Свято рідної мови(сценарій)

Сценарій Свята рідної мови, присвячений Міжнародному дню рідної

Хід свята

(Звучить пісня «Як у нас на Україні»)

І Ведучий. Доброго дня шановні гості та учасники нашого заходу! Вітаю Вас на світлому святі, яке зібрало нас у цьому залі, святі традицій народних, пісень вольних, мови рідної .

   Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

 

ІІ Ведучий.

Мово моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену —

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров'ю моєю змішана

І аж до скону залишена

В серці моїм. Ти звеш сюди

Добрих людей до бесіди.

І Ведучий. Міжнародний день рідної мови, проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 1999 року, вiдзначається щороку з лютого 2000 року для сприяння мовній і культурній різноманітності.

    Заснування Дня рідної мови має велике значення, адже за оцінками фахівців, із понад 6000 мов, які нині існують у світі, значна частина перебуває під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Щороку повністю перестають вживатися близько десяти мов. Для того, щоб мова не зникла, за свідченням науковців, необхідно, щоб нею спілкувалися принаймні сто тисяч людей.

ІІ Ведучий. В Україні цей день відзначається з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської, інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

 

І Ведучий. Історія цього свята йде з Пакистану, де півстоліття тому, 21 лютого 1952 року, було вбито п’ятьох студентів, які мали зухвальство виступити за надання бенгальській мові статусу офіційної. Зрештою, після визвольної війни, в 1971 році, східна частина Пакистану виокремилась в незалежну державу Бангладеш зі своєю мовою.

ІІ Ведучий. Ми – українці, перестали цінувати свою мову. А вона, між іншим, визнана всім світом однією з наймелодійніших.

І Ведучий. А що в нас залишилось сьогодні від тієї солов’їної мови наших дідів та прадідів?

ІІ Ведучий. Залишилось небагато, та й то лише в пам’яті. В повсякденні ж нас заполонили як не русизми, так американізми. Ми намагаємося вживати нові модні словечки, нехтуючи славними українськими відповідниками. Чому? Бо так круто, стильно. Так ми здаємось розумнішими, самим собі здаємось. А хотілося б знати, що про нас думають ті ж американці, коли ми ламаючи собі язика, намагаємося вимовити те, чого і в природі нашій нам не закладено?

І Ведучий. Мова – це символ народу. Отож, шановне панство, пропоную хоча б один день на рік спілкуватися нашою рідною мовою (для кожного своєю), аби зберегти її хоча б для кількох наступних поколінь.

ІІ Ведучий. А які племена жили на території України?

    Древляни, поляни, русичі...

    Отже, наша мова успадкована від мов племен, що населяли Київську Русь.

    Але ж коли вона виникла? Точної відповіді на це питання немає. В IX ст. було винайдено письмо, складена слов'янська азбука (Кирило і Мефодій були її авторами). Але володіли нею спочатку церковнослужителі. З'явилась писемна церковнослов'янська мова. За записами цією мовою ми можемо приблизно визначити, коли ж з'явилась українська мова — очевидно, ще до XI ст.

    Сучасна українська літературна мова остаточно склалася на початку XIX ст. Зачинателем її був І. Котляревський, а основоположником — Т. Шевченко.

 

І Ведучий. Загальна кількість носіїв української мови — більше 43 млн. чоловік.

    Всього на землі налічується, за одними даними, приблизно 5 тис. мов, за іншими — близько 3 тисяч. Ними розмовляє далеко не однакова кількість людей: китайською мовою, наприклад, говорять понад 800 млн., російською 240 млн. Українська мова належить до слов'янської групи мов, яку традиційно ділять на східнослов'янські, західнослов'янські південнослов'янські. Наша рідна мова, російська та білоруська є східнослов'янськими.

 

ІІ Ведучий.     Колискова

                Материнська ніжна мово!

                Мово сили й простоти, —

                Гей, яка ж прекрасна Ти!

                Перше слово — крик любові,

                Сміх і радість немовляти —

                Неповторне слово «Мати» —

                Про життя найперше слово...

                Друге слово — гімн величний,

                Грім звитяг і клекіт орлій, —

                Звук «Вітчизни» неповторний

                І простий, і предковічний...

                Ну, а третє слово — «Мила»

                Буря крові, пісня рвійна

                І така, як пах любистку,

                І така, як мрійка мрійна...

                Перейшов усі світи я —

                Є прекрасних мов багато,

                Але першою, як Мати,      

                Серед мов одна лиш ти є.

                Ти велична і проста.

                Ти стара і вічно нова.

                Ти могутня, рідна мово!

                Мово — пісня колискова.

                Мово — матері уста.

                                                                                          І. Багряний

І Ведучий. „В уяві моїй мова завжди живе поряд з піснею,. Бо ж наша мова  - як чарівна пісня, що вміщує в собі і палку любов до вітчизни, і ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народнії, і ніжні запахи рідної землі. А пісня — це найдобріша, найвиразніша мова”, - говорив   П. Тичина.

 

Тож ми переходимо до І сторінки нашого свята, яка називається

«Українська пісня – бездонна душа народу»

ІІ Ведучий.  Українська мова і пісня. Вони супроводжують людину з перших до останніх хвилин життя. Пісня – душа народу, це його краса і доброта. Українська мова вважається однією з наймилозвучніших мов у світі. На одній міжнародній конференції було названо три мови, які є найкращими для співу: італійська, українська, грузинська.

 300 тисяч пісень склала Україна цією мовою.

ІІ Ведучий.  Нелегка доля української пісні. Вона була разом із народом і в будні і в свята. Тож згадаємо її сьогодні, віддамо шану українській народній пісні.

Народна пісня – голос невсипущий,

Душі людської вічне відкриття.

Вона ніколи, як і хліб насущний,

Не вийде з моди сущого життя.

(Учні виконують українські народні пісні)

І Ведучий.

ІІ сторінку нашого свята ми присвятили творчості українських

поетів і гумористів

ПИСАННЯ Й КУСАННЯ

Один дресирувальник років з п'ять

учив свиню писать і малювать,

та не навчилася нічому тупорила,

лише учителя за ногу укусила.

В літературі теж: хто не навчився писати,     

той критиком стає, щоб іншого кусати.

 

Романтики        

Гарну книжечку нову Читають хлоп'ята.

- Що це значить "романтизм"?

Питаються тата.

- О, знайшли про що питать! -

Блимнув той спідлоба.

- Це коли кістки болять.

Є така хвороба...

1-      учень. Дорогі друзі, українську мову, літературу треба добре знати, щоб не було вам так, як оцій дівуль ці, про яку я вам зараз розкажу. Гумореска називається « Гаряча філософія».

 

 

Не боялася дівулька

Ні лайки, ні бійки.

Закінчила школу на нещасні «трійки»,

Але в мами є знайомий

В університеті.

- Будеш ти на філософськім

Вчитись факультеті.

Та, явившись на екзамен,

Ляпнула дівулька,

Що жив колись на Вкраїні

Філософ Каструля.

І сказав екзаменатор,

Вставши із-за столу:

-          Я вам радив би вступити

В кулінарну школу.

І закінчила дівулька

Курси кулінарні.

Пече тепер пиріжечки

І оладки гарні.

І на кухні порядкує

Рукою твердою,

І не плутає Каструлю

Зі Сковородою.

 

 

Ведучий. Любі друзі! Ви прослухали гуморески про мову, але це лише поодинокі випадки, коли мову паплюжать, перекручують. Серед сучасної молоді справа далеко не краща. Дехто з наших ровесників теж не замислюється над тим, що мовна культура є свідченням вихованості та розумового інтелекту молодої людини.

 

Пропонуємо вашій увазі сценку « На дискотеці».

 

Звучить музика.

 

-          Прівєт, бебі. Давай знакомитись. Я – Вадя с пятой школи. А тебя як звати? Можна тебя пригласити на танець? Шчас такий музон клас буде – полний отпад! То шо, підем стряхнемось?

-          Вибачте, мені зовсім не хочеться танцювати. Не ображайтесь на мене. Я просто слухаю музику.

-          Ти шо гоніш, дєтка? Який слухаю? Погналі, слиш?

-          Я ще раз у вас прошу вибачення, але я танцювати не хочу. Та й музика мені ця не до вподоби...

-          Класний музон! А ти шо, мєдляк ждеш? Тобі мєдляк наравиться шолі? Ну, ти дайош!

-          Ні, вибачте, але я зовсім не хочу танцювати. До побачення.

 

Дівчина пішла.

-          От, блін, кльова діваха, але шото ламається. І чого?

 

Ведучий. І справді, чого? А ви не здогадуєтесь? Хоча могло б бути інакше.

 

 

 Сценка « На дискотеці – 2 «

 

-          Здрастуйте! Я Владислав із п’ятої школи. Дозвольте запросити Вас до танцю.

-          Будь ласка! Як раз звучить моя улюблена мелодія.

-          Ви знаєте, наші смаки цілком збігаються, це так приємно.

 

Дівчина усміхнулась.

 

-Перепрошую, у Вас, мабуть, таке ж чудове ім’я, як і Ваша добра усмішка? Як Вас звуть?

- Мене звуть Інною.

- Чудове ім’я і Вам  дуже личить!

 

Танцюють.

 

-          Інно, а Ви не образитесь, якщо я запрошу Вас до наступного танцю?

-          Ви, Владиславе, такий чемний хлопець, що Вам важко відмовити.

-          Дякую.

 

2 – ведучий. Ось так з чемної мови, за якою чисті помисли, можливо, і зародиться справжня дружба. А хто нехтує культурою рідної мови, потрапляє в жалюгідне становище, хоча, на жаль, сам цього не усвідомлює.

 

 

(На сцені стіл,на якому вставлено макет вікна поїзда;за столом четверо пасажирів,за трибуною оповідач)

Оповідач. Було це давно,ще за старої Австрії,у далекому 1916 р. У купе вагона 1-го класу швидкого поїзда «Львів – Відень» їхали 4 пасажири: англієць,італієць,німець та українець. Розмови велися навколо різних проблем,нарешті заговорили про мови:чия моя краща й котрій із них належить світове майбутнє.

Англієць. Англія – країна завойовників,мандрівників і мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра,Байрона Ньютона. Безумовно їй належить світове майбутнє.
Німець. Ні в якім разі!Німецька мова – це мова двох великих імперій:Німеччини й Австрії ,які займають більше половини Європи. Це мова філософії,техніки,армії,медицини,це мова Гете,Шиллера,Канта. І тому ,саме вона претендує на світове панування.

Італієць. Панове,ви обидва не маєте рації. Італійська мова – це мова сонячної Італії ,мова музики й кохання. Нею написані нетлінні твори Данте,Петрарки,опери Верді,Росині. Тому італійська мова має бути провідною у світі.
Українець. Я також міг би сказати,що моя мова – це мова незрівняного сміхотворця Котляревського ,мова геніального Тараса Шевченка. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу,проте вашим шляхом не піду. Ви ж,по суті ,нічого не сказали про багатство й можливості своїх мов. Ну могли б ви своїми мовами написати вірш,в якому б усі слова починалися з однакової літери?
Усі. Ні,ні,ні!Це неможливо!

Українець. Це у вас неможливо,а нашою мовою це зовсім неважко. Просто  назвіть якусь букву.
Німець. Нехай буде буква С.
Українець.

Самотній сад

Сипле,стелить сад самотній

Сірий смуток – срібний сніг,

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє,

Сад солодкий спокій снить,

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни,стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки –

Спить самотній сад.

Усі. Геніально!Незрівнянно!

Оповідач. Говорити вже не було потреби.
1 ведучий
Якщо ніжність,багатство української мови зачарували іноземців багато років, то чи втратила наша мова свої чари,чи стали гірше ми розмовляти?

2 ведучий

Одноголосно скажемо – ні!Тепер наша мова тільки удосконалилась,стала більш відшліфованою,багатшою,красивішою.

Вчитель: І я вважаю,що подальша доля нашої мови залежить від нас!Від того як буде рідне слово бриніти в нашій душі,як воно буде жити в ній,Тож вболівайте за рідне слово,вірте в її чарівну силу,адже вона того варте,бо це мова нашої країни!

Українська мова неозора,

Ти безмежна,як небо і зорі!

Ти прекрасна як сонце і квіти!

Наша нене,а ми твої діти !