Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Свято " Рідна мати моя ..."

Про матеріал
В цьому сценарії подано сценки; використовуються легенди та прислів'я. Мета заходу показати, що мати - символ чогось найкращого, найбагатшого, найвідданішого.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СВЯТО МАМИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий:

Шановні гості, ми запросили вас сьогодні на родинне свято у колі нашої дружної великої сімї.

Ведуча:

Ми зійшлись сюди вшанувати всіх наших матерів за те, що вони нас під серцем носили, на світ привели, пестили, годували і багато журби і клопоту через нас зазнали.

Ведучий:

Низький уклін Вам, любі, милі, дорогі наші матері.

Ведуча:

Що таке свято матері і чому ми його святкуємо?

Ведучий:

Кожна людина, кожний народ, кожне плем’я має якісь свої святощі.

Ведуча:

До таких великих святощів кожної людини зачисляють перш за все пошану до матері, до тої, яка дала нам життя.

Ведучий:

Приповідка каже, що мати держить хату за три кути, а батько – за один. Усі клопоти хатні, більша частина праці у вихованні дитини – все спочиває на плечах матері.

Ведуча:

Вона для добра своїх дітей віддає усе: болі, сльози, здоровя, серця свого не жаліє дитині, для її добра.

Ведучий:

Мати – це такий вогонь, який зігріває хату щирою любов’ю і опромінює всіх членів родини.

Ведуча:

Знаємо, як не стане матері, який холод віє по хаті, які діти сиротята, а часом із смертю матері розлітаються з рідного гнізда по світі.

Ведучий:

 Мати – це символ чогось найкращого, найбагатшого, найвідданішого.

Посміхаються діти –

І радість наповнює серце.

А впадуть чи спіткнуться –

Повниться болем душа.

 

Тільки мамині очі –

Блакитні чи карі озерця

Ті шляхи осявають,

Якими дитина пішла.

Ведуча:

В цьому світі діти усіх народів вшановують своїх матерів Днем матері. Цей день припадає на другу неділю травня. І дуже правильно вибрали саме цей день.

Ведучий:

Бо це день весняний, коли сонце нашу землю будить і до життя кличе, коли зеленіють дерева, квітнуть квіти і щебечуть пташки.

Учень:

Ой пішов я до Березня

Поміж березами.

-Дай, Березню, трохи квіток

На свято для мами.

Березень:

Ой ще квіточки не зацвіли,

Листочки маленькі

Земля встала, та не вбралась

Ще не свято неньки.

Учень:

Ой ти, Квітню, ти так гарно

Земленьку вбираєш,

Та вже, певно для Матусі

Гарні квіти маєш.

Квітень:

Ой, вбираю я земленьку,

Вбираю, як вмію,

Але свято неньки вбрати,

Здається не вмію.

 

Учень:

Ой ти,Травне, красивий Травне,

Прибраний багато,

Ти даш мені одну днину

Матусі на свято?

Травень:

Ой, і знав я, колись буде

Матусине свято.

Тому кожну свою днину

Вбрав гарно, багато.

Учень:

Дякуємо тобі красно, Травне,

За рясний і буйний цвіт.

Що якраз до свята мами

Нам прибратись допоміг.

 

  1. Радість усмішки довкола,

І зелений, багряний цвіт.

Шлем Вам, наші рідні,

Любі, добрі мами,

Всім дитячий наш привіт.

Ведуча:

А тепер, шановні гості, для вас прем’єра вистави «Небесні світлячки».

Ведучий:

Ця казка є освідченням ваших дітей в любові до вас.

Вистава «Небесні світлячки».

  1. Просте, звичайне слово «мати»,

А скільки ніжності й тепла –

Їх всі ласки як зібрати,

Нема ні міри, ні числа.

 

  1. Снилось мені ясне сонце,

Що в хаті світило –

А то лиш так моя мама

Дивилася мило.

Приснивсь мені легкий вітрик,

Що пестив колосся,

 А то мені моя мама гладила волосся.

Снилась мені ягідочка, як мед солоденька

А то мене цілувала мама дорогенька.

 

  1. Як прокидаюся рано – і зразу, хоч ще не встаю,

Тільки спросоння погляну, бачу матусю свою.

Мати – досвітня пташинка, з досвітку вік не зімкне,

Ходить по хаті навшпиньки, щоб не збудити мене.

Мати – то сонечко рідне, сонечко ясне, земне,

Слово її заповітне гріє і живить мене.

 

  1. Чи є в світі щось світліше,

Як мамині очі,

Що все зорять за дітками

Вдень і серед ночі?

 

  1. Чи є в світі щось миліше,

Як мамині руки,

Що працюють для дитини

Щиро без принуки?

 

  1. Чи є в світі щось щиріше,

Як серденько мами,

Яке бється для дитини

Днями і ночами?

 

  1. Чи є в світі що дорожче,

Як мама кохана,

Що трудиться для дитини

До ночі від рана?

 

  1. Як добре нам жити і знати,

І вірити, друзі, весь час,

Що кращого слова, як Мама,

Немає у світі для нас.

Вона – мов зоря світанкова,

Як хліб і людська доброта,

Як мова твоя колоскова,

Як доля і правда свята.

 

  1. Вона посварить й покарає,

І приголубить над усе,

І кожний матінку чекає,

Вона гостинця принесе.

Вона нас всіх за руку в школу

Колись уперше привела,

Ясну усмішку світанкову

Нам на дорогу всім дала.

 

  1. Ми любим наших мам сердечно

І цим віддячують вони.

Під їх крилом нам всім безпечно,

Нам сняться безтурботні сни.

 

  1. Є немало мам на світі,

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша.

Хто така? Скажу вам я –

Рідна матінка моя.

 

  1. Як ясно та зірка на небі палає,

Як щиро те сонце весь світ огріває, -

Та ще краще личко матусене сяє.

Бо пташка співає -  і вмить перестане, -

Бо зірка палає – і в морі десь кане, -

За гори заходить і сонце весняне, -

А личенько мами і днями й ночами

Пестить нас і гріє, аж серце радіє.

 

  1. Ще сонцу не встало, ще тільки сіріє –

Мене від світанку два сонечка гріють.

Два сонечка ясні від ранку до ночі.

Два сонечка красні, матусині очі.

 

  1. Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі і хащі…

Тільки без мами не можна нізащо.

Бо найдорожче стоїть за словами.

В світі усе починається з мами.

Ведучий:

«Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти», - говорить українська мудрість.

Ведуча:

Старість неминуча, смерть невблаганна – перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей не можна дім зберегти, як від вогню.

Ведучий:

І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей. Тож стараймося бути добрими дітьми.

 

Ведуча:

Щоб через нас у маминій косі передчасно не забіліла сивина.

  1. Коли б хто у світі підрахувати міг всі сльози материнські на землі,

Коли б хто біль, що знала кожна мати, розскласти міг на часточки малі,

Напевно, всім удосталь би дісталось, аби ж то кожен витримати зміг. 

 

  1. Шануймо ж наших матерів!

Не забуваймо! Адже й наші болі

Приймають матері в свої серця,

Аби у нас була щаслива доля

Од самого початку до кінця.

 

  1. Найкращі дні для наших матерів –

Це дні, коли щасливі їхні діти.

Від них залежить, скільки днів таких

Ми можемо для матері зробити.

Даруймо ж радість нашим матерям,

Бо їм турбот і горя вистачає.

 

  1. І коли згрубіла ваша мова,

Матері здобудьте ласку із грудей.

Бережіть її від злого слова,

Бо найглибші рани від дітей.

 

  1. Мати піде, в серці лишить рану –

Всохне корінь твій і верховіть.

Заклинаю: бережіть вит маму!

Діти світу, матір бережіть!

 

  1. Йдемо ми тепер буйним рястом,

Вчимося жити й працювать.

Від всього серця долі й щастя

Ми мамам хочем побажать.

 

  1. Нене наша, мамо золота,

Не дібрати нам до тебе мови.

Завмирає слово на устах,

Щире слово шани і любові.

 

  1. Хай малий я, а вже знаю,

Що сказати тобі маю.

Навчила мене природа

Щирих слів мого народу.

Будь все, мамо, так весела,

Як та весна наша мила,

А здорова, як це літо,

Що родить нам Боже жито.

І як осінь, так багата,

Все, що вмістить наша хата.

 

  1. Як дарунок вічної любові,

Низький Вам, матінко, уклін до землі.

Довгим і щедрим хай буде поле,

Те, що судилось в житті перейти.

 

  1. Не порівнюю Вас з квітами,

Бо вони зів’януть, не порівнюю з сонечком,

Бло воно заходить, нехай щастя цвіте зіркою,

Яка ніколи не згасне.

 

  1. Дарунків, золота – не маєм,

Щоби до ніг зложити,

Однак тут спільно присягаєм,

Що доки тільки будем жити,

Любов сердець своїх маленьких

Дамо тобі, кохана ненько.

 

  1. Дамо любов, дамо пошану,

Мольбу зішлем Христові Богу,

Щоби кріпив її кохану

І літ дожити дав їй многих.

 

  1. Мамо рідна, хай святиться твоє ім’я,

Всі квіти тобі складаю до ніг,

Хай скроні не сріблить завчасно сніг,

Хай оминають тебе печаль і журба,

І многими будуть щасливі літа.

 

  1. Бажаємо щастя, бажаємо добра,

Бажаємо сонця, бажаєм тепла,

Хай доля всміхається Вам,

Всім нашим родинам і Вашим діткам.

 

  1. Хай буде легкою дорога життя,

Від щастя співає душа молода.

Живуть хай довічно батьки на землі,

Уклін Вам, шановні батьки.

 

  1. Може в житті хтось принаду підкине

У чарівничих звабливих очах…

Тільки родина, як зірка єдина,

Наш порятунок, надійний причал.

Ні, не шукай в своїм серці причину,

Якщо зневіра тебе обпече…

Тільки родина у прикру годину

Схилить надію тобі на плече.

  1. Шануймо батька, шануймо матір, -

І нам воздасться теж добром,

Хай буде шана в кожній хаті

І дух сімейства за столом.

 

  1. Шануймо батька, шануймо матір, -

Нам каже Біблія свята.

І щастям будемо багаті

На всі часи, на всі літа.

 

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Класному керівникові, Сценарії
НУШ
Додано
28 серпня 2019
Переглядів
119
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку