Т. Г. Шевченко. «Заповіт» - твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбуття свого народу, віра в нього.

Про матеріал

З досвіду роботи

На допомогу вчителю представляю розробку уроку ,що сприятиме поглибленню знань про життєвий і творчий шлях Т.Шевченка , допоможе зробити лінгвістичний аналіз поезії „Заповіт” у її порівнянні з перекладом О.Твардовського на російську мову ,ознайомитись з історією створення вірша „Заповіт” та музичною долею твору .А також дізнатися про поетів-перекладачів творів Шевченка.

Перегляд файлу

                                                       РОЗРОБКА УРОКУ

 

Предмет : Українська література

Клас:  7

Тема: Т. Г. Шевченко. «Заповіт» - твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбуття свого народу, віра в нього.

Мета: ознайомити учнів із твором Т.Шевченка ,, Заповіт ’’, визначити,які факти з життя поета покладені в основу вірша; визначити життєве кредо поета; простежити, як у творі розкривається любов автора до України, віра у революційне  повалення самодержавства; удосконалювати навички виразного читання та ідейно-художнього аналізу поетичного твору; розвивати асоціативне мислення, творчу уяву, спостережливість, уважність; виховувати любов до поетичного слова, його розуміння;виховувати почуття любові до рідного краю, поваги до його кращих представників.         

 Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами компаративного аналізу.

 Обладнання: підручник, фотоматеріали, дидактичний матеріал(тестові завдання),  мультимедійний проектор, презентація

                                                 Перебіг  уроку

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

2.1.Вступне слово

 Щороку вся світова спільнота 9 березня відзначає  День народження Тараса Григоровича Шевченка. Ім’я поета є символом України, „візитною карткою” нашої держави. Якщо наймісткішим словом для означення поняття „Росія” є Пушкін, для означення поняття „Польща” – Міцкевич, для Англії – Шекспір, то для українців саме Шевченко є взірцем мужності, патріотизму, великого таланту, сили духу.

На попередньому уроці ми знайомилися з віхами життя Великого Кобзаря,то ж давайте пригадаємо.

2.2. Літературний диктант

1) Назвіть роки життя Т.Шевченка? (1814-1861)

2) Вкажіть назву села в якому народився майбутній поет ? (с.Моринці)

3) У якому році Шевченка викуплено з кріпацтва?

  1. квітня 1838 року)

4) Хто з  культурних діячів взяв участь у його звільненні?

(Художник Карл Брюллов, поет Василь Жуковський)

5) Криптонім « N.N» це ? (посвята Оксані Коваленко)

6) Метаморфоза – це… (перетворення  людини на тварину чи рослину)

7) У якого пана служив козачком ? (пан Енгельгардт)

8)До якого таємного політичного об’єднання входив ? (Кирило-Мефодіївське товариство)

9) Як називається найвідоміша збірка ? («Кобзар»)

10) На якій горі ,за заповітом, перепохований Т.Шевченко? (Чернечій горі)

11) З якого твору наступні рядки : « Поглянув я на ягнята-не мої ягнята!Обернувся я на хати – нема в мене хати!» ( «Мені тринадцятий минало»)

12) Як називається художній засіб використаний у наступних словосполученнях  «серце плачить,серце болить» , « личко в’яне» ? (метафора)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

 Одним із шедеврів шевченківської лірики є його вірш „Заповіт”. На сьогоднішньому уроці ми з вами повинні виконати  такі завдання:

  • поглибити знання про життєвий і творчий шлях Т.Шевченка;
  • зробити лінгвістичний аналіз поезії „Заповіт” у її порівнянні з перекладом на російську мову;
  • вивчити історію створення вірша „Заповіт” та музичної долі твору;
  • дізнатися про поетів-перекладачів творів Шевченка.

 

ІY. Вивчення нового матеріалу.

4.1.Евристична бесіда

- Які асоціації викликає слово,,заповіт’’? 

- Коли людина складає  заповіт?                                                                        

Давайте звернемося до словничка.

 а) Офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті//Передсмертна воля;

б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам//Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів;

в) суворе правило поведінки, неухильний обов’язок(заповідь).

4.2.Заповіти відомих митців

А) Заповіт Ярослава Мудрого                   

Відходячи у вічність, Ярослав Мудрий застерігав своїх дітей:,,…сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви жити в ненависті, у роздорах, сварячись, то й самі погибнете, землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайте брат брата, живіть мирно’’.

Б)Заповіт княгині Ольги

            Нещодавно широкому загалу було представлено текст,,Заповіту княгині Ольги’’, який був вирізаний на срібних пластинах. Пророцтво про те, що буде з її родом та народом, Ольга отримала на 40-й  день молитви, стверджує власник реліквії. А запис,,Заповіту’’виконав чорноризець Григорій на трьох срібних пластинах болгарською  глаголицею. Текст,,Заповіту княгині Ольги’’, перекладений українською та озвучений Ніною Матвієнко. Ось уривки з нього:,, Цей народ п’є велику скорботу і строк  їй - тисяча років.І буде голод,війни, а гірше - мерзенність духу. І будуть,наче пси на розтерзанні терзати цей народ ті лживії князі у божевіллі своєму, міняючи історію. Вони несуть загибель для народу і собі...’’

У якому значенні вжито це слово у назві твору? На це запитання ви дасте відповідь, проаналізувавши, вивчивши його.

4.3. Історія написання твору. Повідомлення учнів.

Спочатку давайте повернімося думками в осінь 1845 року. Проведе нас туди група ваших однокласників, яка опрацювала додаткову літературу і вирішила зробити повідомлення про історію написання вірша.

1 учень. ...Листопад 1845 року видався мокрий, вітряний, холодний. Шевченкові ця погода дошкуляла більше, ніж іншим. Він працював тоді в Археологічній комісії і мусив весь час роз’їжджати по селах і містах, змальовувати старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі.

 Вранці поет виїхав із села В’юнище в Андруші, в дорозі промок до нитки до нитки. Весь день його морозило, а надвечір він повернувся у В’юнище зовсім хворим. Довелося злягти в чужій хаті серед чужих людей.

 Думи роєм носилися в голові. просилися на папір. Хворіючи, поет написав своє посланіє „І мертвим, і живим...”, „Давидові псалми” і ще кілька ліричних творів. Тоді ж написав вірш „Минають дні, минають ночі”.

 Про хворобу поета дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Осипович Козачковський і негайно ж перевіз Тараса Григоровича з В’юнища до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. В той час мало хто видужував від цієї хвороби. Це знав і лікар, знав і поет. Після 20 грудня хворому погіршало, становище його було майже безнадійним.

2 учень. Тарас Григорович лежав у чистій, теплій кімнаті, печально дивився на стелю і думав про свою останню годину про долю України, про майбутнє рідного народу. В уяві виринав Дніпро, лани широкополі і села, що нагадували поетові писанку. Було боляче, що лишилися невиспіваними його думи, що гарячу, чисту любов до рідного народу доведеться забирати з собою в домовину. Ось у таку годину Шевченкові страшенно захотілося сказати народові, Україні, своїм друзям тепле щире слово. І на папері лягли рядки:

Як умру, то поховайте...

 Вірш написано на Різдво 25 грудня 1845 року.

3 учень. Тарас Григорович не знав тоді, що ця його поезія стане найпопулярнішою і найріднішою піснею, народним гімном, бойовим закликом до боротьби не тільки на його батьківщині, але й далеко за її межами. Не думав тоді автор „Кобзаря” ні про славу, ні про почесті, ні про можливу кару за свої сміливі думки. Він тільки хотів, може, в останній раз сказати народові про те, що думав, що почував. То був його заповіт.

 На щастя, міцний організм Шевченка переміг хворобу, і через два тижні поет уже вирушив у путь на Чернігівщину з тим же таки завданням Археологічної комісії.

4 учень. А „Заповіт” пішов у люди: його переписували в десятках і сотнях примірників, передавали з рук в руки, вивчали напам’ять аж поки не потрапив цей безсмертний твір на сторінки невеликої збірочки „Нове стихотворения Пушкина и Шевченка», що булла надрукована у Лейпцигу в 1859 році. Пізніше – у Львові (1863 р.) та Петербурзі (1867 р.). Але найбільше поширення набуває він під час перевезення тіла Шевченка на україну. Велика заслуга в цьому заслуга художника Честахівського, який багатьох із тих, що прийшли на Чернечу гору попрощатися з Кобзарем, навчив „Заповіту”.

 В різних списках і різних виданнях цей вірш називався „Завіщаніє”, „Думка”, „Остання воля”. З 1967 року за ним міцно закріпилася назва „Заповіт”.

4.4. Первинне сприйняття твору. Читання вірша «Заповіт»

 4.5. Обговорення прочитаного

Яке ваше загальне враження від  поезії ?

У якому значенні вжито слово „заповіт” у заголовку твору? Думку обґрунтуйте.

 (Це наказ, настанова нащадкам. Адже автор закликає своїх нащадків до боротьби проти гнуту, тобто дає їм дороговказ, як жити, щоб вибороти волю).

 - Що заповідав Т.Шевченко своєму народові?

4.6. Розповідь вчителя

«Заповіт» Шевченка став твором, який знає весь світ. Є прислів’я «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ». Чому? Бо перекладений більше  як 150 мовами народів світу й дістав міжнародне визнання.

Одним із найбільш відомих перекладів „Заповіту” російською мовою є твір російського поета Олександра Твардовського. Зараз ми з вами познайомимось з ним. Аналізуючи, пам’ятайте, що переклад – як штучна троянда: такий же красивий, як і справжня, але не має того запаху.

4.7. Вторинне сприйняття твору.

Читання учнями оригіналу та перекладу твору. 

Тарас Шевченко. „Заповіт”

„Завещание”. Александр Твардовский. Перевод с украинского.

 

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій.

 

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

 

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отоді я

І лани, і гори –

 

Все покину і полину

До самого бога

Молитися... а до того

Я не знаю бога.

 

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

 

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

 

Как умру, похороните

На Украйне милой,

Посреди широкой степи

Выройте могилу,

 

Чтоб лежать мне на кургане,

Над рекой могучей,

Чтобы слышать, как бушует

Старый Днепр под кручей.

 

И когда с полей Украйны

Кровь врагов постылых

Понесет он... вот тогда я

Встану из могилы –

 

Подымусь я и достигну

Божьего порога,

Помолюся... а покуда

Я не знаю Бога.

 

Схороните и вставайте,

Цепи разорвите,

Злою вражескою кровью

Волю окропите.

 

И меня в семье великой,

В семье вольной, новой,

Не забудьте – помяните

Добрым тихим словом.

 

 

4.8.  Робота над сюжетом твору.

За формою,,Заповіт’’- монолог ліричного героя.

 1 частина(перші вісім рядків) - бажання поета бути похованим на Україні,  широка картина природи Наддніпрянської  України.

2 частина(наступні вісім рядків) - заклик до боротьби, до повалення існуючого ладу, ненависть до кріпосників.

3 частина(останні дві строфи) - мрії про нове суспільство після знищення кріпацтва.

Зверніть увагу , (16-й) рядок дався Шевченкові нелегко. Спочатку замість нього були поставлені три крапки (апосіопеза...). Потім на місці крапок було вписано,,Я не знаю’’, а ще через деякий час -,,Бога’’. Т.Шевченко, вочевидь, передчував, що його слова можуть викликати різне, навіть і неадекватне тлумачення, і тому вишукував інші варіанти. Зупинився все-таки на цьому. Рядки ці - найзаповітніше бажання, здійсненню котрого поет віддав усі сили і помисли. Це програма його життя. Шевченко звертається до народу з наказом-порадою: поховайте, вставайте, порвіте, окропіте. Цим висловлюється впевненість, що все збудеться, народ повстане і розірве кайдани.

       Вислів,,а до того я не знаю Бога ’’, викликав багато суперечок, різних тлумачень та поглиблену увагу . Шевченко не був атеїстом,вірив в Бога ,але свято вірив ,що душа не буде допущена до Божої присутності, бо вона не сповнила свого завдання тут, на землі...

       4.8. Визначення теми ,ідеї та основної думки твору.

  • Що зобразив поет у творі ?

(Поет зображує любов  до України і ненависть до панів-кріпосників)

    Тема вірша: зображення почуттів поета, викликаних суспільним становищем України, заклик до народу звільнитися від кайданів,боротися за вільне життя,відстоюючи інтереси народу.

     Ідея вірша (ядро задуму автора): віра поета у світле майбутнє народу України.

     Основна думка: змінити соціальний устрій можна тільки революційним шляхом.     Що і є життєвим кредо поета.

(Словник : Кредо – провідні думки, переконання).

4.9. Визначення художніх засобів твору

 Епітети:,, на Вкраїні милій’’,  ,,кров ворожу”, ,,степ широкий’’,

,,лани широкополі’’, ,, Дніпро ревучий ’’,   ,,вражая злая кров ’’,

,, сім’я велика,сім’я вольна,нова ’’,  ,, незлим тихим словом ’’,

,,синєє море ’’;

 Метафори:,,кров’ю волю окропіте ’’, ,,кайдани порвіте ’’, ,,понесе з України у синєє море кров ворожу ’’; 

 Тавтологія (повтори):,,реве ревучий”, ,,в сім’ї”, ,,як…було…”

4.10. Читання учнями нашої школи «Заповіту» (відео)

4.11. Слухання твору. Аудіозапис виконання ”Заповіту” ( гурт’’Сад’’)

Мелодія «Заповіту», яка стала народною, написана Гордієм Павловичем Гладким, полтавським учителем.

А зараз уявіть Шевченка-батька ,який зібрав свою родину й висловлює лагідним, тихим голосом свою останню волю – поховати,,на Вкраїні милій’’. В уяві постає  Україна – з широкополими ланами, ревучим Дніпром, зеленими кручами…

      VI. Закріплення вивченого матеріалу

5.1  Робота з картками.

 Вставте замість крапок пропущені слова.

 

Картка 1

Поховайте та вставайте,

...........порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю ............

 

Картка 2

Щоб лани .............,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ...............

5.2. Виконання тестових завдань  (взаємоперевірка)

1.Т. Шевченко заповідає, щоб його поховали на Вкраїні:

А) неподалік від вишневого садка;

Б) серед степу широкого;

В  у мальовничому місті.

 

2.Вкраїну поет називає:

А) милою;

Б) коханою;

В) рідною;

3.Яка річка згадується в поезії?:

А) Дунай;

Б) Ока;

В) Дніпро;

     4. «Заповіт» – це заклик – звертання Т. Шевченка до народу:

          А) постійно читати твори;

          Б) повстати проти самодержавства;

В) цінувати красу української природи.

     5. Доповніть рядок: «І вражою злою кров’ю… окропіте»:

          А) долю;

          Б) волю;

          В) серце;

     6. За яких умов поет «полине до самого бога»? Якщо:

          А) звільнення народу через повстання; 

          Б) буде на це згода українського народу;

          В) він відчує власну слабкість.

     7. «Заповіт» Т. Шевченка написав 25 грудня 1845 р.:

          А) на Аралі;

          Б) в Переяславі;

          В) у Києві.

     8. Російською мовою «Заповіт» Т. Шевченка переклав:

          А) О.Твардовський;

          Б) І. Франко;

          В) П.Куліш.

     9. Мелодія до «Заповіту» Т.Шевченка належить:

          А) М. Лисенку;

          Б) Б. Лятошинському;

          В) Г. Гладкому.

     10. «Заповіт» Кобзаря перекладено більше як на… мов народів світу:

          А)сто п’ятдесят;

          Б) шістдесят;

          В) сорок.

     11. Т. Шевченко під час подорожі по знедоленій Вкраїні захворів на:

          А) віспу;

          Б) запалення легень;

          В) висипний  тиф .

     12. За родовою спрямованістю «Заповіт» Т.  Шевченка – це :

          А) епос;

          Б) лірика;

          В) драма.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

YІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання.

  • З яким твором ми познайомились на уроці ?
  • Які події відбулися в житті поета, що спонукали його  написати цей твір?

     -    З яким проханням звертається Т.Шевченко до народу?

      YІІ . Домашнє завдання

  1. Вивчити «Заповіт» напам’ять.
  2. Додатково:1) повідомлення про перепоховання поета на Чернечій горі;

                              2) написати твір-мініатюру,,Пам’ятаймо заповіт Тараcа’’.

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.3
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.8
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Гончарова Ольга
    Дякую за якісний матеріал
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Гузь Дарина Сергіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Задунайська Оксана
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
29 жовтня 2018
Переглядів
23266
Оцінка розробки
4.8 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку