Т. Г. Шевченко. «Кавказ». Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику.

Тема:  Т. Г. Шевченко. «Кавказ». Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику.

Мета: допомогти учням з’ясувати суспільно- політичну позицію Т.Г. Шевченка, ідейно-художні особливості поеми «Кавказ»; пояснити мету звернення до образу Прометея; розвивати образне мислення учнів, навички самостійної роботи з підручником, вибіркового читання, аналізу ліро – епічних творів; виховувати почуття патріотизму; формувати світоглядні переконання несприйняття насильства, осуду загарбницьких воєн.

Обладнання: портрет Т. Шевченка відповідних років, Якова де Бальмена, різні видання поеми, ілюстрації до неї.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

ХІД УРОКУ

Епіграф уроку: « Борітеся – поборете»

(Т.Г.Шевченко, « Кавказ»)

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми та  мети уроку,

Сьогодні ми помандруємо Тарасовими стежками, спробуємо зрозуміти все те, що відчував великий поет, створюючи поему «Кавказ. І 3допоможе нам у цьому українське слово. Як казав Шевченко:

Ну щоб, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого…

А серце б’ється ожива, як їх почує!..

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Гра – змагання на кращого знвця дат, подій у житті т. Шевченка ( на дошці записано лише дати)

1814р. - рік народження Т. Шевченка.

1838р. – викуп із кріпацтва

1840р. – І вихід 2 Кобзаря»

1841р. – рік написання поеми « Гайдамаки»

1843 р. - перша поїздка в Україну

1845р. - закінчення Академії мистецтв, друга подорож в Україну

1847р. – арешт, заслання Т.Шевченка

1857р. – кінець заслання

1860р.- ІІ вихід «Кобзаря»

10 травня 1861р. – дата смерті Т. Шевченка.

22травня 1861 р. – дата перепоховання поета

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

У 1843 р. Шевченко поїхав на Україну, де не був 14 років. Відвідав він село Кирилівку.Нарешті збулася мрія поета. Він на волі і в Україні Займається улюбленою справою – пише, малює. Але чим більше приглядався до існуючого ладу в його рідному краї, тим більше він втрачав надію на добрих, освічених панів. Став прозрівати і , замість плачу обрав своєю зброєю гострий сатиричний сміх.

Поет пише у вірші « Три літа» про зміну свого світогляду:

І засохли мої сльози,

Сльози молодії.

І тепер я розбитеє

Серце ядом гою,

І не плачу, не співаю,

А вию совою.

Гострим сатиричним пером Т. Шевченко картає політику царського уряду не лише стосовно України, а й стосовно інших країн Російської імперії. То ж познайомимося на цьому уроці з поемою « Кавказ». Богдан Лепкий писав: … по силі, вибуховості, безпосередності « Кавказ не має рівного собі твору. Ця поема валить, трощить, палить, вбиває іронією, морозить правдою, сліпить блискавками порівнянь, поки в сердечнім спомині друга не знайде кінцевого тихого акорду».

V. Сприймання та засвоєння нового матеріалу.

1.Слово вчителя: Для політики російського царату завжди характерними були загарбницькі війни, і одна з них – у 1840- 1845 роках – за приєднання Кавказу.

2. Робота у групах. Захист мініпроєктів.

Група істориків. Кавказька війна 1840 1845 років.

Кавказька війна була дуже жорстокою. За наказом командування, озвірілі солдати руйнували аули, грабували майно тубільців, випалювали ліси, витоптували ниви й городи, вирубали сади й виноградники. Особливо жорстоко розправлялися з «непокірним» місцевим населенням. Чоловіків, старих людей убивали, а жінок, дітей, юнаків і дівчат продавали в рабство. Наприклад, тільки генерал Вельямінов за один лише 1823 рік продав у рабство ногайцям близько двох тисяч полонених кавказців по 150–250 карбованців за кожного. Він же утвердив звичай відрубувати голови горцям, за що платив солдатам по десять карбованців за одну, а черепи відправляли до Петербурга в Академію наук.

Волелюбні горці під проводом Шаміля знищили сотні і тисячі солдат та офіцерів. Нерівною була ця багатолітня боротьба, яка закінчилася приєднанням Кавказу до Росії.

Група біографів. Яків де Бальмен.

Приводом для написання поеми була смерть близького знайомого Т. Шевченка, офіцера Якова де Бальмена, який загинув у 1845 р. в одному з походів царського війська на Кавказ.

Рід де Бальменів походив із Шотландії. Складними шляхами один із представників цього роду потрапив до Росії, де довгий час служив у гвардійському полку. Вислужився до високого чину. Дістав маєтки. Один із його нащадків — Петро де Бальмен — поселився в Україні в с. Липовці на Полтавщині, де і народився Яків. Майбутній товариш Шевченка блискуче закінчив Ніжинську гімназію вищих наук, яка справедливо вважалася одним із найкращих тогочасних навчальних закладів. Молодий випускник Ніжинської гімназії вищих наук став офіцером. Щоправда, військова служба не особливо вабила юнака, головними пристрастями якого була література та малювання. В обох галузях мистецької діяльності він виявив неабияку обдарованість. Незважаючи на іноземне походження свого роду і на свій графський титул, Яків де Бальмен не тільки перейнявся повагою до України та її простого люду, а й став патріотом нашої землі. Уперше він зустрівся з Шевченком наприкінці червня 1843 р. під час іменитого балу княгині Т. Волховської. Яків де Бальмен змушений був відбувати військову службу на Кавказі. Його розум, освіченість, високий гуманізм, співчутливість до народів, що виборювали волю, робили його противником загарбницької політики імперської Росії.

Т. Шевченко розумів, що його друга і тисячі інших таких, як він, вбив саме царат, тому гнівно засудив колонізаторів у поемі « Кавказ», оспівавши мужність, волелюбність і гордість кавказьких народів, які, хоч і не перемогли, але дали гідну відсіч загарбникам. Роз бурхані переживання вилилися поетичними рядками.

Поема була написана 18 листопада 1845 року в Переяславі. Вона не призначалася для друку, але поширювалася в рукописних списках. У грудні 1846 року поет передав твір через М. Савича, який їхав за кордон, А Міцкевичу. Там її надрукували.

Група літературознавців та мистецтвознавців

Жанр , сюжет та композиція твору.

« Кавказ» називають то поемою, то ліричним твором типу медитації. У ній немає героїв, не зображено динамічного розвитку харвктерів. Але значущість проголошених у творі гуманістичних ідей підіймає цей твір до рівня політичної і сатиричної поеми.

Хоч у творі немає сюжету, немає героїв, окрім самого ліричного героя, поема розповідає про загарбницьку безглузду війну, що десятиріччями веде самодержавство з маленькими кавказькими народами, чия національна свідомість настільки висока, що не вдається цей народ здолати.

Композиція « Кавказу» – це низка монологів, кожний з яких містить у собі чітко визначений зміст.

Говорячи про горців, Т.Шевченко звертаєтьсядо образу Прометея.

Образ Прометея.

( Учень розповідає про образ Прометея в античній міфології, його використання митцями)

За давньогрецькими міфами, Прометей- це титан, який украв вогонь з Олімпу, де ним користувалися тільки боги, і передав його людям, за що був покараний Зевсом,— прикутий до скелі на Кавказі. Щодня орел викльовував у нього печінку, проте за ніч вона виростала знову. Прометей піддавався жахливим мукам.

В образі Прометея Т. Шевченко показав незламність народів царської Росії, титанізм їх фізичних і моральних сил.. А в образі «неситого» орла – хижака – царизм, який веде загарбницьку війну.

3. Словникова робота.

Лірична поема — це великий віршований твір, який фокусується не на сюжетних подіях, а на розгорнутій панорамі почуттів, внутрішніх переживань та роздумів ліричного героя.

Медитація в літературі — це жанр філософської лірики (вірш), що базується на глибоких роздумах автора/ліричного героя над важливими онтологічними, екзистенційними або моральними проблемами.

Інвектива- ( з лат нападати, лайлива промова) – пряме, найгостріше засудження певної вади.

Іронія – прихована, часто доброзичлива насмішка.

Сарказм - пряма, дошкульна насмішка.

4. Робота в зошитах над змістом твору.

І частина. Прометей і орел ( контрастні символи: Прометей – незламність народу; орел царат, можливо, асоціюється з гербом Росії ).

ІІ частина . Молитва ( монолог – звернення до Бога.

ІІІчастина. Полювання на волю ( монолог колонізатора, звернений до горця)

ІVчастина. Самовикриття російського шовінізму ( засудження священників, вони проповідували « не убий», а самі благословляли на масове вбивство ).

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Учні дискутують на тему: « Чи актуальна проблематика цього твору нині»

VІІ. Підсумок уроку.

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності.

ІХ. Домашнє завдання.

Скласти тестові запитання до поеми « Кавказ».