Свято "Шануйте батька, шануйте матір - і доля буде у вас легка..."

Про матеріал

Матеріал допоможе формувати в учнів родинні почуття, прищепити відчуття приналежності до народу з міцним родовим корінням, багатими традиціями, звичаями; Формувати переконаність нетлінності духовних скарбів народу, глибоку повагу до батьків. Виховувати національну свідомість, любов до рідного слова, культури. Сприяти розвиткові творчих здібностей, бажанню примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру.

Перегляд файлу

"Шануйте батька, шануйте матір – і доля буде у вас легка"

 

Мета: Формувати в учнів  родинні почуття, прищепити відчуття приналежності до народу з міцним родовим корінням, багатими традиціями, звичаями; Формувати переконаність нетлінності духовних скарбів народу, глибоку повагу до батьків. Виховувати національну свідомість, любов до рідного слова, культури. Сприяти розвиткові творчих здібностей, бажанню примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру.

Оформлення зали:, вишиті рушники, тематична виставка «Родинне коло – одвічне коло»

Технічне оснащення: мультимедійні презентації до поезій та пісень

СЦЕНАРІЙ СВЯТА

 Вчитель. Доброго дня всім вам, мої любі гості, моя славна велика родина. Щиро вітаю вас. . Батьки — це найрідніші в світі люди. В кожного  з нас зринають в уяві два милі серцю обличчя. Це велике щастя, коли поруч з вами майже все життя і мама, і тато. Буває і гірше. Хтось ріс без батька, хтось не знав у своєму житті материнської ласки. І як не хочеться кожному з нас, щоб доля людського сирітства, торкнулась наших дітей. Куди ж завжди біжить дитина? Кому ж відкриває усі таємниці? І від кого жде поради, захисту? Звичайно ж, від тата і мами.
Я ще раз вітаю вас, дорогі батьки, і вас, мої учні, і запрошую всіх на свято

"Шануйте батька, шануйте матір – і доля буде у вас легка"

1-й учень. Дорогі наші батьки.
2-й учень. Наші милі, найдорожчі в світі люди.
3-й учень. Щастя вам, здоров'я.
4-й учень. Миру і злагоди.
5-й учень.  Нехай рясніють ниви колоскові,
                  У хаті буде злагода і мир.
                  На чистому, як сонце, рушникові
                   Дозвольте вам піднести хліб і сіль. (Вручають батькам хліб.)

6. Роки спливають за роками,

Та час крокує в небуття,

Але, на жаль, це знає кожен

Йому не буде вороття.

7. За часом линуть покоління,

На зміну діти йдуть батькам,

Але не треба забувати,

Кому завдячуєш життям

 

 

 

Презентація   «Повернімось у дитинство»
Вчитель. 

Так, ми зібралися, щоб хорошим словом подякувати твердому батьківському плечу, вклонитись низько до землі святій материнській любові, щоб посміхнутись своїм синові та доньці. І порадіти в цю мить, що ми є, що ми живемо, що ще не перервалась ниточка роду людського, що виростає з цієї малечі нове покоління українського народу.
І від батьків, залежить, якими вони будуть, наші діти. Тож жити в мирі, злагоді треба не тільки заради себе, а й заради своїх дітей.
 

1-й учень. Тато і мама. Чи є в світі тепліші слова? Ні! Батьки ведуть нас в життя, і така вже, бачте, доля, і такий вже розумний лелека, що порозносив нас саме нашим мамі і татові. Ми його навіть не просили.


2-й учень. Це прекрасно, що саме моїми батьками є мої мама і тато. І що саме в них з'явився на світ не хто інший, а я.


3-й учень. Всі подумки думають, що їхні мама і тато найкращі. А я не боюсь і кажу всім -  мої батьки найкращі в світі. І дай, Боже, їм здоров'я на довгі роки.

 

4. Я з’явилась на світ із любові та мрії,

 Із щасливих татусевих і маминих снів,

Це були в тата й мами високі надії,

Як же мама зраділа, як тато зрадів!

 

5. Народилось дитятко – маленька кровинка,

Що від тата і мами життя поведе.

Це безпомічне їхнє дівчатко - дитинка

Як же виросло скоро – час швидко іде!

 

6. Підросли – і скільки дум у неньки

 І тривог за кожне наше діло.

Голова боліла від маленьких,

Від дорослих серце заболіло.

 

7.Як добре нам і затишно в родині,

Тут так цікаво й весело всім нам.

Тому вклонитися доземно ми повинні

За диво й за життя своїм батькам.

 

8. Батьки для нас – це найдорожчі люди,

Вони піклуються і думають про нас.

І хай завжди в нас тато й мама буде

Й ніколи світлий не проходить час.

 

9. І хай здоров’я буде у родині,

Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів.

Родині  ми складаєм славу нині

І скажемо багато добрих слів.

 

Пісня ________________________



1. Тато…. Батько... В нашій уяві — це образ сильної, сміливої і мудрої людини. Так воно і має бути. Це фундамент сім'ї. І від нього так часто залежить добробут, злагода, достаток, повага

 

2.  Батьківська любов... Вона більш потайна. Батько любить подумки, поглядом.        Недарма кажуть, батько любить дитину так, щоб вона цього не знала.


3.  Батько... Стриманий на ласку, але такий люблячий і чуйний, ніжний і суворий, добрий і вимогливий.

 

4. Роботящий, гарний, турботливий. Де не глянеш на своєму  обійсті, всюди видно татову хазяйську руку.

 

5. А скільки ласки і тепла випромінює татова усмішка.

6. Багато слів не треба – тато глянув , і все стає зрозумілим.

7. Батько... Так хочеться мати тата завжди: і в дитинстві, і в 20,  і в 60.
Уклонімось низько своїм батькам,порядним людям, мужнім, відповідальним.

 

8.Навчи мене, тату,
Жити на світі.
Сонцю всміхатись,
Ранку радіти.


9.Навчи мене, тату,
Життя розуміти.
Щоб в радості, в горі
Людиною лишатись.
 

10.Навчи мене, тату,
Як друга шукати,
Щоб з ним ми могли
Всі біди здолати.

 

11.Навчи мене, тату,
Як дім збудувати,
Садок посадити,
Землю зорати.

 

12. Татова любов – як літній день,

Пахне потом, хлібом , споришами,

Не знайти такої вам ніде,

Ну хіба що на долонях мами.

13. Татова любов — як джерело,
Чиста, світла: п’ю — і не нап’юся.
Ще такої в світі не було, —
Ну, хіба що у очах матусі.

 14 Татова любов — немов меди,
Солодко від неї, аж не йметься.
Спробуй, ще таку десь віднайди, —
Ну, хіба що в материнськім серці.

15. Татова любов — мов океан,
Де — ні дна, ні берега земного…
В неї, справді виміру нема,
Бо вона, як в матері, від — Бога.

Пісня _____________________


Вчитель.    Батько — це постійний взірець для сина. Від нього він має навчитись вести домашнє господарство, радитись, вчитись (для майбутнього) поважати свою дружину, говорити їй теплі, щирі слова.

(Гра «Скажіть хороше слово про свою дружину». У грі беруть участь 5—6 чоловіків. Вони по черзі називають хороше слово про дружину. Можуть на допомогу покликати синів. Виграє змагання той, хто сказав найбільше слів.


Вчитель. Як би ми високо не піднімали батьківську любов, як би ми її не оспівували (хоча вона цього і варта), але ж їй неможливо дотягнутись до святої материнської любові. Мама... Джерело життя на землі. Живий вогонь — ясне дитя народжує жінка-Мати.
Серце матері благословенне і сповнене віри, любові, краси. її помисли, молитва охороняють дитину протягом всього її життєвому шляху.

Дорогі мої жінки.  Дорогі матері. Мамо, матусю, — так вас кличуть ваші діти. А ми інколи і сварливі, і сердиті, і заплакані, і знервовані. І часом, не бажаючи цього, зганяємо злість на наших дітях. І тільки серце знає, як болить душа, як сльози душать, що незаслужено образили дитину.
Так, вони, ваші діти, насупившись на хвильку, прощають вас, розуміють вас, бо знають, життя — це не завжди тільки радість. Усміхніться, дорогі матері. Знайдіть очима свого синочка чи донечку. Подякуйте поглядом за ці хвилини.
Вчитель.
Не заздріть, діти, ви нікому,
Ні славнозвісним, ні багатим,
Хай серце заздрить тим і тому,
Кого на призьбі біля хати стрічає мати.

 16.Мамо, мамо, ніжна моя нене,
Усмішка твоя - як сонце те,
Квіти квітнуть, листячко зелене
Яке щастя! Все навкруг цвіте!

 

17 Мамо, мамо, що мені ще треба?
Хай живе у серці й не згаса
Колискова пісня й просинь неба,
І твоя нев'януча краса...

 

18 Цілую руки рідної матусі,
Невтомні руки мами золоті,
До них я серцем тихо прихилюся:
За все, що маю, дякую тобі!

 

19 За теплоту і затишок в оселі,
За ніжність і турботу без межі.
За тихі ранки, вечори веселі,
Й за вогник, що палає у душі.

 

20 Буває, що сльозинку нишком зрониш
Пробач мені свої тяжкі жалі.
Не плач, рідненька, каюся я в цьому
Й тобі вклоняюсь низько до землі.

 

21 Хай сонечко вітає тебе ясно,
Зозуля накує багато літ,
Хай зіронька принесе щастя рясно,
Щодня дарує радість дивний світ!

 

22 Вклоняємось усім, хто має статус мама,

За мудрість і любов, терпіння і красу,

За мужність, щедрість і різноманітність,

За тепле літо і п’янку весну,

 

23 За зиму й осінь, за безкрає небо,

В яке злітаємо ми всі без страху й забуття,

Усе в житті пов’язано з тобою,

Спасибі мамо за життя!

 

Учні (по черзі). Мамо!

24 Ти готуєш мені сніданки, обіди, вечері, бо ти -любиш мене.

25 Ти пробачаєш мені розірвані штани, бо ти  любиш мене.

 26 Ти гладиш мені голову, цілуєш перед сном, бо ти - любиш мене.

  27   Ти віддаєш мені найсмачніше, бо ти  — любиш мене.

28 Ти не спиш ночами, коли я хворію, бо ти любиш мене.

 29 Ти, як ніхто, вмієш мене заспокоїти, бо ти  любиш мене.

30 Ти, як ніхто, мене розумієш, бо ти любиш мене.

31 Ти піддаєшся на всі  мої вмовляння бо ти — любиш мене.

  32 Ти завжди хвилюєшся, коли я не відразу беру трубку телефону, коли ти дзвониш, бо ти — любиш мене.

 33 Ти дуже хочеш, щоб я гарно вчився, бо ти — любиш мене.

34 Ти щаслива, коли я тебе обіймаю, бо ти — любиш мене.

35 Тобі подобається, як я граю у футбол, бо ти — любиш мене.

36 Ти завжди говориш мені, що я в тебе красуня, бо ти — любиш мене.

  37 Ти забороняєш мені їсти чіпси і сухарики, бо ти — любиш мене.

38 Ти завжди будеш хвилюватись про мене, бо ти  любиш мене.

39 Ти постійно борешся зі своїми хворобами, щоб якомога довше лишатись із нами, твоїми дітьми, бо ти   любиш нас.

Учні            Ми вас любимо!!!

Пісня ____________________________________

 

40. Ми всі чиїсь діти. І не було б наших батьків,  якби не було наших бабусь.

41 Та сьогодні я хотіла б, щоб кожен з вас, батьки, у ці хвилини згадав своїх батьків, своїх маму і тата. Про когось із них тільки світла пам'ять залишилась у ваших серцях, а хтось ще живе і, сидячи біля вікна, вони дивляться в далечінь.

 42 Ні, вони не милуються краєвидом, квітами, блакиттю неба, вони чекають вас, дорогі батьки, і нас , улюблених  онуків .

43  А вони, ці діти та ці онуки, такі вже зайняті своїми справами, що й не завжди   знайдуть вільну хвилинку, щоб ступити на батьківський поріг.

44. Сьогодні за втомлені руки й недоспані ночі,

За сиве волосся на скронях у них,

 Ми , діти і внуки пошану складаєм

І любим й шануєм своїх бабусів.

 

45  Моя лагідна бабусю,

Я до землі тобі вклонюся

За теплоту твою і ласку

За мудре слово, гарну казку.

 

46. Ти вчиш мене, як в світі жити,

Як один одного любити

І твій розумний заповіт

Я пам’ятатиму весь вік.

 

47 Бажаю тобі я сто років прожити,

Нехай тебе люблять онуки і діти.

Нехай тебе старість не квапить, минає,

І серце твоє хай нещастя не крає

 

48  Живи ти ще довго на світі оцім

    На радість онукам і дітям своїм.

 

49 Наші бабусі  - це люди, які здогадуються про все, навіть про  те, що ми маємо невдовзі з'явитися на світ.

50  Наші бабусі точно знають, у скільки місяців, за якої температури і який саме зубчик у нас з'явився першим.

51 . Наші бабусі - це ті люди, коли одружують своїх дітей набувають статусу свекрухи  або тещі..

 

 Чоловік. Чого це ти цілий ранок бігаєш по квартирі то з віником, то з праскою, вичищаєш все та вилизуєш?

Жінка. Мама ж увечері приїжджає.

Чоловік. А чого вона мене не попередила? Вона тобі дзвонила?

Жінка. Та це ж моя мама!

Чоловік. Передчував: щось недобре буде. І свиня  наснилась!

Жінка. Ти про що?

Чоловік. Та ти ж метеликом по квартирі літаєш і не бурчиш, що втомилась, аж наспівуєш! Знав: щось лихе буде!

Жінка. Я ж скучила за нею!
Чоловік. Ага. І я... того... скучив.
Жінка. Щось не дуже щиро звучить.
Чоловік. Тобі здалось.. Я з радістю разом із твоєю (із нашою) мамою повечеряю і навіть візьму таксі, щоб відвезти її на вечірній рейс до того чарівного і героїчного міста, де живе наша мама: точно переконаюсь, що сіла в автобус.
Жінка. А відколи Коломия стала містом-героєм?

Чоловік. Відтоді, як там поселилась твоя мама! Справжні герої, мужні та витривалі жителі! Витримувати її галас може тільки місто-герой!

Жінка. А ніби твоя мама краща! Бубнить собі під ніс. Чи рада чи сердита — вигляд один: на обличчі гримаса, ніби їй звело живіт, у вуха хтось свиснув, а по спині хтось тріснув!

 Чоловік. А я от щоразу любуюсь, коли ви з мамою вдвох. Гарні — одна в одну: талії однаковісінькі: пиріжки, котлетки їм не шкодять — вони вдало їх приховують. А очі! Яскраві такі в обох, особливо, коли бачать гроші! Зубки біленькі, гостренькі, як
у справжніх хижаків. І мені весь час здається, що ви ладні перегризти мені ними горлянку, або хоч надгризти, щоб крові з мене, бідолашного, попити!

Жінка. Мовчи! Кривоногий, лисий, невмілий електрик, невдалий сантехнік, ніякий механік, практично 60-кілограмовий ідеал чоловіка двохметрового зросту. От скажи: скільки років ми одружені?.. Не знаєш. А я знаю: щороку оплакую свою нерозумну голову в день річниці весілля, що не послухала своєї мами і вийшла за тебе
заміж. А в якій групі у садочку наша донечка?.. Не знаєш. Ти от на маму мою гніваєшся, а пироги її любиш?

Чоловік. Люблю.

Жінка. А ковбаску домашню мамину?
Чоловік. Люблю.

Жінка. І по гриби з нею ходити любиш?
Чоловік. Угу. Вона ще той грибник!
Жінка. Говориш, що моя мама негарна, а я ж на неї -схожа, а мене ти любиш?
Чоловік. Угу.

Жінка. От і я свекруху свою люблю. Більше терплю, ніж люблю, але люблю. І добре, що мам у нас дві. Просто любов вона така: її ділити складно.
Чоловік. Ага. І нарікаємо ми на мам наших. Але ж вони — НАШІ! Зачекай!

Жінка. Що?

Чоловік. А до чого ти це почала про любов до мами?

Жінка. Ну, розумієш... У мами в домі ремонт буде десь тиждень-два, не більше місяця. Не буде ж моя мама фарбою дихати — от і поживе у нас. Ми ж її любимо!?

Чоловік. От тепер зрозумів, чому та свиня, яка мені сьогодні наснилась, ходила по моїй квартирі у моїх капцях і весь час щось рохкала!!! Віщий був сон!

 

  Вчитель. Сьогодні свято. А воно має бути радісним, веселим. Бо то велике свято, коли ось так зустрічається родина, а тим більше така родина, як наша. . Наше свято наближається до завершення. Бажаю вам всім в мирі жити, діток своїх ростити, виховувати їх хорошими людьми. Бо кажуть, що людина має три лиха, старість, смерть та погані діти. Та старість неминуча, смерть невблаганна, а від поганих дітей нехай береже вас Господь.
 


 

1-й учень.
Ми вам бажаєм, щоб ви не старіли,
Щоб серцем й душею були молоді.
До рідного краю любов'ю горіли
І користь приносили рідній землі.
 

 

2-й учень.
Без вас, батьки, чого ми в світі варті,
Без маминої ласки і тепла?
Без батьківської строгості і жарту,
Без нашого родинного тепла?
 

 

 

 

 

 

Нехай незванна старість прийде ще не скоро,
Хай біда і лихо обминають наш дім.
Щоб були завжди ви дужі і здорові,
А душею і серцем — вічно молоді.
 

1-й учень.
Хай рікою щастя ллється,
Хай в сім'ї добро ведеться.
 

2-й учень.
Хай серце не знає печалі і болю,
Бажаєм здоров'я, щасливої долі.
 

3-й учень.
Хай Матір Божа вас охороняє,
А Господь з небес щастя посилає
На многії літа.
 


 

docx
Додано
12 квітня 2018
Переглядів
1364
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку