Свято "Прощавай, школо!"

Про матеріал
Розробка сценарію адаптована до використання на лінійці будь-якої школи. Містить урочистий текст прозового та віршованого формату.
Перегляд файлу

Свято «Прощавай, школо!»

Ведуча 1:

Дорогі діти, шановні батьки, гості, дорога наша велика шкільна родино! Ми зібралися сьогодні на урочисту лінійку, на якій пролунає срібний дзвоник. Він сповістить всіх учнів про закінчення ще одного навчального року, а для випускників – остання мить, в останнє шкільний дзвоник задзвенить. Радістю і сумом світяться очі наших випускників. Ми з особливим трепетом і хвилюванням чекаємо вас…

 

Ведуча 2:

Як швидко рік навчальний промайнув.

Повірити так важко в це відразу.

І ми сьогодні всі зібралися тут.

Останній дзвоник святкувати разом.

 

Ведуча 1:

Нехай весь світ здивується,

Що зараз тут відбудеться:

Прекрасне подвір’я  оживе

Один раз в році  бува таке!

 

Ведуча 2:

Вельмишановне товариство! Дорога громадо!

Крилата юносте в обіймах світлих мрій!

Зібрало нині всіх нас світле свято

Таке врочисте, свято мрій , надій!

 

Ведуча 1:

У цю святкову радісну годину

Ми раді бачити шкільну нашу родину

Наш виступ ми відкритим оголошуєм

До «Вернісажу» випускників запрошуєм!

 

Ведуча 2:

Під шкільною аркою чути хвилювання.

 

Ведуча 1:

Так, так… Це наші випускники…

Треба перемогти хвилювання

і ввійти на урочисту лінійку гордо.

Вона ж на вашу честь!

 

Ведуча 2:

Шановні випускники! У вас сьогодні є один шанс повернутися на шкільне подвір’я  в ролі учнівській, в повному складі

Ведуча 1:

Ідуть , ідуть в юрбі випускники,

Дорога їм встеляється квітками

Сьогодні ці дівчата й юнаки

Підуть в життя незнаними шляхами.

 

Ведуча 2:

Пишайся ними Україно  мила!

Їм вчитись й працювати залюбки!

Щоб їм в житті завжди щастило!

Кладіть додолу швидше рушники.

 

Ведуча 1:

Зустрічайте – 9 клас, класний керівник  - Библів Любов Володимирівну.

(Під музику заходять випускники)

Ведуча 2:

Скільки сил вклали вчителі в цих імпульсивних , невгамовних юнаків та дівчат. Ось вони, зернята мудрості, зернята майбуття нашої землі! Ми вітаємо оплесками молоду, юну  зміну!

 

Ведуча 1:

Ми зустрічаєм випускників,

На радість і на славу

Рівняйтесь! Струнко всі!

Звучить славетний Гімн держави!

 

Директор: Свято останнього шкільного дзвоника оголошується відкритим!

(Гімн України)

Ведуча 2:

І саме тут, цілком доречно

Підходить урочиста мить,

Яку не можна пропустить,

Коли поважно і сердечно

Директор привіта зі святом.

Невтомністю своєю славна

Шановна Марія Данилівна наша.

 

(Виступ директора)

Випускник 1:  Шановна Маріє Данилівно!                                                                                   До поки сонце світить з висоти,

Щебечуть птахи, зацвітають квіти,

Ми Вам життям бажаєм твердо йти,

І дням наступним від душі радіти!

Хай щастя завжди супроводить Вас,

Людська повага й шана не минають,

А вашу мрію й працю повсякчас

Лиш визнання вінчають!

 

Ведуча 1:

Останній дзвінок – то щаслива сльоза

На щоках мами і тата.

Останній дзвінок – травнева гроза,

Що дарує вам літо, хлоп’ята.

 

Ведуча 2:

Ми вітаємо сьогодні

Найменших школярів,

Бо кожен з них за рік цей

І виріс і змужнів.

 

Ведуча 1:

Ми відмінників вітаєм,

Зичим їм здоров’я, сили

І усім ми вам бажаєм,

Щоб завжди ви так учились.

 

Ведуча 2:

 Позаду тисячі турбот,

Яких не забути ніколи.

А яких ви досягли висот,

Скаже зараз завуч школи.

 

Ведуча 1:

Для зачитання наказу запрошується заступник директора з навчально-виховної роботи Колодніцька Л.В.                                                                                                                                              

(Виступ завуча,нагородження грамотами)

Випускник 2:

Трудяща, дуже працьовита,

Всебачуща, весела, симпатична,

Співуча, владна і моторна,

На нововведення проворна.

Себе всю школі віддає

Такою наша Любов Василівна є.

 

Ведуча 1:

Це сталося раптово:

В морі квітів і звуків

З теплих матусиних рук

Вчитель узяв ваші руки,

 Він увів вас у перший клас,

 Але найдивовижніше те,

 Що ваші руки і зараз у руках вашого вчителя.

 Жовкнуть сторінки книжок,

 Але ви - його учні тоді, зараз і навіки.

 

Ведуча 2:

Від імені перших вчителів слово для вітання надається:__________________________

 

(Виступ першої вчительки).

 

Випускник 3:

Вчителько перша, моя незабутня

Ми сьогодні вже йдемо від вас

Ви нам відкрили дороги в майбутнє

По стежині шкільній у життя.

Колись малюками прийшли ми до вас

Не сумуйте за нами рідненька

А нині перед вами -  дев’ятий клас

Перша вчителько, наша друга ненько!

Ви зуміли відповісти на всі наші запитання:

Що? Де? Коли? Навіщо? Чому?

 

Випускник 4:

 Пам’ятаєте нас маленьких, кирпатих

 Із ротами відкритими , у коротких штанцях

 Неслухняних, а інколи зовсім нестерпних

 Із невмілою ручкою в наших дитячих руках.

 Пам’ятаєте наші наївні питання

 І вражаючі в голос проказані наші думки.

 Ви по перших стежках нас вели в добру гавань навчання

 Непомітно писали в журналі життя сторінки.

 

 (Під музику входять ляльки)

Ведуча 1: Що за гості до нас завітали?

 

Ведуча 2: Та це ж чудові ляльки – Маша і Даша.

 

ЛЯЛЬКА 1:

Вітання вам, наші друзі! Ви напрочуд чарівні сьогодні. Немає заспаних очей, втомлених посмішок, набурмосеного виразу обличчя, невиконаних домашніх завдань, худеньких папок, в яких вміщається 2 зошити, переламаних лінійок, якими користуються цілий клас. Зате є солідні юнаки і дівчата, за яких нам не буде соромно в майбутньому.

 

ЛЯЛЬКА 2:

А вам, дорогі друзі ще рік, два, а то й три ще очікувати, коли ж уже ви будете стояти на місці наших сяючих від щастя випускників. Але це буде нескоро, доведеться працювати для того, щоб з нами попрощатися .

 

ЛЯЛЬКА 1:

Ми віримо, ви не будете забувати про те, як гралися з нами, хоча вже довгі місяці ми сховані в шафи і не дочекаємося, коли вже нас дістануть з шаф і розкажуть про нову таємницю...

 

ЛЯЛЬКА 2:

Як кололи голками ручки, бо тільки вчилися шити, як поспіхом за  перерву писали твори в паніці, що не встигнуть, як оперативно доставляли інформацію з телефонного інтернету. Як за лічені хвилини експериментували з домашніми завданнями, як…

 

ЛЯЛЬКА 1:

А все інше таємниця! А зараз для вас сюрприз родом із вашого дитинства!

(Під музику заходять першокласник)

 

(Вітання першокласників)

1.За все уперше треба братись.

Нелегко в першім класі жить.

І вперше можна закохатись,

І першу двійку заробить.

 

2.Ох, було мороки з нами

 Вчительці багато,

 Як по сто слів за хвилину

 Вчились ми читати.

 

3.Німецьку мову ми вивчали,

 Не розуміючи слова.

 Але ми вчили, вчили, вчили,

 Що аж боліла голова.

 Тепер ми можемо сказати,

 Що вже готові за кордон.

4. Кажуть тато мій і мама:

 «Яка важка шкільна програма.

 То ж не думай про забави!»

 Ось які у мене справи.

 Я задумався поважно:

 Добре вчитись - дуже важно,

 Але що це за робота,

 Як гуляти є охота.

 

5. Не хвилюйтесь,

 любі наші батьки!

 Нова програма

 Нам всім по - плечу!

 

6. Ось стоять передi мною

 I вродливi й чарiвнi ,

 Задоволенi собою

 Нашi всi випускники .

 

7.Скажіть нам, дуже просимо

Такі вже ми цікаві:

Чи правда, що ми виростем

І будем рівні з вами.

 

8.Бо заздримо Вам зараз всі

Такі модерні, кльові,

Мобільники у всіх круті

І зачіски у всіх хіпові…

 

9.Причепурені , вродливі

Глянь стільки хлопців і дівчат?

Усмішки у всіх щасливі

Та й трохи суму є в очах.

 

10.Ми вам бажаєм від душі

Щоденно, щогодинно

Щоб всі екзамени в житті

Ви склали на відмінно

 

11.Ідіть у життя сміливо

Ви України сини,

Щоб мама, сусіди, школа

Вами пишатись могли.

12.Перед нами випускниці

Дуже милі, знаєте

Обійдіть усю столицю

Кращих ви не знайдете

 

13.Ми вам успіхів бажаєм

І здоров’я і добра

Із закінченням вітаєм

Бо прийшла до вас пора (Разом)

Пісня першокласників

14.Хай спомин про школу вас завжди хвилює

Чарівні незабудки ми вам  даруєм. (Разом)

 

Ведуча 2:  Спасибі діткам за вітання,

Слова хороші й побажання,

За світлий гумор і красу,

Дитячу щирість, новизну.

 

Ведуча 1:

Для них готові подарунки,

Усмішки друзів і пакунки.

Ви їх для себе збережіть –

І в другий клас з собою візьміть.

(Грає музика, випускники дарують першокласникам подарунки).

 

ЛЯЛЬКА 2:

Бачимо, що дехто з вас пізнав себе в дитинстві, але це ще не все.

 

ЛЯЛЬКА 1:

В дорозі вам буде нелегко, тому ми принесли вам сік, який надає сил (дарують сік ) Ми кажемо вам, наші випускники, до побачення, бо щиро віримо в те, що зустрінемося з вами неодмінно, адже не так і просто забути нас, бо ми ще стільки можемо вислухати ваших сокровенних мрій.

(виходять)

 

Ведуча 2:  Особливими будуть канікули для наших четвертокласників, адже з нового навчального року вони вже не повернуться до своєї першої вчительки, бо вже переступили першу шкільну сходинку і після канікул будуть глибше пізнавати цей складний світ науки.

 

Ведуча 1:   Промайнуть роки, але ви, дорогі четвертокласники, завжди з глибокою вдячністю згадуватимете свою першу вчительку – вимогливу, по-материнськи добру. Це вона навчила вас першого вміння – розуміти прекрасне, палко любити свою Батьківщину.

 

ЧАСТІВКИ 4 клас

1. Ми, звичайно, не найстарші,

Але вже й не малюки.

Знають всі: четверті класи —

Це також — випускники!

 

 2. Як були ми ще малими,

Всі казали: малюки.

А тепер не малюки ми,

Ми тепер випускники!

 

 3. В класі хлопців в  нас багато,

А дівчат — невистача

Доведеться наречених

В інших класах позичать!

 

 4. Вже позаду початкові,

Перейшли у 5-й клас,

Хай приймає старша школа

У свою сімейку нас.

 5. Ой, провчились всі ці роки

Ми ну просто залюбки!

На уроках ми — сороки,

На перервах — козаки!

 

 6. Всі куплети доспівали.

Прощавай, четвертий клас!

П'ятикласниками стали,

Привітайте дружно нас!

 

Ведуча 2:  

Спасибі вам, шановні гості,

Що ви хвилиночку знайшли

Й прийшли до нас, хоча дорослі :

Шкільні роки вже відгули.

 

Ведуча 1: Слово для привітання надається отцю __________________

Ведуча 2: Слово надається сільському голові Стрижак Л.М.         

 

 

Ведуча 1:

Завжди поруч бути звик

 Добрий класний керівник...

 В теплих долонях плекав пташенят,

 Не сподіваючись щирих подяк,

 Виросли діти на радість батькам,

 Щиро сьогодні дякують вам!

 

Ведуча 2:  

Так важливо, щоб саме тут

Ви сказали учням тепле слово.

Буде в пам’яті завжди воно

Слово надаємо класному керівникові 9 класу Библів Л.В.

(Виступ класного керівника)

Випускник 5:

У нас був класний керівник,

Найкращий із усіх і справді «класний».

Він зустрічав нас, як дітей своїх,

Щоб кожен день нам видавався найкращим!

 

Випускник 6:

Ви – класний керівник, а це вже мудрість,

Адже усякого буває в школі.

Ви – наша радість, ви – висока мудрість,

Ви – світле сяйво у дитячій долі!

 

Випускник 7:

Допомогли ви нам

Перешкоди усі подолати.

Так дозвольте,

Шановна Любов Володимирівно, вам,

Щире дякую сказати

І квіти ці подарувати.

 

Ведуча 1:

Найрідніші, найдорожчі  люди , що дали вам життя, ділили з вами радість і смуток, завжди були першими друзями і порадниками в усьому – це ваші любі батьки.

 

Ведуча 2:  

Усі мовчіть - щось мати скаже,

 Цвітуть притишено слова.

 Вони із веселкових вражень, З любові, що в душі жива.

Ведуча 1:

 Зійшлися діти всі до школи,

 Де хліб, як доля, на столі...

 Усі мовчіть: говорить Мати

 Вустами неба і землі!

 

Ведуча 2:

До слова запрошуємо батьків наших випускників______________________________

 

Ведуча 1:

Мати йде...

 Тихо йде...

 У болючій своїй сивині.

 Сонцем палить

 Слово ніжності та доброти - "Мати".

 Світлом її усміхається поле весні.

 Руки її - щоб добро голубіло в зеніті,

 Губи її - щоб не згасли розрада і сміх...

 Всі ми, усі материнським теплом обігріті.

 Тож шануймо й возвеличуймо її.

(Виступ батьків)

 

Випускник 8:

До побачення, мамо! До побачення тату!

Вже час вирушати в дорогу,

Десь моя непротоптана межа загубилась в житах.

Десь чекає кохання, десь чатує тривога

Все то доля моя, мій ніким не торований  шлях.

 

Випускник 9:

Мамо рідна! Квіти ці тобі!

Щоб не гасло сонце у журбі!

Кожну крапельку душі до дна

Щоб ніколи не була одна.

 

Ведуча 2:

Скільки літ промайнуло відтоді,

Як косички злилися в косу…

Ви побачили у мами сьогодні

В чистім погляді чисту сльозу.

 

Ведучий 2.  Мамо, чуєш, мамо! Підійди до своєї дитини, погладь по голівці, поблагослови, зніми білі бантики дитинства і закружляй у вальсі

(Під музику матері знімають бантики у дівчат).

Ведуча 1:

Учні сьогодні вітають винуватців свята – наших випускників. Ми впевнені, що і їм є що сказати своїм учителям, своїй школі, батькам.

 

Ведуча 2:

Отже слово нашим випускникам.

(Вітання випускників)

 

1.Дев’ять років промайнуло

Дев’ять весен одцвіло

Пам’ятаю перший дзвоник

Як цікаво все було.

 

2.Та нам не сумно від дзвінка,

Бо ще екзаменів пора,

Бо ще прийдеться нам не раз

Прийти у рідний гарний клас.

 

3. Сьогодні ж просто, як і всі,

Ми гості звані й дорогі.

Востаннє ми тут на плацу

Посеред квітів і дощу.

 

4. Дощу із сліз моїх подруг

У школі вчитель нам, як друг.

Для нас він душу всю віддав

І все, що знав, нам розказав.

 

5. Усім доземний наш уклін.

За все, що минуло, мов дзвін.

За все, що сяяло, мов день,

В вінку з уроків і пісень.

 

6. Урок найкращий – це екзамен.

 А їх чимало в нас – аж пять!

 Тягар важкий, неначе камінь.

 Для нас, дорослих вже пташат.

 

7. Та з ними справимось належно,

Хоча в душі в усіх бентежно

Одне ми хочемо сказать,

Що будем всіх ми памятать:

         1. Учителів, які навчали.

          2. Людей, які все прибирали.

          3. Хто нам обіди готував.

          4. І книги світ нам відкривав.

          5. Хто школу нам ремонтував.

          6. Грошима школі помагав.

Випускники разом:      Усім за працю – наші квіти.

                                       Ми ваші майже другі діти.

(Випускники дарують вчителям квіти).

Ведуча 1:

Час змінює все, що оточує нас. Довгий шлях життя нелегкий та мінливий.Але всім нам,безумовно світить яскравим багаттям наше дитинство.

 

 Ведуча 2:

Дитинство - краща пора життя людини. Але все має свій початок та кінець.Сьогоднішний день провів межу між дитинством та юнацтвом.

 

Випускник .

 Сьогодні ми і дитинство сюди запросили,

 Щоб бачити казку і слухати гуртом.

 А дитинство між ними десь заблудилось,

 Давайте його пошукаємо разом.

 

(Мелодія пісні про дитинство. Входить дитинство, проходить та хоче йти геть)

 

Випускник.

 Зачекай, дитинство ,зачекай

 Не спіши летіти у далекий край

 Наче птаха,білі крилонька згорни,

 Щоб подовше нам залишатись дітьми

 Я тебе благаю: «Повернись!»

 Дивіться, воно сміється лагідно нам вслід.

 

Дитинство.

 Я повертаюсь, плакати не слід

 Дитинство ваше радісним було,

 Та швидко відлетіло,відгуло

 Злетіло тихо в сині небеса

 І,мабуть більше не повернеться назад

 Он, з неба пада зірка осяйна

 Вам завжди світитиме вона,

 Від лиха берегтиме у житті,

 Освітить всі дороги ваші і путі.

(Музика. Дитинство дарує кожному зірочку)

 

Літній вечір,зірки розсипані,

 Кожна кличе вас, мерехтить.

 Ви летіти в життя покликані

 Вам під зорями цими жить.

 До побачення! Я буду, сумувати за вами.

 

Ведучий 1.

 Дорогі випускники! Палахкотять у

 Ваших руках зірочки – ліхтарики.

 Перед далекою дорогою загадайте кожен своє

 бажання. Сьогодні усі зірки ваші.

 Нехай вони допоможуть здійснитися усім вашим мріям.

(Випускники загадують своє бажання)

Випускник.

Ну ось і все, фонфари відспівали,

 Що нас чекає? Як там у житті?

 Сміялись безтурботно і співали,

 Проминули дитинства роки золоті.

 

Ведуча 2:

Тепер у путь покличе вас дзвінок,

 В життя він позове, не на урок.

 І часто в серці відгукнеться він,

 Його серйозний і безтурботний дзвін.

 

Ведуча 1:

Право надати останній дзвінок надається першокласниці ________________________ та випускнику школи ____________________________.

(Лунає останній дзвоник).

 

Ведуча 2:

Ну от і все, лінійка урочиста

 Скінчилась... і останній раз

 Дзвінкова пісня радісна і чиста

 До глибини стривожила всіх вас.

 

Ведуча 1:

Хай ангел-охоронець вбереже від зла,

 Хай добрими всі будуть починання,

 Хай в серці квітне спогадом весна,

 Хай стане радісним нове світання.

Ведуча 2:

Доріг безмежних вам бажаємо!

 І в добру путь вас проводжаємо!

 

Ведуча 1:

Право першими зайти до школи у цей святковий день надається випускникам.

 

Ведуча 2:

Ви - молоді і повні сил,

 Не вистачає, мабуть, крил,

 Ви б рідну землю облетіли

 І свої душі збагатили.

 

Ведуча 1:

Любов'ю, милосердям, теплотою,

 Щоб жити в радості з метою

 Красу творити і добро творити,

 Де б не були ви, всюди пам'ятайте,

 Разом: Що ви - ЛЮДИ...

 

 (Під музику виходять випускники)

 

Директор.  Свято Останнього дзвоника оголошується закритим.

(Гімн України)

 

Вудуча.   Запрошуємо всіх учнів школи на останній урок.     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                           

 

1

 

docx
Додано
15 липня 2019
Переглядів
486
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку