1814 – 1861
КОРОТКА БІОГРАФІЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці (тепер частина Черкаської області), в Україні. Він належав до родини кріпаків. Дитинство провів у селі Кирилівка (раніше Керелівка), де відчув нелегкі умови селянського життя та соціальні обмеження людей нижчої соціальної ланки.
У 1822 році почав навчатися грамоти в місцевого дяка, проте, не витримавши його знущань, припинив заняття. У 1828 році влаштувався слугою до панського двору в селі Вільшани, де продовжив вивчати письмо та арифметику. Також встиг побувати у Вільнюсі, куди поїхав зі своїм паном.
У 1831 році Шевченко переїхав до Петербурга на навчання в живописця Василя Ширяєва. Водночас він активно зацікавився літературою та почав писати вірші, у яких висловлював своє бачення суспільних проблем та неволі українського народу.
У 1840-х роках Шевченко став одним із провідних представників української літературної громади в Києві. Його поетична збірка «Кобзар» (1840 рік) стала символом національного відродження та патріотичної поезії.
Через свої соціально-політичні погляди, «гострі» вірші та членство в «Кирило-Мефодіївському товаристві», Шевченко привернув увагу царських властей. У 1847 році він був засуджений до 10 років заслання до Петербурга й ув’язнений у казематі. Уже наступного року його було включено до Аральської експедиції.
За два роки, в 1850-му, Шевченка повторно заарештували й запроторили в Новопетрівський береговий форт. Під час каторги Шевченко не припинив писати вірші та створювати художні твори.
Після звільнення з каторги в 1857 році, переїхав до Петербурга, де продовжував свою літературну та художню діяльність. Він створив низку знакових віршів, які виражали його глибокий патріотизм та боротьбу за свободу та гідність українського народу. У 1879 році повернувся в Україну, де перебував під таємним поліційним наглядом.
Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року в Петербурзі у віці 47 років. Його творча спадщина увійшла до золотих сторінок української літератури, мистецтва та історії, а сам Шевченко став символом національної свободи, гідності та боротьби за незалежність України.
Цікаві факти про поета
-
Цього року Тарасові Шевченку виповнилося б 210 років
-
Тарас Шевченко був талановитим художником - він створив понад 1300 картин, із яких до нашого часу збереглися понад 800. До власних творів поет створював ілюстрації, любив малювати автопортрети.
-
Твори Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу.
-
Після смерті Шевченка в народі казали, що Кобзар не помер, і що він визволить українців з кріпацтва.
-
Шевченко був невисоким, мав зріст 164 см.
-
За життя Тараса Григоровича його більше цінували як художника, а не як поета.
-
Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, бувши успішним портретистом.
-
За все своє життя Шевченко пробув в Україні 15 років.
-
Поет любив каву по-віденськи. Але улюбленим напоєм Шевченка був чай, у який він частенько, за спогадами історика Миколи Костомарова, додавав ром.
-
Улюбленою стравою Тараса Шевченка, як згадують його друзі, був борщ із сухими карасями, свіжою капустою і приправами.
-
Лише 12 років зі свого короткого життя Тарас Григорович був відносно вільною людиною. 24 роки він був кріпаком, 11 років перебував під слідством, на військовій службі та у засланні.
-
Тарас Григорович дуже часто закохувався. Однак одружитися був готовий лише на одній – 20-річний Ликері Полусмаковій, наймичці.
-
-
Проте весілля не відбулося. Не допомогли і дорогі подарунки, які закоханий Шевченко робив удвічі молодшій дівчині. Вона не захотіла переїжджати до Тараса. Інша версія розриву закоханих – начебто Шевченко застав Ликеру в обіймах іншого.
-
-
Шевченко, очевидно, дуже любив калину. І у “Кобзарі” вжив це слово 385 разів.
-
1975 року один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.
-
1384 пам’ятники Тарасові Шевченку встановлено у світі. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили 1881 року в місті Форт-Шевченко.
-
Найменше у світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко створив український майстер Микола Сядристий.
-
Радянська влада не могла просто заборонити твори Шевченка, бо вони були занадто відомі. Замість цього Кобзаря намагалися дискредитувати.
-
Слова Тараса Шевченка, що надихають та допомагають боротися за Україну:
-
Борітеся – поборете, Вам Бог допомагає! За вас правда, за вас слава, І воля святая!
-
Вогонь запеклих не палить.
-
І на оновленій землі врага не буде, супостата, А буде син, І буде мати, І будуть люди на землі.
-
В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. Нема на світі України, немає другого Дніпра,
-
Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
-
Наша дума, наша пісня, Не помре, не загине. Ось де, люди, наша слава, слава України!
-
Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Й неситий не виоре На дні моря поле.
-
Кохайтеся ж, чорнобриві, Але не з москалями, Бо москалі – чужі люди, Роблять лихо з вами.
-
Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!
-
В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.
-
І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик.