Тарас Шевченко. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті С.Васильченко «В бур’янах») 5 клас

 

 

 

 

 

 

 

Урок

Тарас Шевченко. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті С.Васильченко «В бур’янах»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: ознайомити учнів з новими фактами про дитинство Т. Шевченка,

спираючись на повість С.Васильченка; розвивати навички виразного

читання, вміння комунікативно доцільно висловлювати власну думку;

виховувати шанобливе ставлення до постаті Кобзаря.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування умінь.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, С.Васильченка, книжкова виставка творів поета, ілюстрації до твору С. Васильченка «В бур’янах» , презентація

Кобзарем його звемо ми,

Так від роду і до роду,

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

М. Рильський

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Повідомлення теми та мети

Слово вчителя

– Діти! Ми розпочинаємо вивчення третього, останнього у 5-му класі розділу з української літератури – «Рідна Україна. Світ природи».

– Що ви уявляєте, коли чуєте чи вимовляєте слово «природа»? (кілька учнів відповідають)

Так ,кожен уявляє щось своє, адже природа насправді розмаїта і цікава. Все у ній має своє місце, знає свій час, усе взаємодіє, створюючи надзвичайну красу і гармонію.

– Розгорніть підручник на с.193. Давайте прочитаємо вступну статтю цього розділу?

– Як ви розумієте слово «гармонія»? У чому гармонія людини і природи?

Отже, цей розділ не просто розширить наші знання про природу і людину, про прозові і віршові твори, про нові художні засоби і жанри творів, а й допоможе стати спостережливим, уважним, чуйним та добрим.

–  Як ви розумієте слова Максима Рильського?

Слово вчителя

Учитель (біля виставки книг; кожну книгу, про яку йдеться, вчитель бере до рук, гортає сторінки та демонструє учням).

Давайте нашу розмову про великого українського поета розпочнемо біля цієї книжкової виставки. На найпочеснішому місці ми розмістили «Кобзар»  Т.Г.Шевченка. У цій книзі зібрані найвідоміші твори поета. А ось на цій полиці ми бачимо книги про Т.Г.Шевченка, його життєвий та творчий шлях. Про великого сина українського народу написано багато біографічних оповідань, повістей, романів, у яких художньо відтворені різні періоди життя поета.

У творі С.Васильченка «В бур’янах» розповідається про дитячі роки  Тараса Шевченка.

Учитель (біля портрета С.Васильченка).

Степан Васильович Васильченко – відомий український письменник кінця ХІХ – початку ХХ століття. Його перу належать такі твори, як: «Мужицька арихметика», «Вечеря», «У панів», «На чужину», «Циганка» та багато інших, пройнятих любов’ю до людини праці, утвердженням віри в перемогу справедливості.

Для письменника образ Тараса Шевченка був найулюбленішим. У бідній селянській сім’ї, де зростав малий Степан, любили пісню, влучне та правдиве слово, жарт. Батько – чоботар, був письменний. То в їхній хаті знали й шанували Тараса Шевченка, Миколу Гоголя, зачитувалися «Кобзарем» і «Тарасом Бульбою». Як згадував С. Васильченко, на нього найбільше враження в дитинстві справила  трійця:  пісня, «Кобзар» і Гоголь.

Уже будучи письменником, Степан Васильович задумав написати повість про свого улюбленця. Може, тому, що в нього, як і в Шевченка, дитинство було напіводягненим і бездоглядним, він рано пізнав горе та кривду, став на захист пригноблених. Назва твору «Широкий шлях». В основі його – справжні  факти з життя Кобзаря, документальні дані.

Але, на жаль, з п’яти запланованих частин він встиг завершити тільки першу – «В бур’янах», яка побачила світ уже після смерті автора  – в 1938 році.

Читаючи цю книгу, ми уявляємо страшні картини життя простого народу в поневоленій панами Україні, усім серцем сприймаємо горе і страждання, через які довелося пройти маленькому кріпаку, майбутньому  видатному сину свого народу – всесвітньо відомому поету Т.Г.Шевченко.

Тож перегорнемо окремі сторінки твору С.Васильченка «В бур*янах», прочитаємо та обговоримо деякі фрагменти книги, щоб уявити, якою була Україна в першій половині ХІХ століття за життя Т.Г.Шевченка.

Тарас Григорович Шевченко – великий поет, геній українського народу.

Перед вами портрет мужньої людини, захисника прав знедоленого народу.

Подивімось уважно. Погляд спрямований вперед, хоч десь там, у глибині

очей, і причаївся ледь помітний смуток. У погляді віра у справедливість,

вболівання за долю народу.

Мабуть, немає українця, який не чув би ім’я Тараса Григоровича Шевченка. Воно відоме не лише в Україні, а й в усьому світі.

Чернеча гора під Каневом , де похований видатний письменник, стала національною святинею. А його книга «Кобзар» заявила світові, що є такий народ – українці, що вони хоч і поневолені, але горді, волелюбні, мають свої звичаї, традиції та багатовікову історію. Його твори сіють у наші душі зерна добра і світла, любові до рідної землі. Він віддав усі свої сили , щоб врятувати український народ і відкрив перед ним шлях у майбутнє. Шевченко – це Україна, а Україна – це Шевченко. І в цьому році ми святкуємо 200 років від Дня народження Кобзаря. Він не тільки писав, а ще й малював. Давайте ж проглянемо презентацію «Т.Г. Шевченко- художник.»

А що ж ви можете сказати про Т. Шевченка?

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вправа «Мікрофон».

Я знаю…

2. Читання напам’ять учнями поезій, що вивчалися у початкових класах.

– Можливо хтось пам’ятає вірші Шевченка з початкових класів?

 

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Учнівське повідомлення

Народився Т. Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині у

сім’ї селянина-кріпака.

Рано залишився сиротою. Коли Тарасові було 9 років, померла мама, а коли

виповнилося 11 – помер батько.

З дитячих років хлопчик служив у наймитах, був слугою пана Енгельгардта.

2. Інсценізація

Під тиху мелодію виходить Доля.

Я – тиха Доля, доленька Тараса…

В вінку терновім, боса на снігу…

Втирала сльози, зронені завчасно,

Співала «люлі» ще у сповитку.

Я проводжала маму Катрю в вічність

Разом з Тарасом

Свічку їй несла.

Тихенько в бур’яні писала вірші

І малювала мрії крадькома.

Я з ним ходила тих стовпів шукати,

Що небо підпирають…

Та дарма…

Слово вчителя

Непростою і незвичайною була доля поета. Тому і незвичайно розпочинається твір С. Васильченка.

3. Робота з текстом.

Бесіда:

– Яка тема даного твору? ( тяжке становище селянської України часів дитинства Т. Шевченка)

–  Ідеєю є… (перші кроки поета)

–  Основною думкою … (випробування долі здатні перенести великі люди, а саме Т. Шевченко)

–  Композиція твору ( три частини)

I частина: передбачення долі поета «Виросте твій син неабиякою людиною — буде змагатися з панами та царями».

II частина: Шевченко — немовля.

III частина: пригоди маленького Тараса. Жага до свободи.

– Герої твору : Мати, батько, чумаки, Катря, Тарас, Баба.

– Жанр: повість.

Словникова робота.

Старий стиль — календар, яким користувалися за часів Шевченка.

Талан — доля, життєвий шлях.

 Кукла — загорнутий у ганчірку жований хліб.

Кармелюк — ватажок повсталих селян на Поділлі.

Плахта — жіночий одяг типу спідниці.

– Як ви вважаєте, чому з казкового зачину розпочинається твір?

– Хто такі кріпаки? Як їм жилося? (залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин.).

– Як вирозумієте слова народилася нова панові кріпацька душа?

4. Вибіркове читання

– Зачитати фрагмент, де розповідається про панщину панщину. Як

жилося людям у ті часи? С.194

– Що повитуха розказала про майбутню долю дитини? (Зачитати) с.195

– Чи можна сказати, що Катря не дуже любила Тараса?

– Чому вона не завжди була уважна з малим Тарасом?

– Чому хлопчика змушена була доглядати сестра?

Робота з ілюстрацією

Вчитель

Діти, подивіться на хату, у якій народився та виріс Тарасик.

– З чого видно, що у цій хаті живуть дуже бідні люди? С.197

Вчитель

Васильченко писав:  «Невесела у Шевченка зимою та восени хата».

– А чи весело жилося людям у тій хаті?

– Як ви вважаєте, чи тільки Шевченкам жилося так важко у той час?

– Тож яким було життя українців за часів Шевченка?

Слово вчителя (додатковий матеріал).

Було це в 1817 році. Тоді трирічний Тарас, батько, мати, сестра Катерина

та Ярина , брат Микита жили в тісній дідовій хаті. Хата маленька, а

пожильців – як у маківці зерняток… курці ніде клюнути. На цьому ж таки

кутку жив селянин Тетерюк. Якось пішли чутки, що він продає хату.

Звичайно, кому, як не Шевченкам, її купити. Юрмитися в одній халупці було

просто несила. Але де взяти грошей? Та на поміч Григорію прийшла вся

родина Шевченків і хату було куплено. Хата хоч і старенька, кособока, з

підсліпуватими двома віконцями, здавалася Шевченкам просто світлицею. У

хаті була піч, лежанка, піл, попід стінами стояли лави, ослін. Оце й усі меблі.

Але, що й казати, і така господа здавалась діткам розкошами.

Вчитель

Немало зазнав горя Тарас у батьковій хаті. Смерть матері, знущання

мачухи. Особливо натерпівся після смерті батька. Почалися тяжкі сирітські

роки. Але ця хатина була йому найдорожча. Малюнок, який ви бачите,

Т. Шевченко намалював у 1843 році.

А на цій ілюстрації ви бачите сучасний вигляд хати Шевченка.

 

V. Підсумки уроку

1. Гронування

Дитинство

Тарас Шевченко

2. Гра «Правда чи неправда»

– Шевченко народився 10 березня 1814 року

– Батька Шевченка звали Іваном

– Тарас народися у селі Моринці

– Його доглядала сестра Катерина

– Вона не любила брата

– Кріпаки – це вільні люди

– Прізвище пана, чиїми кріпаками була родина Шевченків, було Енгельгардт

3. Робота з ілюстративним матеріалом.

Розгляньте автопортрет Тараса Шевченка. Як ви думаєте, якими рисами

характеру була наділена ця людина?

1. Виставлення оцінок
2. Рефлексія

–         Отже, що ми з вами вивчали сьогодні на уроці?

–         Чи було щось складним для вас? Чи сподобався вам урок?

Слово вчителя

Нелегкою була доля Тараса. Але його доля була долею

всього українського народу. Пройде зовсім небагато часу, і колишній кріпак,

що ховався у бур’янах, підніме свій могутній голос на захист простого

народу. І буде вічно лунати між нами безсмертне Кобзареве слово.

 

VІ. Домашнє завдання

1. Дібрати заголовки до розділів

2. Творче завдання: намалювати ілюстрації до твору

 ДОДАТКИ

————————————————

Вітер з гаєм розмовляє,

Шепче з осокою,

Пливе човен по Дунаю

Один за водою.

Пливе човен, води повен,

Ніхто не спиняє,

Кому спинить — рибалоньки

На світі немає.

Поплив човен в синє море,

А воно заграло,

Погралися гори-хвилі —

І скіпок не стало.

 

Недовгий шлях — як човнові

До синього моря —

Сиротині на чужину,

А там і до горя.

Пограються добрі люди,

Як холодні хвилі,

Потім собі подивляться,

Як сирота плаче,

Потім спитай, де сирота, —

Не чув і не бачив.

 

————————————————

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сем’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.