Сценарій театралізованої казки
«Заєць Хвалько»
КАЗКАР. Жив-був Заєць. Літом йому добре жилося, а ось зимою приходилось бігати в село і на току у людей овес красти.
Прибіг він одного разу в село, підкрався до вівса. А там вже цілий табун зайців. І ось надумав він повихвалятися.
(Появляється Заєць, «сідає» на пеньок.)
ЗАЄЦЬ. – Гей, ви, зайці, подивіться на мене! У мене не вуса, а вусища, не лапи, а лапища, не зуби, а зубища! Я нікого не боюся.
КАЗКАР. Побігли зайці в ліс і розказали тітці Вороні про хвалька.
Ворона здивувалась і вирішила подивитися на такого незвичайного Зайця. І полетіла шукати його. І знайшла.
Лежав Зайчик під кущем і весь тремтів.
( Під кущем – Заєць, на пеньку – Ворона.)
ВОРОНА. – А, ось ти де, Хвалько. Ану покажи, який ти сміливий!
ЗАЄЦЬ. - Тітонько вороно, тітонько Вороно, чесне слово більше не буду вихвалятися!
ВОРОНА. – А як же ти, Заєць, вихвалявся?
ЗАЄЦЬ. – Говорив, що у мене не вуса, а вусища, не лапи, а лапища, не зуби, а зубища.
ВОРОНА. (Стала клювати його).
Ось тобі!
(Заєць втікає зі сцени. З'являється Собака).
СОБАКА. – Ага, попалась, Вороно-каркароно! Попалась! Зараз тобі хвіст відірву! Гав, гав, гав!
ВОРОНА. – Кар, кар, кар, рятуйте! Рятуйте! Кар, кар!
ЗАЄЦЬ. ( Виглядає із краю сцени).
(Вискакує із-за сцени і кричить).
СОБАКА. – Заєць! Звідки ти такий хоробрий з'явився? Ось я тобі зараз покажу!
( Заєць побіг і заховався, Собака за ним. Ворона залишилась на пеньку. Захекавшись , Заєць повернувся).
ЗАЄЦЬ. – Ох! Ех! Ледве від Собаки втік, сліди йому заплутав! Ох! Ех!
ВОРОНА. – Ну, Заєць, тепер я бачу, що не дарма ти вихвалявся, виручив мене з біди показав свою хоробрість. Дякую тобі.
Текст по ролях
КаЗКАР. 1. Жив-був Заєць. Літом йому добре жилося, а ось зимою приходилось бігати в село і тягнути у людей овес.
Прибіг він одного разу в село, підкрався до вівса. А там вже цілий табун зайців. І ось надумав він по вихвалятися.
КАЗКАР. 2. Побігли зайці в ліс і розказали Вороні про зазнайку.
Ворона здивувалась і вирішила подивитися на такого незвичайного Зайця. І полетіла шукати його. І знайшла.
Лежав Зайчик під кущем і весь тремтів.
ЗАЄЦЬ. 1. – Гей, ви, зайці, подивіться на мене! У мене не вуса, а вусища, не лапи, а лапища, не зуби, а зубища!
ЗАЄЦЬ.2. - Тітонько вороно, тітонько Вороно, чесне слово більше не буду вихвалятися!
ЗАЄЦЬ. 3. – Говорив, що у мене не вуса, а вусища, не лапи, а лапища, не зуби, а зубища.
ЗАЄЦЬ. 4 ( Виглядає із краю сцени).
(Вискакує із-за сцени і кричить).
ЗАЄЦЬ. 5. – Ох! Ех! Ледве від Собаки втік, сліди йому заплутав! Ох! Ех!
ВОРОНА. 1. – А, ось ти де, Хвалько. Ану покажи, який ти сміливий!
ВОРОНА.2. – А як же ти, Заєць, вихвалявся?
ВОРОНА. 3. (Стала клювати його).
Ось тобі!
(Заєць втікає із сцени. З'являється Собака).
ВОРОНА. 4. – Кар, кар, кар, рятуйте! Рятуйте! Кар, кар!
ВОРОНА. 5. – Ну, Заєць, тепер я бачу, що не дарма ти вихвалявся, виручив мене з біди показав свою хоробрість. Дякую тобі.
СОБАКА. 1. – Ага, попалась, Вороно-каркароно! Попалась! Зараз тобі хвіст відірву! Гав, гав, гав!
СОБАКА. 2. – Заєць! Звідки ти такий хоробрий з'явився? Ось я тобі зараз покажу!