Т. Г. Шевченко - володар пензля і пера.

Мати колише дитину. Батько несе воду та тримає в руках рубанок..

1 МЕЛОДІЯ     КОЛИСАННЯ

1 картинка

Мати - Григорію, годі тобі керела ремонтувати, до літа ще далеко. Віднеси воду та перепочинь трохи. А давай якось назвемо вже синочка нашого, а то досі без імені.

Батько - Перепочити… Добре. Справа посидіти - то дуже добра, та літо запитає де зима була… Кажеш Ім'я вибирати? А що його вибирати? Декілька днів тому, саме тоді коли він народився, було Святого Тарасія, от так і назвемо нашого хлопця.

Мати - Тарасій… Тарасик… Тарасик! А чому б ні? І мені до душі таке ймення! (до дитини)От і Тарасиком називатимо тебе, чув? Аааа!

Батько - От якби долю йому Бог послав добру, а ймення то вже таке…

Мати - Може він вуликами займатиметься, як батько мій…

Батько - А може ковалем буде… Коваль у селі шану має, тай заробіток якісь є… Та що я тут з тобою теревеняю, піду в стельмашню, ручок натешу до керелів, бо і не вчуємося як Бог жита вродить, зерно не буде чим провіювати, а то далі  -  і чумакувати… Піду…

                                               

2 МЕЛОДІЯ – МАМА , МАЛИЙ ТАРАС

 Картина 2

Мати порається на подвірї. Хлопчик грається біля неї.

Мати - Катерино, Катре, іди наглянь за Тарасиком, бо я маю хлібець замісити

Дочка - Мамо, та я на вулицю хотіла йти із подружками…

Мати - Катре, то візьми його з собою… (Йде)

Катерина пригортає малого Тараса до себе

Дочка - Та не зі мною тобі бути, ти б краще із Микитою навчався ремесла чоловічого… Ех, тарасику, Тарасику…

Тарас - Катрусю, а знаєш, я бачив у пана нашого Василя книжки. Вони такі…!!!!

Дочка - Тарасику,які книжки? Книжки читають великі , поважні люди, такі як пан Енгельгард, а ми з тобою працювати маємо. Зрозумів?

Тарас - Нєа…  А наш батько і дід Іван теж вміють читати. Я чув від них, що вони Мінею читають…  А подивись, Катрусю яке небо гарне… Бачиш які хмарки? Тобі вони щось нагадують?

Дочка - Та ніколи мені на хмари заглядати… Бачу, вже й до дівчат не піду, бо з тобою пробавилась.

Я піду на прачку. Підеш зі мною?

Тарас - А ти візьмеш туди забавляння?

Дочка - Забавляння? То ще які такі забавляння?

Тарас - Я бачив, батько мішок паперовий заховав за припічок. Візьми шматочок… малесенький… того мішечка і вуглинку візьми… Візьмеш?

Дочка - Та годі тобі. Не добре красти, Бог покарає!

3 МЕЛОДІЯ - ХМАРКИ

Катерина виходить. Тарасик розглядає хмари.

Тарас - ОООн та хмаринка схожа на нашого пана Енгельгарда, а он та – на дядька, який до нас приходив. Здається тато казали, що то економ якісь. А хмарка точнісінько така, як його шевелюра…

4 МЕЛОДІЯ – З'ЯВЛЯЄТЬСЯ  ДОЧКА

Зявляється Катерина(дочка) із праником і пранням на плечі.

Дочка - Ходімо, Тарасику, хутко.

Тарас - А ти взяла?

Дочка - Взяла, взяла. Ой, доведеш ти мене до гріха… Щось маємо вигадати , щоб батькові не признатися.

Дає Тарасові вуглинку і шматок паперу.

Дочка - Сідай тут на бережечку, але , дивись, не нахиляйся, щоб в річку не впав. (ПЕРЕ)

Тарас розглядає хмарки, малює.

Дочка - Ой, тарасику, Та в тебе малювання навіть дуже гарно виходить!... але що з того?

Ходімо вже додому.

Картина 3

5 МЕЛОДІЯ – БАТЬКО ШУКАЄ МІШОК

Батько шукає мішок.

Батько - Катре, а ти не бачила, тут був такий мішок паперовий.. Мені його пан дав, щоб я мав його до тютюну.

Дочка - Ні… батьку.. не бачила….

Вбігає Тарас

Тарас - Тату, тату!!! Подивися, які я хмарки намалював. Правда , гарні?

6 МЕЛОДІЯ – ЗДИВУВАННЯ БАТЬКА??????

Батько пильно глянув на папір, а потім на Катрю.

Батько - Ой, діти, діти… Та гинь твоя голова з тими цигарками! А ну, дай, ближче, нехай роздивлюся. А може ти й справді малювати вмітимеш…

Розглядає малюнок.

Заходить мати.

Батько -  Катерино, ану подивися, який ледащо в нас росте! Ні тобі до гусей, ні до бджіл, а тільки б марнувати папір…

Мама дивиться на малюнок.

Мати - Григорію, а мені здається, навіть дуже гарно… Тарасику, синку, але ж і працювати по господарству треба вчитися…

Батько - Я бачу, що синові моєму Тарасу з мого хазяйства нічого не потрібно. З нього буде або щось дуже добре, або велике ледащо!

Тарас - Батьку, а можна мене до школи відправити? Я дуже хочу!

Дочка  – Яка школа, Тарасику? На школу треба коштів багато, та й в господарстві нічиї руки зайвими не будуть…

Батько – Годі, Катре. Гроші ми маємо, а дяка попрошу приймити нашого неробу до школи… (усміхаючись, вдарив легесенько Тарасика за потилицю)

 

                                 Картина 4 (Тарас вже більший)

7 МЕЛОДІЯ – ТАРАС СТАРШИЙ

Тарас приходить на подвіря заморений, тримає в кулаці гріш.

Батько порається на подвірї.

Тарас - Доброго здоров'я, батьку.

Батько - Синку, а де ж ти так довго ходив? Такий  брудний весь…

Тарас - Обійшов я, тату, всі села навколишні, вчителя з малювання шукав…

Батько - І що?

Тарас - А нічого, тату… НІЧОГО… На ось  - трохи грошей тобі приніс, буде якась підмога…

Батько - Що ж то за гроші, де ти їх взяв? Чи, бува не вкрав в кого?

Тарас - Ні, батьку, красти – гріх. Там мерця ховали, я співав , допомагав священику. А от вчителя не знайшов… (сумує)

Батько - І я, синку, тобі маю подарунок.

Тарас - Подарунок? Який?

Батько простягає йому олівця.

Тарас - Олівець!!! Справжній!!! Як добре!!! А то вже крейди немає, лише вуглячками малюю. Дякую, батьку!!! (обіймає його)

    8 МЕЛОДІЯ –                КАРТИНИ

2 картинка

1 - Талант мого сина проявився в Шевченка значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836–1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас, - "Погруддя жінки", датований 1830 роком.

3 картинка

              2- Видатні і впливові  на той час люди, допомогли моєму сину  Тарасу  звільнитися від кріпацтва. Це дало право молодому художнику вступити до Академії мистецтв. За час навчання в Академії мистецтв його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори.

4 картинка

3- Особливою любов'ю мого брата оповиті акварелі, на яких зображено краєвиди Києва: "Аскольдова могила", "Костьол у Києві”, малюнки із зображенням Києво-Печерської лаври.

5 картинка

4-  коли я став дорослим, відображав і природу, і побут рідних країв. Малюнки здебільшого розповідають нам про убоге життя моєї родини і всього покріпаченого українського села

6 картинка

5- Особливо улюблені пейзажні мотиви мого Тараса – зображення мальовничих околиць та куточків сіл, містечок, берегів тихих степових річок, ставків, урочищ рідного краю. Твори сповнені справжньої поезії, в них лагідна, мрійлива українська природа знайшла свого натхненного співця.

7 картинка

6- - "Якби мені бог допоміг докінчить те, що я тепер зачав, то тоді склав би руки та й у домовину. Було б з мене: не забула б Україна мене мізерного"- син мій писав у листі до друга.

8 картинка

7- Під час подорожі до рідної серцю України, любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії графічних робіт під назвою "Живописна Україна" - альбому офортів, на яких відображено історичні місця, побут і природу країни.

9 картинка

8- За життя я виконав близько 150 творів портретного жанру.

10 картинка

9- Любив син мій малювати і свої зображення - він створив чимало автопортретів (60 портретів: 4 олійних, всі інші – графічні). Перший із нині відомих був створений 1840 року.

11 картинка

10- життя мог осина було надто коротким -  лише 47 років, із них 25 - кріпаком, 10 - у тюрмах та на засланні. А решту - під зосередженим жандармським оком, воюючи із нестатками. Проте йому вдалося залишити по собі значну творчу спадщину.

Всі – обличчям до глядача.

12 картинка

11- До наших днів збереглося 835 творів Тараса Шевченка, ще понад 278 робіт втрачено і досі не знайдено.

13 картинка

12- Більшість картин і малюнків видатного художника можна побачити в Національному музеї Тараса Шевченка.

14 картинка

13- Тарас Шевченко відомий у світі насамперед як художник слова, однак це аж  ніяк не забирає його слави, як художника. Шевченко був справжнім творцем Української землі.

15 картинка

Всі - Наша дума, наша пісне не вмре, не загине, Ось де, люде, наша слава, слава України!