Сценарій позакласного заходу "Аукціон народознавства"

АУКЦОН НАРОДОЗНАВСТВА

Красноградський багатопрофільний  ліцей

Красноградської районної  ради Харківської області                                           

 Керівник: Власова Ірина Іванівна - заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель української мови та літератури

 

         Хто не знає свого минулого, той не                       

                                                                  вартий свого майбутнього                                                                                                                                                                                                   

                                                                                                        М. Рильський    

           Здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України. 

            Включаючи в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, воно охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, науку, історію, державу, право.

            Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами 14-15 річного віку соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу,  формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації, формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини, відновлення і вшанування національної пам'яті, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.
           Для реалізації завдань національно – патріотичного виховання в Красноградському багатопрофільному ліцеї проводяться виховні години, бесіди, конкурсні програми, темами яких є святкування знаменних дат, ознайомлення з історією рідного краю, звичаями і традиціями українського народу, видатними людьми України тощо.

Традиційним стало проведення святкувань Дня Збройних Сил України, Дня Соборності, Дня Захисника Вітчизни, Дня української письменності, відзначення Дня міста, змагань «Козацькі забави».

У ліцеї функціонує етнографічний гурток «Джерело», керівником якого є вчитель української мови та літератури Власова І.І.

Завданнями діяльності гуртка визначено наступне:

- поповнити знання учнів про минуле українського народу, його звичаї,     традиції, символи, обереги;

- розвивати інтерес до духовної спадщини наших предків; 

- виховувати засобами народної мудрості високі моральні якості та естетичні смаки підростаючого покоління.

До гуртка залучено учнів, представників учнівського самоврядування. Вони є помічниками вчителя в підготовці та проведенні позаурочної роботи з української мови та літератури, організації свят, конкурсних програм.

У роботі представлено матеріали, зібрані учасниками гуртка,  систематизовані керівником гуртка, а сценаріїї складено спільними  зусиллями.

Зазначений вид позаурочної діяльності можна провести в рамках тижня національно-патріотичного виховання, тижня рідної мови, а також використати при проведенні годин спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Власова Ірина Іванівна – вчитель української мови та літератури,

заступник директора з навчально-виховної роботи

 

Аукціон народознавства

(для учнів 6-9 класів)

           Учасники -  учні  6-9 класів. Сформовано дві команди із числа 6-х і 9-х класів та 7-х і 8-х класів, оскільки форма роботи передбачає змагання та конкурси.

           Оцінює роботу команд  журі. Команди  обирають собі назву, емблему та девіз.

           Захід проводиться в просторому приміщенні, де обладнано місце для лотів-завдань. На столі  журі стоять дві скриньки із назвами команд відповідно та набір стилізованих «монет» золотистого кольору для оцінювання правильних відповідей команд. За кожну правильну відповідь у скриньку команди кидається «монетка».

Звучить весела українська мелодія.

На сцену виходять ведучі.

П В  - Доброго дня, шановні учасники!

Д В  - Сьогодні ми проводимо аукціон народознавства, в якому беруть участь збірна  команда учнів  6-9 класів – «Берегиня»  та збірна команда  учнів 7-8 класів – «Вінок».

П В -  Насамперед треба розібратись, що ж таке аукціон?

Д В – Аукціон – це публічний продаж товарів, цінних паперів, власності, творів мистецтва та інших об’єктів.  Аукціон проводиться за певними правилами. Проте загальним для всіх аукціонерів принципом є принцип змагання між покупцями. Переможцем аукціону визнається той, хто виграє, діючи відповідно до правил.

П В – А що ж ми будемо продавати на нашому аукціоні?

Д В – Колего! В житті є речі, які не можна купити ні за які гроші! Це дружба, здоров’я, любов, прихильність, гарний настрій.

П В – А я переконаний, що дуже цінуються знання, уміння людини.

Д В – Безперечно! Ці знання ми щодня безкоштовно одержуємо в нашому ліцеї.

П В – Тож сьогодні наші аукціонери будуть змагатися за право називатися командою, найбагатшою на знання, уміння. Між ними пануватиме дух суперництва, проте вони подарують присутнім гарний настрій.

Д В – А слідкувати за проведенням аукціону буде наше шановне журі у складі :

(оголошується склад журі)

П В – Ми підготували для команд-учасниць спеціальні лоти-завдання, розміщені у цій залі.

Д В – Команди-учасниці заздалегідь ознайомилися із правилами-каталогами аукціону.

П В – Настає час для головної стадії аукціону – торгів.

Д В – І як сказали б наші славні предки: «Доброго вам ярмаркування!»

ЛОТ №1. «Символи та обереги нашого народу»

П В – Першим лотом, який ми розіграємо, буде завдання захистити назву своєї команди, її  девіз та емблему, які передбачають висвітлення інформації про символи та обереги українського народу.

Д В – За умовами проведення цього лоту враховується оригінальність ідеї, змістовність виступу, його естетичне та музичне оформлення.

П В – Максимальна кількість балів за лот становить 5 «монет».

Д В – Розпочинає торги  команда  «Берегиня».

Виступ команди.

П В – Свою ціну пропонує команда «Вінок».

Виступ команди.

Д В – Просимо журі оголосити оцінки за перший лот.

П В – Продовжуємо наші торги.

Д В – А хто ж поїде на ярмарок торгуватись?

П В – На ярмарок збирався кожен із членів сім’ї. Проте робили  це  кожен  по-своєму. Дорослі, чоловіки та жінки, мали свої клопоти: купити - продати товар (худобу, птицю крам); дівчатам  кортіло придбати прикрас, аби сподобатись хлопцям; парубки  за зароблені та відкладені гроші хотіли купити собі обнови (чоботи, пояс, шапку) та подарунки коханим, а  малечі хотілося омріяного – ласощів, іграшок: глиняних півників чи сопілочки, квіточок у віночок або намиста разочок.

Д В – Ми належимо до родини (сім’ї), роду. А чи  знаємо ми, ХТО і КИМ нам доводиться?

П В – Родичівство – це зв’язок  між людьми, з наявністю якого закон пов’язує виникнення, зміни або припинення прав і обов’язків.

Д В – Є два види родичівства: кровне, яке існує між людьми, що походять від одного предка, та свояцтво – родичівство за шлюбом між родичами подружжя.

П В – Розігруємо лот номер 2. Від кожної команди запрошуємо по 2 учасника.

Д В – У конвертах для учасників є завдання: висвітлити родинні стосунки в українській сім’ї, назвати родичів та відповісти на теоретичне запитання. Ціна лота -  3 «монети». Час виконання завдання становить 3 хвилини.

П В – Починаємо торги за лот «А в нашого Омелька невелика сімейка».

ЛОТ №2. «А в нашого Омелька невелика сімейка» (завдання в конвертах)

Команда «Берегиня»

1. Хто такий предок? ( Найстарший родич по висхідній лінії з боку батька або матері ( старший за бабу і діда); переважно у множині – попередники сучасних поколінь; люди, що жили задовго до теперішніх часів; ті, від кого походять певні людські племена, народності і т ін..)

2. Назвати кровних  родичів по прямій лінії. (Прапрадід, прапрабаба, прадід, прабаба, баба, дід, батько, мати, син, дочка, онук, онука).

3. Яких братів або сестер називають одноутробними? (Тих, які народжені однією матір’ю, рідні по матері, але мають різних батьків)

Команда «Вінок»

1. Що таке покоління? (Нащадки одних батьків; люди близького віку, часовий проміжок між цими ступенями родичівства – 30 років).

2. Назвати кровних родичів по бічній лінії. (Брат, сестра, дядько, тітка, племінник, племінниця)

3. Яких братів чи сестер називають однокровними (єдинокровними)?

(Тих, які мають із кимось спільного батька але різних матерів).

Час вичерпано. Роботи просимо передати журі.

Д В – Поки  журі перевіряє правильність виконання завдань, вболівальники команд читають вірші про родину.

П В – Просимо журі назвати  командам  зароблену суму за виконані завдання другого лоту.

Журі оцінює відповіді, вносячи в скриньку зароблену командою суму «монет»

Д В – Отже, з родичами розібралися. Час  вирушати на ярмарок.

П В – А чи добре торгуватиметься на голодний шлунок? Та й одягнутись треба по-святковому, бо між люди виїжджаємо!

Д В – Тому завданням  для наступного лоту буде вікторина, яка містить питання про національний одяг та національні страви українців.

П В – У мене, колего, до вас запитання. Як же поєднати  їжу з одягом?

Д В – Звернімось до найкращого вчителя – народу. Пригадаймо прислів’я та приказки. Щось таке пригадуєте?

П В – Аби душа сита та тіло не наго. Кожух та свита, то й душа сита. Дай, Боже, здорово сходити, а  на друге заробити.

Д В – На пузі шовк, а в пузі бовк. Прийти  можна до наготи, як держатись моди. Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.

П В – Пропоную таку назву: «Новинка, щоб не болів ні живіт, ні спинка»!

Д В – Згода!

П В – Починаємо торги за третій лот.

Д В – Прошу капітанів команд підійти до третього лоту за конвертами вікторини. Оцінюється кожна правильна відповідь однією «монеткою». Працює  вся команда, для роздумів 10 секунд. Діє правило піднятої руки.

ЛОТ №3. Вікторина «Новинка, щоб не болів ні живіт, ні спинка»

Ведучі почергово задають питання командам

П В – Команда «Берегиня»

1. Вона буває  вишитою тунікоподібною, поликовою або на кокетці. - Жіноча вишита сорочка.

2. Взуття із сирицевої шкіри. – Постоли.

3. Рушникоподібний жіночий головний убір. – Намітка. Обрус.

4.Чи носили незаміжні дівчата чіпці ( очіпки )? -  Ні. Це головний убір жінок.

5. Назвати довгополий одяг, який одягали в осінньо-зимовий період. – Свита, опанча, каптан.

6. Як називається поминальна страва? -  Коливо.

7. Які каші їдять з бринзою (недозрілим сиром)? –  Банош, лемішку, мамалигу.

8.Улюблена риба українців, яку зазвичай готують у сметані. - Карась.

9.У чому особливість таких традиційних українських каш, як лемішка, путря, кваша? – Їх готують із пророщених злаків.

10. Назвіть  традиційні страви, які готуються з борошна. – Вареники, галушки, пампушки з часником, маківники, коржі, бублики, книші, локшина, пироги, налисники, млинці, паска та ін..

Д В – Команда «Вінок»

1.У чому особливість такого жіночого одягу, як дерга, запаска, плахта? – Це незшитий одяг.

2. Які головні убори носили чоловіки влітку? – Солом’яні брилі.

3. Якого кольору було сукно для шиття зимового одягу? – Білого, сірого, чорного.

4.Чим відрізнялися кожухи заможних верств селян? – Кожухи  були покриті сукном із вишивкою чи аплікацією.

5.Чи відрізнялись за характером крою жіноча та чоловіча свити ? – Так. Жіноча свита була приталеною.

6. На яке свято, крім Різдва, готують кутю? – На Водохреща.

7. Із чого готують такий напій, як сирівець? – Із фруктів-дичок.

8. Назвіть улюблені традиційні каші, які готувались на Україні. – Гречана, пшоняна, гарбузова.

9. Назвіть традиційні перші страви наших предків. – Борщ, куліш, різноманітні юшки, капусняк, галушки, зелений борщ  і т. ін..

10. Із чого в давнину готували кисіль? – Із вівсяного вареного тіста.

П В – Просимо журі  назвати суму «монет», зароблених командами.

Д В – Командам потрібен перепочинок.

П В – Вболівальники готові підтримати свої команди?

Д В – Прослухаємо уривки з поеми І. П. Котляревського  «Енеїда»

Учні-дев’ятикласники читають напам’ять уривки з поеми «Енеїда»

П В – Що ж купували-продавали наші предки на ярмарках?

Д В – Про це ми дізнаємося під час проведення наступного лоту, в якому беруть участь тільки капітани команд.

П В – Конкурс  проводиться у формі бліц-опитування капітанів.

 

ЛОТ№4 «За одного грамотного сім неграмотних дають»

(завдання в конвертах)

Капітан команди «Берегиня»

1. Хто виготовляв горшки, миски, глечики, макітри, кринки, барильця, баньки, куманці? – Гончарі .

2. Назвіть осередки гончарства на Харківщині. -  Ізюм, Просяне, Нова Водолага.

3. Як називається метал зі шлаками, окалиною та іншими домішками? -  Криця.

4. Яке ремесло називається конвісарством? -  Литво з олова.

5.Чим займалися чинбарі? – Вичинкою шкіри волів та коней для пошиву взуття.

6. Де використовували кужіль, мотовило, гребінь? – У ткацтві.

7. Де на Україні був розвинений килимарський промисел? – На Полтавщині, Харківщині, Чернігівщині, Поліссі.

8. Виготовлення скла і виробів із нього називається…- Гутництво.

9. Ким були предки Стельмахів? -  Ремісниками, які виготовляли транспортні засоби ( вози, сани ), колеса, полоззя, дуги.

10. Поташництво – це різновид лісохімічного чи деревообробного промислу? – Лісохімічного.

Капітан команди «Вінок»

1. Як називається кустарний промисел по виготовленню господарсько-побутових та художніх виробів із різноманітної еластичної сировини? – Плетіння.

2. Хто зазвичай в давнину займався ложкарством? – Чоловіки похилого віку (діди)

3. Хто виготовляв лави, ослони, скрині, столи, мисники, ліжка, віконні рами? – Столярі.

4. Хто зводив житлові будинки та інші господарські будівлі? – Теслярі.

5.Чи вміли українські майстри фарбувати тканину? – Так.

6. Шапкарі та кожухарі – це представники якого ремесла? – Кравецького.

7. Як називалося ремесло вичинки шкіри овець для одержання овчини? – Кушнірство.

8. Хто користувався такими інструментами: обценьки, рубила, пробійники, великі та малі молотки? – Ковалі.

9. Якому реміснику були необхідні початки геометрії для вимірювання радіуса частини виробу? – Бондарю.

10.У якому промислі українців вовна, льон та коноплі були незамінною сировиною? – У ткацтві.

Д В – Просимо журі оцінити відповіді капітанів команд.

На сцену виходять двоє хлопчиків. Розігрується гумореска

• Гей, дядьку, куди їдете?
• На ярмарок, куди ж іще?..
• А звідки ви?
• З Ковалів.
• Та я не питаю, якого ви роду. Село ваше як зветься?
• Та й кажу Ковалі.
• А ви самі хто будете?
• Коваль.
• Хе-хе... Щось ви, дядьку, маленький та плохенький, як на коваля.
• Та я не коваль, а Коваль. У нас у Ковалях усі Ковалі, а ковалів тільки троє.

П В – Колего, ви щось зрозуміли?

Д В – Правду кажучи, не зовсім.

П В – Тоді всіх присутніх ми запрошуємо на майдан дотепників.

Д В – Бо дотепам і жартам українців можна дивуватися й дивуватися.

П В – У розіграші наступного лоту беруть участь по два представники команд.

Д В – Це найдотепніші з найдотепніших.

П В – Команди готували конверти із завданнями для суперників.

Д В – Лот  складається з двох частин. Перша – виконати завдання команди-суперниці, а друга -  назвати якомога більше народних  дотепів, каламбурів тощо. За кожну правильну відповідь – одна  «монетка».

ЛОТ№ 5 «Народ скаже, як зав’яже»

Завдання команді «Берегиня» від команди «Вінок»

Пригадайте прислів’я та приказки, фразеологізми, які містять назви тварин

( коза, свиня або похідні від них)

Де козам роги правлять; у баранячий ріг скрутити; дивитися, як коза на нові ворота; у свинячий голос; свиню підкласти; схожа свиня на коня,тільки грива не така; добрий баранчик, та по-вовчому виє; голу вівцю не стрижуть; нагадав козі про смерть; поставили козла город стерегти; послухав цапа – і сам бараном став; дай свині роги – людей поколе; посади свиню за стіл – вона й ноги на стіл; погане поросятко і в жнива мерзне; свиня болото знайде ; боїться, як вовк кози; розбрелися, як вівці без пастуха тощо.

 

Завдання команді «Вінок» від команди «Берегиня»

Пригадайте прислів’я, приказки, фразеологізми, які містять назви тварин (собака, кіт)

Продати кота в мішку; як кіт наплакав; на серці кішки скребуть; бачить кіт сало, так сили мало; він як кішка: як його не кинь, а він на всі ноги стає; гладкий кіт мишей не ловить; вночі всі коти чорні; минулася коту масниця; чим більше кицьку гладиш, тим вище вона горб підіймає; кішку б’ють, а  невістці замітку дають; знає кіт, чиє сало з’їв; кіт спить, а мишей бачить; з жиру собака біситься; не вір собаці, бо вкусить; собака бреше, а вітер несе; собаці собача смерть; як собаку годують, так він і гавкає; не тоді собак годують, як на охоту йдуть; пішла собачими стежками; як собака на сіні: сам не гам і комусь не дасть; пропав, як Сірко на базарі; возиться, як кіт з оселедцем; поживився, як пес макогоном; у Сірка очей позичити  тощо.

Завдання представникам команд: пригадати якомога більше каламбурів (можна у формі «перехресного вогню»)

Де Крим, де Рим, а де попова груша; сідайте, на чому стоїте, ще й ноги звішуйте; сам голий, а сорочка за пазухою; купив хрону до лимону; на городі бузина, а в Києві дядько; ну й ніс – для празника ріс, а ти в будень носиш!; своїх не страхай, а наші й так бояться; побачиш своїх -  кланяйся нашим; перш ти мене підвези, а потім я на тобі поїду;  наші йдуть, ваші йдуть, наші ваших підвезуть; пиши: «Пропало», а читай: «Не вернеться»; воно як трапиться: коли середа, а коли й п’ятниця; нема грошей – розміняй карбованця; нема хліба – їж пироги; жартувала баба з колесом, та в спицях застряла; ви мовчіть, а я буду слухати; пішов у ріст, як заєць у хвіст; наївсь, аж лоб твердий; дайте водички, бо так їсти хочеться, що й переночувати ніде; і я колись під школою ночував; на вовка помовка, а зайці кобилу з’їли; розібрало,  як вовка пиво на третій день; всі дівчата – голуб’ята, а де ж ті чортові баби беруться?; ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка; народу багато, а людей мало; на одно око сліпий, а друге не бачить тощо.

П В – А ще в народі говорять, що сміх – то найкращі ліки.

Д В – Дякуємо  учасникам. А журі, сподіваємось, гідно оцінить показані ними знання.

П В – Настав час для останнього лоту сьогоднішнього аукціону.

Д В – Наші учасники будуть «продавати» свої таланти.

П В – Цей лот також складається з двох частин.

Д В – Перша – це пісня чи танець, яку підготували команди, а друга – запитання - експромпт, яке суперники задають одне одному.

П В – Запитання  повинні містити як теоретичні відомості про вид мистецтва, представлений  суперниками, так і загально пізнавальні знання.

Д В – Максимальна сума за виступ команді 5 «монет», а теоретичні відомості оцінюються із врахуванням повноти відповіді та оригінальності запитання.

ЛОТ № 6 «На вулиці скрипка грає»

(Команди представлять свої виступи)

Команда «Берегиня». Український «Гопак».

Орієнтовні запитання :

1.Який вид мистецтва представлено у виступі команди? ( Танець)

2.Як називається цей танець? ( «Гопак»)

3.Назвіть інші назви танцю «Гопак». ( «Гоцак», «Козак», «Козачок», «Тропак», «Третяк» та інші).

4.Поясніть назву танцю «Гопак». (Назва гопака походить від слова «Гопал» – стрибати, і від аналогічного вигуки «гоп»).

5.Хто зазвичай виконував цей танець? (Танець виконувався козаками, які танцювали переважно у парах. Їхній танець — своєрідний діалог, в якому вони демонстрували свій характер, а також силу, мужність)

6.Чому козаків, які потрапляли на Хортицю, одразу скеровували поряд із навчанням– читати-писати, грати на музичних інструментах ще й танцювати?  (Бо гопак – танець не простий. Це своєрідна розминка, під час якої відпрацьовували основні бойові елементи — блискавичну швидкість, потужні удари рук і ніг, сталеву стійку й тактику)

7. Назвіть відомі вам  рухи у «Гопаку», поясніть їх призначення з точки зору бойового танцю. (Копняки у сидячому положенні; розкрутка навколо осі з розставленими руками (в обох руках тримали по шаблі); кругова оборона (поки в хороводі двоє по бокам тримають одного, той один відриває ноги від землі і б’є ворога обома ногами); «козацьке мистецтво хитання маятника». До речі, разом із знаменитим пересуванням по-пластунськи вона увійшла в арсенали загонів спеціального призначення багатьох армій світу. Це знаменита техніка «гойдків» — погойдувань тіла вперед, назад і в сторони, коли вага за рахунок інерції руху тіла плавно переноситься то вправо, то вліво. Крім уміння ухилятися від куль, вона дозволяє використати в бою енергію та силу супротивника та різко збільшувати силу і швидкість ударів; «Щупак» — удар у стрибку двома ногами вперед; «пістоль» — удар однією ногою у стрибку вбік. Є там і багато рухів для рук, які імітують блоки та удари, особливо із шаблею. Причому від простих рухів козаки йшли до складніших; так звані «повзунці», коли козак у присядці, тримаючи в обох руках по шаблі, почергово викидає вперед ноги і таким чином рухається, спочатку виконували на землі, а потім на барилі, на бочці, яка котиться…; система відходів від супротивника, способи боротьби ногами, як на землі, так і в повітрі. «Повзунці», «тинки», «розніжка» — це все удари).

8. Коли розпочалася «сценічна» історія бойового танцю «Гопак»? (Нова історія гопака почалася зі створення в 1940 році ансамблю пісні і танцю України, який очолював з 1955 по 1975 роки Павло Павлович Вірський).

   9. Чи відома вам перша згадка про «Гопак»? (Найдавніше зображення гопаку – воїн антів з Київщини – 6 вік н. е).

Команда «Вінок». Інсценізація української жартівливої пісні «Ой там на току на базарі»

Орієнтовні запитання:

1. Який вид мистецтва представлений командою? (Музика)

2. Що таке пісня? (Найбільш поширена форма вокальної музики, яка поєднує поетичний та музичний образи, а також загальна назва твору, призначеного для вокального виконання).

3. До якого різновиду українських народних пісень належить прослухана пісня? ( До побутових жартівливих, гротескних ).

4. У 1971 році було відзначено державною премією УРСР імені Т. Г. Шевченка твір іншого виду мистецтва на мотив української народної пісні «Ой там, на току, на базарі жінки чоловіків продавали». Назвіть його.  (Створене коростенськими художниками Миколою та Валентиною Трегубовими у 1971 році виставкове фарфорове барильце «Ой там, на току, на базарі» цікавої форми, нової та популярної в той час посудини для напоїв на чотирьох ніжках кулястого корпусу, який плавно переходить в невисоку спритну шийку, прикрашене оригінальним композиційним розписом).

                                                                                                                                             

5. Ця пісня входить в репертуар відомого хорового колективу. Назвіть цей колектив. (Хор ім. Верьовки).

6. Назвіть синоніми до слова «товчок», про який згадується у пісні «Ой там на току на базарі» ( ярмарок, торговиця, ринок, торжок, торговище, торжище, товкучка).

7. У 1972 році за мотивами цієї пісні створено однойменний твір одного з видів кіномистецтва, який полюбляють діти. Що це за вид мистецтва ( Мультфільм).

8. Що висміяно в  жартівливій пісні родинно-побутової тематики «Ой там на току на базарі»?  (Типові вади чоловіків: безгосподарність, ледарство, скупість, непривітність, безпорадність перед власною жінкою, байдужість та безтурботність, схильність до чарки).

9. Кого з чоловіків (за текстом пісні) на базарі НЕ обміняли? ( Ледаря та п’яницю).

П В – Ось і добігає кінця наш аукціон народознавства.

Д В – За кілька хвилин ми дізнаємось, яка з команд сьогодні «найбагатша» на знання  про минувшину українського народу, його культуру, звичаї, обряди.

П В – Яка з команд вдало побувала на ярмарку: на інших подивилась і себе показала.

Д В - Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя.

П В - Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі.

Д В – Слово надається журі, а ми з нетерпінням чекаємо на результати.

Слово журі. Нагородження переможців.