Свято "У колі друзів природи"

У КОЛІ ДРУЗІВ ПРИРОДИ

Сценарій свята 1—4 класи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Ведучий. Природа! З дитячих років ми звикаємо до цього всеосяжно­го розуміння оточуючого нас матеріального світу як сукупності природ­них умов і середовища життя людини.

   Ведуча. Джерелом усіх необхідних для суспільства благ завжди була

природа. Природа — це матеріальне середовище, у якому виникло суспільство.

   Ведучий. Природа дає людині промислову сировину. Головне багат­ство земних надр — корисні копалини — основне джерело енергії для багатьох галузей промисловості.

   Ведуча. Земля-матінка, земля-годувальниця! Споконвіку люди у ній бачили основне джерело не тільки достатку, але й самого існування життя.

   Ведучий. Життя людини немислиме без води. Вода — жива кров, що творить життя.

   Ведуча. Природа — джерело натхнення. Чудова музика композиторів, пейзажі художників, поезія Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, Олександра Олеся, Ліни Костенко.

   Ведучий. Земля — наш прекрасний і єдиний дім, надійний космічний корабель, у якому людина повинна бути господарем.

   Ведуча. Усі ми з дитинства любимо природу. Любимо мандрувати лісами, полями, купатися в морі, річці. Милуємося квітами, з насоло­дою дихаємо цілющим лісовим повітрям, радіємо контактам із приро­дою.

                   Йтиму садом, полем, а чи лугом,

                   Буду я природі вірним другом.

                   Не столочу навіть і трави,

                   Я скажу їй: «Зеленій, живи!».

                   Коли лісом буду я іти,

                   Теж посію зерна доброти.

                   Побажаю дереву і пташці,

                   Щоб віки жили у мирі й щасті.

                                                                         С. Жупанин

   Ведучий. Багата і різноманітна наша природа. Це дерева і кущі, квіти і трави, комахи і птахи, риби і звірі.

Пісня «Ой, єсть в лісі калина»

   

Берізка    Розплела берізка коси

                  На веснянім вітерці,

                  Опустила ніжку босу

                  В тиху воду на ріці.

                                                     В. Ладижець

Смерічка Стоїть смерічка на горі

                   У сонці, наче в янтарі.

                   І ми до неї в гості йдем —

                   Вона росте, і ми ростем.

                                                        Д. Павличко

Вишенька Посадив я вишеньку навесні

                   У садочку нашому при вікні,

                   А за літо вишенька підросла...

                   Не страшна вже вишеньці і зима.

                                                                           С. Жупанин

Підсніжник У проміннях сонця ніжних,

                      Край веселого струмка

                     Білий росяний підсніжник

                     Раптом блиснув з-під листка.

                                                                      В. Бичко

Конвалія В мене квіточки ніжні,

                  Такі білосніжні,

                  Тоненькі, тендітні,

                  Ласкаві, привітні.

Ромашка На стрункій, високій ніжці

                  Біля річки, на лужку

                  У косинці-білосніжці

                  Стрів я квіточку таку.

                  Ясним оком жовтуватим

                 Посміхалася мені.

                 Я хотів її зірвати,

                А бджола сказала: «Ні!».

                                                            М. Познанська

 

Латаття На блакитних заплавах широких

                Жовті глечики рясно цвітуть...

                Молоко із тих глечиків жовтих

                Вранці окуні нахильці п’ють.

                                                                  В. Лучук

 

   Ведучий. Про дерева, кущі, квіти складено багато загадок. Відгадайте

їх.

Гра «Відгадай загадку»

                        Моє листя, мов кружальця,

                        Розчепірило п’ять пальців. (Каштан)

Вітер вдарить — не змовчу,

Хоч сама тремчу, тремчу. (Осика)

                        Листя маю я різьблене —

                        Червонясте, золочене. (Клен)

Кісоньки жовті звисають,

Золоті монетки скидають. (Берізка)

                        А з нас лише зелений лист спадає,

                        Він геть не жовтіє — і осінь це знає. (Бузок)

Виросли в садочку сестрички маленькі:

Очі — золоті, а вії — біленькі. (Ромашки)

                         Недоторка я колюча,

                         Проте дуже я пахуча.

                          Я — яскрава і вродлива,

                          Величава, гордівлива. (Троянда)

Стебельце — шершава драбинка,

В середині — чорна вуглинка,

Пелюстки блискучі, як лак.

Це квітує червоний... (мак ).

                          Стою стрункий, високий В зелених шатах я,

                           І золотом оздоблена Голівонька моя. (Соняшник)

Ніжні осінні зірки відцвітають,

Сумно голівками сонцю кивають. (Айстри)

    Ведуча. Важко знайти на Землі таке місце, де б не було комах. Одні літають, інші повзають; комахи живуть у водоймах, у ґрунті.

    Ведучий. Комахи з’явилися на Землі на сотні мільйонів років раніше, ніж людина. Усього нараховується 2 млн. видів комах. Вчені запевня­ють, що лише 10 видів комах завдає шкоди. Решта — корисні або нешкідливі.

Метелик. Ах, метелик!., подивіться!..

                 Ось він, ось він метушиться!

                 Та який же гарний, гожий!

                 Наче квітка, прехороший!

                 Грай, бджілко!

                 Грай, бджілко, грай!

                 В полі, в лісі, на леваді

                 Усі квіти тобі раді,

                Увесь рідний край!

                Грай, бджілко, грай!..

Мураха. Жив на світі цар Мурах.

                І цариця Мурахиця,

                І царівна Мурахівна.

                Ох-ох! Ах-ах!

                Як багато в тому царстві

                У мурашнику мурах!

 

 

 

 

 

 

 

 

   Ведуча. Птахи — наші пернаті друзі. Вони дуже різні. Є птахи, що ду­же швидко літають, і є птахи, які люблять ходити пішки. Є птахи — дереволази і водолази. Одні залишаються зимувати у наших краях, а інші відлітають далеко-далеко...

    Ведучий. Найбільше пташки люблять весну. Про неї одні мріють на чужині, а інші — у люті морози і страшні заметілі.

Пісня «Ой, ду-ду»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шпак. Ми веселі шпаки, весняні співаки,

             Прилетіли весну зустрічати.

             У шпаківнях нових скоро будуть у нас

            Жовтороті малі шпаченята.

Жайворонок. Я, жайвір, у небі високо літаю,

                         Я, жайвір, найперший весну зустрічаю.

                         У мене високий, дзвінкий голосочок,

                         Ніби-то срібний б’є молоточок.

                         По зелених маршрутах весни

                         Повернулись лелеки в негоду

                          І на крилах своїх принесли

                         Запах сонця і талого льоду.

                       Шубка з сірого пушку,

                       Скаче в жовтім фартушку,

                      Чорний шарфик та шапчина,

                      Хоч маленька ця пташина,

                      Та корисна трудівниця,

                      Називається ... (синиця).

                      Поміж яблунь, поміж вишень

                      Ходить дятел кожен день,

                      Наче лікар: то постука,

                      То прислухається мить,

                      Визначає він по звуку,

                      Що у яблуні болить.

Сценка «Ластівка і хлопчик»

Хлопчик.

                Ластівочко мила, де хочеш літати?

               Чи тобі не шкода гніздечко лишати?

Ластівка.

                Шкода, милий хлопче, але що чинити?

               Як зима настане — тяжко буде жити.

Хлопчик.

               Путь тобі щаслива, хоч і далеченька!

               Прилітай здорова навесні, рідненька!

Ластівка.

               Прилечу, мій хлопче, із чужого краю.

               Під твоїм віконцем пісню заспіваю...

               Облітав журавель

               Сто морів, сто земель,

               Облітав, обходив,

               Ноги, крила натрудив.

 

              Ми спитали журавля:

•                    Де найкращая земля?

              Журавель відповідає:

•                    Краще рідної — немає.

 

              Вулиці тихими-тихими стали.

              Люди угору дивились, чекали:

              Кожен з них, кожен почути хотів

              В небі погожім клич журавлів.

    Ведуча. Бережіть птахів! Не вбивайте їх, не руйнуйте пташині гнізда! Майструйте їм шпаківні та годівнички, взимку підгодовуйте пташок!

 

                          Ніколи не зробимо шкоди

                          Ми пташці у нашім краю.

                          Ми друзі і вірні, і щирі,

                          Бо ми бережем повсякчас

                          Пташок, що літають у вирій,

                          І тих, що зимують у нас.

   Ведучий. А як почуваються взимку звірі?

Пісня «Чому ведмідь спить»

Ведмідь. Холодати в лісі стало.

                Ось і зимонька настала.

                Влаштував ведмідь барліг,

                Спати там на зиму ліг.

Їжачок. Чимчикує їжачок — ціла купа голочок,

                Їсть комах він, плазунів і маленьких гризунів.

                А на зиму їжачок знайде ямку чи дупло,

                Зробить сам собі кубло,

                Листячком його застеле,

                Спатиме в м’якій постелі.

Зайці. В полі, в лісі проживають,

           А хатиноньки не мають.

           Довговухі стрибунці —

           Сірі й білі є зайці.

           Взимку від лисиць тікають,

           їстоньки собі шукають:

           Обгризають верболіз,

           Кору кленів і беріз.

   Ведуча. Конкурс «Ображена тварина».

(Виразно прочитати вірш, яскраво передати біль, відчай, невдоволення тва­рини.

Журі визначає кращі авторські роботи і присуджує приз за краще втілен­ня чужого болю).

 

 

 

Чорний жук Чорний жук очима блима:

                       Чує кроки за плечима.

                       Дуже хороше йому по землі ходити!

                       Він не хоче, чуєш, хлопче, у коробці жити!

                                                                                               В. Лучук

Киця Плакала киця на кухні,

          Аж їй очиці попухли.

          «Чого ти, киценько, плачеш,

           їсти чи питоньки хочеш?».

         «Їсти та пити не хочу,

          З тяжкої образи я плачу:

          Сам кухар сметанку злизав,

          А на мене, кицюню, сказав».

                                                                        І. Франко

Пісня «Засмутилось кошеня»

Птиця  Тріпоче серце спійманої птиці,

              В руках моїх не чує доброти.

             Я дам тобі водиці і пшениці,

             Моя пташинко, тільки не тремти!

             Хіба потоки загубили воду,

             Хіба в полях уже зерна нема?!

             Пусти мене, мій хлопче, на свободу,

             І все, що треба, я знайду сама.

                                                                            Д. ІІавличко

     Ведучий. Ми повинні бути не сторонніми спостерігачами, а учасни­ками розумного перетворення природи. Пам’ятаймо про те, що приро­да така беззахисна перед навалою часто бездумного людського господа­рювання.

               Он повзе мурашка, ось хлюпоче річка.

               Не зривай ромашку, не топчи травичку.

               В зелені діброва, в китицях ліщина.

               Глянь, яка чудова наша Україна!

               Журавлі над лугом крилять рівним клином.

               Будь природі другом, будь природі сином!

               Люби природу не як символ душі своєї.

               Люби природу не для себе, люби для неї.

Пісня «Усмішка»