Тема. Т.Г. Шевченко, «Садок вишневий коло хати». Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка. Поетичні засоби мови.
Мета: навчитися передавати настрої пейзажних поезій за допомогою виразного читання, описувати власні відчуття, викликані художнім словом; розвивати навички виявлення й аналізу наявних у тексті епітетів; виховувати любов до батьківського дому.
Обладнання: репродукція картини Т. Шевченка «Селянська родина», мультфільм «Садок вишневий коло хати», запис співу солов`я.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань. Налаштування на сприйняття нового матеріалу
Учитель. Ім’я Т.Г.Шевченка відоме кожному українцеві з раннього дитинства. Мабуть, немає родини, в якій би не шанували поетичний спадок видатного сина українського народу, не знали основних віх його життя.
Давайте пригадаємо ключові моменти біографії Т.Г.Шевченка (перевірка виконання домашнього завдання)
Гра «Вірю! – Не вірю!»
Запитання
Давайте зараз разом перегорнемо окремі сторінки «Кобзаря» - святої для всіх українців книги, пригадаємо окремі поезії Т.Шевченка, з якими ви познайомилися в початкових класах.
Поетична композиція (попередньо підготовлені учні декламують вірші Т.Шевченка )
1 уч. «По діброві вітер виє»(З балади «Тополя»)
2 уч. «Світає,край неба палає»(З поеми «Сон»)
3 уч. «Село на нашій Україні»(З поеми «Княжна»)
4 уч. «Встала й весна «(Із поеми «Гайдамаки»)
5 уч. «Зацвіла в долині червона калина»
6 уч. «Тече вода з-під явора»
Обговорення
II. Повідомлення теми та мети уроку
Уявіть собі, що людина сидить у в’язниці. Це не якийсь розбійник, злодій. Його вина тільки в тому, що він щиро прагне щасливої долі для свого поневоленого народу, піднімає на захист людей своє полум’яне слово. У камері високо під стелею — заґратоване віконечко з похмурим петербурзьким небом. А перед очима — рідна Україна, квітучий вишневий садочок біля старенької білої хати, селяни, що йдуть потомлені зі свого поля. Бринять дівочі чисті й дзвінкі співи. І народжується вірш — перлина, у якому ні слова суму, розпачу, образи, а лише світлий спогад, мрія, ідеал життя.
Про знаний усіма щирими українцями вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати…» ми й будемо говорити сьогодні.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Теорія літератури
Чому українську мову називають солов’їною
Соловей співає так гарно тому, що колись ще й умів по-людськи розмовляти.
Та коли Бог ділив землі і мови, запорозькі козаки були в поході .Повернулися – ні мов, ні землі вже не залишилося, все інші народи позабирали. Тоді змилосердився Бог і віддав запорожцям землю, яку для себе залишив, тому
вона найбагатша й найкраща у світі. А соловейко подарував запорожцям свою мову, тому наша мова солов’їна.
Розповідь учителя про історію створення вірша
Після закінчення Академії мистецтв у 1845 р. Шевченко повертається в Україну з наміром там оселитися. Він знайшов роботу у Київській археографічній комісії та почав змальовувати історичні пам`ятки по всій Україні. Побував у Кирилівці, був обурений знущанням над простими селянами – кріпаками.
1845р. – рік розквіту творчих сил Шевченка: написав п`ять поем та «Заповіт». У Києві познайомився із Костомаровим, письменником, ученим – істориком. Саме він загітував Шевченка приєднатися до таємної політичної організації, яка називалась Кирило – Мефодіївське братство, його девізом було: « І не буде ні царя, ні пана, ні кріпака». Студент Петров вступив до братства з провокаційною метою, доніс у поліцію на його учасників, і 5 квітня 1847 р. Шевченка було заарештовано і в супроводі двох дужих жандармів відправлено до Петербурга.
Важко навіть уявити, що теплий і радісний вірш «Садок вишневий коло хати» Т.Г.Шевченко створював у холодному підземеллі з широкими кількаметровими стінами Петропавловської фортеці в Петербурзі. Тут, у казематі, захований від усього світу, в огидних допитах і нестерпному очікуванні вироку провів Тарас Шевченко найжахливіший квітень і травень свого життя 1847 року.
Його кати, мабуть, луснули б від злості, коли б довідалися, що їхній арештант і тут, у в’язниці, пише вірші. Цей цикл віршів Шевченко назвав „У казематі”. І серед них – „Садок вишневий коло хати”.
Робота з текстом вірша Т.Г.Шевченка «Садок вишневий коло хати»
Прослуховування аудіозапису вірша Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати
Виразне читання поезії учнями
Бесіда за змістом
«Музична пауза»
Учениця виконує українську народну пісню
Цікаво! СОЛОВЕйКО Соловейко — один з найвідоміших співочих птахів України. Мешкає він не тільки в лісах. Відомо досить багато випадків гніздування солов’їв у селах. За наявності сприятливих умов солов’ї оселяються поряд із людиною навіть у великих містах, де вони охоче займають зручні місця в парках, скверах, садах, річкових заростях, у придорожніх лісосмугах. На території України солов’ї з’являються в середині квітня — на початку травня. Весь період гніздування займає приблизно два місяці, починаючи з перших чисел травня до кінця червня. У липні молоді солов’ї стають самостійними й починають вести одиночний спосіб життя. Відліт триває з кінця серпня до початку вересня. У вподобаних місцях солов’ї гніздяться щороку, тому дуже важливо не порушувати ту обстановку, в якій вони гніздилися в попередні роки. Молоді солов’ї теж повертаються до місцевості, де вони вивелися. І чим більше таких «солов’їних місць» буде залишати людина, тим більше в нас буде весняних солов’їних співів. |
Цікаво! Хрущ — жук родини пластинчастовусих, який має червоно-буре забарвлення; шкідник лісу й саду. Народні прикмети говорять: весною багато хрущів — літом слід чекати засухи; як купа хрущів навесні, то будуть проса рясні. |
Ідейно-художнй аналіз поезії
Тема: показ краси рідної природи і щасливого родинного життя українських селян.
Головна думка: уславлення чарівності природи рідного краю,дружної української родини.
Вид лірики : пейзажна
Вірш написаний у фольклорному стилі, тому не дивно,що він став народною піснею (на музику його поклав композитор Я. Степовий).
Прослуховування пісні «Садок вишневий коло хати» (мультфільм)
Порівняльна характеристика поезії і картини Т.Г. Шевченка
« Селянська родина»
- Кого і що зображено на картині?
- Яким настроєм пройнята картина ( сум, печаль )
Коментар до картини «Селянська родина»
На картині зображена стара, під солом’яною стріхою хата. Тут у затишку наприкінці робочого дня зібралась селянська родина – молоді батьки та їх синочок. Малюк, що цілий день бавився з дідусем, ненароком розбив глиняний горщик, що висів на тину і був неабиякою цінністю родини. Першим порухом батька було покарати хлопчика за вчинену шкоду. Але мати заступилася за сина, благаючи батька простити. І той полагіднішав, заспокоївся, взяв люльку і, наче вибачаючись перед дружиною, прагне пригорнути сина. За цією драмою стежить дворовий пес. Трохи далі у променях призахідного сонця гріється сивий дідусь, якому байдуже до того, що діється. Художник гостро, насторожено, драматично вдивляється в життя людей. Т.Г.Шевченко у цьому полотні передав свій біль за скривджений, підневільний народ. Цей біль від душевної рани змушує малювати. Це не лише доля героїв картини, а це і його доля.)
- Яким настроєм пройнята поезія?
Висновок: природа знімає проблеми, наближає життя до ідеалу.
Ідеальним є життя родини у поезії « Садок…». Саме про таке життя мріяв Шевченко, але доля була невблаганною. Повернувшись із заслання, мріяв про родину і власну домівку :
Поставлю хату і кімнату,
Садок – райочок насаджу.
Полежу я і походжу
В своїй маленькій благодаті
Та в однині – самотині
В садочку буду спочивати.
Присняться діточки мені,
Веселая присниться мати…
Він майже реалізував свою мрію: родич Варфоломій купив на прохання Шевченка земельну ділянку, а Тарас намалював проект власної домівки . Але передчасна смерть стала на заваді.
IV.Підведення підсумків
Мікрофон
· Сьогодні я дізнався (дізналась) ….
· Мені було цікаво …
· Я зрозумів (зрозуміла), що …
· Урок дав мені для життя …
. «Кобзар» повинен бути в кожній родині,тому що…
Прослуховування пісні
На сьогоднішньому уроці ми з вами ще раз долучилися до краси невмирущого Шевченкового слова. Але ми ,нащадки великого Тараса, повинні виконувати його заповіти.
Свічечка букви Ї.
Хай це можливо і не найсуттєвіше
але ти дитино
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї»…
бо кажуть дитино
що мова наша — солов'їна
гарно кажуть
але затям собі
що колись
можуть настати і такі часи
коли нашої мови
не буде пам'ятати
навіть найменший
соловейко
тому не можна покладатися
тільки на солов'їв
дитино.
V. Домашнє завдання. Колективне: вивчити вірш «Садок вишневий коло хати» напам’ять , підібрати епітети до слова край; індивідуальне (за бажанням): намалювати ілюстрацію до вірша.
VІ . Оцінювання роботи учнів на уроці.