ведучий.

За морями, за горами,

Кажуть, є така земля

Із усякими дивами –

І це царство Букваря.

 

2 ведучий.

В царстві тім живуть всі букви,

Крапка, кома і тире,

Знак питання всіх питає,

Знак окличний всіх вітає.

 

Вчитель.

Але що це? Ось і цар.

Вас вітає сам Буквар!

 

 

Буквар.

Добрий день! В добрий час!

Радий, друзі, бачить вас!

 

(Буквар виконує пісеньку.)

Ой, веселий я Букварик,

Весело співаю,

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю. (Двічі)

 

Ой, розумний я Букварик,

Все про себе знаю.

Свої літери слухняні

Вже в слова єднаю. (Двічі)

Ой, щасливий я Букварик,

І тому радію,

Що всі діти в першім класі

Вже читати вміють (Двічі)

 

Буквар.

Коли вже вмієш ти читать –

Не треба мамі докучать,

До бабці теж не треба йти:

- Ну прочитай, - вмовляв, - хоч ти.

Сестру вмовляти вже не треба,

Щоб почитала щось для тебе.

Ані благати, ні чекати,

А просто взяти й почитати.

 

Вчитель.

Букварику, будь нашим почесним гостем на Святі.

 

(Виходять двоє ведучих.)

 

1 ведучий.

Так, як кожен колос в житі, -

Житня нива золота,

Так у мові дружно злиті

Усі букви – то сім’я.

 

2 ведучий.

Як в сім’ї всі рідні діти,

Чи великі, чи малі,

Як в городі пишні квіти, -

Так всі букви в Букварі.

 

Вчитель.

Так, літери-квіти всіх вітають,

Словами ніжними промовляють.

 

(Діти з місця розказують абетку.)

А (Айстра).

Айстри ранком сумували,

Що дощі на них не впали.

Аня Айстри поливала,

Щоб вони не сумували.

 

Б (Барвінок).

Квітує барвінок у нас біля хати,

Синіє над стежкою ніжний, хрещатий.

І каже барвінок: «Є квіти у мене,

Ще й листячко те, що зимою зелене».

 

В (Волошка).

Там де колоси налиті,

Розцвіла волошка в житі.

На голівці у волошки

Поселилось неба трошки.

 

Г (Гладіолус).

Під віконцем гладіолус

У багряному цвіту.

Подає він ніжний голос:

• Я на радість всім цвіту.

 

Г (Аґрус).

Аґрус виріс біля ганку

І зацвів вже на світанку.

Плоди агруса чудові,

Соковиті і медові.

 

Д (Дзвоник).

Ми дзвіночки, лісові дзвіночки,

Славим день!

Ми співаєм, дзвоном зустрічаєм:

• День! День!

 

Е (Едельвейс).

Едельвейса цвіт красивий

Гладить сонце золоте.

Тільки сильний і сміливий

Серед скель його знайде.

 

Є (Євшан-зілля).

Євшан-зілля у степах

Виростає на вітрах.

Дуже звичне євшан-зілля

До свободи, до привілля.

Силу й мудрість тим дає,

Хто це зілля дістає.

 

Ж (Жоржини).

Жоржини, жоржини, рожеві і білі,

Червоні і жовті, в саду розцвіли.

Коли б не морозяні дні посивілі

Вони б і зимою нам радість несли.

 

З (Звіробій).

Зацвітає звіробій

У долині голубій.

Як розквітне звіробій

Кличе звіра звір на бій.

 

И (Квіти).

Ось ця літера одна

Ніяких слів не почина.

• Ич-ич! – хтось дуже здивувався

Й біля квіток заховався.

 

І (Ірис).

Ірис біля стежки синіє,

Розлігся кущем на межі.

На сонечку квіти він гріє

І гострить зелені ножі.

 

Ї (Їжакуватий будячок).

Їжакуватий будячок

Багато має голочок.

На квіти також він багатий,

Та кожен їх боїться рвати.

 

Й (Папороть).

Йосип на поле йшов,

Ромен-зілля там знайшов.

Ще й у гай також піде,

Може, й папороть знайде.

 

К (Конвалія).

Конвалії, конвалії, ніжні квіти

Ловлять роси пелюстками.

Сонце роси випиває,

Конвалії променем ласкає.

 

Л (Лілія).

Лілії білі, червоні, рожеві

Розквітли чудово на клумбі у мене.

Дуже люблю я їх доглядати,

Бо ніжність, чарівність дарують малятам.

 

 

 

М (Мак).

Джміль ромашці щось на вушко

Проджмелів і полетів.

Дикий мак по-джентельменськи

Підслухати не схотів

І голівку відхилив.

 

(Танець метеликів.)

 

Н (Нарцис).

Нарциси тендітні, нарциси весняні

Сьогодні на святі в руках у Оксани.

Вона їх старалася намалювати,

Щоб мамі своїй подарувати.

 

О (Орхідея).

Ой, краса в оранжереї –

Там розквітли орхідеї.

Люблять їх дорослі й діти.

Це красиві й ніжні квіти.

 

П (Пролісок).

Проліски сині зустріли весну.

Першими ліс пробудили від сну.

Вадик ходив на прогулянку в ліс,

Пролісків мамі букетик приніс.

 

Р (Ромашка).

Ромашки рвати ми ходили

Над річкою в рясній траві.

І раптом равлика зустріли

Із ріжками на голові.

 

С (Сальвія).

Сальвії Соня садила,

Сальвії Соня ростила.

Ніжно ростуть на осонні

Сальвії гарні червоні.

 

Т (Троянда).

Вмивались троянди росою,

Пишались троянди красою.

І чулися їх голоси:

- Ми в світі живем для краси.

 

У (Підсніжник).

У весняному гайку

Поміж снігу на горбку

Там підсніжники цвітуть,

Весну в гості дуже ждуть.

Ф (Фіалка).

Фіолетову фіранку

Юний ранок відгорнув.

І фіалка на світанку

Пробудилася від сну.

 

Х (Хризантема).

Хризантеми, хризантеми

Шепчуть тихо восени.

Хоч і холод, ми цвітемо,

І весняні бачим сни.

 

Ц (Цинія).

Цвіте у циніях рідна сторона,

Цілує Сонце наші очі й лиця.

Прийшла до нас весна красна,

Вітають всі зелену чарівницю.

 

Ч (Чорнобривці).

Чорнобривці, чорнобривці,

Квітнуть в тиші вечоровій.

Чорнобривці чарівні

Так і просяться в пісні.

 

Вчитель.

До нас на Свято завітали діти із садочка,

Які в наступному році стануть першокласниками.

Вони хочуть подарувати вам частівки.

 

Хай пісня лине,

Хай сміх скрізь лунає,

І радісна усмішка

З уст не зникає.

 

(Частівки виконують діти з дитсадка.)

 

Ш (Шипшина).

У веселу літню днину

Розцвіла в саду шипшина.

В неї гарні квіточки

Та колючі голочки.

 

Щ (Щавель).

Що щавель росте на лузі,

Всі про те ми знаєм, друзі!

А нарвеш його у горщик,

Будеш мати смачний борщик.

 

 

 

Ю (Квіти).

Юлю кликала зозуля.

На лужок побігла Юля.

Поміж квітами гуляла

Польовий вінок сплітала.

 

Я (Яблунька).

Яблунька, яблунька в нашім саду.

Радо до яблуньки вранці іду.

Пахне, квітує яблунька мила,

Я ж тебе, яблунько, тут посадила.

 

Ь (Квіти).

Ось день скінчивсь. Закрию книжку.

І квіти наші спочинуть трішки.

Будем щиро їх любити,

Від негоди боронити.

Бо усі чудові квіти…

 

Разом.

Посилають Вам привіти!

 

Буквар.

Що ж, спасибі, школярі,

Букви – тридцять три зорі –

Всі ви знаєте як треба.

 

Вчитель.

Які чудові у нас діти-квіти,

Що гарно вміють так радіти!

Читати вміють і писати,

 Батьків уміють шанувати.

 Бо яке дерево – такі й квіти,

 Які батьки – такі й діти.

 

 Пісня-гра «Навчи нас веселитись».

 

 (Виходять двоє ведучих).

 

 1 ведучий.

 Веселе місто Алфавіт,

 В нім кожне слово – цілий світ.

 В нім кожна літера жива –

 Із них складаються слова.

 

 

 

 

 

 

2 ведучий.

Ви розпізнати їх зуміли?

Запам’ятали? Зрозуміли?

Тоді до зустрічі в книжках.

У «математиках» і «читанках».

Бажає Вам щасливих літ

Веселе місто Алфавіт.

 

(З’являється Зайчик.)

 

Зайчик (співає).

Звусь я Зайчик-побігайчик,

Хочу зватись Зайчик-знайчик.

Я Вам віршик прочитаю

Про своє життя у гаю.

Там я голосно сміюся

І нікого не боюся.

 

Зайчик (розчаровано).

Не залишилось у же літер. Усі прочитані! А я так поспішав, і все одно запізнився.

 

Вчитель. Не сумуй, Зайчику! Наше свято ще триває. Першокласники підготували урок-концерт, щоб потішити всіх присутніх.

 

(Дзвінок.)

 

Перший урок – навчання грамоти. Послухайте уривки із казок і спробуйте впізнати цю казку та героя, якому належать ці слова.

 

 

(Звучить аудіо запис.)

 

1 уривок.

• Приходь, кумоньку, приходь, лебедику! Чим зможу – тим тебе і пригощу.

 

Вчитель. З якої казки уривок? Хто так казав?

2 уривок.

- Я піду по дрова, а ти нікому дверей не відчиняй!

 

Вчитель. Хто впізнав казку? А героя?

 

3 уривок.

- Нічого я не пила, нічого не їла!

 

Вчитель. Яка це казка? А хто так казав.

 

4 уривок.

- Треба цей колосок обмолотити.

- Тільки не я!

- І не я!

 

Вчитель. Що за казка, діти? Назвіть героїв.

 

5 уривок.

- Забрали її додому, зробили їй гніздечко, обклали пір’ячком, а самі пішли в ліс по гриби.

 

Вчитель.

Яка це казка? Назвіть головних героїв.

 

Голосиста буква А всім абетку відкрива.

Діти, а який звук вона позначає?

Які голосні звуки Ви ще знаєте?

 

(Діти називають, а «голосні» встають.)

 

1 ведучий. Діти їх не тільки знають, а ще й пісню заспівають.

 

Пісня «Голосні звуки».

 

Вчитель. А за уроком завжди настає весела перерва.

 

(Діти читають гуморески.)

 

1 гумореска.

- Чому це ти подряпаний, - Юрко Тимка питає.

Юрко йому відповідає:

• Та я ж купав кота.
• А я от не подряпаний, хоч теж купав свого.
• Еге ж, ти не викручував і не сушив його!

 

2 гумореска.

- Петрику, помий руки! Як підеш з такими руками до школи?

- Та це не обов’язково.

- Як це не обов’язково?

- Та я в школі руки не піднімаю.

 

3 гумореска.

- Романе, твоя домашня робота про кішку така сама, як у твого брата.

- Так це та сама кішка, Алла Анатоліївна!

 

4 гумореска.

- Не піду більше у школу.

- Це ж чому, Андрійку?

- Читати я не хочу, писати не хочу, а розмовляти на уроках не дозволяють.

 

5 гумореска «Звідки взялися ми, онуки?».

 

Гра «Так-так-так, ай-ай-ай»

Вчитель.. Пограємо у гру «Так-так-так! Ай-ай-ай!». Якщо вислови правильні, Ви співатимете: «Так-так-так!», а якщо неправильні – «Ай-ай-ай!».

Півень менший від курочки!

Котик має двоє ріжок!

Корова: «Му-му-му!»

А сопілка: «Ду-ду-ду!»

Цукор завжди гіркий!

Песик завжди-завжди злий!

Вітер квіточку хитав!

Мишку котик спіймав!

 

(Лунає дзвінок.)

 

Вчитель. Урок математики. Перевіримо, як діти вчили математику.

 Задача 1. Три веселі киці грались на травиці.

         Песик теж до них прибіг.

                           Скільки кошенят усіх?

 

 Задача 2. Ой, було у нас мороки:

                           Посварились дві сороки.

                           На їх шум ще шість примчало.

                           Скільки разом птахів стало?

 

 Задача 3. У садок до годівниці

                           Прилетіло три синиці.

                           Потім ще чотири птиці.

                           Скільки птиць на годівниці.

 

2 ведучий. Наші діти вміють не лише рахувати і розв’язувати задачі, а й логічно мислити.

 

(Сценка «Проста арифметика».)

 

• Викликає вчитель Люду,

Слабшу серед дітвори.

І питає:

- Скільки буде 9 поділить на 3.

Розв’язать мала не може.

Засоромилась, мовчить.

Вчитель каже:

•      Так не гоже.

Хай картоплі буде 9, -

Далі вчитель річ веде,

•      Розділи на трьох дівчаток.

То по скільки припаде?

Люда каже:

- Зайвий клопіт.

І нащо мені те знать.

Я зварю їм ту картоплю,

Потовчу і хай їдять.

 

(Лунає дзвінок.)

 

О б і д н я    п е р е р в а.

 

Вчитель.

А зараз у нас обідня перерва. Що ми робимо на обідній перерві?

А сьогодні ми влаштуємо змагання «Поварятко».

Для гри потрібно двоє дітей – хлопчик і дівчинка.

Оля варитиме суп, а Коля – компот.

Перед Вами каструлі і назви продуктів, які необхідні для приготування цих страв.

Отож приготувалися… Почали!

Діти, підтримайте поварят!

 

(Танець з горшками.)

 

Вчитель. Зайчику, а чого ти до нас так поспішав?

 

Зайчик.

Я оббігав сто доріг,

І на свято ось прибіг.

Бо мої малі зайчата,

Хочуть літери вивчати.

І просили дуже Вас

Записать їх в перший клас.

 

Вчитель. То як, дітки, запишемо зайченят до першого класу?

 

Діти (хором). Запишемо!

 

Зайчик. Побіжу, порадую зайченят.

 

(З’являється лисичка.)

 

Лисичка. Ой, куди я потрапила?

 

Вчитель. На свято до першокласників. Але мені здається, що тебе не запрошували.

 

Лисичка.

Я Лисичка, я сестричка,

Хитрувати маю звичку.

Але тут, на цьому святі,

Я не буду хитрувати.

Буду Вам допомагати.

 

Вчитель. А ти літери знаєш? А читати, писати, рахувати вмієш?

 

Лисичка. Так! І читати, і писати люблю! Та ще й співати!

 

Вчитель. То, може, нам заспіваєш?

 

Лисичка. А чому б і ні! Заспіваю.

 

Пісня «Час непомітно спливає».

Час непомітно спливає,

Лисичка Буквар вже читає.

Вона схилилась над рядками,

Читає перше слово «Мама». (Двічі)

 

Вона сьогодні у натхненні,

Слова чарівні вийшли в неї.

«Вкраїно, матінко, матусю,

Для тебе я старанно вчуся.» (Двічі)

 

Вона читає, гарно пише,

А вітер гілочку колише.

Синіє стрічечка в косичці,

У школі так цікаво вчиться. (Двічі)

 

Вчитель. Ось бачите, діти, і Лисичка абетку теж знає.

 

Лисичка.

А ще я люблю квіточки доглядати.

Ой, побіжу, бо вже час поливати.

 

Буквар.

Так ми, діти, повторили,

Букви ті, що вже ми вчили.

Хто старанно букви вчив,

Той «12» заслужив.

Хороше, діти, з Вами,

Та дивіться, - вже не рано,

І мені прощатись час.

Читати навчився Ваш дружний клас,

Настала пора залишити Вас.

 

Вчитель. Зачекай, Букварику! Любі дітки, попрощайтеся з Букварем, бо йому час поспішати, щоб навчити читати і писати ще багатьох дітей.

 

1 ведучий.

Перша книжко, мудра й мила,

Ти читати всіх навчила.

Кожна буква Букваря –

Це промінчик ліхтаря.

Книжечка дитячих літ

Нас усіх виводить в світ.

 

 

 

 

2 ведучий.

Всі сторінки твої цікаві

Були для учнів як рідня.

Нове знаходили щодня.

Читали ми і дивувались,

Твої думки носили у душі.

І словом рідним милувались,

Читали із захопленням вірші.

 

Вчитель.

Букварик навчив нас не лише читати й писати,

А й змалечку міцно дружити.

 

Разом ми одна сім’я,

В нас усіх одне ім’я – Дружба!

 

Пісня «Про дружбу».

 

Буквар. Дякую за добрі слова! Я Вас навчив читати й писати: слово «бабуся» і слово «мама», слово «хлібина», «світ», «дитина», «тато», «учителька», «правда», «знання».

 

Хай Вам щастить на шляху широкім,

Любі дівчатка мої ясноокі.

Вмійте боротись із лихом завзято,

Непосидющі мої хлоп’ята.

На згадку про свято я хочу подарувати листівки і побажати:

 

(Зачитує листівку.)

 

Юний друже!

Учись старанно залюбки,

Читати полюби книжки,

Бо книжка так багато вміє:

Вона печаль твою розвіє,

І думати тебе навчить,

І мріяти, і співчувати,

І стільки може розказати!

Рости, як на весні трава,

І пам’ятай мої слова.

                       Твій Букварик.

 

А – активності на уроках.

Б – багато друзів.

В – відмінних оцінок.

Г – гарного настрою.

Г – газдувати в школі, вдома.

Д – думок ясних.

Е – енергії.

Є – єдності.

Ж – жартів.

З – займатися  спортом.

И – щоб сили міцніли.

І – ігор  рухливих.

Ї – їжі поживної.

Й – йогуртів-живчиків.

К – канікул веселих .

Л – ласки.

М – міцного здоров’я.

Н – настрою святкового.

О – охайних зошитів.

П – поваги до старших.

Р – розумними бути.

С – солодких снів.

Т – толерантності.

У – успіхів у навчанні.

Ф – фею зустріти,

Х – хліба смачного,

Ц – цікавих книг.

Ч – чарівності.

Ш – широкого світогляду.

Щ – щедрості.

Ь – лінь проганяй.

Ю – ювелірного письма.

Я – ясного сонечка.

 

Буквар.

Хай підростає ваш перший клас!

Я залишаю Вас!

 

Діти.

Дуже весело гуляти

нам на святі Букваря,

Та прощальну заспівати

Нам давно уже пора.

 

Пісня  «Прощавай, Букварику!».

 

Вчитель.

Ось які у мене учні –

Є кмітливі й дуже мудрі,

Чуйні є і не байдужі.

Танцюристи є й музики.

 

Є спортсмени й не базіки,

Є й плаксиві й веселенькі,

Галасливі і тихенькі,

Є гарненькі й чепурненькі.

 

 

Є завзяті і пасивні.

Нетерплячі і активні,

Артистичні і співучі, -

Отакі у мене учні!

 

Де я кращих ще знайду?

Через те я їх люблю!

 

• Діти, я теж хочу подарувати вам чарівного ключа від Королівства книжок і Країни знань. Помандруємо туди разом, цікавими і незвіданими шляхами.

 

(Вручення ключа.)

 

Вчитель.

Допомагали нашим школярам здійматись на першу сходинку навчання їхні рідні мами і тата, бабусі та дідусі.

 

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла:

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата.

 

Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Ти встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті!

 

Вам, шановні батьки!

Я хочу сказати спасибі

Із щирим вчительським теплом

За Вашу клопітку працю,

За допомогу, яку Ви надавали не лише своїм дітям, а й мені,

Коли вчили з ними уроки,

А особливо, коли діти вчилися читати і писати першу паличку,

А згодом букви, слова і цілі речення.

Отож, бажаю Вам міцного здоров’я,

Добра і злагоди у родинах,

Максимум батьківського терпіння і мудрості,

Поваги від дітей.

 

Слово батькам.

 

Вручення подарунків: книг і кульок під музику вальсу.

 

Вальс.  

 

 

 

 

 

Вчитель.

Хай веселі будуть діти!

Хай щасливий буде люд!

Хай живуть у нашім класі

Мир і Злагода! Салют!

 

(Діти випускають кульки.)

 

Вчитель.

Наше Свято добігло до свого завершення.

Ми щиро вдячні всім, хто завітав на наші перші жнива.

Надіюсь, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому,

А тепло сьогоднішнього Свята залишиться в серцях наших дітей – НАЗАВЖДИ!