Тайм-менеджмент для громадського активіста
Навчальний курс. Редакція 25.12.14
В цій брошурі викладено зміст нетрадиційного навчального курсу. Власне, тема сама по собі пересічна, але от адресований цей курс и побудований… Ну, про все по порядку.
Громадянське життя в Україні вирує. Кількість фондів, центрів, асоціацій фондів, об'єднань центрів, що займаються різними важливими справами нашого життя щодня зростає. Не кажучи вже про кількість людей, що представляють ці організації. Менше, правда, людей, що в тих організаціях просто працюють, досягаючи певних помітних для загалу результатів. Дієвість громадянської роботи - то, звісно, дуже невловима категорія. Досяжна для повноцінного аналізу лише добре підготовленим суспільствознавцям - соціологам, психологам, філософам. Фахівці ж з питань організаційних, до яких себе відносить автор, можуть тут зробити лише невеличку ремарку. Яка полягає в тому, що часто-густо низька ефективність активістів громадського руху пов'язана з їх елементарною необізнаністю в теорії так званого таймменеджменту. Це природно, бо люди думають про глобальні проблеми суспільства і не звертають великої уваги на те, що вони мають виконувати певні менеджерські обов'язки в рамках своєї організації чи спільноти. Найперша з яких: ефективне використання власного часу. Відтак, засвоєння, а краще сказати опанування тайм-менеджменту може розглядатись як конкретний і реальний крок у підвищенні саме тієї дієвості, яку суспільствознавці потім оцінять як досягнуту. А прості люди з вулиці чи Інтернету теж це помітять без сумніву.
А в чому тут проблема? Адже а кожному кроці продають книжки з тайм-менеджменту, тренінги з таймменеджменту проводить з десяток поважних, відомих тренерів, а тих, що пропонують ті самі тренінги, але суттєво дешевше, то просто дуже багато. Було б бажання. Але як казати про тайм-менеджмент саме для активістів громадського руху, а не бізнесменів, то, здається, що ця вузька тема не надто популярна. Чи взагалі ще не розкрита. За це і беремося, але в дещо незвичному форматі. А саме як спільнота. І не стільки в тому визначенні, що його пропонує Фейсбук для певних об'єктів свого середовища, хоча і в ньому також, а більше в тому розумінні, яке використовують психологи: група людей, пов'язаних спільною метою. Якою? От про це і поговоримо, як вам цікаво.
Мета нашої спільноти полягає не в вивченні загальної теорії, навіть не в засвоєнні суперсучасних новітніх прийомів тайм-менеджменту, що мають чудесний вплив на людину. Ні, наша мета полягає в тому, щоб кожен член спільноти досяг якогось конкретного результату, що він його вважає бажаним для себе. Йдеться про реальні речі, цілком реальні, конкретні і бажані, але такі, що кожного разу якось вислизають, не даються нам у досягненні. Як кажуть, головних причин низької ефективності використання особистого часу дві: то одне, то інше. І як ми вже зачепили питання роботи громадських активістів, то і бажані результати, мабуть, ми будемо пов'язувати саме з цією сферою життя? Так, треба сказати, що тема не надто досліджена, хоча дехто з авторів і згадує у своїх книжках громадську діяльність.
Будь-яку роботу краще починати з вивчення теорії, будь то екологія, місцеве самоврядування або й приготування якогось незвичайного соусу. З літературою у питаннях тайм-менеджменту питань нема. Власне, можна казати, що кількість тієї літератури, про яку ми вже згадували, сама по собі є певним питанням, бо створює проблему. Проблему вибору. Але ми її вирішимо дуже просто. Візьмемо будь-яку книжку, що потрапить вам в руки першою і в будь-який спосіб. Так, в Інтернеті їх вистачає. Ось наприклад (номери умовні, в дужках кількість сторінок). Назви книжок, а також згадки про окремі розділи – мовою оригіналів.
1. Брайан Трейси. Результативный тайм-менеджмент. 79.
2. Дэвид Аллен. Искусство бесстрессовой продуктивности. 162.
3. Дэвид Аллен. Готовность ко всему. 52 принципа продуктивности. 137.
4. Глеб Архангельский. Тайм-драйв. Как успевать жить и работать. 95. 5. Глеб Архангельский. Метод организационного хаоса. 15.
(Всього 15 сторінок? Так але дуже цікаві нетрадиційні пропозиції)
6. Глеб Архангельский. Формула времени. Тайм-менеджмент на MS Outlook 2007. 72.
7. Сергей Потапов. Как управлять временем. 160.
8. Н.Сидорова, Е.Анисинкова. Тайм-менеджмент. 220.
9. Полли Берд. Тайм-менеджмент. 288.
Кількість сторінок, що позначена для кожної книжки, дає певне уявлення про її об'єм, але досить умовне. Адже вони видавались в різних форматах, тому надто вже звертати увагу на цей показник не треба. Втім, і ігнорувати не варто.
Але то були традиційні книжки, хоча і в електронному форматі. А є ще ж і аудіо. Це популярна останнім часом категорія носіїв теж не оминула тайм-менеджмент своєю увагою. Ще один списочок, в ньому вже вказано не кількість сторінок, а час звучання цілого аудіо запису.
Але це ще не все. Справа в тому, що є ще одна дуже важлива тема, яка не є власне таймменеджментом, але дуже і дуже близько до нього підходить. Йдеться про літературу, присвячену особистому розвитку, визначенню життєвих цілей, способам зосередження на них. Чи це можливо без таймменеджменту? Або навпаки: чи не є тайм-менеджмент лише інструментом в досягненні життєвих цілей? Відповідайте самостійно, а літературу цього напрямку можна побачити у наступному переліку.
Все, література, добре відома автору, скінчилась, а ви можете знайти ще щось новеньке, яке з'явилось в полі зору лише останнім часом. Тема нев'януча, новинки від авторів надходять весь час. І з тими з наших читачів, що налаштовані серйозно, готові дійсно читати ті книжки, ми на деякий час попрощаємось, цікаво буде зустрітись з ними після того, як вони щось прочитають чи прослухають.
А з тими, що лінуються, ми продовжимо, і для них є чудова новина: тайм-менеджмент як наука по своїй складності знаходиться поруч з арифметикою. В арифметиці чотири дії, а в тайм-менеджменті п'ять, ось вони наведені нижче.
Так просто? Ну, як почати вдивлятись, то можна побачити й певні складнощі, але якщо вже загалом, як і було обіцяно, то нічого складного. Справа в тім, що сучасна людина всі ці ідеї чи рекомендації багато разів бачила, чула, сприймала свідомо чи несвідомо і тому нічого нового для неї тут бути не може.
Але такий погляд на справу не гріх і перевірити. Наприклад, взяти щось з наведеного вище переліку авторів і пересвідчитись, що пропонована схема з п'яти елементів дійсно працює. Так і зробимо. Але навіщо та схема взагалі була потрібна, як її тепер ще і перевіряти треба?
Ну, схема потрібна з багатьох причин. По-перше, щоб встигнути головне про тайм-менеджмент сказати тим, що далі не підуть. По-друге, щоб зацікавити тих, хто вважає справу надто важкою, зарозумілою, навіть має негативний досвід спроб щось тут зробити. Нарешті, щоб зосередитись на суттєвому. І під час знайомства з теорією, і, що важливіше, під час намагання ту теорію запровадити, одержати від неї практичний зиск в своїй роботі. А також загалом у житті, як ми вже бачили, розділити навряд чи можна.
Перевірочку зробимо за допомоги аудіо джерел. Знов таки, у розрахунку на тих, хто більш схильний до слухання, ніж читання. А для того, щоб не заснути під час того слухання, у наступному розділі наведені коментарі. Вони також дають можливість потім посперечатись як зі мною, так і з авторами, мовляв, от там у пункті такому-то... Суперечка стосовно теоретичного матеріалу під час навчання дуже корисна, дозволяє краще зрозуміти і автора, і себе самого. Загалом, пропонований метод навчання (в групі соціальної мережі) – він цю суперечку ставить в центр спільної діяльності. Як в період підготовки до здійснення свого проекту, так і під час аналізу, що ж виходить, а що ні.
Отже, аудіо запис, що називається "Брайан Трейси. 21 способ управлять временем". Він складається з 21 фрагмента. Ось вони:
Може, для нас це вже і не актуально? Адже ми вже вирішили, що будемо займатись таймменеджментом і досягнемо певного конкретного результату. Але Брайан робить суттєве нагадування: це неприємно і важко. О, то чи дійсно ми готові не просто поговорити про це, а й подолати конкретні труднощі, свої звички, зламати свій спосіб життя?
Це найбільша порція в цілому запису. І не випадково. Питання про цілі й завдання, чітке формулювання всього цього комплексу – ключове. І тут же згадуються план реалізації та ціна, що ви її готові заплатити за досягнення поставленої мети. Бо все це насправді різні аспекти одного складного питання про те, що, навіщо і як ви збираєтесь робити. А це в свою чергу визначає вірогідність досягнення прийнятного результату. 15 хвилин в день – то ціна, а як не буде плану, то результат гарантований. Як недосяжний, звісно.
І яка ж наша головна ціль? Чи, мабуть, ієрархія цілей, бо завжди як почнеш придивлятись до певного питання, то видно, що воно складається з декількох більш простих. І все це треба написати. Не можете? Це означає тільки одне: ще не готові, не можна рушати далі. Треба думати, формулювати і записувати. Чи записувати і правити, коригувати в результаті обдумування цього плану.
3. Ежедневное письменное планирование. Правила 6П и 10\90. 3.09 П=равильне п=опереднє п=ланування п=опередить п=огані п=оказники.
Тут не можна нічого заперечити, питання в тому, щоб звикнути це робити, набити руку. 10% часу, що витрачено на планування роботи з її загального бюджету часу, зекономить 90% часу на виконання.
А це правило мене особисто не дуже переконує. Справа не тільки в тім, що пропорція 20 на 80 (про це далі) відома більше. Навряд можливо взагалі тут застосувати кількісні показники або співвідношення. Ну, це питання залишимо відкритим, може далі у Брайана знайдуться якісь аргументи?
Метод АБВГД, дотичний простого розділення на важливо-терміново. Навряд сьогодні хтось його застосує, бо без комп’ютера сьогодні не працює ніхто, а там є набагато вправніші інструменти, призначені для такого відбору. Але теорію варто знати, зрозуміти логіку, а потім зреалізувати її вже на власному комп’ютері.
І знов маємо зазначити, що жодна нормальна людина не сплутає ці два поняття або властивості конкретної справи. Питання полягає в тому, щоб систематично застосовувати це розуміння до всіх своїх практичних справ. І більшість свого часу використати належним чином.
Багато є людей, що думають про себе саме так. Мовляв, як притисне, то я краще працюю. Брайан заперечує і з ним маємо погодитись. Дійсно, якість роботи, виконаної поспіхом, завжди нижче.
І от те саме правило, яке ми вже згадували раніше, та і чули не раз до того. Але ж і обійти його не можна було.
В мене на першому в житті робочому місті був один знайомий, можна сказати наставник, який казав:
працювати треба бігом. Точно знаю, що жодної книжки з тайм-менеджменту він не читав. Не з книжок він це взяв, мабуть від батьків? І от своїм молодим колегам переповів. А я вам кажу разом з Брайаном: "через пень колоду" залиште раз і назавжди. Взявся за справу, то намагайся зробити її якнайскоріше і якнайкраще. Але ж це просто неможливо, працювати так весь час! Та про це і не йдеться, так робити треба тільки важливі справи, а неважливі – технічні, допоміжні, без них же не можна обійтись – от ці можна робити на автопілоті, правда? І набиратись сил для виконання дійсно важливих.
Хоча Цезарь, як кажуть, вмів одночасно робити декілька речей, це не той приклад, який треба наслідувати. Принаймні, у застосуванні до важливих справ. Вони потребують концентрації і, що не менш важливо, достатньо відчутної порції часу. Не перериватись, не виринати з відчуття вирішуваної проблеми або виконуваної роботи, її внутрішньої логіки – це ключ до успішного результату.
Правило не менш відоме, мабуть, за принцип Парето. І таке ж залізне. Планування, пріоритети – ще один шлях обґрунтування. До речі, на вашому столі нема якогось такого сувеніру, що нагадував би про ці речі. Легковажно? Але ж хтось, як каже Брайан, заробив на цьому мільйони.
Чистий стіл – це не побажання, це закон, що його знає кожен більш-менш досвідчений менеджер.
Тепер і ви. А розмови про творчий безлад на столі Ейнштейна чи ще когось з великих – то з іншої опери.
І ще одне правило: TRAF – trash – referred - action – file (Викинути – Передати – Виконати - Архів). Його варто записати собі на п'ятницю, кінець робочого тижня. Але чому б і не на четвер, як це виглядає зручніше? Чи може кожного дня не вставити з робочого місця ввечері, поки на ньому щось є?
Так, чудовий резерв. До речі, скільки його у вас, знаєте точно? Порахуйте. Ефективність читання (слухання) в дорозі, звісно, набагато нижче, ніж на робочому місті, а як згадати кабінет з затишним кріслом, то й поготів. Але як нема такого кабінету, а на робочому місті не дає зосередитись телефон, та і взагалі купа різних дрібних справ, то і час в дорозі можна використати. Тим більше, як у вас є відповідна мобільна комп'ютерна техніка.
Це можна вважати тим самим питанням пріоритетів, але вже в площині не часу, а змісту роботи. Дійсно, різні розділи чи напрямки вашої роботи вимагають від вас різних компетенцій. І щоб досягти прогресу саме на важливих напрямках, треба попрацювати над підвищенням конкретного різновиду вашої кваліфікації або окремої компетенції. Виголошення промов чи робота з клавіатурою, гуманітарні питання чи техніка, інженерна справа, економіка?
Видається очевидним? Спробуйте подумати чи уявити собі, що ви могли б робити трохи скоріше – ну хоча б трохи, бо як ми вже бачили, це складає резерв, що варто використати. Чому ви виконуєте цю роботу саме так? На чому можна було б зекономити, як саме?
Життя йде вперед і цілком можливо, що сьогодні вже існують такі обставини, які ще вчора оптимальні рішення в частині організації власної роботи зробили сьогодні вже неоптимальними. Мабуть, раз на місяць або й на рік можна присвятити певний час ревізії усталеного порядку роботи і сказати собі: а чи не можна це робити дещо по-іншому?
16. Ежегодная ревизия. 1.43
Так, це продовження теми попереднього розділу під дещо іншим кутом зору.
І тепер вже на самому вищому рівні: перевірка всього, що вас оточує на предмет його відповідності вирішенню головних завдань.
Може здатись, що резерви вже вичерпані, але це ж питання індивідуальне. Брайан дає ще один метод, який реалізує ідею уваги до пріоритетів, але в інший спосіб. Комусь буде корисне те, про що йшлось раніше, а хтось вподобає саме цей фрагмент.
Стара приказка твердить, що хто добре їсть, той добре і працює. Ну, не будемо тут занурюватись, але з відпочинком все зрозуміло: як не відпочив добре, то й до праці нема потягу. А от що таке добрий відпочинок, то тут треба замислитись. Кожному про себе, звісно, бо порадити тут навряд чи щось можна. Ні, взагалі фахівців з цього питання не бракує, але в рамках розмови про тайм-менеджмент ми можемо тільки позначити цю проблему, нагадати про її важливість.
Що наше життя? Гра, як стверджував відомий персонаж. Але він не один так думає, багато хто саме так і дивиться на себе, свій життєвий шлях. Втім, є й інші, вони під впливом ідей тайм-менеджменту визначають своє життя як проект. І згадують про зміст окремих заходів, терміни їх виконання. А от відповідальний завжди той самий. А чи відповідальний, тобто, чи свідомий своєї відповідальності?
І тепер, після того, як ми так переконливо казали про важливість плану, сюрприз: найретельніший й найдосконаліший план не вартий самої простої і, можливо навіть помилкової дії на виконання плану – увага - приблизного й не деталізованого. Ні, план потрібен, а помилки в ньому самому чи під час його реалізації обов'язково будуть, це нормально, інакше не буває. Але саме практичний крок, перший в ланцюжку, що зорієнтований на досягнення нашої мети – це і є початок діла, бо планування є тільки підготовкою. Так, дуже важливою, так, необхідною для якісного і скорого виконання, але тільки підготовкою.
---
Все, огляд аудіо запису завершено і ми можемо повернутись до перевірки схеми, що ми її назвали арифметикою тайм-менеджменту. Чи вона відповідає тому, що нам радить Брайан?
Так, вписалось непогано. Проаналізуйте самотужки, може щось треба переставити чи додати? Втім, принципово підтвердження можна вважати одержаним і рушати далі. До іншого автора, дуже, треба сказати, симпатичного.
Аудіо запис "Джон Ван Эйкен. Билет в бизнес-класс"
Цей запис цікавий двома особливими моментами. По-перше, на фоні перекладу чути англійський оригінал, відтак можна вважати це посібником по засвоєнню правильної вимови від дуже емоційного й переконливого носія. Але і те, що ви немовби присутні на лекції, спілкуєтесь з цією людиною – це просто цікаво й захоплююче. Я думаю, що навіть і не послухавши порад Джона, ви будете раді, що познайомились з ним.
Чи ви хочете стати на порядок більш успішною людиною, ніж звикли себе оцінювати раніше? Не проти? То послухайте Джона. Він вважає, а когось і переконає, що основою такої зміни є тільки ваше рішення (вже чули раніше?), рішення стати іншим. Ні, не багатим чи впливовим, то наслідки і вони зовнішні. Успішним – це внутрішня характеристика, це якість вашого життя, це ваше самосприйняття. Щастя? Ну, такого слова Джон не вживає, але таки переконує в чомусь.
Тут можемо згадати попереднього автора, його текст, і порівняти. Дуже схоже, чи не правда? Тому ми вже тут надалі не будемо так детально коментувати Джона, бо вже зробили це стосовно тексту Брайана. Але конспект складемо, він нам пригодиться, тим більше, що певні власні акценти чи пріоритети кожен автор робить, це безумовно.
2. Правило 1. Цели. 3.17
Сенс діяльності та її мета. Концентрація. Початок руху.
Важливі обидва боки справи: як сам по собі план, так і його фіксація (зауважимо, комп’ютерна форма дає суттєві переваги). Чим більше у справі невизначеності, тим важливіше мати план, хоча пересічна людина, не тямуща у тайм-менеджменті, вважає по-іншому. Дійсно, скласти такий план важче, але його користь більша, фактично вона зменшує ризики через те, що на стадії планування ви їх вивчили.
Чи воно нас – чи ми його. Так, або воно керує нашим життям, або ми ним. Оце "воно" прибирає дуже різні обличчя або виступає взагалі як обставина без жодної персоналізації, але факт: воно нас поганяє, воно нас спрямовує, воно нас заводить в болото безрезультативності.
100% чесність дуже важлива. Несподівано? Звісно, але як подумати, то дуже вірно. Порівняти з тим, що роблять чи не роблять знайомі, родичі. Компроміс часто необхідний, але чи можна сподіватись на успіх, як ті компроміси стануть некерованими? Тому чесність з собою так важлива.
Ми хочемо змінити думки чи поведінку, може ставлення чи відносини з іншими людьми? Що б там не було, корінь завжди в тому, що ми думаємо. Змінивши мислення, змінимо все, бо наша поведінка і її сприйняття іншими людьми є тільки відлунням нашого мислення. Тут же і бачення майбутнього: поки не намалюємо щось у своїй уяві, не можемо рушити до його реалізації. Це не літературні образи, це психологічні закони.
Так, і срібна медаль – штука непогана. Так, але той, хто хоче задовольнятись серединою, залишиться останнім, ось про що свідчить досвід. Питання принципу полягає в тому, щоб намагатись все робити досконало, найкращим можливим чином. До цього треба звикати як до своєї базової риси характеру, того, що інші люди помітять відразу і не помиляться.
Оце так діло, адже стандарти – то основа якості! Так, на конвеєрі молочного комбінату, виробника ліків чи автомобілів. А як нам потрібні видатні результати, то ми не можемо розраховувати на нормальні, звичайні підходи чи усталені, стандартні. Оригінальність, свіжість, творчість – ось що потрібно.
Чим більше знаю, тим більше бачу того, що треба пізнавати. Відома думка, знайома всім, хто цікавиться розвитком, читанням, намагається рухатись в своєму розумінні світу. Ні, йдеться, звісно, не про детективи, сакральну літературу чи фентезі. То відпочинок. А навчання – от хоч би і тайм-менеджмент - то робота. Без неї ми тупцюємо на місті і відстаємо від світу, який рухається невпинно.
Між іншим, перелік книжок, що треба прочитати – мета? Можливо.
Соціальні мережі? Може й так. Але ж ми вже згадували про нестандартність, планування. Є що зауважити для себе?
Багато хто пропагує роботу в мережі як роботу без начальника. Але як в вас не звучить внутрішній голос, що все бачить і все розуміє, то що вам якийсь там начальник. І навпаки, як той голос існує, то жоден начальник йому не конкурент у прискіпливості й невмолимості. Готові? Це повертає нас до питання рішення і ціни, що її ми готові платити за успіх. Та чесності з собою.
Чекати не можна. Діяти треба було ще вчора. Але за планом і без фанатизму, бо зміни плану завжди будуть потрібні.
Жодна ідея чи пропозиція не є абсолютною, вона завжди потребує приземлення в певній обстановці, на певному фундаменті, в певних обставинах. Про все це ми не можемо знати. А наші знайомі – кожен посвоєму, кожен в своєму роді і в своїй царині – вони знають. Тим більше, наші співрозмовники в соціальних мережах. Ми можемо тут підтвердити, що і сама ця брошура, так само як ідея курсу – все це розвиток цієї пропозицій Джона.
Так, накопичувати гроші треба у першу чергу, але не тільки. Будь-який ресурс треба мати в певній кількості, а це вимагає дбати про накопичення.
Раніше йшлося про досконалість, тепер згадаємо ефективність. Тут треба знайти баланс, бо це два різних полюси.
Там, де є процес – виробничий чи наш особистий – має бути і контроль. Ніхто не проти, втім, контроль вимагає ресурсів і його треба спланувати оптимально. Не забуваючи про нього, але й не занурюючись виключно чи надто глибоко або тотально. Важливі також засоби, сучасні, комп'ютерні – вони суттєво підвищують якість контролю, але не за рахунок трудоємності.
Обговорення, про яке йшлось раніше, то перший крок до співпраці, кооперації. Встановлюючи ефективні соціальні зв'язки, ми фактично інвестуємо, чи не так?
Життя триває і поразки змінюються перемогами, а успіхи, на жаль, не гарантують нам нічого в майбутньому. Тож треба пам'ятати про це. І спокійно рушати далі.
---
Тепер прикладаємо до тексту Джона нашу арифметичну схему.
Повторивши операцію співставлення арифметичної схеми з тим, що каже Джон, я не знайшов місця тільки для накопичення. Що ви думаєте з цього приводу? Втім, загалом ідея знов підтверджена: існує базова схема, якої тайм-менеджмент описаний в своїх основних рисах.
Тепер, нарешті, про найголовніше.
Так, впевнившись, що неосвіченість читача у питаннях тайм-менеджменту виключена, ми повертаємось до ідеї Спільноти. Інструменту практичного просування всього того, про що йшлося у наших авторів, і що позначено на арифметичній схемі. Фактично, це центральний момент, бо він адресує нас до методології навчання, а це дуже важливо.
Що ж таке ота Спільнота з точки зору методології навчання?
Можна відповісти по-різному, виходячи з того, що брати за основу для такої оцінки.
Як мати на увазі традиційну технологію навчання, таку, що звична для нас зі школі і вишу, то це можна назвати постійно діючим семінаром, що забезпечує обговорення учасниками цікавих для них питань зі сфери тайм-менеджменту.
Як відштовхуватись від технологій тренінгів, що так популярні серед бізнесових і громадських проектів, то тоді йдеться про дотренінгову підготовку і посттренігову підтримку. Цілком можливо, що про це багато хто з учасників тих тренінгів чують вперше, але повна схема проведення тренінгу все це передбачає. Інша справа, що не завжди так робиться з різних причин.
Нарешті, як згадати про соціальні мережі, то маємо казати про групу людей, об'єднаних загальним інтересом. По-перше, до громадської роботи як важливої складової свого життя, а по-друге, до ефективності тієї роботи, бо особиста ефективність у даному випадку становить левову частину ефективності справи загалом.
Є ще один важливий момент. Існує концепція, згідно з якою ефективно навчати дорослих людей можна лише в процесі їх практичної діяльності. Не в аудиторії – нехай самій комфортабельній чи, скажімо, віртуальній, сформованій засобами електронних технологій. Не на тренінгу – нехай найдосконалішому, вибудованому як гра чи пригода, а може й ще якось незвично й цікаво для учасників. Ні, в процесі практичної діяльності. Не будемо втручатись в суперечку методистів, просто будемо мати це на увазі.
Тепер про предметну область, власне тайм-менеджмент. Що це штука не така вже і складна, нас переконала арифметична схема, але чому ж тоді знов і знов автори повертаються до теми, а читачі ті книжки беруть в роботу? Виходить, не все так просто? Маємо визнати, що це саме так і є, арифметична схема – то верхівка айсбергу, яку треба мати на увазі, але копати глибше, як хочеш дійсно чогось досягти.
І як говорити про труднощі, то на першому місті, як ми вже зазначали, стоїть величезна кількість різних, дуже різних книжок. Так, для людини, що хоче познайомитись з питанням, це перша перепона. Далі ми маємо визнати, що у більшості випадків люди, а надто громадські активісти, не дуже добре розуміють, чого саме вони хочуть. Цілком слушно всі без виключення автори знов і знов нагадують саме про це, про чітку і письмову фіксацію цілей, завдань, бажаних у досягненні подій. Але головне, може, полягає в тому, що тайм-менеджмент як теорія чи прикладна наука пропонує для кожного з нас тільки напрямки особистої роботи, задає певні орієнтири чи ставить межі, а рухатись потрібно вже самостійно. Кожен має скласти свою систему тайм-менеджменту і потім вдосконалювати її безупинно в міру змін свого власного режиму праці і життя.
Подолати всі ці труднощі можна. І з усіх точок зору краще це робити гуртом, це зрозуміло. Ну, тоді можна братись до роботи. Яка починається з осмислення і уточнення або й заперечення того, що розповіли нам шановні автори – Брайан, Джон, а також інші. Для цього й створена наша група.
https://www.facebook.com/groups/653798321395214/?pnref=lhc